Справа № 199/3388/24
(2/199/278/25)
09.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого - судді Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Карлової Тетяни Геннадіївни, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна, про визнання заповіту недійсним, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра знаходиться вищевказана цивільна справа, яка була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання останній раз на 09 червня 2025 року.
До початку вказаного підготовчого засідання представником позивача було подано суду клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої представник просив доручити Дніпровській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (адреса місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84), а на вирішення експерта поставити питання про психічний стан ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент складення і посвідчення спірного заповіту, усвідомлення ОСОБА_3 значення своїх дій та можливість ними керувати в момент складання та посвідчення спірного заповіту, а також питання про наявність впливу медикаментозного лікування ОСОБА_3 на усвідомлення ним значення своїх дій, здатність ними керувати станом на час складання спірного заповіту. Клопотання мотивовано тим, що в провадженні суду перебуває дана цивільна справа, предметом якої є недійсність заповіту батька позивача ОСОБА_3 від 27 вересня 2023 року, а згідно наявних доказів батько позивача на момент складення означеного заповіту тяжко хворів на онкологічне захворювання, проходив курс медикаментозного лікування, яке за твердженням сторони позивача, як і сама хвороба, вплинули на можливість усвідомлення батьком позивача значення своїх дій та можливість ними керувати станом на час складення і посвідчення згаданого спірного заповіту. Відтак, задля належного підтвердження тверджень сторони позивача, покладених в основу позовних вимог, представник позивач і подав до суду клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. Також клопотання мотивовано тим, що проведення повністю аналогічної експертизи не виявилось можливим через те, що експертна установа, у якій було призначено експертизу, не має компетенції на проведення такої експертизи.
В підготовче засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, натомість від представника позивача до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання за його відсутності, а також про підтримання раніше поданого клопотання представника позивача призначення судової експертизи новій експертній установі.
За таких обставин суд у відповідності до ст.ст.197, 198, 223, 240 ЦПК України вважає за можливе провести підготовче засідання за наведеної явки учасників справи для вирішення процесуального питання - призначення у справі судової експертизи, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись із матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №199/3388/24 (провадження №2/199/278/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Карлової Тетяни Геннадіївни, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна, про визнання заповіту недійсним. Предметом спору у справі є недійсність заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. 27 вересня 2023 року за реєстровим №2306. В якості обґрунтування позову стороною позивача заявлено твердження про те, що батько позивача станом на час складення і посвідчення спірного заповіту хворів онкологічним заварюванням, проходив курс медикаментозного лікування, а тому у позивача є підстави вважати, що її батько не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати станом на час складення і посвідчення спірного заповіту.
Судом за клопотанням сторони позивача було витребувано низку оригіналів медичної документації щодо проходження батьком позивача лікування від онкологічного захворювання в декількох медичних установах.
24 січня 2025 року ухвалою Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська було призначено у даній цивільній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14).
Однак 09 травня 2025 року матеріали цивільної справи повернулись до суду з експертної установи без виконання ухвали суду із посиланням на те, що проведення призначеної судом експертизи не входить до компетенції відповідної експертної установи.
В той же час, відповідно до копії листа Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (адреса місцезнаходження: 49006, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84) експертами цієї експертної установи здійснюється проведення посмертних судово-психіатричних експертиз.
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Одним із джерел доказів є висновок експерта.
Нормою ст.197 ч.2 п.п.8, 10 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, а також вирішує питання про призначення експертизи.
Нормою ст.21 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що судово-психіатрична експертиза в цивільних справах призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до п.10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року №865 (далі - Порядок), предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Пунктом 6 Порядку визначено, що за формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.
Частиною 3 ст.7 Закону України «Про психіатричну допомогу» заборонено визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.
Положеннями ст.7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що судово-психіатричні експертизи проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
За змістом норм ст.ст.102, 103 ЦПК України, ст.1 Закону України «Про судову експертизу» суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Положеннями ст.105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до ст.104 ЦПК України, ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Положеннями ст.252 ч.1 п.5 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, про що постановляє ухвалу (ч.4 тієї ж статті).
Згідно ст.253 ч.1 п.9 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, - на час проведення експертизи.
У випадку, коли експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, це не означає, що проведення такої експертизи не може бути доручено іншій експертній установі, яка має право на проведення експертиз певного виду самостійно судом, оскільки сторони від проведення судової експертизи не відмовлялись і для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні технічні знання. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року по справі №704/88/19.
Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що для встановлення обставин, які входять до предмета доказування, а отже мають виключне значення для розгляду справи і ухвалення рішення по суті спору, зокрема для встановлення дійсності обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме щодо неможливості спадкодавця/заповідача (батька позивача) усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними станом на час складення та посвідчення оспорюваного позивачем заповіту, необхідні спеціальні знання в тому числі в області психіатрії, враховуючи, що за змістом норм чинного цивільного процесуального закону призначення судової експертизи задля вирішення означеного питання є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, а матеріали справи містять витребувану судом медичну документацію, суд вважає за можливе заяву представника позивача задовольнити. Проведення експертизи має бути доручено експертній установі, обраній стороною позивача, оскільки така установа відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про судову експертизу». Крім того, суд керується наведеним вище правовим висновком суду касаційної інстанції, оскільки сторона позивача від проведення експертизи не відмовилась, а попередня експертна установа, якій було призначено проведення цієї експертизи раніше, не має необхідної компетенції для проведення такого виду експертиз.
При цьому, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній цивільній справі на час проведення призначеної експертизи з огляду на те, що в розпорядження експертної установи будуть надані матеріали цієї цивільної справи, а також оскільки подальший розгляд справи по суті не вбачається можливим до отримання висновку експертизи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 102-108, 197, 252, 253, 258, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
Клопотання представника позивача про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити по цивільній справі №199/3388/24 (провадження №2/199/278/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Карлової Тетяни Геннадіївни, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Інна Миколаївна, про визнання заповіту недійсним посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (адреса місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84).
На вирішення призначеної експертизи поставити наступні питання:
-в якому психічному стані знаходився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням наявного в нього онкологічного захворювання, станом на 27 вересня 2023 року, тобто станом на момент складення спірного заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. 27 вересня 2023 року за реєстровим №2306?
-чи усвідомлював ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням наявного в нього онкологічного захворювання, станом на 27 вересня 2023 року, тобто станом на момент складення спірного заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. 27 вересня 2023 року за реєстровим №2306, значення та наслідки своїх дій та чи міг він керувати своїми діями під час складення та підписання вказаного спірного заповіту?
-Чи могли медичні препарати та ліки (медикаментозне лікування), що отримував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вплинути на його здатність усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними станом на 27 вересня 2023 року, тобто станом на момент складення спірного заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Яковлевою І.М. 27 вересня 2023 року за реєстровим №2306? Як що так, то як саме?
Експерта попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.
Для проведення експертизи в розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи №199/3388/24 (провадження №2/199/278/25), а також витребувані судом оригінали медичної документації.
Витрати, пов'язані з проведенням призначеної судом експертизи, покласти на позивача.
На час проведення призначено судової експертизи провадження у цивільній справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко