ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
26 травня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/249/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 68 809,22 грн, у тому числі 53 910,88 грн заборгованості за спожитий природний газ, 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Мацнєва О.В.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ заявлено позов до відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 68 809,22 грн, у тому числі 53 910,88 грн заборгованості за спожитий природний газ, 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі №907/249/25 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк - письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 25.04.2025.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором постачання природного газу №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023 (зі змінами до нього) в частині повної і своєчасної оплати вартості спожитого у грудні 2023 року природного газу, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 53 910,88 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних.
Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву б/н від 07.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3267/25 від 07.04.2025), за змістом якого стверджує про те, що згідно з ч. 1 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію", фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом; водночас відповідно до пункту 6 розділу V Положення про Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, затвердженого наказом Національної поліції України №23 від 06.11.2015 (у редакції наказу №432 від 10.06.2020), ГУНП є органом, який фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання у відповідності до вимог законодавства України, організаційно-розпорядчих актів МВС та Національної поліції України, виданих на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України.
За твердженням представника відповідача, в жовтні та листопаді 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області отримано замовлений об'єм газу та проведено розрахунки, а у грудні 2023 року відповідач отримав 77 013,52 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 1 274 873,12 грн.
При цьому, як вказує представник відповідача, у грудні 2023 року, на виконання п. 2.1 Договору (зі змінами, внесеними Додатковою угодою №2 від 22.12.2023), Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області оплачено 1 220 962,24 грн за 73,75689 тис.куб.м спожитого природного газу, тобто взяті на себе договірні зобов'язання відповідачем виконано в повному обсязі.
За таких обставин, представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" позову в повному обсязі.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
У поданій через підсистему "Електронний суд" відповіді на відзив б/н від 08.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3286/25 від 08.04.2025) представник позивача, серед іншого, зазначає про те, що відповідачем виконані умови Договору відносно актів приймання-передачі природного газу тільки за жовтень та листопад 2023 року, а обсяги спожитого останнім природного газу за грудень 2023 року підтверджуються листом Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-565 від 13.01.2025, де міститься інформація по споживачу з ЕІС-кодом 56XS0001430PD00N (додаток 6); аналогічний ЕІС-код відображений і в укладеному між сторонами Договорі №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023.
Як стверджує представник позивача, згідно з інформацією, наданою Оператором ГТС, споживач з ЕІС-кодом 56XS0001430PD00N спожив у грудні 2023 року 77 013,52 м3 природного газу; аналогічні відомості містяться і в наявній у матеріалах справи щоденній алокації споживання природного газу по споживачу з ЕІС-кодом 56XS0001430PD00N.
Представник позивача наголошує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує обсяг спожитого газу, однак, наполягає на тому, що незалежно від останнього обов'язок оплати залишається в тому розмірі, який визначено умовами Договору, що, у свою чергу, суперечить його п. 2.4 та 6.2.
За доводами представника позивача, відповідач не звертався до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" із відповідним запитом на укладання додаткової угоди щодо зміни спожитих обсягів; при цьому, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області зобов'язано було сплатити кошти за спожитий природний газ у строки, передбачені підписаним ним Договором, але не зробило цього ні у визначені строки, ні протягом всього бюджетного 2024 року.
На переконання представника позивача, відповідач, укладаючи Договір, був обізнаний із його умовами, знав і розумів наслідки несвоєчасної оплати за поставлений природний газ; до того ж, останній не вчинив жодної дії щодо врегулювання наявної заборгованості або розстрочення оплати, а відтак, наявними є підстави для стягнення з відповідача спірної заборгованості в сумі 68 809,22 грн у примусовому порядку.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
03.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальником, позивачем у справі) та Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області (споживачем, відповідачем у справі), ЕІС-код 56XS0001430PD00N, було укладено Договір постачання природного газу №06-4119/23-БО-Т (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а cпоживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору, постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 195,150 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди): - у жовтні 2023 року - 10,0 тис.куб.м.; - у листопаді 2023 року - 90,0 тис.куб.м.; - у грудні 2023 року - 95,150 тис.куб.м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що підписанням цього Договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
За змістом п. 2.4. Договору визначено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
За змістом п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підп. 3.5.1.). На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (підп. 3.5.2.). Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (підп. 3.5.3.). У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГГС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (підп. 3.5.4.).
Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м. з ПДВ - 16 390 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
За умовами п. 4.3. Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 2 692 076,36 грн, крім того ПДВ - 538 415,27 грн, разом з ПДВ - 3 230 491,63 грн.
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. Договору).
Згідно із п. 5.3. Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Підпунктами 4 пунктів 6.2., 6.3. Договору передбачено, що споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором, а постачальник, у свою чергу, має право отримати оплату за переданий за цим Договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим Договором.
За умовами п. 7.2. Договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
28.11.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023, згідно з якою п. 4.4. останнього доповнено наступним змістом: "4.4. Відповідно до кошторисних призначень споживача на жовтень-грудень 2023 року виділені бюджетні асигнування на взяття бюджетних зобов'язань складають, на дату підписання даної Додаткової угоди, 1 888 286,35 грн, в т.ч. ПДВ 314 714,39 грн. Невідповідність обсягів бюджетного фінансування вартості Договору не позбавляє споживача від обов'язку виконання п. 5.1. даного Договору. В подальшому бюджетні зобов'язання можуть збільшуватися відповідно до кошторисних призначень споживача".
Додатковою угодою №2 від 22.12.2023 до Договору постачання природного газу №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023 сторони дійшли згоди викласти п. 2.1. та 4.3. останнього в наступних редакціях:
"2.1. Постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 114,06905 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди): - у жовтні 2023 року - 0,04304 тис.куб.м.; - у листопаді 2023 року - 40,26919 тис.куб.м.; - у грудні 2023 року - 73,75682 тис.куб.м.
2.1.1. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору";
"4.3. Загальна вартість цього Договору становить 1 573 553,96 грн, крім того ПДВ - 314 714,39 грн, разом з ПДВ - 1 888 268,35 грн".
На виконання умов укладеного між сторонами Договору (зі змінами до нього) постачальником протягом жовтня 2023 року - грудня 2023 року поставлено, а споживачем, у свою чергу, прийнято природний газ в обсязі 117,32575 тис.куб.м. на загальну суму 1 942 197,23 грн (із ПДВ), свідченням чого є наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі природного газу б/н від 14.11.2023 (за жовтень 2023 року) в обсязі 0,04304 тис.куб.м. на суму 712,48 грн та б/н від 11.12.2023 (за листопад 2023 року) в обсязі 40,26919 тис.куб.м. на суму 666 611,63 грн, які підписані з боку відповідача та скріплені його печаткою без будь-яких зауважень, а також коригуючий акт приймання - передачі природного газу б/н від 12.01.2024 (за грудень 2023 року) в обсязі 77,01352 тис.куб.м. на суму 1 274 873,12 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, коригуючий акт приймання - передачі природного газу б/н від 12.01.2024 (за грудень 2023 року) відповідачем не підписаний, хоч і надсилався позивачем на офіційну електронну адресу останнього, зазначену в розділі 14 Договору, - gunp_zak@ukr.net, свідченням чого є наявні в матеріалах справи скріншоти з поштової скриньки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
При цьому, обсяги спожитого відповідачем природного газу за Договором у період із 04.10.2023 по 31.12.2023 (включно) підтверджуються наданою Оператором ГТС на запит позивача (лист №ТОВВИХ-25-565 від 13.01.2025) інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001430PD00N (Головного управління Національної поліції в Закарпатській області).
Судом встановлено, що вартість поставленого протягом жовтня 2023 року - грудня 2023 року природного газу відповідачем була оплачена лише частково - в розмірі 1 888 286,35 грн, із огляду на що в останнього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 53 910,88 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором (зі змінами до нього) в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитого природного газу стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 53 910,88 грн заборгованості у примусовому порядку. Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Нормою ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 2, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Пунктом 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила постачання природного газу), визначено, що ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС)..
Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (абз. 1 п. 2 Правил постачання природного газу).
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
За змістом пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації. Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу. Інформаційна платформа має бути доступною для інших користувачів виключно для перегляду публічної інформації без права вчинення інших дій. Користувачам, які мають повноваження на вчинення певних дій, передбачених цим Кодексом, право доступу надається після реєстрації оператором газотранспортної системи заяви про набуття статусу користувача системи за процедурою, визначеною оператором газотранспортної системи на власному вебсайті, та електронної реєстрації уповноважених осіб користувача платформи за поданням оператору газотранспортної системи повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого мають бути додані у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу. Оператор газотранспортної системи забезпечує допомогу учасникам ринку природного газу в роботі з інформаційною платформою. Контактна інформація та години роботи служби підтримки інформаційної платформи оприлюднюються на вебсайті оператора газотранспортної системи (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; 6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); 9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи; 10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи; 11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); 12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов'язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"; 13) належність споживача до категорії побутових; 14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії; 15) належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій; 16) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії"; 17) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за десять діб для бюджетних установ та організацій; не менше ніж за п'ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості; не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для інших споживачів) (пункт 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС).
З аналізу вищенаведеного випливає, що постачання природного газу здійснюється виключно через та за допомогою інформаційної платформи Оператора ГТС. Інформаційна платформа є доступною для постачальника природного газу та містить, зокрема, інформацію про період закріплення в Реєстрі постачальника того чи іншого споживача, а також про фактичне добове споживання природного газу та інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Як вбачається із преамбули Договору постачання природного газу №06-4119/23-БО-Т від 03.10.2023, споживачу - Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області - присвоєно EIC-код 56XS0001430PD00N.
Водночас за змістом наявного в матеріалах справи листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-25-565 від 13.01.2025, в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом 56XS0001430PD00N був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х) у період із 04.10.2023 по 31.12.2023. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0001430PD00N у період із 04.10.2023 по 31.12.2023 та внесений в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56Х930000010610Х) становить: - із 04.10.2023 по 31.10.2023 - 43,04 куб.м.; - із 01.11.2023 по 30.11.2023 - 40 269,19 куб.м.; - із 01.12.2023 по 31.12.2023 - 77 013,52 куб.м.
Суд констатує, що вказані обсяги спожитого відповідачем природного газу зазначені в актах приймання - передачі природного газу б/н від 14.11.2023 (за жовтень 2023 року) та б/н від 11.12.2023 (за листопад 2023 року), а також у коригуючому акті приймання - передачі природного газу б/н від 12.01.2024 (за грудень 2023 року).
Пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу визначено, що підставою для постачання природного газу споживачу є: - наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; - наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; - наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; - включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (абзац 1 пункту 2 розділу II Правил постачання природного газу).
Водночас за приписами пункту 1 глави 1 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Періодом, за який по об'єкту споживача визначається загальний фактичний об'єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу (абзац 1 пункту 3 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ).
За змістом абзацу 1 пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС, алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М). У точках виходу до газорозподільної системи оператор газотранспортної системи здійснює остаточну алокацію щодобових відборів замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням інформації про прогнозовані та фактичні обсяги споживання по кожному окремому споживачу замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням вимог цієї глави (пункти 2, 3 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
Факт постачання позивачем протягом 04.10.2023 - 31.12.2023 (включно) природного газу відповідачеві підтверджується даними інформаційної платформи оператора газотранспортної системи - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" - з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за EIC-кодом 56XS0001430PD00N, сукупний обсяг - 117 325,75 куб.м.
Водночас відповідачем не спростовано достовірності інформаційних показників оператора ГТС, якими підтверджується факт поставки позивачем природного газу у спірний період та в зазначеному об'ємі.
Наведеним, у свою чергу, спростовуються доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у заявленому до стягнення розмірі.
Із огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що факт поставки позивачем природного газу відповідачу у спірний період підтверджений документально та не спростований останнім належними і допустимими доказами.
В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим в нього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 53 910,88 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 53 910,88 грн заборгованості за спожитий природний газ суд визнає документально доведеними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі п. 7.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.
Інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Отже вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, постанови Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №921/27/21, від 26.03.2025 у справі №910/7475/24).
Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних у межах визначених позивачем боргових періодів, суд зазначає, що пеня в розмірі 7392,86 грн, інфляційні нарахування в сумі 6038,26 грн та три проценти річних у розмірі 1467,22 грн нараховані правомірно (розгорнутий розрахунок пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних міститься в матеріалах справи) та підлягають стягненню з відповідача повністю.
Враховуючи вищенаведене, а також відсутність у матеріалах справи будь - яких належних і допустимих доказів щодо повного погашення відповідачем заборгованості за поставлений природний газ, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача суми 68 809,22 грн, у тому числі 53 910,88 грн заборгованості за спожитий природний газ, 7392,86 грн пені, 6038,26 грн інфляційних нарахувань та 1467,22 грн трьох процентів річних. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2422,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, вул. Ференца Ракоці, будинок 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40108913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42399676) суму 68 809,22 грн (Шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'ять гривень 22 коп), у тому числі 53 910,88 грн (П'ятдесят три тисячі дев'ятсот десять гривень 88 коп) заборгованості за спожитий природний газ, 7392,86 грн (Сім тисяч триста дев'яносто дві гривні 86 коп) пені, 6038,26 грн (Шість тисяч тридцять вісім гривень 26 коп) інфляційних нарахувань та 1467,22 грн (Одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень 22 коп) трьох процентів річних, а також 2422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 26.05.2025 по 28.05.2025 та перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 29.05.2025 по 30.05.2025 включно, повне рішення складено та підписано 09.06.2025.
Суддя Л.І. Пригара