вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1291/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Садівничого товариства «ЗАЛІСЬКЕ» (07433, Київська обл., Броварський р-н, с. Богданівка, вул. Центральна, буд. 2/1)
про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів,
секретар судового засідання: Крикун І.В.
Представники сторін:
позивач: Дяченко А.В. - в режимі відеоконференції;
від позивача: Панамаренко Д.М. (ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1415250 від 13.06.2024 р.; посвідчення адвоката № 6361/10 від 15.02.2018 р.);
від відповідача: Гудінова І.Л. (керівник; витяг з ЄДРЮОФОПГФ).
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява б/н від 20.05.2024 р. (вх. № 2785 від 20.05.2024 р.) ОСОБА_1 до Садівничого товариства «ЗАЛІСЬКЕ» про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів.
В обґрунтування своїх вимог позивач, серед іншого, зазначає, що він є членом СТ «ЗАЛІСЬКЕ». 28.07.2007 р. було проведено загальні збори членів садівничого товариства, результати яких оформлені протоколом б/н від 28.07.2007 р., з порушенням норм діючого законодавства, а саме: без встановлення дійсної кількості членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» та без встановлення кворуму на загальних зборах. Окрім цього, 11.07.2007 р. було проведено засідання правління, результати якого оформлені протоколом № 2 від 11.07.2007 р., проведені за головування ОСОБА_2 , яку рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2007 р. у справі № 2-2472/07 було позбавлено повноважень голови правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ».
Окрім того, у позовній заяві ОСОБА_1 в порядку приписів ст. 90 Господарського процесуального кодексу України були поставлені запитання відповідачеві, а саме: 1. Чи існував в ГО СТ «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, реєстр (облік) його членів, з якого можна встановити фізичну особу-члена товариства? 2. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр) членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, з якого можна встановити фізичну особу-члена товариства? 3. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр), заяви, членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, осіб про вступ цих осіб до товариства та які, нібито, були його членами? 4. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр) членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, які рішенням Правління були прийняті в члени товариства та які, нібито, стали його членами? 5. Чи приймало Правління ГО «Садівниче товариство «Заліське» рішення, відповідно до Протоколу від 11 липня 2007 року, «Про повноваження особи, яка мала б право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства»? 6. Чи приймалося рішення відповідним органом управління ГО «Садівниче товариство «Заліське» «Про проведення Загальних Зборів 28 липня 2007 року»? 7. Чи приймалося рішення відповідним органом управління ГО «Садівниче товариство «Заліське» «Про зміну дати проведення Загальних Зборів з 27 липня 2007 року на 28 липня 2007 року»? 8. На підставі яких повноважень, ким і коли затверджених, були оформлені доручення для участі в загальних зборах, що відбулися 20 серпня 2016 року та 22 червня 2019 року, та які, нібито, оформлені відповідно до рішення загальних зборів від 28 липня 2007 року? 9. Чи є в наявності в СТ «Заліське» в теперішній час регістри бухгалтерського обліку сплати членських, вступних та інших цільових внесків станом на 11 липня 2007 року та станом на 28 липня 2007 року? 10. Чи передавало до архівного зберігання ГО «Садівниче товариство «Заліське», в подальшому СТ «Заліське», регістри бухгалтерського обліку сплати членських, вступних та інших цільових внесків станом на 11 липня 2007 року та станом на 28 липня 2007 року?
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Підготовче засідання вікладалось.
28.05.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 28.05.2024 р. (вх. № 5670/24 від 28.05.2024 р.), відповідно до якого останній просить суд приєднати до матеріалів справи клопотання про витребування доказів, за змістом якого позивач просить суд: 1) витребувати з Господарського суду Київської області матеріали господарських справ № 361/5524/19 та № 911/737/22; 2) витребувати з СТ «ЗАЛІСЬКЕ» протокол зборів уповноважених представників Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 07.10.2006 р.; протокол засідання Правління Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 11.07.2007 р.; протокол Загальних зборів членів Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р.; статут Громадської організації «Садівниче Товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 08.09.2001 р.; регістри бухгалтерського обліку нарахування та сплати вступних, членських та інших цільових внесків станом на 11.07.2007 р.; витребувати з Броварської районної державної адміністрації Київської області копію реєстраційної справи СТ «ЗАЛІСЬКЕ».
13.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.06.2024 р. (вх. № 6383/24 від 13.06.2024 р.), відповідно до якого останній заперечує проти позову в повному обсязі і вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Відповідач зазначив, що позовна заява не містить викладу обставин щодо порушених прав позивача. Засідання правління садівничого товариства, проведене 11.07.2007 р., та загальні збори членів садівничого товариства, що відбулися 28.07.2007 р., були скликані та проведені під головуванням особи, обраної на посаду голови правління. На момент проведення як засідання правління, так і загальних зборів членів садівничого товариства повноваження ОСОБА_2 були чинними. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-2472/07, на яке посилається позивач, було прийнято лише 31.07.2007 р. Крім того, відповідач звертає увагу, що оскаржуваним рішенням загальних зборів членів садівничого товариства було підтверджено дійсність повноважень голови правління. Водночас, загальні збори членів садівничого товариства, проведені 28.07.2007 р., відбулися при наявності кворуму, що підтверджується протоколом загальних зборів, а саме: протокол містить вказівку на загальну кількість членів садівничого товариства та кількість присутніх членів садівничого товариства на загальних зборах як особисто, так і за дорученнями. Кількість членів, які взяли участь у загальних зборах, становить більш ніж 50% від загальної кількості членів садівничого товариства, що підтверджує правомочність загальних зборів. При цьому, відповідач зазначає, що наданий самим позивачем до справи протокол підтверджує наявність у садівничому товаристві обліку його членів та їх дійсну кількість на момент проведення таких зборів, що зазначено у преамбулі оскаржуваного протоколу та спростовує твердження позивача про відсутність таких осіб на загальних зборах.
13.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли відповіді б/н від 12.06.2024 р. (вх. № 6384/24 від 13.06.2024 р.) на запитання позивача, викладені в позові, а саме:
1. Чи існував в ГО СТ «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, реєстр (облік) його членів, з якого можна встановити фізичну особу-члена товариства?
У зв'язку з тим, що списки членів товариства кожного року змінюються (продаж, успадкування, дарування), тому немає сенсу зберігати таку інформацію протягом 17 років. Такий реєстр відсутній на даний час.
2. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр) членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, з якого можна встановити фізичну особу-члена товариства?
Дивитись відповідь на питання №1.
3. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр), заяви, членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, осіб про вступ цих осіб до товариства та які, нібито, були його членами?
Дивитись відповідь на питання №1. Заяви відсутні.
4. Чи є у відповідача, СТ «Заліське», список (реєстр) членів ГО «Садівниче товариство «Заліське», станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, які рішенням Правління були прийняті в члени товариства та які, нібито, стали його членами?
Дивитись відповідь на питання №1.
5. Чи приймало Правління ГО «Садівниче товариство «Заліське» рішення, відповідно до Протоколу від 11 липня 2007 року, «Про повноваження особи, яка мала б право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства»?
Доручення оформлюються відповідно до затвердженої форми рішенням Правління СТ "Заліське" та рішенням загальних зборів членів СТ "Заліське". Позивач ознайомлений з протоколом Правління СТ «Заліське» від 11.07.2007 р., так як приклав фотокопію і перерахував номери судових справ, де він є позивачем і в яких знаходяться завірені копії цього протоколу.
6. Чи приймалося рішення відповідним органом управління ГО «Садівниче товариство «Заліське» «Про проведення Загальних Зборів 28 липня 2007 року»?
Якщо позивач має на меті з'ясувати, на яку дату правління Протоколом № 2 від 11.07.2007 р. призначило загальні збори, то звертаємо увагу, що порядок денний ідентичний, що в протоколі правління, що в протоколі загальних зборів. Окрім того, 27.07.2007 р. припадало на п'ятницю, а загальні збори зазвичай проходять в вихідні дні (субота), тому зазначену дату в протоколі правління можна вважати обдруківкою секретаря. Від цієї технічної помилки рішення загальних зборів не змінилось.
7. Чи приймалося рішення відповідним органом управління ГО «Садівниче товариство «Заліське» «Про зміну дати проведення Загальних Зборів з 27 липня 2007 року на 28 липня 2007 року»?
Дивитись відповідь на питання №6.
8. На підставі яких повноважень, ким і коли затверджених, були оформлені доручення для участі в загальних зборах, що відбулися 20 серпня 2016 року та 22 червня 2019 року, та які, нібито, оформлені відповідно до рішення загальних зборів від 28 липня 2007 року?
Дане питання не стосується розгляду даної справи. Позивачем оскаржуються рішення Правління СТ "Заліське" та рішення Загальних зборів членів СТ "Заліське", що відбулися у 2007 році.
9. Чи є в наявності в СТ «Заліське» в теперішній час регістри бухгалтерського обліку сплати членських, вступних та інших цільових внесків станом на 11 липня 2007 року та станом на 28 липня 2007 року?
Згідно ПКУ перераховані вами документи зберігаються 3 роки.
10. Чи передавало до архівного зберігання ГО «Садівниче товариство «Заліське», в подальшому СТ «Заліське», регістри бухгалтерського обліку сплати членських, вступних та інших цільових внесків станом на 11 липня 2007 року та станом на 28 липня 2007 року?
Дивитись відповідь на питання №9.
13.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 12.06.2024 р. (вх. № 6385/24 від 13.06.2024 р.) про застосування строків позовної давності, згідно з якою відповідач просить застосувати позовну давність до вимог позивача у даній справі з огляду на те, що з моменту прийняття оскаржуваних рішень минуло майже 17 років, а загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки. Також відповідач зазначає, що позивач оскаржував загальні збори членів садівничого товариства, що відбулися 20.08.2016 р., і на яких він був присутній. На зазначених зборах голосування, в тому числі, відбувалося і на підставі довіреностей, оформлених відповідно до оскаржуваних рішень (справа №361/5524/19), а отже, навіть з моменту проведення загальних зборів 20.08.2016 р. строк позовної давності збіг 20.08.2019 р. У свою чергу, з позовними вимогами у даній справі ОСОБА_1 звернувся лише у травні 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
13.06.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.06.2024 р. (вх. № 6386/24 від 13.06.2024 р.) про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на несплату позивачем судового збору, оскільки відповідач вважає, що позивач не довів, що його інвалідність продовжена, та, відповідно, що він звільнений від сплати судового збору.
13.06.2024 р. (після судового засідання) до справи від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.06.2024 р. (вх. № 6912/24 від 13.06.2024 р.), за змістом прохальної частини якого останній просить суд витребувати технічну документацію на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2 , які, начебто, належать ОСОБА_1 .
18.07.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 17.07.2024 р. (вх. № 7696/24 від 18.07.2024 р.) про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд витребувати докази, зазначені в клопотанні позивача від 28.05.2024 р.; зобов'язати відповідача виконати зобов'язання відповідно до ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України та надати вичерпну відповідь на всі поставлені позивачем письмові питання та оголосити перерву в підготовчому засіданні.
У судовому засіданні 18.07.2024 р. протокольною ухвалою залишено без задоволення клопотання відповідача б/н від 13.06.2024 р. (вх. № 6386/24 від 13.06.2024 р.) про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що пенсійне посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , термін дії 30.04.2023 р., дата видачі 18.08.2020 р., серія ААЛ № 567634 є чинним до кінця дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування, відповідно до положень п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 08.03.2022 р. "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України". Також, судом було залишено без задоволення клопотання позивача б/н від 17.07.2024 р. (вх. № 7696/24 від 18.07.2024 р.) в частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання відповідно до ст.ст. 88 та 90 Господарського процесуального кодексу України та надати вичерпну відповіді на поставлені позивачем письмові запитання, з підстав, зазначених в ухвалі суду від 18.07.2024 р.
12.08.2024 р. на електронну пошту Господарського суду Київської області від позивача надійшли "Доводи та міркування" б/н від 11.07.2024 р. (вх. № 8480/24 від 12.08.2024 р.), в яких останній, зокрема, зазначив, що відповіді, надані відповідачем на поставлені позивачем у позовній заяві письмові запитання, на думку позивача, не є такими, що надані в деталях та подробицях, не характеризуються повнотою та глибиною.
У судовому засіданні 12.08.2024 р., розглянувши зазначені вище клопотання позивача б/н від 28.05.2024 р. (вх. № 5670/24 від 28.05.2024 р.) та б/н від 17.07.2024 р. (вх. № 7696/24 від 18.07.2024 р.), а також клопотання відповідача б/н від 13.06.2024 р. (вх. № 6912/24 від 13.06.2024 р.) про витребування доказів, заслухавши позиції представників учасників процесу, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення даних клопотань з підстав, зазначених в ухвалі суду від 12.08.2024 р.
11.09.2024 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 11.09.2024 р. (вх. № 9865/24 від 11.09.2024 р.) про витребування від Садівничого товариства “ЗАЛІСЬКЕ» оригіналів та засвідчених копій доказів, а саме: 1) протоколу зборів уповноважених представників Громадської організації «Садівниче товариство «Заліське» від 07 жовтня 2006 року; 2) протоколу засідання правління Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 11 липня 2007 року; 3) протоколу Загальних зборів членів Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28 липня 2007 року; 4) статуту Громадської організації Садівниче товариство «Заліське» від 08 вересня 2001 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2024 р. було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2024 р., зобов'язано Садівниче товариство “ЗАЛІСЬКЕ» надати суду для огляду під час розгляду справи по суті оригінали протоколу зборів уповноважених представників Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 07 жовтня 2006 року, протоколу засідання правління Громадської організації «Садівниче товариство «Заліське» від 11 липня 2007 року, протоколу Загальних зборів членів Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28 липня 2007 року, статуту Громадської організації Садівниче товариство «Заліське» від 08 вересня 2001 року.
23.10.2024 р. до Господарського суду Київської області надійшло "Вступне слово" позивача ОСОБА_1 (вх. № 10599/24 від 23.10.2024 р.).
У судовому засіданні 24.10.2024 р. судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово присутніх представників сторін, здійснено перехід до стадії дослідження доказів у відповідності до ст.ст. 208-210 Господарського процесуального кодексу України та досліджено докази, долучені, зокрема, до позовної заяви, у тому числі - надані для огляду оригінали протоколу засідання правління Громадської організації «Садівниче товариство «Заліське» від 11 липня 2007 року, протоколу Загальних зборів членів Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28 липня 2007 року, статуту Громадської організації Садівниче товариство «Заліське» від 08 вересня 2001 року. Водночас, оригіналу протоколу зборів уповноважених представників Громадської організації «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 07 жовтня 2006 року для огляду судом відповідачем не надано. За наданими керівником відповідача поясненнями, зазначений документ в оригіналі у відповідача відсутній.
За наслідком дослідження оригіналів вказаних документів представником позивача було заявлено усне клопотання про повернення до підготовчого провадження та призначення у даній справі судової експертизи документів.
26.11.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 26.11.2024 р. (вх. № 13462/24 від 26.11.2024 р.) про приєднання до матеріалів справи клопотання № 1 від 26.11.2024 р. (вх. № 13462/24 від 26.11.2024 р.) про призначення судової експертизи, клопотання № 2 від 26.11.2024 р. (вх. № 11675/24 від 26.11.2024 р.) про зобов'язання відповідача надати докази в порядку п. 2 ст. 74 ГПК України, клопотання № 3 від 26.11.2024 р. (вх. № 11676/24 від 26.11.2024 р.) про приєднання оригіналів письмових доказів, а також пояснень позивача б/н від 26.11.2024 р. (вх. № 11674/24 від 26.11.2024 р.), згідно з якими позивач, серед іншого, просив суд оголосити перерву в засіданні з розгляду справи по суті для підготовки до наступного судового засідання.
27.11.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 27.11.2024 р. (вх. № 13549/24 від 27.11.2024 р.) про приєднання до матеріалів справи заяви від 27.11.2024 р. щодо позовної давності, за якою позивач заперечує проти застосування у даній справі наслідків спливу позовної давності.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.11.2024 р. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вирішення клопотання позивача № 1 від 26.11.2024 р. (вх. № 13462/24 від 26.11.2024 р.) про призначення судової експертизи, про що в подальшому було зазначено в ухвалі суду від 02.12.2024 р.
Судове засідання 28.11.2024 р. (після повернення до стадії підготовчого провадження) було перервано у зв'язку з відключенням електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 р. було призначено підготовче засідання на 23.01.2025 р.
23.01.2025 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення б/н від 23.01.2025 р. (вх. № 618/25 від 23.01.2025 р.) на клопотання позивача про проведення судової експертизи.
У судовому засіданні 23.01.2025 р. представником відповідача усно було заявлено про недовіру складу суду та про відвід судді Бабкіної В.М. У задоволенні вказаної заяви про відвід судді було відмовлено з мотивів, викладених в ухвалі суду від 23.01.2025 р.
19.02.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 18.02.2025 р. (вх. № 2321/25 від 19.02.2025 р.) щодо застосування строку позовної давності.
20.02.2025 р. до Господарського суду Київської області на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача б/н від 20.02.2025 р. (вх. № 1425/25 від 20.02.2025 р.) про зобов'язання відповідача в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надати докази вчинення дій або про наявність події, зокрема: 1. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, обліку його членів; 2. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, заяви про вступ до товариства від тих осіб, які, нібито, були його членами; 3. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, рішень його Правління про прийом в члени товариства тих осіб, які, нібито, були його членами; 4. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, інформації про видачу членських книжок тим особам, які, нібито, були його членами; 5. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, обліку видачі членських книжок тим особам, які, нібито, були його членами; 6. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" вирішувало питання про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства; 7. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" приймало рішення про включення в порядок денний Загальних зборів, що мали відбутися 27 липня 2007 року, затвердження форми доручення; 8. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" прийняло рішення про проведення загальних зборів 28 липня 2007 року; 9. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ " ЗАЛІСЬКЕ " прийняло рішення про затвердження порядку денного загальних зборів, що мали відбутися 28 липня 2007 року; 10. Про подію, зокрема, ким та коли був прийнятий, та де оприлюднений "Адміністративний Кодекс", про який йдеться в протоколі Правління ГО СТ " ЗАЛІСЬКЕ " від 11 липня 2007 року, який, нібито, передбачає, що кожен член товариства може, по дорученню, передати право голосування по всім питанням іншому члену товариства; 11. Про подію, що в Порядок денний Загальних зборів ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" було включено питання про затвердження форми доручень; 12. Про подію, що 27 липня 2007 року були проведені загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ"; 13. Про подію, що будь-який із органів управління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" прийняв рішення про перенесення проведення загальних зборів з 27 липня 2007 року на 28 липня 2007 року; 14. Про подію, що 28 липня 2007 року, перед проведенням та під час проведення Загальних зборів ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" було проведено реєстрацію осіб, які, нібито, прийняли участь в таких зборах; 15. Про подію, що загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, обговорювали питання про затвердження форми доручень; 16. Про подію, що на загальних зборах ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, відбувалося голосування по питанню "про затвердження форми доручення"; 17. Про подію, що загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, приймали рішення "Про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства"; 18. Про дію, якою, та особу, яка в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом на 11 липня 2007 року та станом на 27 липня 2007 року, провела та оформила у візуальному вигляді облік його членів; 19. Про дію та особу в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом на 11 липня 2007 року та станом на 27 липня 2007 року, яка встановлювала кількість його членів.
20.02.2025 р. до Господарського суду Київської області на електронну пошту суду надійшли пояснення позивача б/н від 20.02.2025 р. (вх. № 1424/25 від 20.02.2025 р.) на заперечення відповідача від 23.01.2025 р., за якими позивач, серед іншого, просить суд призначити судово-технічну експертизу документів - дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів, дослідження давнини виготовлення документів із запитаннями, викладеними у вказаних поясненнях, а саме: чи надрукований пункт « 8. Затвердити форму доручення» на тому ж друкарському засобі, що і весь протокол загальних зборів членів ГО «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р., чи надрукований пункт « 8. Затвердити форму доручення» одночасно і безперервно із друкуванням всього тексту протоколу загальних зборів членів ГО «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р., чи є папір, на якому надрукований протокол загальних зборів членів ГО «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р., однаковим (розмір, склад, виробник, партія виготовлення), коли в часі міг бути виготовлений протокол загальних зборів членів ГО «Садівниче товариство «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р., а також призначити судово-лінгвістичну експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи є в тексті протоколу загальних зборів членів ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" згадування про обговорення, голосування та результати голосування питання "Про затвердження форми доручення".
У підготовчому засіданні 20.02.2025 р. клопотання позивача № 1 від 26.11.2024 р. (вх. № 13462/24 від 26.11.2024 р.), яке остаточно було підтримане стороною позивача, про призначення судово-технічної експертизи документів для дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів судом та клопотання позивача б/н від 20.02.2025 р. (вх. № 1424/25 від 20.02.2025 р.) про призначення у даній справі судово-технічної експертизи документів та судової лінгвістичної експертизи, протокольною ухвалою були залишені без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.ч. 1-3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши запропоновані позивачем питання, які, на переконання останнього, необхідно поставити на вирішення експертів, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив, що у даній справі для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, відсутні докази, які є взаємно суперечливими, та що наявних у даній справі доказів, наданих учасниками справи, достатньо для встановлення даних та обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, у зв'язку з чим підстави для призначення заявлених позивачем у даній справі судових експертиз є відсутніми.
При цьому, суд відзначає, що у судовому засіданні 20.02.2025 р. позивач та його представник не наполягали на проведенні лінгвістичної експертизи.
Окрім того, у судовому засіданні 20.02.2025 р. протокольною ухвалою суду було залишено без задоволення клопотання позивача б/н від 20.02.2025 р. (вх. № 1425/25 від 20.02.2025 р.) про зобов'язання відповідача в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надати докази вчинення дій або про наявність події з огляду на таке.
За вказаним клопотанням позивач просив про зобов'язання відповідача в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надати докази вчинення дій або про наявність події, зокрема: 1. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, обліку його членів; 2. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, заяви про вступ до товариства від тих осіб, які, нібито, були його членами; 3. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, рішень його Правління про прийом в члени товариства тих осіб, які, нібито, були його членами; 4. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, інформації про видачу членських книжок тим особам, які, нібито, були його членами; 5. Наявності в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року, обліку видачі членських книжок тим особам, які, нібито, були його членами; 6. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" вирішувало питання про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства; 7. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" приймало рішення про включення в порядок денний Загальних зборів, що мали відбутися 27 липня 2007 року, затвердження форми доручення; 8. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" прийняло рішення про проведення загальних зборів 28 липня 2007 року; 9. Про подію, що 11 липня 2007 року Правління ГО СТ " ЗАЛІСЬКЕ " прийняло рішення про затвердження порядку денного загальних зборів, що мали відбутися 28 липня 2007 року; 10. Про подію, зокрема, ким та коли був прийнятий, та де оприлюднений "Адміністративний Кодекс", про який йдеться в протоколі Правління ГО СТ " ЗАЛІСЬКЕ " від 11 липня 2007 року, який, нібито, передбачає, що кожен член товариства може, по дорученню, передати право голосування по всім питанням іншому члену товариства; 11. Про подію, що в Порядок денний Загальних зборів ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" було включено питання про затвердження форми доручень; 12. Про подію, що 27 липня 2007 року були проведені загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ"; 13. Про подію, що будь-який із органів управління ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" прийняв рішення про перенесення проведення загальних зборів з 27 липня 2007 року на 28 липня 2007 року; 14. Про подію, що 28 липня 2007 року, перед проведенням та під час проведення Загальних зборів ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ" було проведено реєстрацію осіб, які, нібито, прийняли участь в таких зборах; 15. Про подію, що загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, обговорювали питання про затвердження форми доручень; 16. Про подію, що на загальних зборах ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, відбувалося голосування по питанню "про затвердження форми доручення"; 17. Про подію, що загальні збори ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", що відбулися 28 липня 2007 року, приймали рішення "Про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства"; 18. Про дію, якою, та особу, яка в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом на 11 липня 2007 року та станом на 27 липня 2007 року, провела та оформила у візуальному вигляді облік його членів; 19. Про дію та особу в ГО СТ "ЗАЛІСЬКЕ", станом на 11 липня 2007 року та станом на 27 липня 2007 року, яка встановлювала кількість його членів.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
З огляду на те, що позивач посилається на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певних подій, які мали/чи не мали місце у 2007 році, з огляду на неодноразово надані представником відповідача пояснення щодо відсутності в розпорядженні СТ "ЗАЛІСЬКЕ" документів того періоду, які не збереглися чи не повинні були зберігатися протягом 17 років, зокрема, пояснення, викладені у заяві свідка, суд вбачає відсутніми підстави для зобов'язання відповідача надати докази, які за вже наданими поясненнями відсутні в розпорядженні останнього.
При цьому, слід зазначити, що питання ведення належного обліку, оформлення членства у товаристві, реєстрації учасників на загальних зборах тощо належить до питань внутрішньої діяльності товариства, а суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функції органів управління товариства в цій частині.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2025 р. було постановлено закрити підготовче провадження і повернутися до розгляду справи по суті, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.03.2025 р.
27.02.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшло повідомлення про сплату судового збору б/н від 27.02.2025 р. (вх. № 2636/25 від 27.02.2025 р.) за надання доступу до запису судового засідання від 20.02.2025 р.
05.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява щодо застосування позовної давності б/н від 04.03.2025 р. (вх. № 1711/25 від 05.03.2025 р.), в якій позивач зазначає, що позовна давність за його позовом ще не спливла, оскільки він дізнався про порушення своїх прав лише у 2023 році.
05.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшли "Питання до відповідача" б/н від 04.03.2025 р. (вх. № 1712/25 від 05.03.2025 р.) в порядку вступного слова.
05.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшло "Заключне слово позивача" б/н від 04.03.2025 р. (вх. № 1713/25 від 05.03.2025 р.) в порядку судових дебатів.
05.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення б/н від 04.03.2025 р. (вх. № 1714/25 від 05.03.2025 р.) в порядку з'ясування обставин та дослідження доказів.
05.03.2025 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат б/н від 05.03.2025 р. (вх. № 1736/25 від 05.03.2025 р.), за якою позивач заявляє про подання доказів понесення судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, після ухвалення судового рішення.
06.03.2025 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 06.03.2025 р. (вх. № 3040/25 від 06.03.2025 р.), в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи по суті через хворобу уповноваженого представника відповідача (керівника), до якого долучено копію медичного висновку від 06.03.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2025 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.04.2025 р.
У судовому засіданні 03.04.2025 р. було закінчено дослідження доказів та відбулися судові дебати, і судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії статуту Садівничого товариства «ЗАЛІСЬКЕ» (далі - СТ «ЗАЛІСЬКЕ»), затвердженого протоколом загальних зборів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» № 8 від 08.09.2001 р., вказане товариство створено на основі єдності інтересів членів товариства, яка діє на засадах рівноправності членів, самоврядування, законності та гласності. та розташоване за адресою: с. Богданівка, Броварського району, Київської області.
ОСОБА_1 є членом Садівничого товариства «ЗАЛІСЬКЕ» (код 23566951) як власник двох земельних ділянок в такому садівничому товаристві по вул. Велика Лісова, 73 та по вул. Центральна, 72, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією членської книжки садовода.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТ «ЗАЛІСЬКЕ» (код 23566951) засноване 13.10.1992 р. і за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, кількість членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» була незмінною та становила 600 фізичних осіб.
Як слідує з матеріалів справи, 11.07.2007 р. відбулося засідання правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ», на якому були присутніми голова правління ОСОБА_2 , члени правління ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
З протоколу № 2 засідання правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» від 11.07.2007 р., підписаного головою правління ОСОБА_2 та секретарем правління Яременко Н.Н., слідує, що на засіданні правління розглядалися наступні питання порядку денного: 1. Інформація про роботу комісії по прийому-передачі; 2. Затвердження проекту статуту товариства у новій редакції; 3. Затвердження порядку денного загальних зборів членів товариства і дати їх проведення; 4. Затвердження форми доручення.
Під час вказаного засідання були прийняті наступні рішення:
1. Надати запропонований проект статуту товариства в новій редакції загальним зборам для ознайомлення та внесення пропозицій;
2. Доручити голові правління ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернутися до відповідних служб з запитаннями про з'ясування обставин навколо озера і доповісти на зборах;
3. Виключити з членів товариства ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 , площа 0,06 га, ОСОБА_11 по АДРЕСА_4 , площа 0,06 га. Прийняти в члени товариства і надати в користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 , 6 площею 0,12 га ОСОБА_12 .
4. Призначити загальні збори членів товариства на 27 липня 2007 року з порядком денним:
1. Прийняти статут ГО СТ «ЗАЛІСЬКЕ» у новій редакції;
2. Про захист прав членів товариства на озерах;
3. Про хід робіт по газопостачанню;
4. Про введення перепусток для членів товариства;
5. Різне.
5. Затвердити форму доручення.
6. Призначити 4-х реєстраторів членів товариства на загальних зборах: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
28.07.2007 р. на території СТ «ЗАЛІСЬКЕ» відбулися загальні збори членів товариства.
За змістом протоколу загальних зборів членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р.: всього членів товариства - 636, всього присутніх - 327, в тому числі за дорученням - 32.
З протоколу вбачається, що правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» запропонувало загальним зборам наступний порядок денний: 1. Прийняття статуту СТ «ЗАЛІСЬКЕ» в новій редакції; 2. Про захист прав членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» на озеро; 3. Про хід робіт по газопостачанню; 5. Pізне.
Згідно вищевказаного протоколу зборами було затверджено наступний порядок денний: 1. Прийняття статуту СТ "ЗАЛІСЬКЕ" в новій редакції; 2. Про захист прав членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» на озеро; 3. Про хід робіт по газопостачанню; 4. Про введення перепусток для членів товариства; 5. Pізне. 6. Підтвердити або скасувати рішення зборів уповноважених від 07.10.2006 р.
За результатами проведення 28.07.2007 р. загальних зборів товариства зборами були прийняті наступні рішення:
1. Прийняти проект статуту СТ «ЗАЛІСЬКЕ» в новій редакції за основу і затвердити його на наступних зборах через місяць;
2. Не зачиняти ворота зі сторони с. Богданівка;
3. Вирішити питання про проведення ел/мережі по вул. Мала Лісова;
4. Затвердити рішення зборів уповноважених від 07.10.2006 р.;
5. Обрати Головою правління ОСОБА_2 ;
6. Обрати членів правління ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
7. Обрати ревізійну комісію у складі: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;
8. Затвердити форму доручення.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що оспорювані ним рішення, результати яких оформлені протоколом засідання правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» № 2 від 11.07.2007 р. та протоколом загальних зборів членів правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» б/н від 28.07.2007 р., є незаконними, оскільки станом з 07 жовтня 2006 року та на 28 липня 2007 року в товаристві був відсутнім облік членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ», були відсутні заяви про вступ до товариства, рішення правління про прийом в члени товариства, інформація про видачу членських книжок, облік видачі членських книжок. 11 липня 2007 року правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» не вирішувало питання про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства, не приймало рішення про включення в порядок денний загальних зборів, що мали відбутися 27 липня 2007 року, питання затвердження форми доручення, не приймало рішення про проведення загальних зборів 28 липня 2007 року. 28 липня 2007 року перед проведенням та під час проведення загальних зборів членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» не було проведено реєстрації осіб, які взяли участь в таких зборах. Позивач наголошував, що загальні збори СТ «ЗАЛІСЬКЕ» не обговорювали питання про затвердження форми доручень, не відбувалося голосування по питанню про затвердження форми доручення, не приймали рішення про особу та повноваження такої особи, яка має право посвідчувати (затверджувати) доручення на передачу права голосування по всім питанням іншому члену товариства.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За визначенням частини 1 статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частиною 3 статті 167 ГК України визначено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до частини 5 статті 63 ГК України корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
За визначенням статті 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.
Згідно з частиною 1 статті 94 ГК України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Слід зазначити, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства, спір у даній справі стосується реалізації прав члена кооперативу на управління кооперативом, а правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає саме Закон України «Про кооперацію». Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.10.2020 р. у справі № 695/2665/16-ц.
Отже, СТ «ЗАЛІСЬКЕ» за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України «Про кооперацію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Статтею 6 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про кооперацію» кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Статтею 9 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу (частина 3 статті 15 Закону України «Про кооперацію» ).
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про кооперацію» чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Згідно з частиною 9 статті 15 того ж Закону загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Поряд з цим, відповідно до ст. 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п'ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу. Правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу. Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків, визначених контрактом та статутом кооперативу.
Звертаючись до суду, позивач, зокрема, просив визнати недійсним рішення правління СТ "ЗАЛІСЬКЕ" від 11.07.2007 р., яке оформлене протоколом № 2 від 11.07.2007 р.
З матеріалів справи вбачається, що станом на липень 2007 року СТ «ЗАЛІСЬКЕ» діяло на підставі статуту в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів № 8 від 08.09.2001 р.
Відповідно до п. 6.5 статуту СТ "ЗАЛІСЬКЕ" правліня товариства є виконавчим органом і у своїй діяльності підзвітне загальним зборам.
Згідно з п. 6.6 статуту правління товариства: обирає зі свого складу заступника голови правління, секретаря, скарбника; здійснює облік майна та грошових коштів товариства, використовує їх згідно прибутково-витратних кошторисів, затверджених загальними зборами; складає річні прибутково-витратні кошториси, подає їх на затвердження загальних зборів; приймає заходи по усуненню порушень, виявлених ревізійною комісією; складає угоди на виконання робіт по наданню послуг товариству; вносить на розгляд загальних зборів товариства питання, що відносяться до їх компетенції, вирішує питання пов'язані з діяльністю товариства. Посадовою особою, яка очолює правління є голова, який: очолює правління, організовує його роботу, виносить питання на засідання правління; головує на чергових і позачергових загальних зборах товариства: здійснює загальне керівництво діяльністю товариства; без доручення представляє товариство у відносинах з органами державної влади та управління, з вітчизняними та іноземними підприємствами, установами та організаціями, у тому числі міжнародними; у випадках прийняття відповідного рішення загальними зборами (зборами уповноважених) товариства укладає угоди, пов'язані з придбанням чи відчуженням нерухомого майна товариства; звітує на загальних зборах (зборах уповноважених) про проведену роботу за рік, що минув; одноособово розподіляє обов?язки між членами правління; виконує інші функції, що випливають з цього статуту та чинного законодавства.
Дослідивши протокол засідання правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ» № 2 від 11.07.2007 р., суд вбачає, що засідання проведено уповноваженими особами та у відповідності до норм чинного на момент проведення засідання законодавства.
Суд звертає увагу, що в протоколі № 2 від 11.07.2007 р., який складено за результатами засідання правління від 11.07.2007 р., яким призначено загальні збори членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ», зазначено дату зборів - 27.07.2007 р. Однак, за поясненнями керівника відповідача, загальні збори фактично відбулися 28.07.2007 р., а в протоколі № 2 від 11.07.2007 р. було допущено одруківку в даті проведення загальних зборів, які зазвичай проводяться в садовому товаристві по суботах. Зазначена обставина позивачем не спростована.
Поряд з цим, судом відхиляються посилання позивача на те, що на момент проведення як засідання правління 11.07.2007 р., так і загальних зборів 28.07.2007 р., повноваження голови правління товариства були припинені рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2007 р. у справі № 2-2472/07, оскільки вказане рішення суду було прийняте після проведення вказаних засідання правління та загальних зборів.
Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує відсутніми підстави для визнання недійсним рішення правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ», оформленого протоколом № 2 від 11.07.2007 р., яким були розглянуті і вирішені питання, передбачені порядком денним, у тому числі - про затвердження форми доручення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Як слідує з матеріалів справи, позивачем жодних доказів на підтвердження наявності підстав вважати незаконним та визнати недійсним рішення правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ», оформленого протоколом № 2 від 11.07.2007 р., до суду не надано.
З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній частині.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлених протоколом б/н від 28.07.2007 р., суд вважає за необхідне відзначити таке.
Відповідно до п. 6.2 статуту СТ "ЗАЛІСЬКЕ" загальні збори товариства правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини членів товариства. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю голосів.
Поряд з цим слід зазначити, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 р. у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 р. у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 р. у справі № 916/2506/20.
Як зазначалося вище, згідно з протоколом загальних зборів членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» від 28.07.2007 р. на загальних зборах 28.07.2007 р. були присутні 327 осіб, з яких 32 за дорученням. Всього кількість членів товариства, згідно протоколу, на момент зборів становила 636 осіб.
Водночас, за наданими відповідачем поясненнями та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кількість членів СТ «ЗАЛІСЬКЕ» становить 600 осіб.
Слід зазначити, що статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.
Оскільки матеріалами справи не спростовано зазначеної кількості членів Садівничого товариства «ЗАЛІСЬКЕ», судом береться до уваги кількість членів товариства, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - 600 осіб.
Також, обставини щодо того, що фактична кількість учасників СТ «ЗАЛІСЬКЕ» становить 600 осіб встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2023 р. у справі № 911/2269/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2023 р. у справі № 911/2226/20.
Відповідно, з урахуванням положень п. 6.2 статуту СТ «ЗАЛІСЬКЕ» та положень ст. 15 Закону України «Про кооперацію», слід дійти висновку, що необхідною кількістю членів товариства, що має бути присутньою на загальних зборах для того, щоб вони вважалися повноважними, є 301 особа.
Поряд з цим, суд відзначає, що твердження позивача про ймовірно іншу кількість членів товариства є припущенням, яке належними та допустимими доказами не підтверджене.
Окрім цього, відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно з частинами 1, 5 статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 р. у справі № 910/5179/20 зазначено, що оскільки рішення зборів членів кооперативу оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. Водночас обов'язкового нотаріального посвідчення такої довіреності ні Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію», ні Законом України «Про кооперацію» не передбачено.
Як зазначалося вище, на засіданні правління СТ "ЗАЛІСЬКЕ" 11.07.2007 р. було затверджено форму доручення, зокрема, для участі в загальних зборах товариства.
З урахуванням цього та положень пункту 6.2 статуту СТ "ЗАЛІСЬКЕ" і статті 15 Закону України «Про кооперацію» необхідна кількість членів товариства для прийняття рішень була присутньою на загальних зборах 28.07.2007 р.
Поряд з цим, слід відзначити, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв'язку з цим суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Для визнання недійсними оспорюваних рішень необхідно встановити факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів учасника (члена) товариства.
За висновком суду, у даній справі ОСОБА_1 не доведено, яким саме чином оспорювані рішення безпосередньо порушують його права як члена СТ «ЗАЛІСЬКЕ», тобто позивачем не доведено порушення своїх корпоративних прав оспорюваними рішенням загальних зборів СТ «ЗАЛІСЬКЕ», оформленим протоколом від 28.07.2007 р., та рішенням правління СТ «ЗАЛІСЬКЕ», оформленим протоколом № 2 від 11.07.2007 р., а також не доведено наявності негативних наслідків для позивача за фактом прийняття відповідних рішень.
Водночас, слід зазначити, під час розгляду справи судом було встановлено ту обставину, що протокол загальних зборів товариства від 28.07.2007 р. серед пунктів прийнятих рішень містить п. 8 про затвердження форми доручення.
Проте, з тексту даного протоколу загальних зборів не вбачається, що вказане питання окремо включалося до порядку денного, або ж обговорювалося зборами при розгляді питання "Різне".
Таким чином, слід констатувати, що в частині пункту 8 оспорюваного позивачем рішення загальних зборів відповідача протокол останніх містить зазначення про прийняте рішення, яке не було включене до порядку денного загальних зборів, що, як зазначалося вище, є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі підлягають частковому задоволенню, а саме - в частині п. 8 рішення загальних зборів товариства, оформленого протоколом від 28.07.2007 р.
Поряд з цим, відповідачем було заявлено про застосування до вимог позивача у даній справі наслідків спливу строку позовної давності щодо визнання недійсними рішень, прийнятих у 2007 році.
Слід зазначити, що згідно з приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної даності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 ст. 267 ЦК України).
Водночас, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Як слідує з матеріалів справи, заперечуючи проти застосування у даній справі наслідків спливу строку позовної давності, позивач посилався на те, що 20 березня 2023 року Господарський суд Київської області ухвалив рішення у справі № 911/737/22 за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Заліське», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів. У ваказаному рішенні судом було зроблено посилання на те, що ... "відповідач зазначив, що передачі голосу іншому члену Товариства на загальних зборах не відбувалося, на підставі довіреностей діяли особи від імені членів Товариства в порядку представництва. Форма доручення обговорена на правлінні Товариства від 11.07.2007 року Протокол № 2 і затверджена на загальних зборах громадської організації від 28.07.2007 року". Тобто, саме 20.03.2023 р. позивач, за його твердженням, дізнався, що причиною порушення його корпоративного права на управління стали дії відповідача, які були здійснені останнім у 2007 році.
Натомість відповідач, наполягаючи на застосуванні у даній справі позовної давності у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність у позивача порушеного права, посилався на те, що позивач оскаржував у суді загальні збори членів садівничого товариства, що відбулися 20.08.2016 р., і на яких він був присутній (справа № 361/5524/19). На зазначених зборах голосування відбувалося, в тому числі, за дорученнями, оформленими відповідно до оскаржуваних у даній справі № 911/1291/24 рішень, а отже, навіть з моменту проведення загальних зборів 20.08.2016 р. строк позовної давності збіг 20.08.2019 р. У свою чергу, з позовними вимогами у даній справі ОСОБА_1 звернувся лише у травні 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Суд відзначає, що зазначених обставин позивачем не заперечено та не спростовано.
Отже, за висновком суду, позивач міг бути обізнаний з оспорюваними ним рішеннями як починаючи з дати їх прийняття загалом, так і з моменту його участі в загальних зборах у 2016 році, на яких використовувалися доручення, з якими фактично і не погоджується позивач.
Відтак, трирічний строк позовної давності до вимог у даній справі є таким, що сплив.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у даній справі у повному обсязі, в тому числі - щодо пункту 8 рішення загальних зборів від 28.07.2007 р. внаслідок спливу позовної давності.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що інтереси члена товариства можуть не збігатися з інтересами самого товариства та іншими його членами. А з урахуванням особливостей, що притаманні саме садівничому товариству, метою діяльності якого є забезпечення інтересів великої кількості його членів, захист інтересів окремого члена товариства має відбуватися таким чином, щоб не були невиправдано порушені інтереси інших осіб, зокрема, у спосіб невиправданого ретроспективного перегляду обставин, які давно і неодноразово бути реалізовані, у зв'язку з чим перегляд таких правовідносин може мати гірші наслідки ніж ті, що можуть настати у разі відмови у задоволенні позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Садівничого товариства "ЗАЛІСЬКЕ" (07433, Київська обл., Броварський р-н, с. Богданівка, вул. Центральна, буд. 2/1) про визнання недійсними рішення Правління садівничого товариства "ЗАЛІСЬКЕ" від 11.07.2007 р. та рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "ЗАЛІСЬКЕ" від 28.07.2007 р. відмовити повністю.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, §. що його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстаниії за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.06.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна