вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/506/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроянтар"
до відповідача: ALFAGRO SRL (031491, Romania, Bucharest, sector 3, Aleea Blajei no 11, bl V5, sc 1, et 7, room 1)
про: стягнення 368 460,16 євро
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроянтар" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача ALFAGRO SRL (031491, Romania, Bucharest, sector 3, Aleea Blajei no 11, bl V5, sc 1, et 7, room 1) про стягнення 368 460,16 євро, що за офіційним курсом НБУ на час подання позову становить 17 456 647,54 грн.
Розглянувши матеріали заяви на предмет їх відповідності нормам Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зробив висновок про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позов пред'явлений до ALFAGRO SRL (031491, Romania, Bucharest), тобто відповідача який є нерезидентом, інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованих представництв немає.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №S-23/01-15 від 23 січня 2025 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроянтар" та ALFAGRO SRL (юридична особа зареєстрована за законодавством Румунії).
Відповідно до пункту 11.2. вказаного контракту, у разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього контракту або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, розірвання або недійсності підлягають вирішенню в Господарському суді Рівненської області.
Згідно з умовами пункту 11.3. контракту, розгляд спору здійснюється відповідно до матеріального та процесуального права України відповідно до законів України, міжнародних угод, які діють на території України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
30 жовтня 2006 року набрав чинності Договір між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах (надалі - Договір).
Згідно з положеннями статті 21 Договору, компетенція суду щодо розгляду цивільних справ визначається відповідними положеннями цього Договору.
За змістом статті 22 Договору, правоздатність юридичної особи визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої вона перебуває.
Відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з правилами статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з нормами статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.
Згідно з приписами статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Суд констатує, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких доказів які стверджували б правосуб'єктність відповідача з підтвердженням його місця реєстрації, а тому суд позбавлений можливості перевірити відповідність заявленого відповідача вимогам статей 4, 41, 47 ГПК України.
Позивач звернувся до суду за допомогою інформаційної системи "Електронний Суд", зазначивши адресу відповідача: 031491, Румунія, Бухарест, сектор 3, Алея блажей, №11, бл. V5 ск. 1, поверх 7, кімната 22.
Згодом, 6 червня 2025 року позивач подав інший текст позовної заяви, а проте в новій позовні заяві вказана інша адреса відповідача: 031491, Румунія, Бухарест, сектор 3, Алея блажей, №11, бл. V5 ск. 1, поверх 7, кімната 1.
Тобто у поданих суду двох редакціях позовної заяви позивач вказує суперечливу інформацію про місце реєстрації відповідача, а за відсутності документів, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо), суд позбавлений можливості перевірити виконання позивачем вимог про направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Також залишаються не підтвердженими відомості щодо місцезнаходження відповідача, що не відповідає положенням пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України.
Разом з тим, у випадку прийняття позовної заяви, відповідно до положень Договору між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах, виникне необхідність складення доручення про надання правової допомоги, яке відповідно до статті 7 Договору зокрема має містити інформацію стосовно юридичної особи та її найменування та місцезнаходження.
За відсутності доказу правосуб'єктності юридичної особи, суд позбавлений можливості встановити правильне найменування та точне місцезнаходження відповідача, а отже і належним чином виконати вимоги міжнародного договору.
Відповідно до статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з правилами статті 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Поряд з цим, суд наголошує на тому, що міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення, а тому належними доказами надіслання міжнародного поштового відправлення є квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.02.2019 у справі №910/7308/16.
З врахуванням вищенаведеного, за відсутності доказу правосуб'єктності юридичної особи - відповідача, та місця його реєстрації суд робить висновок про відсутність доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з приписами частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення виявлених недоліків позивачу необхідно подати суду докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу, а також докази, що підтверджують правоздатність юридичної особи відповідача.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частин 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу у 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:
- докази направлення за місцем реєстрації відповідача копії позовної заяви з додатками;
- докази що підтверджують правосуб'єктності юридичної особи відповідача.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу згідно з пунктом 5 статті 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Андрій КАЧУР