65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1691/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/1691/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» (65045, м. Одеса, пр. Українських Героїв, 27-А, кв. 4; код ЄДРПОУ 43909584)
До відповідача: Компанія “CORVIANA TRADING FZE» (Бізнес-центр, будинок Аль Шмоук, зона вільної торгівлі UAQ, Умм Аль Кувейн, U.A.E., 33604173 (Al Shmookh Bussines Centre, One UAQ, UAQ Free Trade Zone, Umm Al Quwain 33604173)
Про стягнення 514395,00 дол. США.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою Компанія “CORVIANA TRADING FZE» про стягнення 518011,02 доларів США, з яких 514395,00 доларів США за непоставлений товар та 3616,02 доларів США 3% річних від суми простроченого грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.2025р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1691/24.
Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "21" жовтня 2024 р. о 10:00. (Резервна дата - 11.11.2024р. об 11:00). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 21.10.2024р. о 10:00. (Резервна дата 11.11.2024р. об 11:00). Зобов'язано позивача у строк до 03.05.2024р. року надати до суду два примірника перекладу англійською мовою ухвали суду від 19.04.2024р. по справі №916/1691/24, доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів у 2 (двох) екземплярах. Подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали, доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів для належного повідомлення відповідача направити до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Зупинено провадження у справі № 916/1691/24 до надходження відповіді на судове доручення.
Листом від 01.05.2024р. на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено ухвалу господарського суду Одеської області від 19.04.2024р. по справі №916/1691/24, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів з належним чином засвідченими перекладами на англійську мову.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2025р. поновлено провадження у справі №916/1691/24.
21.10.2024р. судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на резервну дату, зазначену в ухвалі Господарського суду Одеської області від 19.04.2024р., а саме 11.11.2024р. об 11:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024р. відкладено підготовче засідання у справі №916/1691/24 на "12" травня 2025 р. о 10:00 (резервна дата "09" червня 2025р. о 10:00). Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.05.2025р. о 10:00. (резервна дата 09.06.2025р. о 10:00). Зобов'язано позивача у строк до 06.12.2024 року надати до суду два примірника перекладу англійською мовою ухвали суду від 11.11.2024 року, доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів у 2 (двох) екземплярах. Направити компетентному органу Об'єднаних Арабських Еміратів судове доручення про вручення процесуальних документів стосовно Компанія “CORVIANA TRADING FZE». Зупинено провадження у справі №916/1691/24 до надходження відповіді на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду.
Листом від 19.11.2024р. на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено ухвалу господарського суду Одеської області від 11.11.2024р. по справі №916/1691/24, доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового розгляду, а також підтвердження про вручення документів з належним чином засвідченими перекладами на англійську мову.
20.12.2024р. до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист з додатками щодо повідомлення відповідача у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025р. поновлено провадження у справі №916/1691/24.
За наявності належного повідомлення відповідача про розгляд справи, 12.05.2025р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на резервну дату, (а саме 09.06.2025р. о 10:00), визначену ухвалою суду від 11.11.2024р, із викликом учасників справи у судове засідання.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1 Договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах від 26.11.2012р. (ратифікований Законом № 337-VII від 19.06.2013 та набрав чинності для України 20.02.2014р.), громадяни однієї Сторони користуються на території іншої Сторони таким же правовим захистом, як і громадяни іншої Сторони, а також мають право звертатись до її судових органів на тих же умовах, що і громадяни іншої Сторони. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до юридичних осіб, розташованих та створених на території однієї з Сторін у відповідності до її законодавства.
Статтею 3 Договору визначено, що сторони згідно з цим Договором надають одна одній найширший обсяг взаємної правової допомоги у цивільних та комерційних справах у відповідності до їхнього законодавства. Правова допомога згідно з цим Договором охоплює: вручення повісток та інших судових документів; отримання доказів шляхом судових доручень або запитів; визнання та виконання судових рішень та мирових угод.
Порядок звернення суду України з дорученням за кордон встановлено у розділі ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. №1092/5/54 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 р. за №573/15264 (далі - Інструкція).
Так, в п. 2.1. вказаної Інструкції визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2.1. Інструкції, доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
Відповідно до положень п. 2.1.7. Інструкції, у разі потреби в одному дорученні може міститися прохання про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи, чи в інших випадках, коли це обумовлено доцільністю.
Відповідно до ст. 4 Договору між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах від 26.11.2012р., центральний орган кожної сторони направляє та отримує запити відповідно до цього Договору. В Україні центральним органом є Міністерство юстиції, в Об'єднаних Арабських Еміратах - Міністерство юстиції. Центральні органи зносяться між собою через дипломатичні канали для цілей цього Договору.
З метою дотримання процесуальних прав відповідача у справі - Компанії “CORVIANA TRADING FZE», який знаходиться за адресою: (Бізнес-центр, будинок Аль Шмоук, зона вільної торгівлі UAQ, Умм Аль Кувейн, U.A.E., 33604173 (Al Shmookh Bussines Centre, One UAQ, UAQ Free Trade Zone, Umm Al Quwain 33604173), та його належного повідомлення про час та місце судового розгляду даної справи, судом направлялось компетентному суду Об'єднаних Арабських Еміратів через визначений договором центральний орган відповідне судове доручення.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Компанію “CORVIANA TRADING FZE» було повідомлено про розгляд даної справи та письмовими доказами підтверджується, що відповідач у даній справі обізнаний щодо розгляду у справи №916/1691/24.
Суд зазначає, що ані норми чинного процесуального законодавства України, ані приписи зазначених вище міжнародних договорів, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання у справі шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення документів нерезиденту України, та, у зв'язку з цим, зупинення щоразу провадження у справі, що, у свою чергу, призводить до порушення розумного строку розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17).
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду.
У судові засідання представник відповідача жодного разу не з'являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 09.06.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 09.06.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 20.09.2023р. між сторонами було укладено Договір продажу транспортних засобів №COR230920, за умовами якого Компанія “CORVIANA TRADING FZE» має постачати автомобільні транспортні засоби та комплектуючі до них на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс», яке має оплатити відповідні транспортні засоби та комплектуючі.
Посилаючись на положення ст. 193, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 712 Цивільного кодексу України, позивачем зазначалось суду, що укладений між сторонами правочин є договором поставки.
Пунктами 7, 8 Договору визначено, що позивач надсилає письмове замовлення відповідачу, у якому вказує моделі, марку та кількість автомобілів, що необхідно поставити. Після отримання замовлення, відповідач виставляє рахунок на оплату відповідних автомобільних транспортних засобів, які оплачує позивач.
Строком поставки автомобільних транспортних засобів, згідно п. 7 Договору, є 90 календарних днів з моменту їх оплати. Датою виконання всіх зобов'язань продавцем є дата оформлення митної декларації на території України.
Відповідно до п. 6 Договору, товар оплачується покупцем на умовах 100% передплати.
За поясненнями позивача, ним на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 561995,00 дол. США.
Позивачем було зазначено суду, що відповідач повернув на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 47600 дол. США, у зв'язку з чим наразі борг відповідача становить 514395,00дол. США.
Позивачем було зазначено суду, що у визначені строки, а саме до 28.12.2023р., до 09.01.2024р., до 17.01.2024р., до 23.01.2024р., до 08.02.2024р., до 08.02.2024р., до 14.02.2024р., 24.02.2024р., до 04.03.2025р., до 05.03.2024р. відповідачем зобов'язання з поставки відповідних транспортних засобів не виконано.
Керуючись ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 3616,02 дол. США.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» та Компанією “CORVIANA TRADING FZE» виникли на підставі укладеного між ними 20.09.2023р. Договору продажу транспортних засобів №COR230920.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем, на виконання умов укладеного з відповідачем Договору, на користь останнього було перераховано грошові кошти у розмірі 561995,00 дол. США, в подальшому, відповідачем було повернуто на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 20900 дол. США та 26700 дол. США.
Судом встановлено, що відповідно до п. 7 Договору, відповідачем у визначені строки, а саме: до 28.12.2023р., до 09.01.2024р., до 17.01.2024р., до 23.01.2024р., до 08.02.2024р., до 08.02.2024р., до 14.02.2024р., 24.02.2024р., до 04.03.2025р., до 05.03.2024р. зобов'язання з поставки відповідних транспортних засобів на виконання умов Договору - не виконано та зворотнього відповідачем суду не доведено.
Отже, дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Компанією “CORVIANA TRADING FZE» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору продажу транспортних засобів №COR230920 від 20.09.2023р. щодо поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 514395,00дол. США основного боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 3616,02 дол. США.
Суд, переривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення 3% річних - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 305347,70 грн. покладаються на відповідача (суму судового збору було вирахувано за заявлені позовні вимоги про стягнення 514395,00 дол. США, що по курсу НБУ - 39,5737 грн., становлять 20356513,41 грн.).
Суд зазначає, що надлишково сплачену суму судового збору у розмірі 2146,49грн. буде повернуто позивачу після подання відповідного клопотання до суду.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Компанії “CORVIANA TRADING FZE» (Бізнес-центр, будинок Аль Шмоук, зона вільної торгівлі UAQ, Умм Аль Кувейн, U.A.E., 33604173 (Al Shmookh Bussines Centre, One UAQ, UAQ Free Trade Zone, Umm Al Quwain 33604173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей.Сі.Плюс» (65045, м. Одеса, пр. Українських Героїв, 27-А, кв. 4; код ЄДРПОУ 43909584) 514395 (п'ятсот чотирнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) доларів США за непоставлений товар, 3616 (три тисячі шістсот шістнадцять) доларів США 02 центи 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 305347 (триста п'ять тисяч триста сорок сім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 09 червня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко