65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1223/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1223/25
За позовом: Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, пр-т. Шевченка, 10; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Одеської області (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1; код ЄДРПОУ 04527342)
До відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарства “Аграрник-А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103)
Про припинення володіння правом оренди та зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
Від прокуратури: Пендей А.В., посвідчення
Від позивача: не з'явився
Від відповідачів: не з'явились
Встановив: Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 та Фермерського господарства “Аграрник-А» із позовною заявою у якій просить суд:
-припинити володіння ОСОБА_1 правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 31546649 від 13.05.2019);
-припинити володіння ОСОБА_1 правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 31546569 від 13.05.2019);
-припинити володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за ФГ “АГРАРНИК-А» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 53850326 від 21.02.2024);
-припинити володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 за ФГ “АГРАРНИК-А» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 53850249 від 21.02.2024);
-зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради;
-зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради;
-зобов'язати Фермерське господарство “Аграрник- А» повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради;
-зобов'язати Фермерське господарство “Аграрник- А» повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025р. прийнято позовну заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Одеської області до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1223/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "05" травня 2025 р. о 11:30. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 05.05.2025р. 11:30.
05.05.2025р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 червня 2025р. о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025р. повідомлено Кодимську міську раду Одеської області про судове засідання, яке відбудеться "09" червня 2025 р. о 10:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 09.06.2025р. о 10:30.
13.05.2025р. до суду від ОСОБА_1 та Фермерського господарства “Аграрник-А» надійшли клопотання про визнання позовних вимог прокурора та заяви про відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 09.06.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 09.06.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, прокурором було зазначено суду, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.12.2012, Кодимською районною державною адміністрацією, винесено розпорядження № 654/А-2012 від 06.12.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності на території Сербівської сільської ради», яким погоджено місце розташування та надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,6 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в запасі Сербівської сільської ради, за межами вказаного населеного пункту.
За поясненнями прокурора, з метою виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 49,6 га у довгострокову оренду, ОСОБА_1 , 13.02.2013 звернувся із заявою до ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-13072/13-17-СГ від 20.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту).
На підставі наказу № 15-13072/13-17-СГ від 20.12.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 15.04.2019 укладено договір оренди землі № 189/57-19-ДО, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 площею 20,3629 га.
Як було зазначено прокурором, право користування вказаною земельною ділянкою за ОСОБА_1 13.05.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 31546569).
Крім того, наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-13073/13-17-СГ від 20.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту).
На підставі наказу № 15-13073/13-17-СГ від 20.12.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 21.02.2019 укладено договір оренди землі № 128/57-19-ДО, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 площею 29,2371 га.
Право користування вказаною земельною ділянкою за ОСОБА_1 13.05.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 31546649).
За поясненнями прокурора, за договорами суборенди №1 та №2 від 01.01.2024 ОСОБА_1 зазначені земельні ділянки, з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005 передано в суборенду фермерському господарству «Аграрник-А» (Код ЄДРОПОУ 38522103).
В обґрунтування поданого позову прокурором було зазначено суду, що вивченням Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України установлено, що 30.01.2013, тобто до отримання земельних ділянок з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005, ОСОБА_1 заснував фермерське господарство «Аграрник-А» (Код ЄДРОПОУ 38522103).
Також, опрацюванням інформації встановлено, що 22.10.2012 між ОСОБА_1 та Кодимською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:001:0391, площею 36.2718 га, що розташована на території Сербської сільської ради Кодимського району, з метою ведення фермерського господарства. Договір зареєстрований у відділі Держземагенства від 19.12.2012, номер запису 51225846400826. Вказана земельна ділянка кадастровим номером 5122584600:01:001:0391 надана ОСОБА_1 у позаконкурентний спосіб за заявою особи на підставі розпорядження Кодимською РДА від 04.09.2012 за № 472/А-2012, для ведення фермерського господарства.
За посиланням прокурора, ОСОБА_1 22.10.2012 отримано земельну ділянку кадастровим номером 5122584600:01:001:0391, площею 36.2718 га, що розташована на території Сербської сільської ради Кодимського району, в оренду з метою ведення фермерського господарства, яка й стала підставою для утворення фермерського господарства «Аграрник- А». Тим самим, земельні ділянки загальною площею 49,6 га з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005 для ведення фермерського господарства, які були передані ОСОБА_1 у оренду для ведення фермерського господарства вже у 2017 році отримані останнім всупереч вимогам законодавства України.
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 50-ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», за актом приймання-передачі ГУ Держгеокадастру в Одеській області передано у комунальну власність Кодимської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004, площею 29.2371 га та 5122584600:01:002:0005, площею 20,3629 га, про що 18.02.2021 державним реєстратором Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004; номер запису 40626088, РНОНМ 1829344351225 та щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005; номер запису 40626128, РНОНМ 1829254751225. Тобто, власником вказаного майна є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області.
Посилаючись на ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 124Земельного кодексу України, ч. 1, ч. 2 ст. 1, ч.1. ч. 2 ст. 7Закону України «Про фермерське господарство» було зазначено суду, що ОСОБА_1 подаючи заяву від 04.12.2012 про отримання землі для ведення фермерського господарства, всупереч вимогам ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час надання дозволу) не зазначив: кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. В свою чергу, Кодимська районна державна адміністрація не надавши належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві, не перевіривши доводи заявника, не пересвідчившись в дійсності його волевиявлення, наявності в нього бажання створити фермерське господарство, не перевіривши наявність створення фермерського господарства та вже отримання у позаконкурентний спосіб земельної ділянки для його створення, формально підійшла до вирішення заяви ОСОБА_1 , що призвело до прийняття незаконного розпорядження № 654/А-2012 від 06.12.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності на території Сербівської сільської ради» та надання останньому земельних ділянок в поза конкурентний спосіб, які знаходяться на значній відстані одна від одної, тобто не єдиним масивом, в порушення вимог земельного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що розпорядження №654/А-2012 від 06.12.2012 Кодимської РДА, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,6 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в запасі Сербівської сільської ради, за межами вказаного населеного пункту, є незаконним та таким, що порушує інтереси територіальної громади та держави в цілому у сфері земельних правовідносин.
Разом із тим, вказане розпорядження Кодимської РДА є індивідуальним актом одноразової дії, яке є реалізованим з моменту розробки проекту землеустрою на земельні ділянки, на підставі яких земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005, у зв'язку з чим таке розпорядження Кодимської РДА вичерпало свою дію.
За посиланням прокурора, належним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади є повернення земельних ділянок площею 49,6 га з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0004, які розташована на території Сербівської сільської ради Подільського району Одеської області, які перебувають у комунальній власності Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.
За поясненнями прокурора, позов про повернення земельних ділянок в даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним.
Надаючи клопотання про визнання позову, ОСОБА_1 та Фермерським господарством “Аграрник-А» було зазначено суду, що відповідачі позовні вимоги Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області визнають у повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб'єктом порушення позивач вважає відповідача.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Тобто, інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Як способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №372/2238/17.
Надаючи оцінку доводам прокурора, покладеним в основу позовних вимог та оцінюючи позовні вимоги, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Як встановлено судом, та визнано відповідачами у даній справі, відповідно до поданих ними клопотань, Кодимською районною державною адміністрацією, винесено розпорядження № 654/А-2012 від 06.12.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності на території Сербівської сільської ради», надано дозвіл Хортюку А.А. на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,6 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в запасі Сербівської сільської ради, за межами вказаного населеного пункту, на підставі заяви відповідача від 04.12.2012р.
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-13072/13-17-СГ від 20.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту).
15.04.2019р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Хортюком А.А. укладено договір оренди землі № 189/57-19-ДО, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 площею 20,3629 га, на підставі наказу №15-13072/13-17-СГ від 20.12.2017р. та право користування вказаною земельною ділянкою за ОСОБА_1 13.05.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 31546569).
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-13073/13-17-СГ від 20.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту).
21.02.2019р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 128/57-19-ДО, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 площею 29,2371 га. на підставі наказу №15-13073/13-17-СГ від 20.12.2017р. та право користування вказаною земельною ділянкою за ОСОБА_1 13.05.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 31546649).
За матеріалами справи з'ясовано, що за договорами суборенди №1 та №2 від 01.01.2024 ОСОБА_1 земельні ділянки, з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005 передано в суборенду Фермерському господарству «Аграрник-А».
Поряд з цим, судом враховано доводи та посилання прокурора, та з'ясовано, що 30.01.2013, тобто до отримання земельних ділянок з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005, ОСОБА_1 заснував фермерське господарство «Аграрник-А».
Судом встановлено, що22.10.2012 між ОСОБА_1 та Кодимською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:001:0391, площею 36.2718 га, що розташована на території Сербської сільської ради Кодимського району, з метою ведення фермерського господарства та вказана земельна ділянка надана ОСОБА_1 у позаконкурентний спосіб за заявою особи на підставі розпорядження Кодимською РДА від 04.09.2012 за №472/А-2012, для ведення фермерського господарства.
ОСОБА_1 отримано земельну ділянку кадастровим номером 5122584600:01:001:0391, в оренду з метою ведення фермерського господарства, а земельні ділянки загальною площею 49,6 га з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005, які були передані ОСОБА_1 у оренду для ведення фермерського господарства у 2017 році отримані останнім всупереч вимогам законодавства України.
Судом встановлено та враховано за час розгляду справи, що Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 50-ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», за актом приймання-передачі ГУ Держгеокадастру в Одеській області передано у комунальну власність Кодимської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004, площею 29.2371 га та 5122584600:01:002:0005, площею 20,3629 га, про що 18.02.2021 державним реєстратором Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004; номер запису 40626088, РНОНМ 1829344351225 та щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005; номер запису 40626128, РНОНМ 1829254751225. Тобто, власником вказаного майна є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності набувається громадянами та юридичними особами за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу, відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент передачі оскаржуваних земельних ділянок).
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для ведення фермерських господарств, регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».
Частинами 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час надання дозволу) передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час надання дозволу), громадяни для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а для отримання земельної ділянки із земель комунальної власності до місцевої ради. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Згідно ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство», після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» та ст. 123 Земельного кодексу України викладена в рішеннях Верховного Суду України від 23.12.2016 №635/6568/15-ц, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16 та від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20.
Крім того, статтею 7 Законом України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час надання дозволу) передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
Поряд з цим, заява ОСОБА_1 від 04.12.2012 про отримання землі для ведення фермерського господарства не містить інформації про кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що розпорядження №654/А-2012 від 06.12.2012 Кодимської РДА є незаконним та таким, що порушує інтереси територіальної громади та держави в цілому у сфері земельних правовідносин, з підстав, про що зазначено судом вище.
Суд зазначає, що Розпорядження № 654/А-2012 від 06.12.2012 Кодимської РДА вичерпало свою дію виконанням, є реалізованим з моменту розробки проекту землеустрою на земельні ділянки, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою. (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).
Також, суд зазначає, що Накази Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-13072/13-17-СГ від 20.12.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення» прийняті за результатами розробки проекту землеустрою земельних ділянок, дозвіл на які надано розпорядженням Кодимської РДА, яке визнано судом незаконним, оскільки Хортюком А.А. використано право на отримання земельної ділянки для фермерського господарства у позаконкурентний спосіб, є незаконними та зауважує, що накази вичерпали свою дію у зв'язку з укладанням договорів оренди.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України). Так, за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним.
Частинами 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а з вимогою про застосування наслідків недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю. Для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах достатньо повернути спірну земельну ділянку її власникові (постанова Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №916/2319/22).
Відповідно до пунктів «б», «ґ» статті 5 ЗК України, земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам. Подібну позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16.
Отже, положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 19.01.2022 у справі №910/599/21.
Нормами Закону України «Про фермерське господарство» запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 зазначила, що земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи: 1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства; 2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці
Так, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка надається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення цього господарства як юридичної особи і реєстрації його в установленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц.
Однак, після укладання 21.02.2019 договору оренди за №128/57-19-ДО земельної ділянки кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 та 15.04.2019 договору оренди за №189/57-19-ДО земельної ділянки кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 та їх державної реєстрації, ОСОБА_1 передав зазначені земельні ділянки в суборенду своєму Фермерському господарству «Аграрник-А», засновником якого він є.
З урахуванням викладеного та зазначеного, суд зазначає, що договори оренди від 21.02.2019 за №128/57- 19-ДО та від 15.04.2019 за №189/57-19-ДО, згідно з частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Спірні договори оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 Земельного кодексу України, укладені без дотримання конкурентних засад, а отже спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками комунальної власності, такі договори згідно з частинами 1 та 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 911/1838/20 за наслідками розгляду спору, що виник з подібних правовідносин.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не набув права оренди на вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 5122584600:01:002:0004 та 5122584600:01:002:0005, останній не мав права розпоряджатись ними, то вчинені в подальшому на їх підставі правочини не породжують у його сторін прав на ці земельні ділянки, у т.ч. передавати у суборенду ФГ «Аграрник-А», також договори суборенди за №1 та №2 від 01.01.2024, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «Аграрник-А» як похідні, та такі що направлені на незаконне отримання земельних ділянок у користування у позаконкурентний спосіб - є нікчемними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки. Частиною 1 ст. 26 вищевказаного Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89)) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 100)). Фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту. Також не відповідає належному способу захисту вимога про припинення права власності позивача, оскільки позивач вважає, що право власності відповідача не виникало взагалі відповідно до частини другої статті 376 Цивільного кодексу України (як і сам спірний об'єкт не виник як об'єкт права власності). Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21 (пункти 6.43, 6.44) та у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/959/22.
За таких обставин, а також враховуючи визнання позову відповідачами, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про припинення володіння ОСОБА_1 правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 31546649 від 13.05.2019), припинення володіння ОСОБА_1 правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 31546569 від 13.05.2019), припинення володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за ФГ «АГРАРНИК-А» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 53850326 від 21.02.2024), припинення володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 за ФГ «АГРАРНИК-А» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 53850249 від 21.02.2024).
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Приймаючи до уваги, що договори оренди від 21.02.2019 за №128/57-19-ДО та від 15.04.2019 за №189/57-19-ДО і договори суборенди № 1 та № 2 від 01.01.2024, є нікчемними, позовні вимоги прокурора про зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради, зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради, зобов'язання Фермерське господарство «Аграрник- А» повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради та зобов'язання Фермерське господарство «Аграрник- А» повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради - підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи визнання позову відповідачам, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат прокурора по сплаті судового збору.
Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За змістом ч.3 ст.7 Закону України “Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Прокурором заявлено 8 вимог немайнового характеру та за такі вимоги судовій збір становить - 19379,20 грн. (2422,40х8).
Суд зазначає, з урахуванням вищенаведеного, 50% судового збору в розмірі 9689,60грн. (по 4844,80 грн.) відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідачів.
Також суд роз'яснює прокурору, що питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 9689,60грн. буде вирішено судом після подання ним до суду відповідного клопотання.
Щодо заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, відповідно до яких вони просили суд відстрочити виконання судового рішення до моменту збору урожаю, орієнтовно до 01.08.2025р. (площа 20,3629 га засіяна озимою пшеницею, площа 29,2371 га озимим ріпаком), суд зазначає таке.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості відстрочення рішення суду встановленню підлягають, з одного боку, наявність обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк, а з іншого - наявність доказів, що підтверджують можливість виконання боржником рішення суду у визначений ним строк.
При цьому, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати певні питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи відсутність заперечень з боку прокурора стосовно заяв відповідачів, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 та Фермерського господарства “Аграрник-А» та вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду у даній справи до 1 серпня 2025 року в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради та повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради, а також в частині зобов'язання Фермерського господарства “Аграрник- А» повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради та повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кодимської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства “Аграрник-А» про припинення володіння правом оренди та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Припинити володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 31546649 від 13.05.2019).
3.Припинити володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) правом оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 31546569 від 13.05.2019).
4.Припинити володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 за ФГ “АГРАРНИК-А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829344351225, номер запису про інше речове право: 53850326 від 21.02.2024).
5.Припинити володіння правом суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 за ФГ “АГРАРНИК-А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103) зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1829254751225, номер запису про інше речове право: 53850249 від 21.02.2024).
6.Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1; код ЄДРПОУ 04527342).
7.Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1; код ЄДРПОУ 04527342).
8.Зобов'язати Фермерське господарство “Аграрник- А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103) повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1; код ЄДРПОУ 04527342).
9.Зобов'язати Фермерське господарство “Аграрник- А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103) повернути земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Сербівської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту) територіальній громаді в особі Кодимської міської ради (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1; код ЄДРПОУ 04527342).
10.Заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025р. про відстрочення судового рішення - задовольнити.
11.Відстрочити ОСОБА_1 строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025р. по справі №916/1223/25 в частині зобов'язання повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 та земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 територіальній громаді в особі Кодимської міської ради до серпня 2025 року.
12.Заяву Фермерського господарства “Аграрник-А» від 13.05.2025р. про відстрочення судового рішення - задовольнити.
13.Відстрочити Фермерському господарству “Аграрник-А» строк виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025р. по справі №916/1223/25 в частині зобов'язання повернути земельну ділянку площею 20,3629 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0005 та земельну ділянку площею 29,2371 га з кадастровим номером 5122584600:01:002:0004 територіальній громаді в особі Кодимської міської ради до серпня 2025 року.
14.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
15.Стягнути з Фермерського господарства “Аграрник-А» (66011, Україна, Подільський р-н, Одеська обл., с. Серби, вул. Білоконя В. б.3; код ЄДРПОУ 38522103) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Повне рішення складено 09 червня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко