Справа № 199/5093/25
(3/199/2891/25)
іменем України
09.06.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л.
за участю особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .?
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, місце роботи невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
1. Рух справи
Відповідно до супровідного листа УПП ДПП в Дніпропетровській області? справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП направлена до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра - 04 квітня 2025 року, за вих. №4822с/41/19/2025, зареєстрована канцелярією суду 16.04.2025 року за вх. № 16907.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.04.2025 року, зазначена справа була передана у провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра - Воробйову В.Л.
Постановою від 02.05.2025 року суддя повернув «справу про адміністративне правопорушення №199/5093/25 (3/199/2891/25) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, начальнику Департаменту патрульної поліції УПП у м. Дніпрі для належного оформлення».
Зазначена справа відносно ОСОБА_1 була Департаментом патрульної поліції УПП у м. Дніпрі повторно направлена до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра та 29.05.2025 року протоколом про розподіл справ між суддями та передана в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра - Воробйову В.Л.
Після доопрацювання до матеріалів справи було долучено рапорт інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 20.05.2025 року, відповідно до якому, уповноважена особа доповіла, що «06.04.2025 року при складанні матеріалів за ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зібрані такі матеріали: адміністративний протокол ЕПР1 №292165, рапорт, акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та чек драгеру з позитивним результатом 1,96, яким проводився медичний огляд на стан сп'яніння. Усі вищезазначені матеріли були надані для подальшого розгляду справи в суді».
Після повторного надходження справи, суддею 02.09.2025 року, за допомогою електронної пошти, та кур'єрської доставки, було спрямовано запит до ДПП УПП в Дніпропетровській області про направлення на адресу суду на електронному носії відеозапис з відео реєстраторів: №411264, 471328, у зв'язку із тим, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла з пустим диском від 02.06.2025 року.
Також, суддя вказав у запиту, що справа повторно надійшла до суду без роздруківки тесту з відповідним результатом відносно ОСОБА_1 .
На дату розгляду зазначеної справи, а саме, 09.06.2025 року, судом не отримано жодної відповіді на вищезазначений запит, відеозапис та роздруківка тесту з відповідним результатом відносно ОСОБА_1 суду не направлені.
2. Обставини справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292165 від 06.04.2025 року слідує, що «06.04.2025 року приблизно о 01-40 годині, за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 204, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом MERCEDES-BENZ S500 державний номерний знак НОМЕР_1 , при перевірці документів, а також спілкуванні було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на приладі драгері, на що водій погодився, результат тесту показав 1,96% проміле, тест №0266, чим порушив п.2.9.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП».
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала, пояснила, що транспортним засобом керувала не вона.
Матеріали справи містять: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №292165 від 06.04.2025 року; рапорт інспектора ДПП УПП в Дніпропетровській області від 06.04.2025; акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з позитивним результатом огляду на стан сп'яніння 1,96% проміле; дисковий носій.
Також матеріали справи містять: рапортом ЄО № 9893 про вчинення ДТП з потерпілими від 30.03.2025 року; довідку № 1200 КПН «МКЛ №6» ДМР відносно ОСОБА_2 від 30.03.2025 року; рапорт слідчого СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 30.03.2025 року; картку обліку адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 про вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП від 29.03.2025 року; рапорт інспектора УПП ДПП в Дніпропетровській області від 20.05.2025 року.
3. Мотиви суду
Дослідивши наявні докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
У відповідності зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292165 від 06.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , дії останньої були кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, що не було встановлено в моїх діях, оскільки письмові матеріали справи та долучений до справи відеозапис не містить відомостей, що мною, як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, оскільки із вказаного відеозапису неможливо встановити момент зупинки транспортного засобу під моїм керуванням, та відеозапис це не підтверджує, а підтверджує, що екіпаж поліції під'їхав до мого транспортного засобу, який не рухався, а знаходився на узбіччі.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, згідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Водночас, під ознайомлення з дисковим носієм, який було долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , було встановлено, що він є пустим, та не містить жодного відеофайлу.
Тобто, на зазначеному дисковому носії, відсутні відеозаписи з боді-камер: №411264, 471328, які були зазначені у вищевказаному протоколі.
У зв'язку із вищезазначеним, працівниками поліції не було долучено до матеріалів справи будь-якого відеозапису подій та обставин, що трапились 06.04.2025 року, що в свою чергу, унеможливлює суду всебічно, повно й об'єктивно досліджувати обставини справи і винести постанову в точній відповідності з законом, тим самим порушуються положення ст.ст. 7, 245, 251, 252 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до рапорту інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП ДПП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціального приладу Драгер «Alcotest 6820» ARHJ 0266, з позитивним результатом 1,96% проміле, про що було роздруковано відповідний чек про огляд на стан сп'яніння.
Водночас, відповідно до матеріалів зазначеної справи, зазначений чек про огляд на стан сп'яніння з позитивним результатом в матеріалах справи відсутній.
Посилання уповноваженої особи на те, що вищевказаний чек було долучено, під час ознайомлення з матеріалами не віднайшло свого підтвердження.
Окрім цього, судом з цих обставин поверталася справа до органу поліції, крім того, було спрямовано запит до УПП ДПП в Дніпропетровській області щодо відсутності чеку про огляд на стан сп'яніння з позитивним результатом відносно ОСОБА_1 , водночас, на дату розгляду справи, 09.06.2025, уповноважена особа відповідь не надала, зазначене до суду на надходило.
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про порушення огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 , та не долучення до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які мають вирішальне значення для встановлення фактів, що визначають вину або невинуватість особи, обґрунтування вимог, або обставин, що впливають на рішення суду.
Попри вищезазначене, суд зауважує, що під час ознайомлення з матеріалами справи, було встановлено, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, знаходяться згадані письмові матеріли відносно ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП, а саме: супровідний лист ДПП УПП в Дніпропетровській області від 04.04.2025 року про направлення до Амур-Нижньодніпровського районного суду матеріалів ЖЄО ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області №9893, для їх залучення до адміністративного матеріалу, складеного за ст. 124 КУпАП у відношенні водія ОСОБА_2 ; рапорт ЄО № 9893 про вчинення ДТП з потерпілими від 30.03.2025 року; довідка № 1200 КПН «МКЛ №6» ДМР відносно ОСОБА_2 від 30.03.2025 року; рапорт слідчого СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області від 30.03.2025 року; картка обліку адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 , про вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП від 29.03.2025 року; рапорт інспектора УПП ДПП в Дніпропетровській області від 20.05.2025 року, які не мають жодного доказового значення для справи відносно ОСОБА_1 та вочевидь помилково знаходяться у справі відносно останньої.
Відповідно до постанови судді від 02.05.2025 року справу відносно ОСОБА_1 повернуто УПП ДПП в Дніпропетровській області для належного оформлення але судове рішення останнім не виконано.
Таким чином, з урахуванням усього вищезазначеного, уповноважений працівник поліції при оформленні матеріалу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не долучив до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколі, та вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому, відповідно до пояснень, ОСОБА_1 зазначила, що не вона керувала транспортним засобом MERCEDES-BENZ S500 державний номерний знак НОМЕР_1 .
Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, щодо підтвердження факту керування останньою, тобто у свою чергу, суддя визначає пояснення ОСОБА_1 такими, які не спростовуються матеріалами справи, та доказами, які були долучені до справи.
Окрім цього, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Також у розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При прийнятті рішення по даній справі, слід зауважити що ч. 1 ст. 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра.
Суддя: В.Л. Воробйов
09.06.2025