№ 207/2713/25
№ 2/207/1362/25
06 червня 2025 року м.Кам'янське
Суддя Південного районного суду міста Кам'янського Бушанська О.В., розглянувши матеріали цивільної справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Кам'янське Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну допомогу, визначену наказом (розпорядженням) регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про припинення трудового договору (контракту) від 04.06.2024 №НОКР-1-515/ос, у розмірі 115213 грн 52 коп, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 червня 2024 року по 11 грудня 2024 року у розмірі 91 889 грн 61 коп.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 19 червня 2025 року на 10:20 годин.
28.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, в якому заявник просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не додано до заяви документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.012-19 у справі №910/4518/16). Також, зазначений правовий висновок узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі №369/10046/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі №461/1303/19. Таким чином, пільги щодо сплати судового збору не поширюються на заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільнення і дана вимога підлягає оплаті судовим збором.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд враховує наступне.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної допомоги у розмірі 115213 грн 52 коп та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 91 889 грн 61 коп.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16).
Таким чином, посилання позивача на наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" є помилковим.
Відповідно до п.п. ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Частиною 11 ст.187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1211,20 грн.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст.177,187, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 1211,20 грн або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Інформація щодо розгляду справи міститься на веб-сторінці: https://bg.dp.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Бушанська