ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/3001/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Лобок К.К., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (84306, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Тихого Олекси, будинок 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 11) про стягнення 241 080 445,66 грн.,
За участю представника:
позивача - Мамонов Д.В.;
відповідача - Мернік О.В.
12.03.2025 в системі «Електронний суд» представником Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД2 про стягнення 241 080 445,66 грн. та була передана 13.03.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» умов договору №E100-RDD/1-335 від 29.06.2023 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
З огляду на викладене Публічне акціонерне товариство «ДОНБАСЕНЕРГО» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» заборгованість у розмірі 241 080 445,66 грн. з яких: 130 675 066,70 грн. - основна заборгованість, 17 130 414,66 грн - інфляційні втрати, 73 993 571,93 грн - пені, 6 998 137,55 грн - 3% річних, 12 283 254,67 грн. - штраф 7%.
Ухвалою суду від 14.03.2025 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 14.03.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2025 о 10:00 год.
02.04.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД" сформовано відзив на позовну заяву, а також зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСЕНЕРГО" про стягнення 154 541 834,14 грн.
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача зазначає, що:
- залишок заборгованості ТОВ «ЕФТ» перед ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» до Договору №E100-RDD/1-335 купівлі-продажу електричної енергії від 29 червня 2023 становить 130 675 066,70 грн. (176 605 946,70 грн. - 45 930 880,00 грн.);
- в частині нарахування штрафних представник заперечує, з огляду на те, що на території України з 24 лютого 2022 згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, а відтак для учасників ринку електричної енергії, якими укладено договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, - зупинено;
- в частині нарахування 3% річних та інфляційних витрат представник зазначив, що ТОВ «ЕФТ» по сьогодення вживає усі необхідних заходів з виконання своїх зобов'язань щодо сплати за придбану електричну енергію за Договором. Відповідач впродовж 2023 та 2024 років оплатив згідно Договору за електричну енергію 45 930 880,00 грн., у тому числі:
- 9 930 880,00 грн. грошовими коштами, що підтверджується платіжними інструкціями № 30/06/202360290189 від 30.06.2023 (сума платежу 1 130 880,00 грн.), № 711 від 20.10.2023 (сума платежу 400 000,00 грн.), № 713 від 23.10.2023 (сума платежу 3 000 000,00 грн.), № 296 від 04.06.2024 (сума платежу 5 000 000,00 грн.), № 604 від 29.11.2024 (сума платежу 400 000,00 грн.) - зазначені платіжні інструкції є додатками до Позову; - 36 000 000,00 грн. погашені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що ТОВ «ЕФТ» направлена ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» заява №2023-10/11 від 11.10.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог - зазначена заява є додатком до Позову.
Тому ТОВ «ЕФТ» просить визнати право на зменшення розміру відповідальності в частині нарахування втрат від інфляції та 3% річних за Договором.
Ухвалою суду від 08.04.2025 повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» до Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» про стягнення 154 541 834,14 грн у справі №910/3001/25.
16.04.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкладено підготовче засідання на 01.05.25 о 10:45 год.
У судове засідання 01.05.2025 представник позивача прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025 о 11:00 год.
У судове засідання 22.05.2025 оголошено перерву на 29.05.25 о 10:50 год.
У судове засідання 29.05.2025 прибули представники від позивача та відповідача, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 29.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
29.06.2023 між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Флоу Трейд» (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № Е100-RDD/1-335 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого цей договір укладено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та в результаті електронного аукціону.
Відповідно до п. 2.1 договору продавець зобов'язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціонів на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені цим договором. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
Обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.8 договору покупець зобов'язується здійснювати реалізацію купленої за цим договором електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавства України про захист економічної конкуренції та ліцензійних умов для відповідної господарської діяльності, не допускаючи спотворення та маніпулювання цінами на ринку електричної енергії, а також здійснювати інші неправомірні погоджені дії, спрямовані на усунення/ обмеження доступу до нього продавця.
Продавець зобов'язується здійснювати закупівлю електричної енергії за цим договором для власного споживання або компенсації технологічних витрат або безпосереднього продажу та/або постачання кінцевому споживачу, в тому числі, шляхом її продажу іншим електропостачальникам за двосторонніми договорами для безпосереднього продажу та/ або постачання кінцевому споживачу (п. 3.9 договору).
Додатковою угодою №1 від 29.06.2023 до договору сторони погодили обсяг постачання, ціну та вартість, порядок та строк оплати електричної енергії, що підлягає продажу продавцем у липні 2023 року.
Відповідно до умов договору сторонами складено Погодинний обсяг купівлі-продажу електричної енергії між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Флоу Трейд», що був скоригований покупцем.
За умовами пунктів 4.3 та 4.4 договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 11 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку 1-го періоду купівлі/продажу, та не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку наступних періодів купівлі/продажу у сумі не меншій, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за відповідний етап.
Період купівлі/продажу складається з таких етапів:
1 етап: 1-10 число розрахункового місяця;
2 етап: 11-20 число розрахункового місяця;
3 етап: 21-30 (31) число розрахункового місяця.
Відповідно до п. 4.11 договору після закінчення кожного розрахункового місяця у період постачання сторони складають акт купівлі-продажу електричної енергії.
31.07.2023 між позивачем та відповідачем складено акт купівлі-продажу електроенергії № Е100-RDD/1-2307, відповідно до якого позивач продав, а відповідач придбав електроенергію загальною вартістю 176 605 946,70 грн. з ПДВ.
Виходячи з умов договору, з урахуванням скоригованих погодинних обсягів купівлі-продажу електричної енергії, покупець має зобов'язання щодо оплати продавцю: 29.06.2023 за 1 етап купівлі-продажу 56 835 766,04 грн; 30.06.2023 за 2 етап купівлі-продажу 57 056 376,61 грн; 10.06.2023 за 3 етап купівлі-продажу 62 713 804,05 грн, що разом складає 176 605 946,70 грн.
Покупцем порушені строки оплати за договором та здійснена часткова оплата електроенергії станом на 01.03.2025 на суму 9 930 880,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а також заборгованість у розмірі 36 000 000,00 грн погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що направлена заява №2023-10/11 від 11.10.2023.
Таким чином, заборгованість відповідача з оплати електричної енергії, придбаної у липні 2023 року, становить 130 675 066,70 грн.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем. Останній визнає суму основної заборгованості у вказаному розмірі.
Відповідно до п. 6.2 договору у випадку оплати покупцем за електричну енергію з порушенням строку оплати передбаченого цим договором, покупець на підставі відповідної вимоги продавця зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання.
За прострочення оплати покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2024 становить 130 675 066,70 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення також 73 993 571,93 грн пені, 12 283 254,67 грн штрафу, 17 130 414,66 грн інфляційних втрат та 6 998 137,55 грн - 3 % річних.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 130 675 066,70 грн, проте заперечив проти нарахування штрафних санкцій, оскільки з урахуванням ді на території України воєнного стану, для учасників ринку електриної енергії, якими укладено договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, зупинено. Також просив зменшити загальний розмір відповідальності в частині нарахування втрат від інфляції та 3% річних.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 1 частини другої 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Додатковою угодою №1 від 29.06.2023 до договору сторони погодили обсяг постачання, ціну та вартість, порядок та строк оплати електричної енергії, що підлягає продажу продавцем у липні 2023 року.
Відповідно до умов договору сторонами складено Погодинний обсяг купівлі-продажу електричної енергії між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджи Флоу Трейд», що був скоригований покупцем.
За умовами пунктів 4.3 та 4.4 договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 11 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку 1-го періоду купівлі/продажу, та не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку наступних періодів купівлі/продажу у сумі не меншій, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за відповідний етап.
Період купівлі/продажу складається з таких етапів: 1 етап: 1-10 число розрахункового місяця; 2 етап: 11-20 число розрахункового місяця; 3 етап: 21-30 (31) число розрахункового місяця.
Відповідно до п. 4.11 договору після закінчення кожного розрахункового місяця у період постачання сторони складають акт купівлі-продажу електричної енергії.
31.07.2023 між позивачем та відповідачем складено акт купівлі-продажу електроенергії № Е100-RDD/1-2307, відповідно до якого позивач продав, а відповідач придбав електроенергію загальною вартістю 176 605 946,70 грн. з ПДВ.
Виходячи з умов договору, з урахуванням скоригованих погодинних обсягів купівлі-продажу електричної енергії, покупець має зобов'язання щодо оплати продавцю: 29.06.2023 за 1 етап купівлі-продажу 56 835 766,04 грн; 30.06.2023 за 2 етап купівлі-продажу 57 056 376,61 грн; 10.06.2023 за 3 етап купівлі-продажу 62 713 804,05 грн, що разом складає 176 605 946,70 грн.
Водночас, покупцем здійснена часткова оплата електроенергії на суму 9 930 880,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а також заборгованість у розмірі 36 000 000,00 грн, погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що направлена заява №2023-10/11 від 11.10.2023.
Таким чином, заборгованість відповідача з оплати електричної енергії, придбаної у липні 2023 року, становить 130 675 066,70 грн.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.
Враховуючи наведене, основна сума заборгованості відповідача у розмірі 130 675 066,70 грн є доведеною, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.2 договору у випадку оплати покупцем за електричну енергію з порушенням строку оплати передбаченого цим договором, покупець на підставі відповідної вимоги продавця зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання.
За прострочення оплати покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 130 675 066,70 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення також 73 993 571,93 грн пені та 12 283 254,67 грн штрафу.
Водночас, суд звертає увагу, що за результатами розгляду справи № 911/1359/22 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 зробив такі висновки:
« 8.13.9. Об'єднана палата констатує, що Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності».
« 8.13.32. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
8.13.33. Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
8.13.34. Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
8.13.35. Отже, Об'єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
8.13.36. При цьому Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії».
« 8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
8.13.42. Об'єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
8.13.43. Об'єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення».
Договір купівлі-продажу електричної енергії від 29.06.2023 № Е100-RDD/1-335 укладений між сторонами відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Враховуючи, що предметом позову є стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань у липні 2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 73 993 571,93 грн пені та 12 283 254,67 грн штрафу , у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17 130 414,66 грн інфляційних втрат та 6 998 137,55 грн - 3 % річних.
Відповідач просив зменшити загальний розмір відповідальності в частині нарахування втрат від інфляції та 3% річних, посилаючись на те, що він завжди виконував свої зобов'язання належним чином та вживає усі необхідні заходи з виконання своїх зобов'язань щодо сплати за придбану електричну енергію за договором.
Статтею526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття610 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Отже, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).
Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Визначене частиною другою статті625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У пункті 85 постанови від 03.10.2023 у справі №686/7081/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на компенсаторний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Інакше кажучи, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 8.38)).
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 зробила загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
При цьому Велика Палата у справі № 902/417/18 не робила висновок щодо права суду зменшити інфляційні втрати, нараховані в порядку статті625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, а також процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Подібна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №910/10010/23.
Аналогічний висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 909/1083/23.
З огляду на вказане суд, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази та доводи сторін у світлі конкретних обставин справи, що мають юридичне значення, не вбачає підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд зазначає, що останній виконано вірно, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 6 998 137,55 грн та інфляційних втрат у сумі 17 130 414,66 грн підлягають задоволенню.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте враховуючи розмір задоволених позовних вимог, максимальний розмір судового збору та суму сплаченого судового збору позивачем, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 847 840,00 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 11, код ЄДРПОУ 44867856) на користь Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (84306, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул. Тихого Олекси, будинок 6, код ЄДРПОУ 23343582) суму основного боргу у розмірі 130 675 066 (сто тридцять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч шістдесят шість) грн 70 коп., 3% річних у сумі 6 998 137 (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сто тридцять сім) грн 55 коп. та інфляційні втрати у сумі 17 130 414 (сімнадцять мільйонів сто тридцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн 66 коп. та судовий збір у сумі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ