ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2025Справа № 910/4099/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524)
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 35417298)
про стягнення 4 909, 38 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі за текстом - ПрАТ «СК «УСГ», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі за текстом - ТОВ «СК «Гардіан», Відповідач) про стягнення 82 561, 82 грн суми відшкодування за полісом № ЕР-223589928.
В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору добровільного страхування здійснено виплату суми страхового відшкодування у зв'язку з чим до нього перейшло право вимоги до винної особи (Відповідача) в межах понесених витрат та із врахуванням здійсненої страховиком виплати у зв'язку з чим Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
У поданій відповіді на відзив на позовну заяву, Позивач зазначає, що наданий Відповідачем звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу не є належним доказом.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо залишку несплаченої суми в розмірі 4 099, 38 грн, Відповідач стверджує, що при здійсненні розрахунку Позивачем не застосовано коефіцієнт фізичного зносу, який визначено Відповідачем в розмірі 0, 11 згідно наданого звіту.
Відтак, враховуючи сплату 77 652, 44 грн вже після відкриття провадження, Відповідач вважає, що його зобов'язання перед Позивачем виконано у повному обсязі.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
28.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
28.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 4 099, 38 грн.
Дослідивши заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає, що остання відповідає вимогам статті 46 ГПК України, приймається судом до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
28.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
29.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача по зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.03.2024 між Позивачем (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспортні № 28-1301-00050/00001, предметом страхування якого є транспортний засіб «Volvo FH 42T» державний номер НОМЕР_1 .
Строк дії вказаного договору страхування згідно пункту 8: 12.03.2024 по 11.03.2025.
28.09.2024 в с. Басівка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Volvo FH 42T», державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «DAF», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , цивільно - правова відповідальність якого застрахована Відповідачем згідно полісу № ЕР-223589928 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000 грн, франшиза 3 200 грн).
Згідно постанови Пустомитівського районного Львівської області від 11.11.2024 у справі № 450/4729/24 вказана вище ДТП відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «DAF», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
30.09.2024 Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
04.12.2024 ПАТ «СК «УСГ» на підставі калькуляції № ЗСКА-16539 від 16.10.2024 складено страховий акт № ЗСКА-16539 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 85 761, 82 грн. на користь Страхувальника, що підтверджується платіжною інструкцією № 86531 від 04.12.2024.
Оскільки, Відповідач є страховиком за полісом № ЕР-223589928, Позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ «СК «Гардіан» у зв'язку з чим звернувся до нього із заявою від 06.12.2024 № 52845 про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 85 761, 82 грн.
З позовної зави вбачається, що станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем не виконано зобов'язання за полісом № ЕР-223589928, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 82 561,82 грн з вирахуванням франшизи.
Судом встановлено, що під час розгляду справи Відповідачем сплачено на користь Позивача суму страхового відшкодування в розмірі 77 652, 46 грн згідно платіжної інструкції № 233959 від 02.04.2025.
Зазначена сума згідно доводів Відповідача є достатньою та такою, що свідчить про виконання ним зобов'язань перед Позивачем за полісом № ЕР-223589928 у повному обсязі.
На підтвердження власних доводів Відповідач посилається на звіт № 13-R/16/25 про величину фізичного зносу транспортного засобу VOLVO FH від 20.12.2024, згідно якого виконавцем оцінки здійснено висновок про необхідність застосування коефіцієнту фізичного знову в розмірі 0,11 при здійсненні розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу страхувальника Позивача.
У відповіді на відзив Позивачем викладено заперечення щодо необхідності застосування коефіцієнта фізичного зносу оскільки:
строк експлуатації Volvo FH 42T державний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП не перевищував чотирьох років;
із наданого Відповідачем звіту вбачається, що оцінювач не здійснював огляд оцінюваного транспортного засобу (інформація про огляд транспортного засобу в звіті відсутня). Однак, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом (а не оцінювачем), який складає дослідження, і тільки за рішенням органу який призначив експертизу;
згідно пункту 5.5 Методики оцінювач зобов'язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування;
ОСОБА_2 не є експертом, а тому він не мав права складати дослідження без особистого огляду транспортного засобу потерпілої особи.
Вказані аргументи Позивача Відповідачем не спростовано.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Позивачем до справи надано:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10423/10 від 20.12.2021;
- договір № 20-12/24-ЮП про надання правової допомоги від 26.12.2024, пунктом 5.1 якого сторонами погоджено розмір гонорару 7 000 грн у справах де ціна позову перевищує 50 000 грн;
- довіреність № 0125-5 від 02.01.2025;
- акт виконаних робіт від 01.04.2025 до договору № 20-12/24-ЮП про надання правової допомоги від 26.12.2024, яким сторонами підтвердження надання адвокатом послуг на суму 19 000 грн, зокрема, в межах даної справи на суму 7 000 грн, яка є фіксованою та складається із консультації клієнта, вчинення підготовчих дій та підготовка позовної заяви до суду;
- платіжна інструкція № 6178 від 01.04.2025 на суму 19 000 грн.
Із поданого Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що сума 7 000 грн на переконання Відповідача є надмірною виходячи з категорії справи та її складності, а справедливим та співрозмірним буде відшкодування витрат в розмірі 500 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на моент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень ,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що вина ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку до Позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (відповідальної), тобто до Відповідача.
Як встановлено судом вище Відповідачем виконано зобов'язання перед Позивачем за полісом № ЕР-223589928 в розмірі 77 652, 46 грн, що на переконання Позивача є недостатнім, а відтак вимоги останнього в розмірі 4 909, 38 грн. залишаються не погашеними.
Відтак, наразі з'ясуванню підлягають судом обставини в частині сплати Відповідачем суми страхового відшкодування в меншому розмірі ніж заявлялося Позивачем та правомірності такої поведінки.
Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі за текстом - Методика) визначено, що значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно наданого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії СТМ № 585236 рік випуску Volvo FH 42T державний номер НОМЕР_1 - 2024, а тому станом на дату ДТП строк експлуатації вантажного автомобіля не перевищував вказаних вище меж.
Підпунктом а) пункту 7.39 Методики визначено винятки стосовно використання зазначених вище вимог, серед яких зокрема, КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний).
Інших підстав для необхідності застосування коефіцієнта фізичного зносу наданий звіт не містить, а Відповідачем у відзиві взагалі не зазначено існування винятків згідно пункту 7.39 Методики.
Так, дослідивши наданий Відповідачем звіт, судом встановлено, що останній не містить показників середньорічного нормативного пробігу пошкодженого транспортного засобу, що унеможливлює суд встановити правомірність застосування підстави визначеної підпунктом а) пункту 7.39 7.39 Методики для застосування коефіцієнта фізичного зносу.
Крім того, наданий розрахунок не містить вирахування коефіцієнта функціонального зносу, який застосовується при обрахунку коефіцієнта фізичного зносу.
На переконання суду, наданий Відповідачем звіт за своєю суттю не є звітом про оцінку майна, а фактично є розрахунком розміру коефіцієнта фізичного зносу, який на переконання сторони Відповідача підлягає застосуванню.
При цьому, Відповідачем не надано повноцінний звіт про оцінку майна (пошкодженого транспортного засобу) у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та із дотриманням Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440.
Враховуючи встановлені судом вище недоліки наданого Відповідачем розрахунку, а також рік випуску пошкодженого автомобіля, суд дійшов висновку, що наданий Відповідачем звіт, а відповідно і розрахунки, які останній містить є невірними, незрозумілими для суду та необґрунтованими, що виключає можливість прийняття таких аргументів Відповідача при вирішенні даної справи.
Також судом враховано, зауваження Позивача в частині відсутності у наданому звіті інформації щодо особистого огляду оцінювачем пошкодженого транспортного засобу, як це передбачено вимогами пункту 8.5 Методики.
Відтак, вимога Позивача про стягнення залишку суми страхового відшкодування - 4 099, 38 грн є обґрунтованою.
Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 та 2 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Враховуючи встановлення між Позивачем та його адвокатом фіксований розміру гонорару, предмет та категорію даної справи, а також вчинені адвокатом дії в межах її розгляду, зокрема, підготовка та подача позову, відповіді на відзиву, суд не вважає, що витрати в розмірі 7 000 грн є завищеними оскільки даний спір і є знайомий адвокату однак судом не може виключатися фактично виконана адвокатом робота.
Доводи Відповідач не є обґрунтованими, не містять обрахунку (походження) суми в 500 грн та на переконання суду свідчать лише про суб'єктивне ставлення сторони Відповідача до обсягу наданих адвокатом послуг.
При цьому судом враховано, що підставою для залучення Позивачем адвоката та звернення до суду з позовом стала виключно поведінка Відповідача.
Із врахуванням наявних у справі доказів, оскільки Позивачем виплачено суму страхового відшкодування за шкоду спричинену страхувальником Відповідача та з огляду на перехід до Позивача права вимоги до Відповідача, позов підлягає задоволенню із врахуванням здійснених Відповідачем оплат під час розгляду справи.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (вул. Саксаганського, 96, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 35417298) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування - 4 909 (чотири тисячі дев'ятсот дев'ять) грн 38 коп, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 (сім тисяч) грн та судовий збір - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 09.06.2025
Суддя Антон ПУКАС