Рішення від 04.06.2025 по справі 910/15863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2025Справа № 910/15863/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450) стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055) стягнення заборгованості у розмірі 130 225 грн. 51 коп. та зарахування зустрічних однорідних вимог

Представники:

від Позивача: Марків Р.Б. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Вітко О.Ю. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі № 910/15863/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

10.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання Позивача про зупинення провадження у справі.

13.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд витребувати оригінал акта звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2021 - 15.05.2023, проводити розгляд справи №910/15863/24 за правилами загального позовного провадження, проводити розгляд справи №910/15863/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

13.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в порядку загального позовного провадження відмовлено. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» оригінал Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 по 15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС».

14.01.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» про стягнення заборгованості у розмірі 130 225 грн. 51 коп. та зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" про стягнення заборгованості у розмірі 130 225 грн. 51 коп. та зарахування зустрічних однорідних вимог до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" про стягнення заборгованості у розмірі 130 225 грн. 51 коп. та зарахування зустрічних однорідних вимог об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп. по справі №910/15863/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2025 року.

20.01.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення.

21.01.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшли пояснення на ухвалу суду від 14.01.2025 року.

27.01.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про понесення витрат на професійну правничу допомогу.

30.01.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

30.01.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви.

04.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

05.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на клопотання про повернення зустрічної позовної заяви.

10.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

11.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення по справі.

12.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання Позивача про повернення зустрічної позовної заяви, залишено без розгляду заперечення Відповідача на клопотання Позивача про повернення зустрічного позову, відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі, відкладено підготовче судове засідання на 12.03.2025 року.

14.02.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

06.03.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача за первісним позовом та Позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

06.03.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

07.03.2025 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.03.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшло клопотання про огляд судом електронних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 року призначено підготовче судове засідання, яке не відбулось 12.03.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 09.04.2025 року.

04.04.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" надійшли додаткові пояснення по суті позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом про огляд електронного доказу, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2025 року.

06.05.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 року призначено судове засідання, яке не відбулось 19.05.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 04.06.2025 року.

30.05.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернуто Заявнику без розгляду.

03.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

03.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшла заява про забезпечення позову.

03.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшло клопотання про долучення доказів.

04.06.2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АВТО" надійшла відповідь на заперечення на заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 04 червня 2025 року представник Позивача за первісним позовом підтримав вимоги та доводи первісної позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі, відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник Відповідача заперечив проти задоволення первісного позову, просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04 червня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» рахунок на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. на поставку товару: матриці OR-TAS 660 ф.6,0/85-41 для дерева в кількості 1 шт. за ціною 124 685,42 грн без ПДВ; обичайка OR-TAS в кількості 2 штуки за ціною 15 167,92 грн без ПДВ на суму 30 335,84 грн без ПДВ. (т.1 а.с.10), який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» на суму в розмірі 55 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3260 від 23.12.2021 року. (т.1 а.с.11)

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» рахунок на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп. на поставку товару: матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння у кількості 4 шт. за ціною 62 100 грн без ПДВ (т.1 а.с.12), який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» на суму в розмірі 298 080 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №324 від 10.01.2022 року. (т.1 а.с.13)

Відповіддю на вимогу від 30.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» зазначило, що після здійснення доплати зобов'язується здійснити поставку товару, що підтверджується копіями опису вкладення від 03.12.2023 р., накладної. (т.1 а.с.113-114) Відповіддю на вимогу від 29.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» пропонувало припинити спрощений договір поставки на таких умовах, що Позивач приймає товар -матрицю OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева, дві обичайок OR-TAS (рахунок №819 від23.12.2021 р.,), Відповідач не поставляє решту три матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння (рахунок №6 від 06.01.2022 р.), попередня оплата згідно з платіжною інструкцією №324 від 10.01.2022 р. в сумі 130225,51 грн. зараховується як оплата залишку вартості товару згідно з рахунком №819 від 23.12.2021 р. попередньої оплати за платіжною інструкцією №324 від 10.01.2022 р. в сумі в сумі 93334,49 грн. повертається Позивачу, що підтверджується копіями опису вкладення від 12.01.2024 р., накладної. (т.1 а.с.123-130)

Претензією №15/08 від 15.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» повернути сплачені грошові кошти у розмірі 223560 грн. 00 коп. згідно з рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року та у розмірі 55800 грн. 00 коп. згідно з рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 15.08.2024 р., накладної, роздруківкою з електронної пошти Позивача. (т.1 а.с.19-26)

26.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» здійснило відправку товару: матриця OR-TAS в кількості 1 шт.; обичайка OR-TAS в кількості 2 шт. через Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» для доставки Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» за адресою, місцезнаходження якого зазначено в ЄДРЮОФОП та ГФ - вул. Вовчинецька, 208, кв.47, м. Івано-Франківськ, разом з видатковою накладною №645 від 26.12.2023, рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 , платіжною інструкцією №260 від 23.12.2021 та копією сертифікату відповідності, що підтверджується експрес-накладною №20450840446956. (т.1 а.с.1369)

Повідомленням №1 від 27.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» зазначило про передання товару через Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» для доставки Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» за адресою, місцезнаходження якого зазначено в ЄДРЮОФОП та ГФ - вул. Вовчинецька, 208, кв.47, м. Івано-Франківськ, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 27.12.2023 р., накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Укрпошти. (т.1 а.с. 143-147)

У вимозі №1 від 12.01.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО», що товар знаходиться на платному зберіганні у відділенні Нова Пошта №1 у м. Івано-Франківську та вимагало забрати товар із зазначеного місця знаходження та його оплатити, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 12.01.2024 р., накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Укрпошти. (т.1 а.с. 148-153)

25.01.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» передало товар на зберігання, про що укладено Договір зберігання № ВЗ 1/01/2024 від 25.01.2024. Зберігачем по договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Естейт». (т.1 а.с.155-156)

У вимозі №2 від 15.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО», що товар знаходиться на зберіганні у складському приміщенні у ТОВ «Оболонь Естейт», вимагало прийняти і оплатити товар та відшкодувати витрати в сумі 9460,26 грн., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 15.02.2024 р., накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Укрпошти. (т.1 а.с. 157-163)

Вимогами №1/2/2024, №1-2/2/2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» оплатити у неоплаченій частині товар згідно з рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 10.12.2024 р., від 20.12.2024 р., накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Укрпошти. (т.1 а.с. 164-174)

Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №1/1 від 09.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» заявило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» про зарахування вимоги Позивача на суму 130225,51 грн. щодо повернення попередньої оплати згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 р., і вимоги Відповідача на суму 130225,51 грн. щодо оплати (попередньої оплати) товару (неоплаченої частини вартості товару) згідно з рахунком №819 від 23.12.2021 р. до прийняття товару та про зарахування вимоги Позивача на суму 32261 грн. щодо повернення попередньої оплати згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 р., і вимоги Відповідача на суму 32261 грн. щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/13218/23 згідно з Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 р. у справі №910/13218/23 згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 09.01.2025 р., накладної. (т.1 а.с.181-183)

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати за Договором. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» становить 279 360 грн. 00 коп.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, Відповідач за первісним позовом зазначив, що Відповідач без отримання вимоги від Позивача про передання (поставку) йому товару згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 р., за своєю ініціативою достроково в січні 2022 р. передав Позивачу одну одиницю спірного товару, а саме одну матрицю OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння компресія 85 мм з серійним номером GD 30976 виробництва Компанії General Dies SRL (Італія) вагою 130 кг., загальною вартістю 74520,00 гривень з ПДВ. В той же час, строк поставки товару однієї матриці OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева, двох обичайок OR-TAS (рахунок №819 від 23.12.2021 р.) не настав, Позивачем та Відповідачем не узгоджено конкретного строку виконання обов'язку Відповідача з передання цього товару Позивачу, тобто в даному випадку не встановлено конкретного строку виконання цього зобов'язання з передання такого товару Позивачу. Відповідач 26.12.2023 р. здійснив передання (поставку) Позивачу товару за рахунком №819 від 23.12.2021 р., а саме: матриці OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева в кількості 1 штука, обичайок OR-TAS в кількості 2 штуки, шляхом здачі цього товару перевізникові - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВА ПОШТА». Отже, Відповідач вжив всі залежні від нього заходи щодо передання такого товару Позивачу, і виконав всі положення ст. 664 Цивільного кодексу України. Тому Відповідач вважається таким, що достроково виконав свій обов'язок передання Позивачу товару - матриці OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева в кількості 1 штука, обичайок OR-TAS в кількості 2 штуки за рахунком №819 від 23.12.2021 р., з будь-яких підстав, що встановлені в ст. 664 Цивільного кодексу України. Однак, наразі Позивач не виконав таких вимог Відповідача щодо оплати (попередньої оплатити) даного товару у сумі 130225,51 грн. у встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк, і за Позивачем наразі рахується прострочення з виконання даного грошового зобов'язання і відповідно заборгованість на суму 130225,51 грн.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» не виконало свого обов'язку із здійснення попередньої оплати у розмірі 130 225 грн. 51 коп. згідно з рахунком №819 від 23.12.2021 року. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» становить 130 225 грн. 51 коп. Крім того, просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» у сумі 130225,51 грн. з оплати (попередньої оплати) у неоплаченій частині товару -матриці OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева в кількості 1 штука, обичайок OR-TAS в кількості 2 штуки згідно з рахунком №819 від 23.12.2021 р. до прийняття товару ТОВ «Преміум Авто» і вимоги ТОВ «Преміум Авто» до ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» у сумі 130225,51 грн. з повернення суми попередньої оплати за товар - три матриці OGM 1,5 D 8.0/85 для лушпиння згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 р., та однорідні зустрічні вимоги ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» до ТОВ «Преміум Авто» у сумі 32261 грн. з відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/13218/23 згідно з Додатковим рішенням Господарського суду від 08.12.2023 р. у справі №910/13218/23 і вимоги ТОВ «Преміум Авто» до ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» у сумі 32261 грн. з повернення суми попередньої оплати за товар - три матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 року.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що ТОВ «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» взагалі не подавав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог до ТОВ «ПРЕМІУМ-АВТО», тобто позивачем не був вчинений односторонній правочин, а звідси й випливає, що вимога щодо зарахування зустрічних однорідних вимог є не законною. Окрім того, у сторін виник спір щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Підтвердженням даного факту є Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2024 року, яким у справі №909/399/24 ТОВ «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «ПРЕМІУМ-АВТО» суми попередньої оплати і сумі 130 225,51 грн згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 року і це прямим чином вказує на наявність спору у сторін, щодо повернення цієї оплати. А тому строк виконання вимоги, ще не настав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 184 Господарського кодексу України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, якщо закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суб'єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, зокрема договори поставки, купівлі-продажу у письмовій формі як шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі рахунків, видаткових накладних, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, є первинними документами, що містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов'язань, зокрема обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами. В даному випадку між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару шляхом виставлення рахунку на оплату й його оплати, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Що стосується первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО», Суд зазначає.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до частини 1 статті 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Суд зазначає, що оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Договір купівлі продажу крім основного зобов'язання продавця передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов'язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 538 ЦК України).

Правилами зустрічного виконання зобов'язання, встановленими ст. 538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, статтями ст. ст. 693, 538 ЦК України встановлений особливий порядок (способи) захисту продавцем своїх прав, у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати товару, а саме: зупинення виконання свого обов'язку з поставки товару, відмова від свого обов'язку з поставки товару частково або у повному обсязі; у випадку поставки продавцем товару за відсутності здійснення покупцем попередньої оплати за товар - стягнення з покупця суми попередньої оплати.

Тобто, наведені положення Цивільного кодексу України встановлюють особливий механізм захисту прав продавця у правовідносинах з поставки товару у випадку невиконання покупцем обов'язку з проведення попередньої оплати шляхом визначення альтернативних способів захисту, які продавець має право обирати на власний розсуд.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо здійснення попередньої оплати за договором у повному обсязі, продавець має право зупинити виконання свого обов'язку з поставки товару до моменту проведення попередньої оплати, відмовитись від свого обов'язку з поставки товару частково або у повному обсязі чи стягнути з відповідача суму несплаченої попередньої оплати у випадку виконання обов'язку з поставки товару, незважаючи на невиконання зобов'язань відповідачем.

У рахунках на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп., №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» зазначило, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов'язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника, самовивозом покупцем із складу постачальника за наявності довіреності та паспорта. Отже, у вказаних рахунках Відповідач за первісним позовом визначив порядок поставки товару, а Позивач, здійснивши часткову оплату, погодився з такими умовами.

За приписами ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 ЦК України встановлено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням однакового для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів, Суд приходить до висновку, що обов'язок із поставки товару (в тому числі, шляхом його самовивозу) міг виникнути у Відповідача за первісним позовом з моменту повної оплати Позивачем грошових коштів за рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. та за рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп.

В той же час, Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» здійснило лише часткову оплату за рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 55 800 грн. 00 коп. та повну оплату за рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп.

При цьому, у вказаних рахунках на оплату не визначено строку виконання зобов'язання Покупця із здійснення повної оплати за отриманий товар.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» із здійснення попередньої оплати згідно з рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року у розмірі 130 225 грн. 51 коп. настав 26.12.2024 року.

Проте, матеріали справи не містять, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» в свою чергу не надало суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» суми попередньої оплати за рахунком №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. у повному обсязі.

За таких підстав, оскільки обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» із здійснення поставки товару на підставі рахунку №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. виникає лише після перерахування Позивачем суми попередньої оплати у повному обсязі, чого останнім зроблено не було, у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» не виникло зобовязання із здійснення поставки товару на підставі рахунку №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. Позивачу.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частин першої, другої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У розумінні частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, лише у тому випадку, якщо він: 1) відмовився прийняти належне виконання або 2) не вчинив дій, які встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Отже, прострочення кредитора настає виключно внаслідок не вчинення ним дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Ураховуючи наведені обставини, Суд зазначає, що саме Покупець як кредитор вважається таким, що прострочив у розумінні частини першої статті 613 ЦК України.

Отже, згідно з наведеними вище приписів частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника (постачальника) не настало, а відтак відсутнє порушення постачальником зобов'язання поставити товар, яке відстрочується в силу приписів частини другої статті 613 ЦК України у зв'язку з простроченням Покупця його зобов'язання із здійснення повної оплати за товар на підставі рахунку №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп.

Так, невиконання обов'язку Постачальника щодо поставки товару покупцю за рахунком №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. зумовлене не внаслідок порушення Постачальником умов договору, а саме внаслідок прострочення Покупця, то саме з цих підстав (прострочення саме покупцем як кредитором, у зв'язку з чим є відсутнім порушення договірних умов зі сторони постачальника щодо передачі товару у встановлений строк) норми частини другої статті 693 ЦК України, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не було порушено його зобов'язання з поставки товару за рахунком №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп., а не отримання Позивачем оплаченого ним товару на загальну суму розмірі 186 025 грн. 51 коп. зумовлено не вчиненням саме Позивачем дій, обумовлених договором (здійснення повної попередньої оплати), до вчинення яких Відповідач не міг виконати свого обов'язку, тобто, у даному випадку має місце прострочення кредитора (позивача).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Частиною третьою статті 202 ГК України визначено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За наведених обставин слід дійти висновку, що у Позивача відсутні підстави вимагати повернення здійсненої попередньої оплати за Договором поставки, укладеного у спрощений спосіб за рахунком №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп. згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, адже Відповідачем не було допущено порушення умов договору щодо поставки товару та зобов'язання сторін за даним договором ним не припинилися.

За таких підстав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» попередньої оплати у розмірі 55 800 грн. 00 коп. за рахунком №819 від 23.12.2021 року задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» попередньої оплати у розмірі 223 560 грн. 00 коп. за рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року, Суд зазначає.

У поданих заявах по суті спору Сторони не заперечували факт здійснення поставки Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» товару - матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння у кількості 1 штука у розмірі 74 520 грн. з ПДВ, а тому вказані обставини на підставі ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» рахунок на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп. на поставку товару: матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння у кількості 4 шт. за ціною 62 100 грн без ПДВ (т.1 а.с.12), який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» на суму в розмірі 298 080 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №324 від 10.01.2022 року. (т.1 а.с.13)

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Отже, положення статті 663 Цивільного кодексу України у сукупності з нормами статті 530 Цивільного кодексу України урегульовують питання визначення строку передачі товару продавцем покупцю у випадку, якщо цей строк не встановлений договором купівлі-продажу (відсутня домовленість сторін щодо строку передачі товару) або якщо визначити цей строк за умовами договору неможливо. У таких випадках цей строк визначається відповідно до положень іншої норми -статті 530 Цивільного кодексу України.

У рахунках на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 186 025 грн. 51 коп., №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» зазначило, що товар відпускається за фактом надходження коштів на поточний рахунок постачальника, самовивозом покупцем із складу постачальника за наявності довіреності та паспорта. Отже, у вказаних рахунках Відповідач за первісним позовом визначив порядок поставки товару, а Позивач, здійснивши часткову або повну оплату, погодився з такими умовами.

Проте, Суд зазначає, що в укладеному між Сторонами у спрощеній письмовій формі договорі купівлі-продажу (в рахунку на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп.) строк передачі товару не визначений, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України та у вирішенні питання визначення цього строку слід виходити з того, що відповідно до статті 663 та частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах строк передачі товару визначається моментом пред'явлення покупцем продавцю вимоги передати товар.

Вимогами від 30.11.2023 року, 29.12.2023 року Позивач вимагав від Відповідача здійснення поставки товару у строк до 07.12.2023 року, протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги, а саме передати три матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння. (т.1 а.с.15-18) Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження направлення вказаних вимог на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС».

В той же час, у відповіді на вимогу від 30.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» зазначило про отримання вказаної вимоги 06.12.2023 року. (т.1 а.с.113-116), а тому саме з цієї дати слід рахувати дату отримання Відповідачем вимоги про здійснення поставки товари за рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» із здійснення поставки товару - матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння у кількості 4 штуки на підставі рахунку на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп. настав 13.12.2023 року.

Проте, матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження передачі Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» Позивачу товару на загальну суму в розмірі 223 560 грн. 00 коп. (за матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння у кількості 3 штуки)

Суд зазначає, що Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку Позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 223 560 грн. 00 коп., починаючи з 15.12.2023 року, оскільки обов'язок з повернення вказаної суми виник 14.12.2023 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» в розмірі 223 560 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення перерахованих грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 223 560 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС», Суд зазначає.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України).

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України. (ст.663 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Системне тлумачення ч.1 ст.693 ЦК, ч. 1 ст.655, ч.1 ст.664, ч.1 ст.697 ЦК свідчить, що термін "передача товару" охоплює як передачу у власність, так і передачу у користування.

Право власності на товар може переходити від продавця до покупця у момент передачі товару, до цього моменту, або після нього - відповідно до умов договору купівлі-продажу. Це випливає зі змісту ч.1 ст.655, ч.1 ст.677, ч.1 ст.697 Цивільного кодексу України.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правилами зустрічного виконання зобов'язання, встановленими ст.538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 серпня 2023 року по справі № 927/211/22 зазначено, що Верховний Суд у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 зазначив, що виходячи з вимог ст.538 ЦК, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов'язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. Однак таке тлумачення приписів ч.3 ст.538 ЦК є помилковим, оскільки ця норма спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони.

Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов'язання.

Верховний Суд вважає, що таке тлумачення приписів ст.538 ЦК по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.

Відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.

Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов'язання. Втім, керуючись вказаним висновком Верховного Суду, суд має відмовити продавцю у стягненні попередньої оплати за товар, мотивуючи це тим, що до покупця ще не перейшло право власності на товар (не виконано поставку). Надання покупцю, який порушив умови договору, такого додаткового захисту порушує розумний баланс між захистом інтересів сторін договору, адже суд має захистити права та інтереси саме тієї сторони, щодо якої відбулося порушення договору (постраждалої сторони), а не тієї, яка порушила договір (порушника).

Відмовляючи у стягненні попередньої оплати, суд позбавляє продавця права вибору, передбаченого ЦК - наполягати на виконанні в натурі укладеного договору чи вимагати його розірвання та стягнення збитків. Більше того, така правова позиція Верховного Суду по суті змушує продавця, зацікавленого у виконанні договору, на власний ризик здійснити виконання (поставку товару) без отримання попередньої оплати, що суперечить приписам частин 3, 4 ст.538, частинам 3, 4 ст. 292 ЦК та умовам договору.

У ст.620 ЦК передбачені правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками. У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання (ч.1 ст.620 ЦК).

Аналогічні приписи містяться у ст.665 ЦК щодо договору купівлі-продажу.

Отже, права покупця, який попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати), захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність.

Інше тлумачення ст.538 ЦК нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов'язання за договором, та щодо розірвання договору (відмови від договору) в передбаченому законом та договором порядку.

У ст.193 ГК передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (ч.7).

Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні договори - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні договори - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (перевезення вантажу, позика, дарування).

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо істотних умов договору, що підтверджується його підписанням сторонами. Отже, сторона, яка не здійснила попередню оплату за договором купівлі-продажу, всупереч своїм договірним обов'язкам не може вважати договір неукладеним, а обов'язки зі здійснення попередньої оплати неіснуючими.

Якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов'язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов'язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.

З огляду на зазначене, Об'єднана палата дійшла висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст.538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19. Системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов'язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов'язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов'язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» здійснило лише часткову оплату за рахунком на оплату №819 від 23.12.2021 року на суму 55 800 грн. 00 коп. та повну оплату за рахунком на оплату №6 від 06.01.2022 року на суму 298 080 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив перерахування суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 130 225 грн. 51 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про зарахування зустрічних однорідних вимог, Суд зазначає.

За змістом статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (частина 3 статті 203 Господарського кодексу України).

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Особливість заліку зустрічних однорідних вимог полягає в тому, що він може припинити відразу два зустрічних зобов'язання за умови наявності певних обставин, визначених законом.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають бути зустрічними: кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим; однорідними - зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду; строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, судом застосовується з урахуванням саме відсутності спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК, статтею 601 ЦК, однак прямо випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог.

У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив раніше викладені висновки щодо безспірності вимог, які зараховуються, та зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 цього Кодексу, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

В той же час, Суд зазначає, що між сторонами існує спір у даній справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» суми попередньої оплати у розмірі 130 225 грн. 51 коп., а тому дані вимоги не є безспірними в розумінні вимог чинного законодавства України.

За таких підстав, вимоги Позивача за зустрічним позовом в частині зарахування зустрічних однорідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» у сумі 130225,51 грн. з оплати (попередньої оплати) у неоплаченій частині товару -матриці OR-TAS 660 ф 6,0/85-41 для дерева в кількості 1 штука, обичайок OR-TAS в кількості 2 штуки згідно з рахунком №819 від 23.12.2021 р. до прийняття товару ТОВ «Преміум Авто» і вимог ТОВ «Преміум Авто» до ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» у сумі 130225,51 грн. з повернення суми попередньої оплати за товар - три матриці OGM 1,5 D 8.0/85 для лушпиння згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 р., та однорідних зустрічних вимог ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» до ТОВ «Преміум Авто» у сумі 32261 грн. з відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/13218/23 згідно з Додатковим рішенням Господарського суду від 08.12.2023 р. у справі №910/13218/23 і вимог ТОВ «Преміум Авто» до ТОВ «Укрбіо Транс-Сервіс» у сумі 32261 грн. з повернення суми попередньої оплати за товар - три матриці OGM 1,5 D 8,0/85 для лушпиння згідно з рахунком №6 від 06.01.2022 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, Суд відзначає, що згідно приписів частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Більше того, у постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що згідно з цією нормою у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму."

Аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.

До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20.

Однак, з огляду на часткове задоволення як первісного позову, так і повне задоволення зустрічного, суд з метою забезпечення сторонам чіткого розуміння, які саме вимоги в якій частині задоволені як за первісним позовом, так і за зустрічним, та які саме суми підлягають стягненню вбачає за необхідне чітко визначити дані вимоги в резолютивній частині рішення.

Вимоги за первісним позовом задоволені на загальну суму 226 913 грн. 40 коп. (223 560 грн. 00 коп. заборгованості та 3 353 грн. 40 коп. судового збору)

Вимоги за зустрічним позовом задоволені на загальну суму 133 253 грн. 51 коп. (130 225 грн. 51 коп. + 3028 грн. 00 коп. судового збору)

Відтак, Суд проводить зустрічне зарахування присуджених до стягнення грошових сум за первісним та зустрічним позовами та стягує різницю між ними на користь Позивача за первісним позовом, оскільки останньому присуджено більшу грошову суму в розмірі 93 659 грн. 89 коп. (226 913 грн. 40 коп. - 133 253 грн. 51 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055) заборгованість у розмірі 223 560 (двісті двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 353 (три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 40 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» - задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450) заборгованість у розмірі 130 225 (сто тридцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Зарахувати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО», стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055) заборгованість у розмірі 93 659 (дев'яносто три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп.

8. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09 червня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

127960361

Наступний документ

127960363

Інформація про рішення:

№ рішення:	127960362
№ справи:	910/15863/24
Дата рішення:	04.06.2025
Дата публікації:	10.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (17.07.2025)
Дата надходження:	23.12.2024
Предмет позову:	стягнення 279 360,00 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

12.03.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
09.04.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
14.05.2025 12:20	Господарський суд міста Києва
04.06.2025 11:40	Господарський суд міста Києва
18.06.2025 12:10	Господарський суд міста Києва
30.07.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
30.07.2025 14:15	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 13:45	Північний апеляційний господарський суд