(ДОДАТКОВА)
04 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/2728/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Гребенюк Н.В.
за участю секретаря Андерс О.К.
за участю представників:
позивача -Чернишової О.Ю., ордер серії АХ від 22.04.2025 № 1254971;
першого відповідача -Кабанової А.В.,ордер серії АХ від 15.05.2025 № 1260329;
скаржника-Білоголовської Л.А., ордер серії АХ від 17.04.2025 № 1254384;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача- ОСОБА_1 (вх. № 628) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива 1", с. Забавне Ізюмського району Харківської області (вх. № 750 Х/2-8) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калініченко Н.В., повний текст складено 26.01.2022)
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", селище Верхньоводяне Балаклійського району Харківської області
2. Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, місто Лозова Харківської області
про визнання недійсним внесення до статутного фонду товариства земельної частки (паю), визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" та до Первомайської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним частково установчого договору та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", що стосуються визнання померлої матері позивача ОСОБА_2 засновником вказаного Товариства та визнання внесення земельної частки (паю) серія ХР № 0089901 до статутного фонду Товариства незаконним, а також про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку серія ЯК № 249489 від 18 червня 2012 року виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроком" на земельну ділянку площею 6,3251 га, кадастровий номер 632458100:15:000:0024, виданого на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області № 18 від 23 січня 2021 року, скасування реєстраційного запису в Книзі записів реєстрації державних актів на права власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 18 червня 2021 року № 63245000200000001.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 позов задоволено частково.
Визнано недійсним п.п. 173 ст. 54 Установчого договору нової редакції від 28 липня 2000 року та п.п. 173 ст. 26 Статуту нової редакції Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" від 28 липня 2000 р., що стосуються визнання померлої матері позивача ОСОБА_2 засновником вказаного товариства та визнано внесення земельної частки (паю) серія ХР № 0089901 до статутного фонду Товариства незаконним.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" на користь ОСОБА_1 1 135 грн. судового збору.
Стягнуто з Лозівської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 1 135 грн. судового збору.
Приватне підприємство "Золота Нива1" подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу як особа, яка не залучена до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права та інтереси, в якій, просило це рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 клопотання позивача - ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Золота Нива1" (вх. № 750 Х/2-8) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 задоволено.
Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Золота Нива1 (вх. № 750 Х/2-8) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 прийнято заяву позивача- ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги (вх. № 750 Х/2-8) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи на 04.06.2025 о 12:30 год.
03.06.2025 від Приватного підприємства "Золота Нива1" надійшло клопотання ( вх № 6996) про зменшення витрат позивача на правову допомогу, в якій він просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або їх зменшити, посилаючись на те, що:
- ПП «Золота Нива 1» взагалі не є стороною у справі і пред'явлення вимог про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу до особи, яка не є стороною у справі не передбачено нормами ГПК України;
- Позивач в порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України не зробив заяву про те, що докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, а також не подано детальний опис наданих адвокатом послуг;
- Вартість послуг адвоката є неспівмірною зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг і не відповідає критерію розумності, з огляду на те, що:обсяг відзиву на апеляційну скаргу є невеликим, а викладена у ньому правова позиція є сталою і не зазнала змін з часу розгляду справи в суді першої інстанції, в той час як адвокат надавала правову допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції і була обізнана з обставинами справи та їх правовим регулюванням; клопотання про закриття апеляційного провадження по суті справи містить лише 2 абзаци, судове засідання в суді апеляційної інстанції тривало лише одну годину, а виступ адвоката позивача -не більше 4 хвилин; загальний розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції-9000 грн на набагато відрізняється від розміру такої допомоги в суді першої інстанції-10 000 грн, в якій судовий процес тривав 6 місяців, протягом яких проведено 10 судових засідань, в яких за представництвом позивача подано велику кількість процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання, пояснення).
Також 04.06.2025 від першого відповідача -ТОВ «Агроком» надійшли запереченння (вх. № 7014) на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правову допомогу, в якій він просить відмовити в задоволенні цієї заяви, посилаючись на те, що:
- Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості ухвалення додаткового рішення в разі постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження;
- Не можна вважати, що ПП «Золота Нива-1» та ТОВ «Агроком» зловживали своїми процесуальними правами або що спір виник внаслідок їх неправильних дій, оскільки ПП «Золота Нива1» реалізувало своє право на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції і не відмовлялось від апеляційної скарги, а ТОВ «Агроком» скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу , в якому виклало свою позицію щодо доводів апеляційної скарги;
- Позивачем не доведено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн, оскільки за Договором між позивачем та Адвокатом, який діяв з 22.04.2025 по дату підписання Акту виконаних робіт-16.05.2025, не передбачено строку оплати послуг з правової допомоги і позивачем не надано доказів сплати гонорару адвокату до закінчення даного договору;
- Позивачем не надано додаткову угоду, передбачену п. 1.2. Договору про надання правничої допомоги, необхідну для вчинення юридичних дій Адвокатом в інтересах Клієнта;
- Заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є нерозумним та не є співмірним із складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на їх надання, їх обсягом та(або) значенням справи для сторони;
- В Акті виконаних робіт від 16.05.2025 визначено вартість послуги зі складання клопотання про закриття апеляційного провадження у справі - 1500 грн, яка не відповідає умовам Договору про надання правової допомоги, Додатком № 1 до якого встановлено розмір гонорару за складення клопотань -1000 грн, а також безпідставно відокремлено вивчення матеріалів та проведення правового аналізу для складання відзиву на апеляційну скаргу від складання відзиву на апеляційну скаргу;
- Складання відзиву на апеляційну скаргу не зайняло багато часу і не відповідає вартості 5000 грн, оскільки він містить ті ж самі доводи, які були зазначені цим представником у позовній заяві та уточненій позовній заяві;
- Вартість послуги щодо участі в судовому засіданні є завищеною, у зв'язку з тим, що єдине судове засідання, яке відбулось у цій справі в суді апеляційної інстанції, було незначним за тривалістю та виступ представника позивача тривав декілька хвилин.
Розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання необґрунтованої апеляційної скарги, витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття апеляційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання апеляційної скарги.
Подібний правовий висновок викладений у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, в якій дійшовши зазначеного висновку, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду про те, що у разі закриття касаційного провадження на підставі п.5 ч.1ст. 296 ГПК України судові витрати відповідно до ст. ст. 126, 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають, оскільки за змістом цих норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження), викладеного у судових рішеннях від 23.02.2021 у справі № 910/18421/19, від 08.06.2021 у справі № 910/8103/16, від 06.07.2021 у справі № 903/847/20, від 06.07.2021 у справі № 911/713/20, від 27.07.2021 у справі № 911/3504/20, від 25.08.2021 у справі № 914/2243/20, від 21.09.2021 у справі № 922/3789/20, від 30.09.2021 у справі № 909/1411/13.
Також подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 357/380/20.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Оскільки судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 15.05.2025 про закриття апеляційного провадження не вирішено питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у даному апеляційному провадженні, зазначене питання підлягає вирішенню шляхом постановлення додаткової ухвали.
Відповідно до абз. 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України у зв'язку з тим, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, що свідчить про необґрунтоване подання такої скарги, відповідно до змісту положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України обґрунтований розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у провадженні за цієї апеляційною скаргою, підлягають покладенню на скаржника - Приватне підприємство "Золота Нива1".
З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи Приватного підприємства "Золота Нива1" про зменшення витрат позивача на правову допомогу щодо відсутності підстав для покладення на неї як особи, яка подала апеляційну скаргу, але не є стороною у справі, витрат на професійну правничу допомогу, а також доводи заперечень ТОВ «Агроком» на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правову допомогу щодо того, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості ухвалення додаткового рішення в разі постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження.
Згідно з абз. 1 ч. 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у даному апеляційному розгляді, зазначивши орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 22.04.2025 б/н, як гонорар адвоката за підготовку документів у процесі апеляційного провадження та представництво в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.19 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.06.20 у справі № 906/598/19, від 24.11.20 у справі № 911/4242/15.
Як зазначено вище, Приватне підприємство «Нива1» у клопотанні про зменшення розміру витрат позивача на правову допомогу послалось, серед іншого, на те, що вартість послуг адвоката позивача є неспівмірною зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг і не відповідає критерію розумності, з огляду на те, що: обсяг відзиву на апеляційну скаргу є невеликим, а викладена у ньому правова позиція є сталою і не зазнала змін з часу розгляду справи в суді першої інстанції, в той час як адвокат надавала правову допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції і була обізнана з обставинами справи та їх правовим регулюванням; клопотання про закриття апеляційного провадження по суті справи містить лише 2 абзаци, судове засідання в суді апеляційної інстанції тривало лише одну годину, а виступ адвоката позивача - не більше 4 хвилин; загальний розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції-9000 грн не набагато відрізняється від розміру такої допомоги в суді першої інстанції-10 000 грн, в якій судовий процес тривав 6 місяців, протягом яких проведено 10 судових засідань, в яких за представництвом позивача подано вилику кількість процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив,клопотання, пояснення).
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» у запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення послалось на неспівмірність заявленого позивачем до розподілу розміру витрат на правову допомогу із складністю справи та наданих послуг,часом, витраченим адвокатом на надання, їх обсягом, ціною позову та(або) значенням справи для сторони,зазначивши, що в складання відзиву на апеляційну скаргу не зайняло багато часу і не відповідає вартості 5000 грн, оскільки він містить тіж самі доводи, які були зазначені цим представником у позовній заяві та в уточненій позовній заяві, а вартість послуги щодо участі в судовому засіданні є завищеною, у зв'язку з тим, що єдине судове засідання, яке відбулось у цій справі в суді апеляційної інстанції, було незначним за тривалістю та виступ представника позивача тривав декілька хвилин.
З огляду на наведене, заявлені позивачем витрати на правову допомогу повинні оцінюватись на відповідність визначеному ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України критерію співмірності.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності та обгрунтованості.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у даному апеляційному розгляді, зазначивши про що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 22.04.2025, як гонорар адвоката за підготовку документів у процесі апеляційного провадження та представництво в суді апеляційної інстанції.
Разом з цим позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що докази понесеня ним даних витрат будуть подані в порядку ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та просив стягнути на його користь судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, чим спростовується доводи ПП «Золта Нива1» що позивач в порушення вказаної норми не зробив заяву про те, що докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Відповідно до зазначеної норми позивачем 16.05.2025 через систему «Електронний суд» подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 разом з доказами на підтвердження понесення відповідних витрат.
Зокрема, до заяви додано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н з додатком до нього від 22.04.2025 № 1, акту виконаних робіт від 16.05.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н.
Відповідно до предмету договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н адвокат Чернишова О.Ю. приймає доручення Клієнта -ОСОБА_1. надати правову допомогу у встановлені строки та на умовах визначених договором, без будь-яких обмежень щодо справи № 922/2728/21 у Східному апеляційному господарському суді(п. 1.1.).
Подальше доручення на вчинення юридичних дій в інтересах клієнта оформлюються додатковою угодою.
Відповідно до пункту 3.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до підписання акту приймання-передачі виконаних робіт(наданих послуг) або до його припинення внаслідок підстав, визначених законодавством України.
Пунктом 4 Договору сторони визначили, що за виконання Договору клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого засвідчується додатком до цього Договору.
Відповідно до додатку від 22.04.2025 № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н гонорар адвоката за надання правової допомоги клієнту визначається у фіксованому розмірі із такого розрахунку:
- вивчення матеріалів справи та проведення правового аналізу для складання відзиву на апеляційну скаргу ПП «Золота Нива1» на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2728/21-500 грн;
- складення відзиву на апеляційну скаргу ПП «Золота Нива1» на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2728/21-5000 грн;
- складення клопотання про витребування доказів та інших клопотань процесуального характеру-1000 грн;
- представлення інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі № 922/2728/21-2000 грн.
В Акті виконаних робіт від 16.05.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н зазначено наступні послуги з правової допомоги в даному апеляційному провадженні, виконані на підставі зазначеного Договору про надання правової допомоги:
- вивчення матеріалів справи та проведення правового аналізу для складання відзиву на апеляційну скаргу ПП «Золота Нива1» на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2728/21-500 грн;
- складення відзиву на апеляційну скаргу ПП «Золота Нива1» на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2728/21-5000 грн;
- складення клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 3 ч. 1 ст 264 ГПК України-1500 грн;
- представлення інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі № 922/2728/21-2000 грн.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
ТОВ «Агроком» безпідставно в обґрунтування своїх доводів щодо непідтвердження у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги заявлених позивачем витрат послалось на те, що позивачем не надано додаткову угоду, передбачену п. 1.2. Договору про надання правничої допомоги, необхідну для вчинення подальших юридичних дій Адвокатом в інтересах Клієнта, оскільки у п. 1.1. Договору прямо зазначено про прийняття Адвокатом від Клієнта доручення надати правову допомогу у встановлені строки та на умовах визначених Договором, без будь-яких обмежень щодо справи № 922/2728/21 у Східному апеляційному господарському суді, а тому умови пункту 1.2. Договору щодо необхідності оформлення подальших доручень на вчинення юридичних дій в інтересах Клієнта додатковою угодою стосуються вже іншого доручення на вчинення юридичних дій ніж те, яке вже визначене сторонами у пункті 1.1. Договору та відповідно до цього пункту вже прийнято Адвокатом при підписанні Договору.
До того ж, Адвокат та Клієнт підписанням Акту виконаних робіт від 16.05.2025 за Договором про надання правової допомоги підтвердили факт виконання Адвокатом та прийняття Клієнтом визначених предметом Договору (п. 1.1.) послуг з надання правової допомоги, пов'язаної з апеляційним розглядом справи № 922/2728/21.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. У випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
В постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Колегія суддів відхиляє доводи ТОВ «Агроком» щодо недоведеності позивачем понесення ним витрат на правничу допомогу за невизначеності у Договорі про надання правової допомоги, який діяв з 22.04.2025 по дату підписання Акту виконаних робіт-16.05.2025 строку оплати послуг з правової допомоги і ненадання доказів сплати гонорару адвокату до закінчення даного Договору, оскільки, як зазначено вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, в той час як Договір про надання правової допомоги є оплатним і при невизначенності строку оплати послуг на правову допомогу Адвокат відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України має право вимагати його виконання у будь-який час, а Клієнт повинен буде виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, і при цьому за змістом статей 509, 598, 599, 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексуУкраїни такою підставою є виконання, проведене належним чином (відповідний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).
Відповідно до ч. 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
При цьому Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу Українитакож не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Зважаючи на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Крім того, наведений висновок узгоджується з висновком, зробленим Верховним Судом у додатковій постанові Верховного Суду від 20.06.2023, прийнятій справі №917/393/21.
З огляду на те, що відповідно до додатку від 22.04.2025 № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н гонорар адвоката за надання правової допомоги клієнту визначається у фіксованому розмірі та в Акті виконаних робіт від 16.05.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н наведено детальний перелік наданих послуг з правничої допомоги із зазначенням фіксованої вартості, що обумовлює відсутність подальшої деталізації наданих робіт, послуг, колегія суддів відхиляє посилання ПП «Золота Нива1» та ТОВ «Агроком» на відсутність підстав для задовлення заяви позивача про розподіл витрат на правову допомогу через відсутність у поданих позивачем доказах детального опису робіт (наданих послуг).
Надаючи оцінку заявленим позивачем до розподілу фактично понесеним витратам на професійну правничу допомогу, які наведені в акті від 16.05.2025 виконаних робіт до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н з урахуванням вищенаведених критеріїв, колегія суддів зазначає, що частина цих послуг не відповідає критерію реальності (дійсності та необхідності) та обґрунтованості відповідно до умов договору про надання правової допомоги.
Оскільки, як зазначено вище, представник позивача подав клопотання про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Золота Нива 1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 та суд за цим клопотанням закрив відповідне провадження, що є формою закінчення провадження у справі без прийняття рішення по суті, викладення позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводів, що стосуються суті справи, що охоплює вивчення адвокатом матеріалів справи та проведення правового аналізу для складання вказаного відзиву, яке безпідставно зазначено в Акті виконаних робіт окремою послугою, не було необхідним для захисту інтересів позивача у даному провадженні.
Крім цього, як зазначено вище, в додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н сторони узгодили умови щодо розміру гонорару адвоката та його розрахунок, визначивши фіксовану суму за складання будь-яких клопотань процесуального характеру-1000 грн, проте в Акті виконаних робіт від 16.05.2025, який не є частиною Договору, а є документом, який фіксує обсяг фактично наданих на виконання Договору послуг, всупереч його умов, зазначено вартість послуги зі складання клопотання про закриття апеляційного провадження в порядку п. 3 ч. 1 ст 264 ГПК України-1500 грн, яка перевищує узгоджений в умовах Договору розмір для такої послуги.
Оскільки вказане клопотання було задоволено і за ним суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження, обґрунтованим є визначений в додатку додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.04.2025 б/н розмір вартості для такої послуги-1000 грн.
Також, враховуючи те, що представник позивача приймав участь в судовому засіданні 15.05.2025, обгрунтованим є також зазначений в Акті виконаних робіт від 16.05.2025 розмір вартості послуги з представлення інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі № 922/2728/21-2000 грн.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи ПП «Золота Нива1» та ТОВ «Агроком» щодо того, що вказана вартість послуг з участі адвоката позивача в судовому засіданні є завищеною через тривалість його виступу у кілька хвилин, оскільки тривалість виступу представника в кілька хвилин сама по собі не свідчить про завищення вартості такої послуги з огляду на те, що участь у судовому засіданні - це не лише формальна присутність у ньому і відповідна правнича допомога адвоката також супроводжується його підготовкою до цього засідання, а також витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередньою участю в судовому засіданні (відповідна правова позиція щодо змісту правової допомоги з участі адвоката в судовому засіданні міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є підтвердженим у відповідності до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України частково - в сумі 3000 грн.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву позивача- ОСОБА_1 (вх. № 628) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Золота Нива1» (64333, м. Харківська область, Ізюмський район , село Забавне, вул. Харківська, б. 1 «б», код ЄДРПОУ 33897138) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства "Золота Нива1" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 у справі № 922/2728/21 в розмірі 3000 грн.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 09.06.2025.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.В. Гребенюк