ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2025Справа № 910/4156/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (Україна, 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78; ідентифікаційний код: 42132581)
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Україна, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код: 01190043)
про стягнення 13 790,77 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - відповідач) про стягнення 13790,77 грн, з яких 10890,39 грн інфляційних втрат та 2900,38 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2024353-КЦ від 22.08.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів 09.04.2025. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 10.04.2025 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет відповідача.
Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - постачальник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Дніпропетровська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №2024353-КЦ (далі - Договір).
За Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 07 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі товарної продукції.
Згідно з п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком №2 до цього договору.
Згідно з п. 5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 5.7 Договору визначено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена в строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника. Неотримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Відповідно до пункту 2.2 Комерційної пропозиції по закінченню розрахункового місяця постачальник надає споживачу остаточний рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
22.08.2024 відповідач підписав Заяву-приєднання до умов Додатків 4 та 4.1 до Договору, чим засвідчив волевиявлення щодо приєднання до умов зазначених додатків, які розміщені у відкритому доступі на офіційному сайті постачальника електричної енергії в мережі Інтернет за адресою: www.kresс.com.ua.
Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Додатку №4 до Договору акти приймання передачі, рахунки на оплату та інші документи, передбачені Договором завантажуються постачальником до електронного сервісу "Особистий кабінет для споживачів електроенергії". Дата отримання споживачем актів приймання-передачі та рахунків на оплату підтверджується роздруківкою з електронної білінгової системи постачальника.
У разі не підписання актів прийому-передачі КЕП/ЕЦП споживача, вони вважаються дійсними та узгодженими сторонами, за відсутності зауважень споживача на 10 добу від дати отримання (п. 3.4 Додатку №4).
Відповідно до п. 8 Додатку 4.1 до Договору документи, що відправляються засобами електронного зв'язку на/з електронних адрес, передбачених умовами Додатку, мають юридичну силу, породжують права та обов'язки, можуть бути представлені в судових інстанціях у якості належних доказів.
На виконання умов Договору, в 2024 році позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію загальною вартістю 3 225 572,54 грн з ПДВ, що підтверджується копіями Актів прийняття-передавання товарної продукції №102024353/8/1 від 31.08.2024 на суму 352191,13 грн; №102024353/9/1 від 30.09.2024 на суму 605021,93 грн; №102024353/10/1 від 31.10.2024 на суму 649114,39 грн; №102024353/11/1 від 30.11.2024 на суму 746898,17 грн; №102024353/12/1 від 31.12.2024 на суму 872346,92 грн, які сформовані позивачем та отримані відповідачем в особистому кабінеті.
Позивачем було також сформовано в особистому кабінеті відповідача відповідні рахунки на оплату:
рахунок №102024353/8/1 від 01.09.2024 на суму 352 191,13 грн;
рахунок №102024353/9/1 від 01.10.2024 на суму 605 021,93 грн;
рахунок №102024353/10/1 від 01.11.2024 на суму 649 114,39 грн;
рахунок №102024353/11/1 від 01.12.2024 на суму 746 898,17 грн;
рахунок №102024353/10/1 від 01.01.2025 на суму 872 346,392 грн.
Відповідачем було здійснено оплату спожитої електричної енергії, що підтверджується платіжними інструкціями №10528 від 20.09.2024 на суму 52191,13 грн; №А9382 від 24.09.2024 на суму 300000,00 грн; №А9465 від 29.10.2024 на суму 605021,93 грн; №9556 від 20.11.2024 на суму 49114,39 грн; №10883 від 21.11.2024 на суму 600000,00 грн; №11081 від 19.12.2024 на суму 746898,17 грн; №11157 від 14.01.2025 на суму 72346,92 грн; №11160 від 15.01.2025 на суму 133673,30 грн; №11173 від 22.01.2025 на суму 666326,70 грн.
З огляду на те, що відповідач несвоєчасно виконав грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 10890,39 грн інфляційних втрат та 2900,38 грн 3 % річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами першою та другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За пунктом 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
За змістом пунктів 4.1, 4.2 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Відповідно до пункту 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Як вбачається з умов Договору, сторони узгодили здійснення споживачем оплати за фактично відпущену електричну енергію на підставі рахунків постачальника, протягом 5 днів з моменту їх отримання.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги дати фактичного формування Актів прийняття-передавання товарної продукції та рахунків на оплату, а також вказані в них терміни сплати, відповідач мав здійснити розрахунок у такі строки:
рахунок №102024353/8/1 за серпень 2024 на суму 352 191,13 грн до 11.09.2024;
рахунок №102024353/9/1 за вересень 2024 на суму 605 021,93 грн до 09.10.2024;
рахунок №102024353/10/1 за жовтень 2024 на суму 649 114,39 грн до 11.11.2024;
рахунок №102024353/11/1 за листопад 2024 на суму 746 898,17 грн до 10.12.2024;
рахунок №102024353/10/1 за грудень 2024 на суму 872 346,392 грн до 10.01.2025.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
З наявних у матеріалах справи копій платіжних інструкцій вбачається, що відповідачем систематично порушувались строки виконання грошових зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми заборгованості за весь час прострочення.
Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Україна, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код: 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (Україна, 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78; ідентифікаційний код: 42132581) інфляційні втрати в розмірі 10890 (десять тисяч вісімсот дев'яносто) грн 39 коп., 3% річних у розмірі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) грн 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.06.2025.
Суддя О.В. Нечай