65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/920/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (вх. №2-762/25 від 16.05.2025) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення 93 151,53 грн, -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у даній справі позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області (далі по тексту - Управління) до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) було задоволено шляхом присудження до стягнення з відповідача заборгованості за орендною платою у розмірі 49 500,32 грн, заборгованості зі сплати компенсації плати за землю у розмірі 43 651,21 грн, судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
16.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Ухвалою від 19.05.2025 судом було призначено заяву позивача до розгляду в засіданні суду на 02.06.2025 о 14:30 год., встановлено відповідачу строк до 28.05.2025 для надання пояснень на заяву позивача.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал суду на адресу місця реєстрації відповідача, яка була перевірена судом в Єдиному державному демографічного реєстрі, а саме: АДРЕСА_1 . Проте направлена на адресу відповідача копія ухвали суду від 19.05.2025 була повернута з відміткою про відсутність адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд судом заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
02.06.2025 до суду від Управління надійшла заява про розгляд заяви про розподіл витрат на правову допомогу за відсутності представника позивача.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що Управлінням у позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу становить 12 000,00 грн.
У судовому засіданні 12.05.2025 Управління повідомило, що докази понесення витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішенням суду від 12.05.2025 позовні вимоги Управління було задоволено у повному обсязі.
16.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Таким чином, позивачем, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від №05/01/2025 від 28.01.2025, укладений між позивачем (Замовник) та адвокатом Дударенко С.В. (Виконавець), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується надавати послуги з адвокатської діяльності - професійну правничу допомогу: послуги з юридичного представництва (надалі іменуються "професійна правнича допомога" або "послуги"), (за кодом ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 79112000-2 Послуги з юридичного представництва), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Вид, зміст та обсяг професійної правничої допомоги за конкретними дорученнями Замовника конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору або окремими договорами про надання правової допомоги.
Згідно з п. п. 5.1-5.3 договору №05/01/2025 від 28.01.2025 загальна сума договору за послуги надані Виконавцем Замовнику складає 97 000,00 грн. Оплата наданих послуг здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок на підставі акту про надання послуг. Підставою для оплати наданих послуг є підписаний акт наданих послуг, що надається Виконавцем Замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
15.05.2025 між Управлінням та адвокатом Дударенко С.В. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до п. п. 1, 2 якого Виконавцем по справі №916/920/25 були надані послуги з адвокатської діяльності - професійну правничу допомогу: послуги з юридичного представництва згідно договору про надання професійної правничої допомоги №05/01/2025 від 28.01.2025, а Замовник прийняв надані послуги; вартість наданих послуг з юридичного представництва у справі №916/920/25 становить 12 000,00 грн.
15.05.2025 адвокатом Дударенко С.В. було виставлено Управлінню рахунок №1 на суму 12 000,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
За результатами надання оцінки змісту договору №05/01/2025 від 28.01.2025 господарський суд дійшов висновку, що такий договір був укладений з метою надання Управлінню правової допомоги згідно з конкретними дорученнями адвокату (п. 1.1 договору), зміст яких конкретизується у відповідних додаткових угодах.
Проте господарському суду не було надано доручення Управління на представництво адвокатом інтересів позивача у межах справи №916/920/25, а, отже, у суду відсутня можливість встановити вид, зміст та обсяг професійної правничої допомоги, які мали бути надані адвокатом позивачу.
При цьому, підписаний між сторонами акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.05.2025 до договору також не конкретизує вид, зміст та обсяг професійної правничої допомоги, яка була надана адвокатом Дударенком С.В. позивачу. Наведене з урахуванням ненадання суду детального опису робіт фактично унеможливлює перевірку судом надання адвокатом того або іншого виду правової допомоги.
Господарським судом враховано, що позовна заява подана та підписана керівником Управління, додатки до позовної заяви засвідчені також керівником, на адресу суду позовна заява була направлена позивачем самостійно, довідки про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету сформовані за запитом іншої особа, яка зазначена представником позивача на першій сторінці позову; заява про повернення судового збору підписана керівником Управління на бланку позивача. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що участь адвоката Дударенка С.В. у даному судовому процесі фактично була обмежена участю адвоката у одному судовому засіданні 12.05.2025, оскільки доказів надання будь-якої іншої правової допомоги матеріали справи не містять.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 дійшов висновку, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, подання адвокатом заяви про стягнення витрат на правову допомогу згідно з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22, розподілу між сторонами не підлягає.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи ненадання Управлінням суду доручення на представництво адвокатом інтересів у межах справи №916/920/25, що унеможливлює встановлення виду, змісту та обсягу професійної правничої допомоги, які мали бути надані адвокатом позивачу; відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, участь адвоката у одному судовому засіданні, а також неможливість встановлення на підставі матеріалів справи обставини надання адвокатом будь-якої іншої правової допомоги, господарський суд доходить висновку, що пов'язаними з розглядом справи слід вважати лише витрати у розмірі 2000,00 грн у зв'язку з представництвом адвоката інтересів позивача у одному судовому засіданні.
Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заяви Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області шляхом присудження до стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн, в іншій частині вимог заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, ГПК України, суд, -
1. Заяву Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області про розподіл витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області /65490, Одеська область, Одеський район, м. Теплодар, вул. Піонерна, 7; ідентифікаційний код 26275444/ витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн /дві тисячі грн./.
3. В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 09.06.2025.
Суддя С.П. Желєзна