вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2025 р. Справа№ 910/9255/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р.
у справі № 910/9255/24 (суддя - Балац С.В.)
за позовом Сумського обласного центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про стягнення 11764,09 грн,
У липні 2024 року Сумський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення 11764,09 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 11764,09 грн, оскільки така сума була сплачена позивачем внаслідок неправомірного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке в подальшому визнано протиправним та скасовано рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/9255/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р. у справі № 910/9255/24 позов Сумського обласного центру зайнятості задоволено.
Не погодившись з рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність переліку документів про призначення та зняття з особи статусу безробітного. Також скаржник зазначає про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та завданням шкоди Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості, що унеможливлює покладення відповідальності на відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі № 910/9255/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р. у справі № 910/9255/24 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р. у справі № 910/9255/24 з доданими документами повернуто заявникові.
Не погодившись з рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Також у тексті апеляційної скарги відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі № 910/9255/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. апеляційну скаргу у справі № 910/9255/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9255/24, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи, а також встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
19.02.2025 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про відкриття провадження від 11.02.2025 р. у справі № 910/9255/24 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 13.02.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 19.02.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 11.02.2025 р. у справі № 910/9255/24 оприлюднена у реєстрі 14.02.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
27.12.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до керівника Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, в якій, зокрема, повідомила про відсутність роботи, заробітку/інших доходів та готовність приступити до роботи. У вказаній заяві повідомлено про те, що пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та за вислугу років заявнику не призначено.
Також 27.12.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до керівника Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, в якій просила призначити (поновити) заявнику виплату допомоги по безробіттю з 28.12.2022 р.
Відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по особі безробітної ОСОБА_1 (ПК № 185222122700002), про надання і припинення статусу безробітного, зокрема:
- наказом від 27.12.2022 р. № НТ221227 надано статус безробітного;
- наказом від 24.01.2023 р. № НТ 230124 призначена допомога по безробіттю з 28.12.2022 р.;
- наказом від 15.09.2023 р. № НТ 230915 припинено реєстрацію безробітних у зв'язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації з 14.09.2023 р.
У період перебування на обліку в Шосткинської філії Сумського обласного центру зайнятості (з 28.12.2022 р. по 27.03.2023 р.) ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 11764,09 грн.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.10.2023 р. № 770 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 22.11.2022 р.
Спір у справі виник зв'язку з тим, що виплачена допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 28.12.2022 р. по 27.03.2023 р. в сумі 11764,09 грн, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача, оскільки така сума була сплачена позивачем внаслідок неправомірного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке в подальшому визнано протиправним та скасовано рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 р. у справі № 480/8357/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 184250008784 від 29.06.2022 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 період навчання ОСОБА_1 в Шосткинському середньому професійно-технічному училищі № 13 з 01.09.1986 р. по 28.06.1989 р. та зарахувати до загального страхового стажу період отримання допомоги по безробіттю з 12.12.2005 р. по 08.02.2006 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 22.11.2022 р. пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 р. залишено без змін рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 р. у справі № 480/8357/22.
Так, у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 р. у справі № 480/8357/22 було встановлено, що оспорюване рішення, відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (за принципом екстериторіальності), за заявою ОСОБА_1 приймало Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, а також недосягненням 55-річного віку.
Довідкою-розрахунком коштів, які підлягають відшкодуванню на рахунок ОСОБА_1 № 04.3/1612 від 30.10.2023 р. визначено: період нарахування - з 28.12.2022 р. по 27.03.2023 р.; сума нарахування - 11764,09 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як передбачено ст. 1173 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Суб'єктами відповідальності відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014 р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення про Пенсійний фонд України).
Як передбачено ч. 1 ст. 7, ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснені Сумським обласним центром зайнятості виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Внаслідок неправомірних дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення гарантованого пенсійного забезпечення, а Сумським обласним центром зайнятості безпідставно здійснено виплату допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями відповідача та понесеними позивачем збитками.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.06.2018 р. у справі № 904/1284/17.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем на користь позивача грошових коштів в сумі 11764,09 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 11764,09 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Доводи скаржника про відсутність переліку документів про призначення та зняття з особи статусу безробітного, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з рішень по ПК №185222122700002 безробітної ОСОБА_1 про надання і припинення статусу безробітного.
Стосовно доводів скаржника про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та завданням шкоди Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості, що унеможливлює покладення відповідальності на відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
За умови реєстрації будь-якої незайнятої особи у центрі зайнятості як безробітної право на отримання нею допомоги по безробіттю визначається на підставі статей 6, 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Вбачається, що позивачем було здійснено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на підставі вимог чинного законодавства.
Причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними рішеннями відповідача та витратами позивача (майновою шкодою) полягає у тому, що виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії, що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою (постанова Верховного Суду від 07.12.2018 р. у справі № 922/3435/17).
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р. у справі № 910/9255/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.11.2024 р. у справі № 910/9255/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко