ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2025Справа № 910/6912/25
Суддя Сташків Р.Б., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визнання дій нікчемними, встановлення юридичного факту відсутності правових наслідків
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання дії щодо внесення записів до ЄГРЮЛ РФ стосовно ФГ "Аграрний дім "Агродар", вчинені окупаційною адміністрацією РФ, нікчемними ipso iure та встановити юридичний факт відсутності правових наслідків таких реєстраційних дій на території України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначає, що він є директором ФГ "Аграрний дім "Агродар", яке є юридичною особою зареєстрованою за законодавством України, разом з тим, позивачу стало відомо, що 29.11.2022 на тимчасово окупованій території Луганської області було незаконно внесено записи до так званого Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ РФ) щодо цього господарства.
Зокрема, без відома та згоди законного власника господарства, останнє було включено до ЕГРЮЛ РФ під назвою КФХ "АГРАРНЫЙ ДОМ "АГРОДАР" з ОГРН 1229400002688; місцезнаходження вказано так звану "Луганську народну республіку", с. Верхній Минченок; 21.08.2024 до реєстру внесено відомості про "главу" - ОСОБА_3 , громадянку РФ; 21.12.2023 були внесені зміни до установчих документів господарства з приведенням у відповідність до законодавства РФ, згідно з заявою форми Р18004 та супровідними документами (рішення, статут, копія паспорта, тощо); господарство було поставлене на облік в податкових та соціальних органах РФ, отримало ІПН (9404000281) та коди страхувальника (1115139626); установлено основний вид діяльності - вирощування зернових (ОКВЭД 01.11), а також додаткові с/г види діяльності.
Оскільки ці дії вчинено без участі та волевиявлення власника (засновника) та керівника, громадянина України ОСОБА_1 , останній подав указаний позов до фізичної особи - ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що цей спір виник із факту незаконного втручання в діяльність юридичної особи ФГ "Аграрний дім "Агродар", зареєстрованої за законодавством України, а предметом спору є визнання нікчемними реєстраційних дій, які прямо стосуються господарської діяльності ФГ "Аграрний дім "Агродар" тобто справа є господарською за своєю природою.
Суд зазначає, що за захистом прав фізичної особи слід звертатися в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, а за захистом прав юридичної особи слід звертатися від імені юридичної особи, а не фізичної особи, яка є директором товариства, в такому випадку позов подається до господарського суду.
Разом з тим, однією із вимог є встановлення юридичного факту відсутності правових наслідків таких реєстраційних дій на території України.
При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин (правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16).
Відповідно до ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
У даному випадку позивачем об'єднано дві різні вимоги, одна з яких це встановлення факту, яка не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи наведене вище, суд вбачає підстави для повернення без розгляду цього позову.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дії щодо внесення записів до ЄГРЮЛ РФ стосовно ФГ "Аграрний дім "Агродар", вчинені окупаційною адміністрацією РФ, нікчемними ipso iure та встановити юридичний факт відсутності правових наслідків таких реєстраційних дій на території України.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суддя Р.Б. Сташків