вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
09.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2860/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (Рівненська обл., м. Рівне)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 59549,21грн., з якої: 50760,00грн основного боргу, 6015,49грн пені, 609,05грн трьох відсотків річних, 2164,67грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Разом із позовної заявою позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування наведеного клопотання позивач зазначив, що Казначейство є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи, утримується за рахунок державного бюджету. Також зазначив, що на даний час позивач не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Розглянувши клопотання позивача суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно частин першої-другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
- військовослужбовці;
- батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
- одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
- особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі.
З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для задоволення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд на підставі поданих доказів має встановити дійсний майновий стан сторони та чи підпадає така сторона до осіб, яким надано таке право.
Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особі може бути відстрочено або розстрочено сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є вичерпним.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Однак позивач - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області до вказаних категорій осіб не відноситься та не підпадає під умови статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим, проаналізувавши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
- сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Господарський суд встановив, що позивач заявляє одну вимогу майнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи ціну позову, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,00грн.
Однак матеріали позовної заяви не містять документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, позивач має надати докази сплати судового збору в розмірі 3028,00грн.
Враховуючи викладене, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для її залишення без руху.
Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості - залишити без руху.
3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Рівненській області протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що зазначені у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.О. Татарчук