номер провадження справи 17/22/25
03.06.2025 Справа № 908/453/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи №908/453/25
за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18
про стягнення 1 474 052,41 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Макаренко А.М., довіреність від 20.05.25 № 213
від відповідача: не з'явився
21.02.25 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 21.02.25 з вимогами публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі ПАТ "Запоріжжяобленерго", АТ "Запоріжжяобленерго") до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (надалі ТОВ "ЗТМК") про стягнення заборгованості згідно договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 76 від 01.01.19 за період з липня по жовтень (включно) 2024 року у розмірі 1 474 052,41 грн, а саме: 1 396 448,42 грн основного боргу, 13 184,81 грн 3 % річних та 64 419,18 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 26.02.25 по справі № 908/453/25 позовну заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" за вих. від 21.02.25 залишено без руху.
27.02.25 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява за вих. від 27.02.25 про усунення недоліків позовної заяви, в якій представником позивача зазначено вірну (повну) юридичну адресу відповідача.
Ухвалою від 04.03.25, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/453/25. Підготовче судове засідання призначено на 25.03.25 о/об 10 год. 00 хв.
24.03.25 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій остання повідомила суд, що все листування між сторонами у справі по суті спору з доказами його направлення стороні та отримання, надано до позовної заяви, інше листування відсутнє.
В засіданні 25.03.25 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача (сформовану в системі "Електронний суд" 04.03.25) про виконання п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 04.03.25.
Ухвалою від 25.03.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі № 908/453/25 на 08.04.25 о 10 год. 00 хв.
В засіданні 08.04.25 представник позивача надала усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 08.04.25 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/453/25 на 29.04.25 о 10 год. 00 хв.
В засіданні 29.04.25 представник позивача надала усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Крім того, в засіданні 29.04.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 29.04.25 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/453/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.25 об 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 13.05.25 розпочато розгляд справи по суті. У вступному слові представник позивача в усній формі стисло виклала зміст та підстави свої вимог щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
Ухвалою від 13.05.25 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/453/25 на 03.06.25 о 11 год. 00 хв.; позивача зобов'язано надати письмові пояснення (обґрунтування) щодо заявлених до стягнення сум у справі № 908/453/25.
Від позивача 21.05.25 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява/обґрунтування щодо заявлених до стягнення сум у справі № 908/453/25 та розрахунки за кожний із спірних періодів.
Крім того від позивача 28.05.25 до суду в системі "Електронний суд" надійшло клопотання про зміну найменування позивача з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" та відповідні докази.
В судовому засіданні 03.06.25 судом прийнято до розгляду заяву/обґрунтування щодо заявлених до стягнення сум у справі № 908/453/25 позивача (сформовану в системі "Електронний суд" 21.05.25) та задоволено клопотання позивача про зміну найменування юридичної особи позивача.
Як встановлено судом, 16.05.25 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу з кодом ЄДРПОУ: 00130926, щодо зміни найменування юридичної особи.
Так, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.25, найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 00130926 (позивача) є Акціонерне товариство "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО", організаційно-правова форма: акціонерне товариство, тип організаційно-правової форми: приватне.
У зв'язку з цим суд зазначає, що статтею 108 ЦК України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Таким чином, акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" є правонаступником усіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго".
Враховуючи викладене, позивачем у даній справі слід вважати акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Позивач в особі уповноваженого представника заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Позивач зазначив, що 14.12.18 ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» підписано заяву приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №76 від 01.12.12. За таких обставин, відповідно до чинного законодавства Договір №76 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і є укладений між сторонами з 01.01.19 в редакції позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua. Пунктом 12.8 цього Договору сторони встановили, що Додатки № 4, 5, 6, 6.1, 7К, 14, 14.1, 14.2, 14.3, 15, 17 до Договору є публічними, зокрема Додаток №15 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії», що опублікований на сайті http//www.zoe.com.ua (далі Договір ЗПРЕЕ). Відповідно до пункту 6 Додатку №15.1 до Договору ЗПРЕЕ Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи. В порушення умов Договору ЗПРЕЕ відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії. На день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з липня по жовтень 2024 року складає 1 396 448,42 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем термінів оплати рахунків з липня по жовтень 2024 року за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії позивачем нараховано 13 184,81 грн 3% річних та 64 419,18 грн інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, позивач просив суд позов задовольнити.
Відповідач, позовні вимоги не оспорив, представника у судове засідання жодного разу не направив.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).
Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Ухвали суду від 04.03.25, від 25.03.25, від 08.04.25, від 29.04.25, від 13.05.25 доставлені до електронного кабінету відповідача - 04.03.25, 27.03.25, 10.04.25, 30.04.25, 14.05.25, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 04.03.25 у справі № 908/453/25 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У засіданні 03.06.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
З 01.01.19 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (після зміни найменування - акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", позивач у справі) розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415.
Згідно із ст. 46 Закону оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України (ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пунктом 1.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 №312 (далі ПРРЕЕ) встановлено, що Оператор системи укладає договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником мереж.
На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.18 № 1415, ПАТ "Запоріжжяобленерго" для забезпечення публічності розміщено на офіційному вебсайті: http//www.zoe.com.ua "Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії" та Заяви-приєднання.
Відповідно до п. 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
14.12.18 товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ТОВ «ЗТМК», Споживач, відповідач у справі) підписано заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №76 від 01.12.12.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства, Договір №76 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і є укладений між сторонами з 01.01.19 в редакції позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua (далі - Договір).
Пунктом 12.8 Договору сторони встановили, що Додатки № 4, 5, 6, 6.1, 7К, 14, 14.1, 14.2, 14.3, 15, 17 до Договору є публічними, зокрема Додаток №15 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії», що опублікований на сайті http//www.zoe.com.ua (далі Договір ЗПРЕЕ).
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено поняття договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу/оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії.
Отже, між позивачем та відповідачем укладено публічний Договір ЗПРЕЕ, який водночас є публічним додатком до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №76.
За умовами п. 1.1 Договору ЗПРЕЕ, Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пп. 1 п. 3.1 Договору ЗПРЕЕ Оператор системи має право на отримання від Споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Згідно із пп. 1, 2 п. 2.2 Договору ЗПРЕЕ Споживач зобов'язується виконувати умови Договору ЗПРЕЕ, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з «Порядком розрахунків за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії» (Додаток № 15.1 до Договору ЗПРЕЕ).
Відповідно до п. 7.1 Договору ЗПРЕЕ цей договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» і діє протягом терміну дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії».
Пунктом 1 Додатку №15.1 до Договору ЗПРЕЕ встановлено, що плата за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначається Оператором системи Споживачу відповідно до «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії», затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.18 №87 зі змінами внесеними наказом Міненерго України №764 від 30.11.2020, та зареєстрованої в Мінюсті України 02.04.18 за №392/318-44 (далі - Методика).
Відповідно до п. 3 Додатку № 15.1 Споживач не пізніше 14-00 години третього календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Оператора системи для подання двох екземплярах оформлених з боку Споживача «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період» та «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період». Зазначені Акти подаються Споживачем підписаними уповноваженою особою Споживача та скріплені його печаткою. Оператор системи підписує вищезазначені акти та по одному примірнику кожного акта повертає Споживачу.
Пунктом 4 Додатку №15.1 до Договору ЗПРЕЕ визначено, що оплата послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії виконується Споживачем на підставі рахунка, виставленого Оператором системи. Сума платежу визначається виходячи із обсягів фактично спожитої та генерованої Споживачем реактивної електричної енергії, відповідно до даних наданих Споживачем «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період», «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період» та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.
Відповідно до пункту 6 Додатку №15.1 до Договору ЗПРЕЕ, Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи. Датою отримання рахунка, вважається:
- у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача - дата отримання цього рахунка Споживачем, зазначена ним в рахунку на екземплярі Оператора;
- у разі направлення рахунка рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);
- у разі направлення рахунка нарочним - дата вручення його Споживачу;
- у разі направлення рахунка інтернет-сервісом - дата, визначена п. 3.5 Додатка №4 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Позивачем на виконання умов Договору та вимог ПРРЕЕ за період з липня по жовтень 2024 року виставлено рахунки за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії ТОВ «ЗТМК» на зальну суму 1 396 448,42 грн, а саме:
- №76/07-Р від 31.07.24 на суму 349 791,16 грн з ПДВ;
- №76/08-Р від 31.08.24 на суму 366 699,20 грн з ПДВ;
- №76/09 -Р від 30.09.24 на суму 333 976,22 грн з ПДВ;
- №76/10-Р від 31.10.2024 на суму 345 981,84 грн з ПДВ.
Рахунки направлялись відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями.
В порушення умови Договору ЗПРЕЕ та чинного законодавства, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що призвело до утворення заборгованості відповідача перед позивачем за період з липня по жовтень 2024 року в розмірі 1 396 448,42 грн.
26.11.24 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 25.11.2024 № 007-66/5130 про сплату заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 1 396 448,42 грн.
Несплата відповідачем у спірний період вартості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк оплати вартості послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначено в пункту 6 Додатку №15.1 до Договору ЗПРЕЕ - 5 робочих днів з дня отримання рахунка.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 1 396 448,42 грн.
Суд звертає увагу, що згідно з наданими позивачем обґрунтуваннями нарахованих сум розрахунок розміру плати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії по договору № 76 від 01.01.19 ТОВ «ЗТМК» виконано згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 87 від 06.02.18 та згідно Додатку № 15.1 до договору.
Судом перевірено надані позивачем розрахунки та визнано їх вірними.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 396 448,42 грн основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 13 184,81 грн 3% річних та 64 419,18 грн інфляційних втрат.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Позивачем розрахунок 3% річних здійснено за загальний період з 20.08.2024 по 24.01.2025 за заборгованістю за кожним окремо рахунком з липня по жовтень 2024 року включно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що за заявлений позивачем період підлягає стягненню 13 184,81 грн 3% річних, як і визначено позивачем.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз'яснення:
- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;
- якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;
- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Позивачем розрахунок інфляційних втрат здійснено за загальний період 01.09.24 по 31.12.24 за заборгованістю за кожним окремо рахунком липня по жовтень 2024 р. включно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав його вірним, за вказаний періоди сума інфляційних втрат складає 64 419,18 грн, як і визначено позивачем.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості отриманих від позивача послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, або підстав для звільнення від такого обов'язку, не надав.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ідентифікаційний код 38983006) на користь акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926) - 1 396 448 (один мільйон триста дев'яносто шість тисяч чотириста сорок вісім) грн 42 коп. основного боргу, 13 184 (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 81 коп. 3% річних, 64 419 (шістдесят чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн 18 коп. інфляційних втрат та 17 688 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 63 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.06.2025.
Суддя В.Л. Корсун