ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 червня 2025 року Справа № 902/1382/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 17.03.2025, повне рішення складено 25.03.2025, у справі № 902/1382/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг", м.Київ
до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, м.Вінниця
про стягнення 102 777,13 грн заборгованості за договором постачання природного газу
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області 102 777,13 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу № 01-4008/23-БО-Т від 12.10.2023 в частині своєчасної плати за поставлений товар (природний газ), а саме: 83 111,77 грн - основного боргу; 11 397,21 грн - пені; 1 934,73 грн - 3% річних та 6 333,42 грн - інфляційних втрат /а.с. 1-5/.
Господарський суд Вінницької області у своєму рішенні від 17.03.2025, серед іншого, ухвалив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" у справі № 902/1382/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" 83 111,77 грн - основного боргу; 1 139,72 грн - пені; 193,47 грн - 3% річних; 6 333,42 грн - інфляційних втрат та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
4. В позові в частині стягнення 10 257,49 грн - пені та 1 741,26 грн - 3% річних - відмовити /а.с. 73-77/.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10 257,49 грн пені та 1 741,26 грн 3% річних та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 10 257,49 грн пені та 1 741,26 грн 3% річних - задовольнити /а.с. 79-84/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд Вінницької області в його основу поклав висновок, зокрема, про те, що інститут неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, не повинен перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання додаткових прибутків для кредитора;
- суд першої інстанції зменшив пеню на 90 %, чим повністю нівелював значення пені у цій справі;
- будучи ознайомленим з умовами договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність, передбачена п. 7.2 договору;
- вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання;
- відповідач взагалі заперечував наявність будь-якої заборгованості і наполягав на відсутності заборгованості за спожитий природний газ понад замовлені обсяги. Також у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які клопотання відповідача про застосування до нього вимог ст. 233 ГК України та 551 ЦК України;
- при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19);
- у справі, що переглядається, відповідачу було поставлено природного газу на загальну суму 1 013 540,87 грн, сума несплаченого основного боргу складає 83 111,77 грн, тобто несплата основного боргу склала приблизно 10 %, тоді як сума пені, нарахована відповідно до договору, становить лише 11 397,21 грн, що складає приблизно 11 % від суми несплаченої основної заборгованості, а тому заявлена сума пені не є надмірно великою до боргу відповідача враховуючи процентне співвідношення виконання зобов'язання;
- матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача по справі у спірний період, саме по собі покликання на таке скрутне фінансове/матеріальне становище не є автоматичною підставою для зменшення пені на підставі положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України;
- в цьому випадку відповідачем не доведено реального скрутного фінансового стану, а тому положення ГПК України щодо обов'язку доказування не дотримано, адже відповідач не надав доказів для того, щоб можна було зробити висновок про його скрутний фінансовий стан;
- слід також відмітити, що розмір 3 % річних, який визначено Цивільним кодексом України, був нарахований чітко у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, що в свою чергу є імперативною нормою цивільного права та виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів;
- 3% річних є різновидом відповідальності, розмір якої у спірних правовідносинах визначений законом і стягнення таких коштів є компенсацією боржника за неправомірне користування коштами позивача, і не є штрафними санкціями;
- суд першої інстанції, приймаючи рішення про зменшення 3% річних, керувався приписами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі 703/2718/16-ц та 646/14523/16-ц;
- у справі № 902/1382/24 розмір 3 % річних не є значним, сума поставленого товару (газу) складає 1 013 540,87 грн, а сума основного боргу до стягнення складає 83 111,77 грн, у той час коли нараховані 3 % річних до стягнення складають лише 1 934,73 грн, отже для позивача є більш важливим вчасне виконання відповідачем господарського зобов'язання;
- отже суд першої інстанції не враховував, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 (в оскаржуваній частині) не відповідає ознакам законного і обґрунтованого рішення суду та підлягає скасуванню.
Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 09.04.2025, визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/1382/24 у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Миханюк М.В.
Листом № 902/1382/24/1999/25 від 09.04.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.
22.04.2025 до суду надійшли матеріали справи № 902/1382/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24, в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /а.с. 94/.
12.05.2025 (вх. № 3852/25) від Управління служби безпеки України у Вінницькій області надійшла заява, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг", крім того відповідач просить долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію № 2025-589 від 18.04.2025 про сплату 93 200,78 грн на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 /а.с. 97/.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову у справі № 902/1382/24 менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (надалі - постачальник, позивач) та Управлінням служби безпеки України у Вінницькій області (надалі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 01-4008/23-БО-Т (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору /а.с. 6-12/.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період 16.10.2023 по 31.12.2023 (включно), в кількості 63,9 тис.м3 зокрема в жовтні 2023 - 8,00 тис.м3, в листопаді 2023 - 25,9 тис.м3, в грудні 2023 - 30,00 тис.м3.
Згідно з п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).
За умовами п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється таким чином: ціна природного газу за 1 000 м3 без ПДВ - 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1 000 м3 з ПДВ - 16 390.00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20 % - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1 000 м3. Всього ціна газу за 1 000 м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку (п. 5.1 договору):
- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Пунктом 5.4 договору визначено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).
Договір набирає чинності з "01" січня і діє в частині поставки газу до "31" грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).
Додатковою угодою № 2 від 21.12.2023 змінено положення договору такого змісту (п. 1 цієї угоди):
п. 2.1 договору: постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період 16.10.2023 по 31.12.2023 (включно), в кількості 56,20608 тис.м3, зокрема в жовтні 2023 - 0,30608 тис.м3, в листопаді 2023 - 22,57850 тис.м3, в грудні 2023 - 33,32150 тис.м3 /а.с.14/.
Решта умов договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами (п. 3 Додаткової угоди).
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу, підписані сторонами, якими підтверджується поставка природного газу, а саме:
- акт б/н від 14.11.2023 - постачання в жовтні 2023 року 0,30608 тис.м3 газу вартістю 5 066,81 грн з ПДВ /а.с. 21/;
- акт б/н від 11.12.2023 - постачання в листопаді 2023 року 22,57850 тис.м3 газу вартістю 373 761,94 грн з ПДВ /а.с. 13/;
- акт б/н від 12.01.2024 - постачання в грудні 2023 року 38,34218 тис.м3 газу вартістю 634 712,12 грн з ПДВ /а.с. 20, на звороті/.
Згідно з реєстром надходжень коштів за період з 12.10.2023 по 21.05.2024 /а.с. 17/ відповідач на виконання умов договору за спожитий у період з жовтня 2023 по грудень 2023 року природній газ провів такі оплати:
- 17.11.2023 - 5 066,81 грн з призначенням платежу "6521010;2274; За природний газ за жовтень 2023 р. згід. дог. № 01-4008/23-БО-Т від 12.10.23; акт в/р № 1 від 14.11.2023...";
- 19.12.2023 - 373 761,94 грн з призначенням платежу "6521010;2274; За природний газ за жовтень 2023 р. згід. дог. № 01-4008/23-БО-Т від 12.10.23; акт в/р № 1 від 18.12.23...";
- 24.12.2023 - 551 600,35 грн з призначенням платежу "6521010;2274; За природний газ за грудень 2023 р. згід. дог. № 01-4008/23-БО-Т від 12.10.23; рах. № 01-4008/23-БО-Т від 22.12.23...".
За отриманий природний газ відповідач сплатив всього 930 429,10 грн, сума несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем складає 83 111,17 грн.
Враховуючи, що відповідач розрахунки за договором у повному обсязі не здійснив, позивач звернувся з цим позовом до Господарського суду Вінницької області.
Разом з тим за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем також заявлено до стягнення 11 397,21 грн пені, 1 937,73 грн 3% річних та 6 333,42 грн інфляційного збільшення боргу.
Господарський суд Вінницької області за наслідками розгляду позовних вимог ухвалив рішення від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 83 111,17 грн основного боргу, 1 139,72 грн пені, 193,47 грн - 3 % річних та 6 333,42 грн інфляційних втрат.
В частині стягнення з відповідача 10 257,49 грн пені та 1 741,26 грн 3 % річних відмовлено.
Суд першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову дійшов висновку, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні підстави для зменшення розміру пені та 3% річних на 90 %.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 лише в частині відмови у стягненні з відповідача 10 257,49 грн пені та 1 741,26 грн - 3 % річних.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою є договором постачання природного газу, положення якого врегульовано ЦК України та Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За правилами ч. 1 ст. 12 Закон України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Частинами 2, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Звертаючись до Господарського суду Вінницької області з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо вчасної оплати природного газу, внаслідок чого за ними рахується основна заборгованість за договором у розмірі 83 111,77 грн.
Судом встановлено, що договір постачання природного газу № 01-2203/22-БО-Т укладено між сторонами 12.10.2023 (21.12.2023 укладено додаткову угоду № 2 до договору) та діє з "16" жовтня до "31" грудня 2023 р. включно.
В рамках дії договору відбулась поставка обумовленого договором обсягу природного газу, а саме за актами приймання-передачі природного газу /а.с. 13, 21/ на загальну суму 1 013 540,87 грн.
З долучених до матеріалів справи документів, зокрема реєстру надходжень коштів за період з 16.10.2023 по 31.12.2023 /а.с. 17/, розрахунку суми основного боргу /а.с. 15/, вбачається, що на виконання умов договору відповідачем сплачено 930 429,10 грн.
Тобто вартість несплаченого відповідачем природного газу становить 83 111,77 грн.
На вказану заборгованість позивачем, зокрема, нараховано 11 397,21 грн пені та 1 934,71 грн 3% річних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Згідно з п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 11 397,21 грн та 3% річних в розмірі 1 934,73 грн /а.с. 15 на звороті/, колегія суддів встановила, що останній здійснено арифметично вірно.
В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 статті 3, ч. 3 статті 509 та ч. 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).
Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі № 925/74/19; від 02.06.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/2455/20) та інші).
Отже питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії, яка вчиняється на розсуд суду та не свідчить про втручання суду в договірні відносини сторін.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про зменшення розміру пені та 3 % річних, взяв до уваги такі обставини:
- відповідачем за договором сплачено 91,8 % від вартості поставленого газу;
- Управління Служби безпеки України у Вінницькій області не є прибутковою організацією та фінансується за кошти Державного бюджету України;
- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків у зв'язку з простроченням оплати.
Разом з тим суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про підставність зменшення розміру пені та 3 % річних зважає на таке.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався.
Служба безпеки України з першого дня війни захищає Україну.
Так серед ключових напрямків діяльності Служби безпеки України є: контррозвідка, участь у бойових та спеціальних операціях на фронті, захист національної державності, боротьба з тероризмом, захист інформаційної безпеки, охорона державної таємниці.
Окрім протидії внутрішньому ворогу співробітники Служби безпеки України приймають участь у спеціальних операціях. З початку війни Служба безпеки України викриває та затримує ворожі ДРГ, російських агентів і шпигунів, відбиває кібератаки російської федерації, захищає критичну інфраструктуру, розслідує воєнні злочини окупантів тощо.
У зв'язку з чим покладання на відповідача майнового тягаря у вигляді неустойки може унеможливити виконання певних обов'язків, а в умовах недостатності державного фінансування у період збройної агресії тягар може бути невиправдано обтяжливим.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку неустойка є лише санкціями за неналежне виконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. При зменшенні розміру пені позивач не несе негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Відповідачем сплачено 91,8 % від вартості поставленого газу, тобто розмір заборгованості є незначним. При цьому позивачем не надано будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення зобов'язань.
Також на виконання оскарженого рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у цій справі № 902/1382/24 відповідачем сплачено 83 111,77 грн основного боргу, 1 139,72 грн пені, 193,47 грн 3 % річних та 6 333,42 грн інфляційних втрат, а також 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 2025-589 від 08.04.2025.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 90 % до 1 139,72 грн від заявленого позивачем розміру пені - 11 397,21 грн.
Щодо стягнення 3 % річних у розмірі 1 934,73 грн.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, тощо).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини значної участі відповідача у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу України під час війни, беручи до уваги, що розрахунки позивача 3 % річних охоплюють період військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення 3 % річних на 90 % (до 193,47 грн) від нарахованого позивачем розміру - 1 934,73 грн.
Тобто колегія суддів вважає, що враховуючи вищезазначені обставини суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відмову у стягненні з відповідача 3 % річних у розмірі 1 741,26 грн.
Наведеним вище спростовуються доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" про те, що місцевим господарським судом не було враховано інтереси позивача, а також про те, що зменшення розміру пені та 3 % річних на 90 % призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення в частині вирішення питання щодо зменшення нарахованої позивачем до стягнення пені та 3 % річних таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 в оскаржуваній частині відсутні.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 17.03.2025 у справі № 902/1382/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 902/1382/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "06" червня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.