ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
09.06.2025Справа № 910/6640/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув заяву (вх. № 07-10/5101/25 від 06.06.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлвей Лоджистікс» про забезпечення у справі №910/6640/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлвей Лоджистікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайпер Торг» про стягнення грошових коштів, без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлвей Лоджистікс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайпер Торг» про стягнення 1 148 856, 61 грн з яких 966 800,00 грн основного боргу, 12 078,21 грн 3% річних, 51 404,18 грн інфляційних втрат та 118 574,22 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №31012023 від 31.01.2023 транспортного експедирування в частині оплати послуг експедитора за актами надання послуг № 23 від 31 жовтня 2024 року, № 24 від 30 листопада 2024 року та № 25 від 31 грудня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами, вирішено здійснювати розгляд справи за матеріалами справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
06.06.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Хайпер Торг» та знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських установах та інших фінансово-кредитних установах, а також на майно, яке належить товариству, у межах заявленої ціни позову 1 148 856,61 грн.
Заява позивача мотивована тим, що предметом позову є вимоги про стягнення 1 148 856, 61 грн. На думку позивача, існують об'єктивні підстави для сумнівів у можливості виконання відповідачем рішення суду в майбутньому, у випадку задоволення позовних вимог, без вжиття відповідних забезпечувальних заходів, з огляду на те, що відповідач тривалий час не виконує взяті на нього зобов'язання з оплати послуг з організації перевезень залізничним транспортом; під час досудового врегулювання спору, відповідачем було запропоновано графік погашення заборгованості, проте строки виплат, у запропоновану відповідачем графіку, останнім не дотримано. Не здійснено жодної оплати за вказаним графіком. навіть за запропонованим самим відповідачем графіком погашенням заборгованості; за період з 01.01.2025 по 03.06.2025 з'явилась значна кількість справ, у яких ТОВ «Хайпер Торг» є відповідачем по невиконаним зобов'язанням; 22.05.2025 відбулась зміна засновника ТОВ «Хайпер Торг»: вийшов зі складу учасників товариства ОСОБА_1 , новий учасник - ОСОБА_2 ; 23.05.2025 відбулась зміна бенефіціара ТОВ «Хайпер Торг», а саме вийшов зі складу бенефіціарів товариства ОСОБА_1 , новий бенефіціар ОСОБА_2 ; 23.05.2025 відбулась зміна директора ТОВ «Хайпер Торг» з ОСОБА_1 на ОСОБА_2; згідно фінансової звітності ТОВ «Хайпер Торг» за 2024 рік, поданої 01.01.2025, відмічається значне збільшення кредиторської заборгованості ТОВ «Хайпер Торг», що підтверджується фінансовою звітністю, яка є доступною за посиланням програми «Вкурсі Про» «ІНФОРМАЦІЯ_1»; систематичні порушення з 01.12.2024 ТОВ «Хайпер Торг» термінів сплати платежів протягом всього періоду дії укладеного між сторонами Генерального договору транспортного експедирування №31012023 від 31.01.2023.
Запропонований захід забезпечення позову заявник вважає цілком достатнім та таким, що відповідає вимогам розумності й співмірності.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 148 856, 61 грн.
Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом позивача про стягнення 1 148 856, 61 грн, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Суд бере до уваги, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти підлягає задоволенню.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач також просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Суд зазначає, що у вимозі про накладення арешту на майно позивач не конкретизує майно на яке просить накласти арешт в межах ціни позову. При цьому, в матеріалах справи відсутня інформація про вартість такого майна.
За таких обставин, враховуючи відсутність відомостей про майно, а також його вартість, накладення арешту як на кошти відповідача у повній сумі спору, так і на майно відповідача, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності та адекватності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищевикладене, необмежені можливості відповідача на розпорядження грошовими коштами, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
Суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову 1 148 856, 61 грн, в заяві позивача в іншій частині суд відмовляє.
У даному випадку, на момент постановлення ухвали, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відсутні докази того, що відповідні заходи можуть призвести до негативних наслідків для Відповідачів чи інших осіб.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейлвей Лоджистікс» про забезпечення позову.
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Хайпер Торг», які знаходяться на всіх рахунках (IBAN НОМЕР_1 в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", код 14305909; IBAN НОМЕР_2 в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», код 14352406; IBAN НОМЕР_3 в АТ "КОМІНБАНК", код 21580639; IBAN НОМЕР_4 в АТ «АСВІО БАНК» код 09809192) Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайпер Торг» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 1 148 856, 61 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейлвей Лоджистікс» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 40363229).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайпер Торг» (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 61/17, код ЄДРПОУ 44512590).
Ухвала набрала законної сили 09.06.2025.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 09.06.2028.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.06.2025.
Суддя Ігор Данилович Курдельчук