79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.06.2025 Справа № 914/1078/25
За позовом: Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м. Київ
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Червоноград, Львівська область
про стягнення 129 833,87 грн
Суддя Наталія Мороз
за участю секретаря с/з Юлії Забори
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення 129 833,87 грн.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.04.2025.
29.04.2025 розгляд справи по суті відкладено на 03.06.2025, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
В судове засідання 03.06.2025 представник позивача не з'явився. Заявою від 23.04.2025 просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника АТ «ПУМБ», додатково зазначивши, що вимоги, викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Вимог ухвал суду не виконав.
Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу ОСОБА_1, що вказана у позовній заяві, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, такі були повернуті на адресу суду з відмітками установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими конвертами з вкладеннями та Довідками Ф.20.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов'язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.
Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.
Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як позичальником, умов кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808929130 від 30.07.2024, укладеного між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 129 833,87 грн, з яких 116390,00 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 16 627,15 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 99 762,85 грн та 13 443,87 грн простроченої заборгованості за комісією.
Позиція відповідача.
Відповідач участі у судових засіданнях особисто або через уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 80 ГПК України не скористався.
Обставини справи.
30.07.2024 між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808929130.
Зазначений договір укладено в електронному вигляді за допомогою системи «Інтернет Банкінг», шляхом укладення та підписання електронним цифровим підписом, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 27.03.2025.
За змістом вказаного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного: сума кредиту 120 000 грн (п.1.1.1). Строк кредитування до 30 липня 2027 року включно (п.1.1.3). Тариф комісійної винагороди - 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1 типових умов (п.1.1.4.1). Комісійна винагорода за обслуговування кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1,9% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п.6.3.2 типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору (п.1.1.4.2). Процентна ставка за користування кредитом 0.00001% річних; Проценти нараховуються відповідно до п.6.2 типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору (п.1.1.4.3). Процентна ставка на прострочену суму кредиту 0.00001% річних; Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п.6.2 типових умов (п.1.1.4.4). Цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1 договору (п.1.1.7). У разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 (п'ять) календарних днів і більше позичальник зобов'язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь банку штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1000,00 (однієї тисячі) гривень. Штраф сплачується за кожне таке порушення (п.1.1.9). Виконання боргових зобов'язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п.1.3). Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в передбаченому п.1.4 договору графіку платежів. Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань (п.1.5). Підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1 договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту (п.2.1). Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію (п.2.2). Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п.6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору (п.2.3). Право на договірне списання коштів з рахунків позичальника. При настанні строків виконання будь-яких боргових зобов'язань банк набуває право, а позичальник цим доручає банку протягом строку дії договору самостійно списувати (переказувати) грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зазначених зобов'язань, з рахунку(ів) позичальника в банку та переказувати їх на користь банку в рахунок виконання відповідних боргових зобов'язань (на рахунок для погашення боргових зобов'язань), відповідно до п.7.8, 7.9 типових умов. Платіжні операції, пов'язані між собою спільними ознаками та зазначені в абзаці першому цього пункту, вважаються пов'язаними між собою платіжними операціями в розумінні Закону України «Про платіжні послуги». При цьому згода на виконання банком першої з пов'язаних платіжних операцій надається позичальником шляхом підписання цього договору. Відкликання згоди на виконання пов'язаної платіжної операції в межах договірного списання на користь банку може бути здійснено позичальником за погодженням з банком у будь-який час, але не пізніше списання коштів з рахунку позичальника, та за умови відсутності у позичальника будь-яких боргових зобов'язань, в т.ч. і тих, строк виконання яких ще не настав (п. 3.4). Підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору йому в належній формі була надана необхідна, повна, доступна та достовірна інформація про фінансову послугу, достатня для прийняття ним свідомих рішень, зокрема про вартість такої послуги, про надавача фінансової послуги, а також про ризики, пов'язані з отриманням такої фінансової послуги відповідно до вимог Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», в тому числі шляхом надання позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті банку та попереднього погодження проекту договору (що за домовленістю сторін є належним способом надання відповідної інформації). Всі умови та положення договору та типових умов позичальнику зрозумілі, згоди з усіх істотних умов договору досягнуто (п.4.3). Цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку (п.5.1). Сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) (п.5.3). Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (п.5.4). До підписання договору позичальник ознайомився з типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення типових умов за посиланням в кабінеті Digital є належним способом надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору (п.5.5). Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі «Реквізити та підписи сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/ або обслуговуванням договору (п.5.6). Зміни до договору можуть бути внесені шляхом укладення додаткових угод у вигляді електронного документа або на папері. Право визначення форми додаткової угоди (на папері або у вигляді електронного документа) належить банку (п.5.7).
На виконання взятих на себе за договором зобов'язань, банком надано позичальнику кредит у розмірі 118 800,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № TR.83008247.97694.29514 вiд 30.07.2024, із зазначенням призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 710808929130 від 30/07/2024 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1". Крім того, кредитні кошти в розмірі 1 200,00 грн були надані на сплату комісії за надання кредиту, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.83008247.97693.29514 вiд 30.07.2024 із зазначенням призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №710808929130 від 30/07/2024 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1". Факт видачі кредиту підтверджується також наявною в матеріалах справи випискою з рахунку ФОП ОСОБА_1.
Однак, відповідачем належним чином не виконано зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного внесення платежів.
13.12.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 2010350060001027099 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору, банком направлено позичальнику вимогу від 13.02.2025 № 15 про негайне погашення простроченої заборгованості. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що заборгованість за кредитом не погашена, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808929130 від 30.07.2024 у розмірі 129 833,87 грн, з яких 116 390,00 грн - заборгованості за сумою кредиту (тіло) та 13 443,87 грн - заборгованості по комісії за кредитним договором.
Оцінка суду.
Щодо юрисдикції спору.
Згідно з ч.4 ст.8 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 № 14-144цс18 у справі № 338/180/17, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
У даному випадку позові вимоги заявлені з підстав невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 710808929130 від 30.07.2024.
Вказаний договір укладався між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Наявні в матеріалах справи платіжні інструкції про перерахування кредитних коштів позичальнику також містять посилання на те, що у спірних відносинах ОСОБА_1 виступав як фізична особа підприємець. У період укладення договору ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа підприємець.
Враховуючи наведене, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Положеннями ст. ст. 6 та 627 ЦК України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов кредитного договору перерахував позичальнику (ФОП ОСОБА_1) кредитні грошові кошти в розмірі 120 000,00 грн, які останній у встановлений строк та у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим у позичальника виникла заборгованість.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
Напрявляючи позичальнику вимогу № 15 від 13.02.2025 про негайне погашення простроченої заборгованості банк змінив строк виконання кредитного зобов'язання.
Обов'язку щодо повернення грошових коштів, відповідач не дотримався, що свідчить про прострочення останнім виконання зобов'язань за кредитним договором. Доказів зворотнього суду не надано.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи детального розрахунку заборгованості, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 129 833,87 грн, з яких: 116 390,00 грн - заборгованість за сумою кредиту (тіло), а також 13 443,87 грн - заборгованість по комісії за кредитним договором за період з 30.09.2024 по 24.02.2025.
Судом з'ясовано, що вказана сума обрахована позивачем арифметично правильно, із дотриманням умов договору. Контррозрахунку суми боргу чи будь-яких заперечень щодо її розміру відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Станом на день прийняття рішення судом, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору - підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 116 390,00 грн - заборгованості за сумою кредиту (тіло), а також 13 443,87 грн - заборгованості по комісії за кредитним договором.
Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 ідентифікаційний код: 14282829) 116 390,00 грн - заборгованості за сумою кредиту, 13 443,87 грн - заборгованості по комісії за кредитним договором та 2 422,40 грн судового збору.
Рішення складено 09.06.2025
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.