Справа № 199/7072/24
(2/199/2298/25)
Іменем України
26.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування,-
Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 15.12.2023 року в м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 40 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "HYUNDAI SONATA LF", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "VOLKSWAGEN JETTA", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "VOLKSWAGEN JETTA", д.р.н. НОМЕР_2 , винного в скоєному ДТП, застрахована в приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА", згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № ЕР/214263969, який діяв на дату ДТП.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2024 року, справа № 199/11112/23.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача "HYUNDAI SONATA LF", д.р.н. НОМЕР_1 , чим завдані матеріальні збитки.
18.12.2023 року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування, та весь необхідний пакет документів передбачених законом.
08.01.2024 року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" завірені електронно-цифровим підписом рахунок з СТО ФОП ОСОБА_3 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3
23.01.2024 року ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" виплатила страхове відшкодування на особистий рахунок СТО у розмірі 39961,76 грн., не узгодивши розмір із позивачем.
02.02.2024 року представник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Національного банку України щодо недоплати страхового відшкодування.
Національний банк України листом від 27.02.2024 року повідомив, що Страховик виплатив страхове відшкодування в розмірі 39961,76 грн. Розмір страхового відшкодування Страховиком розраховано на підставі звіту оцінювача ОСОБА_4 № 27-24_SOS_- 231219-27361. Копії документів, на підставі яких було визначено розмір заподіяної шкоди, НБУ не направив.
02.02.2024 року представник ОСОБА_1 направив на електронну адресу ПрАТ "СК ПЗУ Україна" запит-вимогу щодо доплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 5212/23 від 21.12.2023 року, складеного на замовлення позивача та попросив надати документи на підставі яких було розраховано розмір заподіяної шкоди.
ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" доплату не здійснила, але направила копію звіту на підставі якого було розраховано розмір заподіяної шкоди.
Представник позивача посилається на те, що представником страховика, який особисто оглядав пошкоджений автомобіль був ОСОБА_5 , який є аварійним комісаром та не являється працівником страховика та експертом. Направлення аварійного комісара не передбачено нормами діючого законодавства. Таким чином, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" не виконала вимоги п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не направила повноважного представника, як це передбачено законом. Вважає, що звіт № 27-24_SOS_-231219-27361 від 16.01.2024 року, оцінювача ОСОБА_4 є неналежним доказом розрахунку матеріальної шкоди, що підтверджується нижчезазначеним. Оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, а тому його звіт складено з порушенням п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Оцінювачем безпідставно занижена вартість деталей, оскільки із ремонтної калькуляції оцінювача ОСОБА_4 вбачається, що оцінювач проігнорував вимоги Методики товарознавчої експертизи та взяв вартість деталей, які підлягають заміні не з даних офіційного дилера "Хюндай", а із мережі інтернет, при цьому, роздруківки не містять відомостей, що деталі є новими та оригінальними. Ігноруванням оцінювачем вимог Методики призвело до заниження вартості наступних деталей: кріплення лівого бампера, вартість зменшено з 708,00 грн. до 623,33 грн., замикаюча панель задня, вартість занижено з 8010,00 грн. до 4175,00 грн., замок кришки багажника, вартість занижено з 3168,00 грн. до 2038,00 грн., світловідбивач лівий, занижено вартість з 620,00 грн. до 381,00 грн.
Також наголошує на тому, що оцінювач ОСОБА_4 проігнорував вихідні дані протоколу огляду, окільки оцінювач ОСОБА_4 не оглядав автомобіль, то він повинен був керуватися вихідними даними протоколу огляду, який було складено представником страховика ОСОБА_5. У п. 4 розділу опису характеру пошкоджень зазначено: "підсилювач заднього бамперу» - зламаний з права". Незважаючи на серйозні пошкодження даної деталі, оцінювач не зазначив про її заміну, в той же час вартість даної частини 1560,00 грн. У п. 11 розділу опису характеру пошкоджень зазначено: "нижні кронш.заднього бамперу L+центр. - зламані 2 шт". Незважаючи на пошкодження даної деталі, оцінювач не зазначає про заміну деталі, в той же час вартість кожного кріплення коштує 110,00 грн. Не було враховано пошкодження ліхтаря заднього, який коштує 7600,00 грн. Ігнорування протоколу огляду оцінювачем ОСОБА_4 , та складання звіту без огляду, призвело до заниження розмір заподіяної шкоди.
ОСОБА_1 , через свого представника звернулася до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля.
Судовий експерт Дроздов Ю.В. особисто оглядав пошкоджений транспортний засіб, зробив відповідні заміри та фотографії та склав висновок № 5212/23 від 21.12.2023 року з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади пінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.
Висновок експерта Дроздова Ю.В. № 5212/23 від 21.12.2023 року відповідає вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України: у висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 5212/23 від 21.12.2023 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, автомобіль HYUNDAI SONATA LF", д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 59243,89 грн. Оскільки, ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" було всього виплачено 39961,76 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" складає 16682,13 грн., що розраховується наступним чином: 59243,89 грн,- 39961,76 грн. -2600,00 грн., де 59243,89 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта Дроздова Ю.В., 39961,76 грн. - виплачене страхове відшкодування, з урахуванням оплати послуг евакуатора; 2600,00 грн. - франшиза. Також, з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" підлягають стягненню витрат на проведення експертизи в розмірі 2760,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України. Крім того позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року було відкрито провадження по даній справі.
Представником відповідача надано відзив на позов, де ним зазначено, що згідно вимог ст. 22 та ст. 36 Закону, страховиком було визначено згідно страхового акту № 35869/1 від 22.01.2024 розмір страхового відшкодування 39961,76 грн. Страхове відшкодування у розмірі 39 961,76 гри, було сплачене на користь ФОП ОСОБА_3 згідно платіжної інструкції від 23.01.2024 N00109985 та не заперечується позивачем. Посилався на те, що заявлені вимоги позивача є безпідставними та ґрунтуються на недостовірних доказах, адже висновок судового експерта Дроздова Ю. не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 січня 2024 по справі № 199/11112/23, 15.12.2023 о 17 год. 35 хв« ОСОБА_2 в районі будинку № 40 по вул. Янтарній у м. Дніпрі керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN JETTA», д.н.з. НОМЕР_2 , та порушивши вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки, не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «HYUNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.01.2024 по справі № 199/11112/23 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП водія КТЗ «VOLKSWAGEN JETTA», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 .
У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність власника ТЗ автомобілем VOLKSWAGEN JETTA», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно Полісу №ЕР.214263969 від 28.04.2023. Строк дії Полісу з 00:00 25.04.2023 по 24:00 24.04.2024 включно. Страхова сума згідно Полісу за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн. Франшиза - 2600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками в свою чергу є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
На відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі (ст. 4 вказаного Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Оскільки відповідачем у даній справі є не особа, яка завдала шкоди, а страховик, у якого ця особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, для правильного вирішення спору необхідним є перш за все з'ясування в яких межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, несе відповідальність безпосередньо страховик.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В ст. 29 цього Закону, зокрема, визначено, що в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п.п. 34.1, 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відповідно до п. 36.1. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Наведеними вище нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що відповідальність страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановленого відповідним полісом ліміту відповідальності. Страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду. Для визначення причин та оцінки розміру шкоди страховик може залучати експерта.
Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (з подальшими змінами), передбачено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вищезазначеної Методики.
Обов'язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому ТЗ, покладено саме на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця.
Вищенаведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постанові від 25.04.2018 у справі №301/1075/15-ц, де Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що страхова компанія у передбачений Законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Позивач не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди. На підставі зазначеного, суд поклав в основу рішення звіт про вартість матеріального збитку, замовником якого була страхова компанія.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.
Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 924/675/17 від 06.07.2018 року, 757/22706/15-ц від 28.02.2018, № 523/5890/15-ц від 19.09.2018 року.
18.12.2023 представником позивача ОСОБА_7 від 18.12.2023 зареєстрованої за № 4005 було направлено на електронну адресу повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування, Заяву в порядку статті 35 Закону.
В повідомленні зазначено, що пошкоджений автомобіль знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , СТО ФОП ОСОБА_3 (Кузовний центр 911). В якості додатків долучено Заяву про відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 .
08.01.2024 від представника позивача ОСОБА_7 з електронної адреси на електронну адресу відповідача було направлено на рахунок №6 від 05.01.2024 СТО ФОП ОСОБА_3 , в кому зазначено платником ОСОБА_7 , власником пошкодженого майна ОСОБА_1 цінами відновлювального ремонту HYUNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року у розмірі 110656,00 грн.
На виконання вимог Закону, працівник страховика ОСОБА_5 оглянув пошкоджений транспортний засіб «HYUNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно Протоколу технічного огляду КТЗ від 21.12.2023, на якому був присутній власник ОСОБА_1 за результатами огляду зафіксовано 14 пошкоджень.
Протокол технічного огляду КТЗ був підписаний позивачем - власником «HYUNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_1 без зауваження.
На виконання ст. 22.1 ст. 22 Закону, страховик замовив автотоварознавче дослідження. За результатами Звіту №27-24_SOS_-231219-273631 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу» від 16.01.2024 р., що виконав незалежний оцінювач ОСОБА_4 , який здійснює професійну діяльність на підставі свідоцтва оцінювача МФ № 122 від 12.10.2019 року, визначено, що вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля HYUNDAI SONATA LF д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 47 785,11 грн. (з ПДВ на запасні частини та матеріали).
Звіт 27-24 SOS-231219-273631 від 16.01.2024 оцінювача ОСОБА_4 відповідає вимогам Наказу Міністерства юстиції України та Фонду Державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 21.10.2019 р. №3207/05/1033) та Національного стандарту № 1. Оцінювачем деталізовано враховано технічні характеристики пошкодженого HYUNDAI SONATA LF д.н.з. НОМЕР_1 , який до 15.12.2023 (дати ДТП) мав наслідки дефектів фарбування та відновлення 2 (двох) кузовних елементів, набутих в інших ДТП, що передували події 15.12.2023.
Враховуючи згідно свідоцтва про реєстрацію рік випуску 2013, оцінювачем Парфенюк О. застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,5498.
Вищезазначений Звіт згідно п.2, п.15 «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Постанови Кабінету Міністрів України» від 10 вересня 2003 року № 1440 містить ремонту калькуляцію та ціни на запасні частини на дату ДТП (15.12.2023).
Адже згідно п. 2 Національного Стандарту №1 закріплені поняття, що є основними категоріями при проведенні досліджень: дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість;(на дату ДТП, 15.12.2023); неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; непрофесійна оцінка - оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав - встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього;
Згідно п.15 Національного Стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092). (надалі - Методика).
Згідно п. 1.6. Методики, фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с X (1- Е 3), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е 3 - коефіцієнт фізичного зносу.
На підставі п. 7.38 Методики, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно п. 7.44 Методики, у разі визначення фізичного зносу окремої складової частини КТЗ, що був у користуванні, коригування його вартості виходячи з комплектності, укомплектованості та ВТВ від попередніх ремонтів не провадиться. Відповідне коригування за формулою (2) не провадиться також у разі відсутності даних про його пробіг, умови експлуатації чи інших факторів, які впливають на вартість.
Для КТЗ, який раніше був у ремонті, фізичний знос складників, що піддавалися заміні (якщо встановлення такої ремонтної дії є можливим), може бути визначений окремо. У цьому випадку коефіцієнт фізичного зносу складової частини, що раніше піддавалася заміні, може розраховуватися із застосуванням формул (15), (2) та значення СВ1 у формулі (9). В такому випадку значення Сврз у формулі (9) щодо витрат на ремонт цієї та інших складових частин не враховуються.
Таким чином, згідно вимог ст. 22 та ст. 36 Закону, Страховиком було визначено згідно Страхового акту № 35869/1 від 22.01.2024 розмір страхового відшкодування 39 961,76 грн. (47 785,11 грн. - 5 223,35 грн. - 2 600,00 грн.), де: 47 785,11 грн. - вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля HYUNDAI SONATA LF д.н.з. НОМЕР_1 (з ПДВ на запасні частини та матеріали) згідно Звіту №27-24_SOS_-231219-273631 від 16.01.2024 ОСОБА_4 ; 5 223,35 грн. - ПДВ, що не враховується в розмір страхового відшкодування на підставі ст. 36.2 Закону, якою визначено якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість; 2 600,00 грн. - франшиза згідно Полісу ЕР.214263969;
Таким чином, Страховик здійснив страхову виплату у розмірі 39 961,76 грн. у порядку визначеного законом на користь ФОП ОСОБА_3 , керуючись заявами представника ОСОБА_7 .
Страхове відшкодування у розмірі 39 961,76 гри, було сплачене на користь ФОП ОСОБА_3 згідно платіжної інструкції від 23.01.2024 N00109985 та не заперечується Позивачем.
Згідно ч.6. ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів;
Безпідставно зазначено ігнорування оцінювачем Парфенюк О. всіх пошкоджень (зокрема підсилювача заднього бампера-зламаний з права; кронштейн заднього бамперу; не врахування пошкодження ліхтаря), адже на сторінці 9 Звіту деталізовано описано характеристики всіх пошкоджень.
До позовної заяви, долучено висновок експерта №5212/23 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ судового експерта Дроздова Юрія Володимировича від 21.12.2023, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових частин складає 54 787, 12 грн. (без ПДВ) та відповідно 59243, 89 грн. Експертом Дроздов Ю. визначено коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,5632.
Згідно Висновку №5212/23 від 21.12.2023 експертом Дроздов Ю. самостійно визначено, що складова ПДВ присутня: в необхідних для ремонту складових (Сс), вартістю 58 539, 00 грн.; матеріалів кріплення (Смк), вартістю 16 474, 05 грн.; матеріалів додаткових (Смд);
Тобто, складова ПДВ присутня у 75 013, 05 грн. та не врахована в загальному висновку експерта.
Та відсутня складова ПДВ у вартості робіт: ремонтно-відновлювальних робіт (Ср), матеріалів для лакофарбових робіт.
Окрім того, на останній сторінці ремонтної калькуляції до вартості запасних частин (є примітка *), що дані введені вручну і не співпадають із запасними частинами офіційних виробників. Замикаюча панель задня завищеної вартості в 4 рази 8010, 00 грн.; ліхтар задній завищеної вартості в 3,5 р. 7600,00 грн.
Згідно Постанови від 28 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду (КЦС у складі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц) дійшов висновку, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
На підставі Висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/9396/17 встановлено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача є безпідставними та ґрунтуються на недостовірних доказах, адже висновок судового експерта Дроздова Ю. не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи.
Крім того, до матеріалів справи долучено акт №13 від 23.01.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих) послуг, укладений ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - представник за дорученням ОСОБА_1 , на загальну суму 59 970,00 грн., однак позивачем не долучено до позову платіжної інструкції, банківської виписки про фактичне списання 59970,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 коштів з належним коректним призначенням платежу за ремонтні роботи HYUNDAI SONATA LF д.н.з. НОМЕР_1 або інших первинних бухгалтерських документів щодо існування такої господарської операції.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати позивача покласти на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко?