вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" червня 2025 р. Cправа № 902/678/24(134/44/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, РНОКПП 41084239)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНРКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
в межах справи № 902/678/24
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНРКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Лабунська Т.І.) перебуває справа № 902/678/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження у справі № 902/678/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою суду від 13.02.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника.
10.03.2025 до Господарського суду Вінницької області від Літинського районного суду Вінницької області надійшла справа № 137/44/25 за позовом ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Так, ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 19.02.2025 постановлено цивільну справу № 137/44/25 за позовом ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.03.2025, справу № 137/44/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/678/24(134/44/25).
Ухвалою суду від 17.03.2025 матеріали цивільної справи № 134/44/25 прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. для розгляду в межах справи № 902/678/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/678/24(134/44/25) по суті призначено на 29.04.2025.
Ухвалою суду від 29.04.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04.06.2025.
В судове засідання на визначену дату представники сторін не з'явилися, незважаючи на про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення сторін про розгляд справи у суді, проте, останні не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
02.01.2024 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі по тексту - позивач, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідачка, позичальник) укладено Договір № 485272-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
02.01.2024 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №485272-КС-001 про надання кредиту.
Як встановлено судом, 02.01.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 485272-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Мудрак Я.В., через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UА-2436, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 02.01.2024 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 485272-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 2.1. договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту за Правилами про надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Договір)
2.2.Тип кредиту: Кредит.
2.3.Строк кредиту : 24 тижні.
2.4.Стандартна процентна ставка за Кредитом : в день 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15288411, фіксована.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
2.5. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія) : 1 500,00 грн.
Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
2.6. Загальний розмір наданого Кредиту : 10 000,00 грн.
2.7. Строк дії Договору до 18.06.2024 року
2.8. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту 26 040,00 грн.
2.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9 249,88 процентів.
2.10. Дата видачі Кредиту 02.01.2024.
2.11. Дата повернення кредиту 18.06.2024.
2.12. Мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Згідно пункту 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою у п.2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Графік погашення кредиту визначений у пункті 3 договору, згідно з яким передбачено повернення кредиту частинами з кінцевим строком останнього платежу 18.06.2024.
Згідно з пунктом 7.4.4. Кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір з вільним волевиявленням.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитного посередника кредитодавця всю необхідну інформацію, відповідно до ст. 6 Закону України "Про споживче кредитування" (п. 7.4.5. Договору).
Інші умови цього правочину регулюються Правилами. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (п. 7.15 Договору).
Як встановлено судом, ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором № 485272-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим у боржника - ОСОБА_1 станом на 08.05.2025 утворилась заборгованість за Договором № 485272-КС-0011 про надання кредиту, в загальному розмірі 43 436,38 грн., що складається з:
- 10 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту;
- 31 936,38 грн. - суми прострочених платежів по процентах;
- 1 500,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником, суд зазначає таке.
ОСОБА_1, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю, ввійшла до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказала номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
02.01.2024 направлено ОСОБА_1 , пропозиція (оферта) укласти Договір № 485272-КС-001 про надання кредиту.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.
02.01.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 485272-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-2436, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , вказаного Позичальником у Заявці) електронного повідомлення СМС - повідомлення.
Ч. 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
30.09.2015 набрав чинності Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII "Про електронну комерцію", який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Вказаний Закон визначає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст. 1 Закону).
У ч. 3 ст. 11 вказаного вище Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За частинами 4, 6 наведеної норми, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 10 000,00грн підтверджується інформаційною довідкою, сформованою ТОВ "Платежі Онлайн".
Із зазначеної довідки вбачається, що 02.01.2024 позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн.
Крім того, відповідач не спростувала самого факту зарахування коштів на власну банківську картку.
За правилами абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як підтверджується наявними у справі доказами, кінцевим строком повернення остаточного платежу є 18.06.2024.
Приписами ст. 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Відповідно до ст. 526 ЦК України закріплено загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із принципів належного виконання є його виконання у строк (термін), встановлений договором. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, порушення відповідачкою строку виконання зобов'язання за Договором порушує права позивача, як іншої сторони за договором, та створює підстави для виконання зобов'язання примусово.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 10 000,00 грн. тіла кредиту є належним чином обґрунтованими позивачем, підтверджені поданими ним доказами та не спростовані відповідачем, а тому є такими, що підлягають до задоволення судом.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 31 936,38 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 1 500,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).
Крім того, відповідач, укладаючи кредитний договір № 485272-КС-001 від 02.01.2024 добровільно став стороною такого договору, а відтак на відповідних умовах зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 31 936,38 грн. та заборгованості за комісією у розмірі 1 500,00 грн., суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині є правомірними та обґрунтованими.
Відповідачем зазначеного позивачем розрахунку не спростовано, власного розрахунку суду не надано.
Таким чином, надані позивачем докази у своїй сукупності є узгодженими щодо сум здійснених платежів, дат їх проведення, посилань на відповідний кредитний договір, який підписано відповідачем через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором, зарахування коштів на рахунок відповідача.
Відтак, суд вважає доводи позивача та надані ним докази вірогідними та не спростованими відповідачем, відносно укладення сторонами кредитного договору, отримання нею кредитних коштів, а також неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту, сплати процентів та комісії в повному обсязі у визначені графіком погашення строки.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованості за Договором № 485272-КС-001 про надання кредиту від 02.01.2024 в розмірі 43 436,38 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 31 936,38 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн.
Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 2,3, 4, 11, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 96, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236-238, 240-242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНРКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код 41084239) заборгованість за Договором № 485272-КС-001 про надання кредиту від 02.01.2024 в розмірі 43 436,38 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 31 936,38 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Бізнес Позика" - office@bizpozyka.com; m.pamirskyi@bizpozyka.com; a.darmohrai@bizpozyka.com; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1
Повне рішення складено 09 червня 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи