Справа № 727/1334/25
Провадження № 2/727/696/25
03 червня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.
За участю секретаря: Кремзелюк О.В.
представника позивача: Зюлковської Л.В.
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 23.09.2010 року та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.
Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35000 гривень. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , зі строком дії до - 05/17, тип - Універсальна.
Після отримання картки ОСОБА_1 , за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи.
Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 для можливості користування рахунком додатково отримано наступні картки: - кредитна картка № НОМЕР_2 , строк дії - 07/20, тип Універсальна; - кредитна картка № НОМЕР_3 , строк дії - 09/21, тип Універсальна.
У процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки - 40,8%.
29.04.2024 року ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам.
Далі, у процесі користування рахунком 20.10.2021 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_4 , строк дії - 07/25, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 20.10.2021 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п.1.3 у розмірі 40,8%.
17.11.2023 року відповідач підписала у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду №SAMDN52000097531715_01 до кредитного договору від 17.11.2023 року.
Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг наступних змін: 1. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; 2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди; 3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи з 7 місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 24.12.2024 року має заборгованість у розмірі 38646 грн. 11 коп., з яких: 34506 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредита; 4139 грн. 79 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.04.2025 року просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 23.09.2010 року у розмірі 23646 грн. 11 коп. (заборгованість за тілом кредиту) та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала частково. Пояснила суду, що відповідач належним чином умови договору не виконувала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість. Під час перебування справи у сіді відповідачем частково була погашена заборгованість. Зазначила, що відсоткову ставку за договором було погоджено сторонами у договорах укладених в 2021 році та 2023 році, а тому вважає, що банк правомірно нараховував відсотки за користування кредитними коштами за договором від 23.09.2010 року. На даний час, з урахуванням сплати відповідачем 10.05.2025 року коштів у сумі 5000 гривень, наявна заборгованість за договором у розмірі 13158 грн. 11 коп. Просила позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала. Пояснила суду, що дійсно користувалася кредитною карткою АТ «Приватбанк». Вона періодично поповнювала кредитну картку та повертала кошти. Вважає, що заборгованості за кредитним договором від 23.09.2010 року у неї немає. Просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 23.09.2010 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.12).
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згідна із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.
Із змісту дослідженої судом анкети-заяви від 23.09.2010 року вбачається, що у ній не було зазначено відсоткової ставки та інших умов кредитування.
Також до матеріалів справи долучено заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, укладеної між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» 20.10.2021 року. У вказаній заяві наявні відомості щодо карток «Універсальна», «Універсальна GOLD», преміальної картки «Platinum», преміальної картки «World Blak Edition», преміальної картки «VISA Signature», преміальної картки «World Elite», преміальної картки «Infinite» (а.с.118-140 Том 1). У заяві викладені усі умови кредитування, в тому числі щодо типу кредиту, строку кредитування, мети, процентної ставки за договором. Відомості, яку картку було отримано відповідачем у результаті підписання вказаної заяви матеріали справи не містять.
Окрім того, із змісту заяви - договору від 20.10.2021 року не вбачається, що правочин було укладено з метою зміни умов договору від 23.09.2010 року.
17.11.2023 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено заяву по приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У вказаній заяві наявні відомості щодо карток «Універсальна», «Універсальна GOLD», преміальної картки «Platinum», преміальної картки «World Blak Edition», преміальної картки «VISA Signature», преміальної картки «World Elite», преміальної картки «Infinite» (а.с.155-179 Том 1). У заяві викладені усі умови кредитування, в тому числі щодо типу кредиту, строку кредитування, мети, процентної ставки за договором. Відомості, яку картку було отримано відповідачем у результаті підписання вказаної заяви матеріали справи не містять. Із змісту заяви - договору від 17.11.2023 року не вбачається, що правочин було укладено з метою зміни умов договору від 23.09.2010 року.
Також, 17.11.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду №SAMDN52000097531715_01 до кредитного договору від 17.11.2023 року.
У пункті 1 додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг наступних змін: 1. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; 2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї додаткової угоди; 3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи з 7 місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту (а.с.141-144 Том 1).
Відповідно до наданого банком розрахунку, у ОСОБА_1 станом на 24.12.2024 року наявна заборгованість по кредитному договору від 23.09.2010 року у розмірі 38646 грн. 11 коп., з яких: 34506 грн. 32 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 4298 грн. 39 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.46-73 Том 1).
Під час перебування справи на розгляді відповідачем було внесено кошти у рахунок погашення заборгованості за договором: 10000 гривень - 29.03.2025 року; 5000 гривень - 30.03.2025 року; 5000 гривень - 22.04.2025 року; 488 гривень - 22.04.2025 року; 5000 гривень - 10.05.2025 року, що підтверджується випискою за договором за період з 01.10.2024 року по 20.05.2025 року, що була витребувана судом.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23.09.2010 року, після погашення відповідачем частини заборгованості, у ОСОБА_1 станом на 01.04.2025 року наявна заборгованість у розмірі 23646 грн. 11 коп. (заборгованість за тілом кредиту) (а.с.30-38 Том 2).
Відповідач із сумою заборгованості за кредитним договором не погоджується та вважає, що у неї відсутній борг перед АТ КБ «Приватбанк».
Розглядаючи аргументи наведені сторонами, суд приходить до наступних висновків.
Так, статтею 207 Цивільного Кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст.1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання та його умови були роблені АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Таким чином, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як було встановлено судом, в анкеті-заяві від 23.09.2010 року відсоткова ставка зазначена не була.
За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст.77 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведених положень Закону, суд відхиляє доводи представника позивача щодо правомірного нарахування банком відсотків за кредитним договором від 23.09.2010 року на підставі заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 20.10.2021 року, оскільки кредитні правовідносини, що виникли між сторонами на підставі кредитного договору від 20.10.2021 року не входять до предмету доказування у даному спорі, є самостійними та не є предметом спору у даній справі. Із позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.10.2021 року АТ КБ «Приватбанк» до суду не звертався.
Позивач, обґрунтовуючи право нараховувати відсотки за договором від 23.09.2010 року, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23.09.2010 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи Банку як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими Тарифами (а.с.135 Том 1) та Умовами (а.с.128-135) відповідач була ознайомлена і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо зміни відсоткової ставки за договором, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем до справи було долучено Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна Gold» в редакції 20.10.2021 року (а.с.135, наявні в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 20.10.2021 року), що безумовно свідчить про те, що вони не є частиною кредитного договору від 23.09.2010 року.
Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку (а.с.128-135, викладені в заяві від 20.10.2021 року), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямоївказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника від 23.09.2010 року, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Саме до такої правової позиції дійшла Велика палата Верховного Суду, що була викладена у постанові від 03.07.2019року провадження № 14-131цс19.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 20.10.2021 року не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 23.09.2010 року шляхом підписання заяви.
Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
У наданих у судовому засіданні поясненнях відповідач заперечувала факт наявності у неї заборгованості за договором від 23.09.2010 року.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України від № «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов'язків, далі - Закон про бухгалтерський облік).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях (частина друга статті 9 Закону про бухгалтерський облік).
Вилучення оригіналів таких документів та реєстрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (абзац другий частини дев'ятої статті 9 Закону про бухгалтерський облік).
Емітенти зобов'язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов'язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення).
Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.
Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення).
Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ).
На підставі пункту 5.5 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку, дату здійснення останньої (попередньої) операції, дату здійснення поточної операції, код банку, у якому відкрито рахунок, код валюти, суму вхідного залишку за рахунком, код банку-кореспондента, номер рахунку кореспондента, номер документа, суму операції (відповідно за дебетом або кредитом), суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку, суму вихідного залишку.
З метою визначення дійсного розміру заборгованості за кредитним договором від 23.09.2010 року судом було досліджено виписку за договором по рахунку ОСОБА_1 за період з 15.07.2013 року по 26.12.2024 року (а.с.74-117 Том 1) та за період з 01.10.2024 року по 20.05.2025 року (Том 2), які були надані позивачем та є належними і достатніми доказами на підтвердження обставин, що підлягають встановленню у даній справі.
Із дослідженої судом виписки від 26.12.2024 року вбачається, що за період з 01.02.2016 року по 01.10.2024 року банком самовільно здійснювалось нарахування та списання відсотків за використання кредитного ліміту, чим було штучно збільшено заборгованість за тілом кредиту та нараховано заборгованість за відсотками за договором.
Як вбачається із дослідженої судом виписки від 27.05.2025 року, у період з 29.03.2025 року по 10.05.2025 року відповідачем було внесено кошти на погашення заборгованості у розмірі 25488 гривень.
Також, кредитний картковий рахунок неодноразово поповнювався шляхом переказу коштів з інших банківських карток, які списувались банком у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за період з 17.11.2023 року по 01.10.2024 року у сумі 4395 гривень (а.с.74-117 Том 1).
Окрім того, судом встановлено, що період з 01.07.2023 року по 01.10.2024 року банком було списано відсотків за користування кредитним лімітом у сумі 9677 грн. 66 коп., чим штучно створено заборгованість за договором (а.с.74-117 Том 1).
Однак, як було встановлено судом, в анкеті-заяві від 23.09.2010 року умови договору щодо сплати відсотків сторонами не погоджувались, а тому зарахування банком коштів, які надходили на поточний рахунок картки, у рахунок погашення відсотків є безпідставним та призвело до штучного створення боргу за договором від 23.09.2010 року.
Згідно проведеного арифметичного підрахунку (25488+4395+9677,66=39560,66) заборгованість за кредитним договором від 23.09.2010 року відсутня.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,530,549,610,611,1049,1050 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131,259,263-265,280-282 ЦПК Українисуд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), яке розташоване в м.Київ вул.Грушевського, 1Д , до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), яка проживає в АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду буде виготовлений та складений 08.06.2025 року.
Суддя Одовічен Я.В.