ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2025Справа № 910/2832/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд"
про стягнення 1 141 254,44 грн.,
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (далі - позивач, Центр) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд" (далі - відповідач, Товариство) 1 141 254,44 грн. пені, нарахованої внаслідок прострочення відповідачем виконання робіт за укладеним між сторонами 21.06.2024 року державним контрактом № 525 на виконання будівельних робіт за завданням замовника по об'єкту: "Капітальний ремонт частини зовнішніх інженерних мереж за адресою: місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10".
Ухвалою від 11.03.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2832/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За умовами частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Зважаючи на відсутність у Товариства електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 11.03.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/2832/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04214, місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 50.
Проте, вищевказане відправлення з трек-номером 0610238620263 підприємством поштового зв'язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
21.06.2024 між Центром (замовник) та Товариством (підрядник) був укладений державний контракт (договір) № 525 (далі - Договір), за умовами підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик відповідно до умов Договору та його додатків виконати роботи згідно Настанови з визначення вартості будівництва (від 01.11.2021 року № 281) по об'єкту: "Капітальний ремонт частини зовнішніх інженерних мереж за адресою: місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10", код за ДК 021:2015:45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація", а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами даного Договору.
Означений правочин, а також додатки та додаткові угоди від 16.10.2024 року № 1 і від 12.11.2024 року № 2 до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору місцезнаходження об'єкта: місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт, строки виконання робіт можуть бути переглянуті сторонами в процесі виконання робіт (якщо інше не буде встановлено вимогами законодавства) в разі внесення змін до проектної документації в порядку, визначеному чинним законодавством та шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору.
Підрядник проаналізував і повністю зрозумів завдання замовника на виконання робіт згідно даного Договору, передбачив і оцінив всі роботи і зобов'язання, необхідні для виконання даного Договору. Підрядник здійснив огляд будівельного майданчика і надалі відмовляється від пред'явлення претензій на підставі невідповідності стану будівельного майданчика та відсутності технічних або інших можливостей для виконання робіт (пункт 1.4 цієї угоди).
Відповідно до пункту 4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 12.11.2024 року № 2 до нього, договірна ціна (ціна Договору) є твердою та визначається на підставі Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору, та становить 3 662 374,30 грн., у тому числі ПДВ - 610 395,71 грн.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною (пункт 4.6 наведеного правочину).
Пунктами 6.1-6.4 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом прямого грошового переказу коштів, належних до оплати відповідно до умов Договору, на поточний рахунок підрядника.
Розрахунки за виконані роботи (їх частини) здійснюються протягом 14-ти календарних днів на підставі підписаних уповноваженим представниками сторін Акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (далі - форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 (далі - форма КБ-3), що свідчать про прийняття робіт (їх частини) згідно з вимогами даного Договору.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідним документами.
Кінцевий розрахунок здійснюється після виконання та приймання всіх передбачених Договором робіт згідно форми КБ-2в та КБ-3 та підписання акту приймання будівельного майданчика, з урахуванням вимог, зазначених у пункті 11.6.7 Договору.
За умовами пункту 7.1 Договору початок виконання робіт: не пізніше, ніж через 3 (три) календарних дні після передачі підряднику будівельного майданчика та комплекту проектної документації.
Згідно з пунктом 7.2 цієї угоди, з урахуванням додаткової угоди від 16.10.2024 року № 1 до нього, строки виконання робіт встановлені сторонами у Графіку виконання робіт (Додаток № 2), але мають бути виконані не пізніше 14.11.2024 року.
Відповідно до пунктів 11.1, 11.2, 11.5 Договору прийняття робіт розпочинається після одержання відповідного повідомлення підрядника та надання ним замовнику визначених цим Договором та чинним законодавством України належним чином оформлених документів.
Виконані належним чином роботи (частина робіт) приймаються замовником від підрядника шляхом підписання сторонами підготовлених та поданих підрядником наступних документів:
- Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), надається в двох екземплярах;
- Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), надається в двох екземплярах.
Роботи вважаються переданими замовнику з моменту підписання сторонами відповідних Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), з врахуванням виконання інших умов Договору підрядником, зокрема, щодо надання опису виконаних робіт, сертифікати на матеріали, виконавча документація, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, акти випробування обладнання та інша документація згідно з чинним законодавством.
Пунктом 18.1 Договору встановлено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків - до повного його виконання. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору між уповноваженими представниками сторін були складені, а також скріплені їх підписами та печатками сторін Акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2024 року № 1 на суму 97 345,84 грн., за вересень 2024 року № 2 на суму 340 465,46 грн., за жовтень 2024 року № 3 на суму 212 724,11 грн., а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2024 року на суму 97 345,84 грн., за вересень 2024 року на суму 340 465,46 грн., за жовтень 2024 року на суму 212 724,11 грн. Загальна вартість робіт, виконаних Товариством та прийнятих Центром за наведеними документами в межах встановленого Договором строку виконання робіт, склала 650 535,41 грн.
Обґрунтовуючи пред'явлені до Товариства вимоги у даній справі, позивач посилався на те, що решту погоджених сторонами робіт загальною вартістю 3 011 841,89 грн. (3 662 374,30 грн. - 650 535,41 грн.) відповідач виконав несвоєчасно (поза межами встановленого Графіком виконання робіт та Договором строку виконання - не пізніше 14.11.2024 року), передавши Центру результати таких робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт від 25.11.2024 року за листопад 2024 року № 4 на суму 519 338,84 грн., від 13.12.2024 року за грудень 2024 року № 5 на суму 973 595,46 грн., від 25.12.2024 року за грудень 2024 року № 6 на суму 1 518 904,59 грн., а також Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2024 року на суму 519 338,84 грн., за грудень 2024 року на суму 973 595,46 грн., за грудень 2024 року на суму 1 518 904,59 грн.
На підтвердження означених обставин позивач надав суду, зокрема, копії вищенаведених Актів приймання виконаних будівельних робіт, Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, Підсумкових відомостей ресурсів та Дефектних актів.
З матеріалів справи також вбачається, що 27.12.2024 року уповноваженими представниками Центру та Товариства був підписаний та скріплений відбитками печаток сторін акт приймання-передачі будівельного майданчика за Договором, за яким підрядник передав (повернув), а замовник прийняв відповідний будівельний майданчик, звільнений від будівельного сміття, будівельної техніки та тимчасових споруд.
Слід зазначити, що виконані Товариством в рамках Договору роботи були у повному обсязі оплачені Центром на підставі платіжних інструкцій від 29.07.2024 року № 3380 на суму 97 345,84 грн., від 23.09.2024 року № 4418 на суму 340 465,46 грн., від 30.10.2024 року № 6518 на суму 212 724,11 грн., від 27.11.2024 року № 6998 на суму 519 338,84 грн., від 13.12.2024 року № 7638 на суму 973 595,46 грн. та від 26.12.2024 року № 8347 на суму 1 518 904,59 грн.
Зважаючи на несвоєчасне виконання Товариством частини робіт за Договором, позивач листом від 16.01.2025 року № 150/30-2025 звернувся до відповідача з претензією про сплату нарахованої за порушення підрядником строку виконання його зобов'язань пені в розмірі 1 141 254,44 грн.
Оскільки відповідач залишив означену претензію без задоволення, Центр вирішив звернутися до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За умовами частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як було зазначено вище, згідно з пунктом 7.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 16.10.2024 року № 1 до нього, строки виконання робіт встановлені сторонами у Графіку виконання робіт (Додаток № 2), але мають бути виконані не пізніше 14.11.2024 року.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що передбачені Договором роботи Товариство виконало з простроченням, передавши Центру такі роботи, зокрема, на суму 519 338,84 грн. - за Актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.11.2024 року за листопад 2024 року № 4 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2024 року, на суму 973 595,46 грн. - за Актом приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2024 року за грудень 2024 року № 5 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року, а також на суму 1 518 904,59 грн. - за Актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.12.2024 року за грудень 2024 року № 6 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року.
Відповідно до пункту 13.2 Договору за порушення строків виконання робіт з вини підрядника (у т.ч. етапу виконання робіт) згідно Графіку виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню (неустойку) в розмірі 0,1 % від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів розмір пені (неустойки) збільшується до 7 % від вартості робіт, за кожен день прострочення, що не виконані чи несвоєчасно виконані.
Зважаючи на порушення підрядником граничних термінів виконання робіт за Договором (у тому числі понад 30 календарних днів), позивач просив суд стягнути з відповідача 1 141 254,44 грн. пені згідно з наданим Центром розрахунком, нарахованої у період з 15.11.2024 року по 24.12.2024 року на відповідні суми вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання, зокрема, у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання.
Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов'язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.
Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов'язання", "грошова сума".
Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов'язання, а не лише грошового.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 1 141 254,44 грн., суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору. Разом із тим, контррозрахунку розміру цієї штрафної санкції чи клопотань про її зменшення від Товариства до суду не надходило.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
За вказаним принципом особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження вчасного виконання робіт за Договором. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Центру в даній справі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд" (04214, місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 50; код ЄДРПОУ 39605709) на користь Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (04116, місто Київ, вулиця Довнар-Запольського, будинок 8; код ЄДРПОУ 14317108) 1 141 254 (один мільйон сто сорок одну тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн. 44 коп. пені, а також 17 118 (сімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 09.06.2025 року.
Суддя В.С. Ломака