вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" червня 2025 р. Справа№ 905/1497/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025
у справі № 905/1497/24 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Обласного комунального підприємства "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО"
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області
про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 245 784,31 грн,
Обласне комунальне підприємство "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової служби України (відповідача) про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 245 784,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення заборгованості на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24 позов задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Обласного комунального підприємства "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" заборгованість у розмірі 245 784,31 грн та судовий збір у розмірі 2949,41 грн.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24, та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
У апеляційній скарзі відповідач не погоджується з обсягом наданої позивачем теплової енергії і при цьому відповідач вважає, що надані позивачем акти зняття показань з приладу обліку теплової енергії є недоведеними, оскільки підписані тільки зі сторони позивача.
Поряд з цим, відповідач вважає, що відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, є підставою для звільнення контролюючого органу від обов'язку проведення розрахунку за спожиту у спірний період теплову енергію.
Також відповідач зазначає, що переведення його у режим простою є підставою для звільнення від сплати за спожиту теплову енергію.
З огляду на викладене, на думку відповідача, суд першої інстанції неповно оцінив та з'ясував всі обставини даної справи та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що акти зняття показань з приладів обліку теплової енергії були не підписані саме з вини відповідача.
Також позивач зазначає, що саме відповідач звертався до позивача з листом щодо наміру укласти договір постачання теплової енергії і були проведені переговорні процедури і звіт про проведення яких опубліковано на сайт державних закупівель, однак у зв'язку з початком збройної агресії договір не було укладено.
Крім того, позивач зауважує на тому, що ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
При цьому, позивач вказує, що переведення відповідача у режим простою не звільняє останнього від обов'язку сплати за спожиту теплову енергію.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 905/1497/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами надсилання копії апеляційної скарги Державній податковій служби України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24. Вирішено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28.12.2021 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (теплопостачальною організацією, позивачем) та Головним управлінням ДПС у Донецькій області (споживачем, відповідачем) був укладений договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 66/1 з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах за адресою споживача: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, а споживач - прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 12.1 договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 66/1 від 28.12.2021 цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 26.10.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання договірних зобов'язань.
Крім того, 18.02.2021 між сторонами був укладений договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 66 з урахуванням протоколу розбіжностей, відповідно до умов яких теплопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах за адресою споживача: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, а споживач - прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 12.1 договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 66 від 18.02.2021 цей договір набирає чинності з 18.02.2021 діє до 31.12.2021. Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2021.
Відповідно до акту про підключення нежитлового приміщення до мережі (системи) теплопостачання (у зв'язку з початком опалювального сезону), складеного 25.10.2021 у м. Торецьк, та підписаного, зокрема, з боку відповідача представником власника майна, нежитлове приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, з 25.10.2021 підключено до мережі (системи) теплопостачання на підставі рішення Торецької міської військово-цивільної адміністрації від 29.09.2021 № 299.
На підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 № 1083/5-21 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" встановлено Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію, зокрема: для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3484,32 грн за 1 Гкал (без ПДВ); для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 2540,13 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 № 1309/5-21 внесено зміни до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 № 1083/5-21 та встановлено такі тарифи на теплову енергію для бюджетних установ та релігійних організацій без індивідуальних теплових пунктів: без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3246,35 грн за 1 Гкал (без ПДВ); з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку 4088,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Згідно з протокольним рішенням № 28 уповноваженою особою відповідача від 10.02.2022 вирішено провести переговорну процедуру закупівлі з позивачем.
Листом № 135 від 04.10.2022 позивач надіслав на адресу відповідача проекти договорів на закупівлю теплової енергії за державні кошти, зокрема, за адресою споживача: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, яке розпочалось з 01.01.2022.
У відповідь на вказаний вище лист, відповідач листом № 233/6/05-99-10 від 07.10.2022 повідомив про відмову у прийнятті пропозиції згідно з наданими договорами, в редакціях запропонованих позивачем, з огляду на таке:
- до договорів не надані документи, підтверджуючі повноваження підписанта зі сторони теплопостачальної організації;
- в договорах доцільно вказати "планові обсяги постачання січень - 24 лютого 2022 року";
- в умовах військового стану, законодавчо введених в дію на території України обставинах форс-мажору та офіційного переведення відповідача у режим простою - інші дати дії договору суперечитимуть чинному законодавству та інтересам відповідача;
- проектами договорів пропонується нараховувати споживання теплоносія з 1 лютого 2022 без зняття показників приладів обліку, що не може у будь якому разі бути прийнятним.
Стосовно забезпечення оплати вже спожитої теплової енергії відповідно до рахунків та актів, які надавались щомісячно споживач просив підтвердити наявність таких актів, оскільки наявна бухгалтерська документація була знищена унаслідок проведення бойових дій.
Також у вказаному листі відповідач запропонував провести переговорну процедуру між повноважними представниками сторін, або використовувати процедуру письмового узгодження розбіжностей під час укладання договорів.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом № 255/1 від 07.11.2022, в якому зазначив, що головне управління споживаючи теплову енергію без договорів у період з січня по квітень 2022 року, та відмовляючись укласти такі договори, без достатніх правових підстав набули майно позивача (теплову енергію), вартість якої має бути відшкодована.
15.08.2024 позивач направив відповідачу претензію № 209, в якій повідомив, що станом на 01.01.2023 за відповідачем обліковується заборгованість за приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а за період січень 2022- квітень 2022 та яка складає 245 784,31 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 19.08.2024, накладної фіскального чеку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що за період січня 2022 - квітень 2022 відповідач безпідставно отримав та використав теплову енергію, проте неналежним чином виконав свої обов'язки по оплаті наданих послуг з постачання теплової енергії.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 245 784,31 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24 позов задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Обласного комунального підприємства "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" заборгованість у розмірі 245 784,31 грн та судовий збір у розмірі 2949,41 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протокольним рішенням № 28 уповноваженої особи відповідача від 10.02.2022 вирішено провести переговорну процедуру закупівлі з позивачем.
Повідомленням про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) № UA-2022-02-10-000183-a щодо закупівлі теплопостачання ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція у кількості 135,04 Гкал за адресою: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 2а до 31.12.2022, замовник - Головне управління ДПС у Донецькій області визначив постачальника переговорної процедури закупівлі саме Обласне комунальне підприємство "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО".
Відповідно до положень ч.7 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин сторін) замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин сторін) переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладення між сторонами договору за результатами переговорної процедури №UA-2022-02-10-000183-a щодо закупівлі теплопостачання ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція у кількості 135,04 Гкал за адресою: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, 2а до 31.12.2022 року, що свідчить про відміну переговорної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, матеріали справи також не містять підписаної відповідачем заяви-приєднання (додатку) до індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів" Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.
Судова колегія зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.
У відповідності до п. 20 Правил користування тепловою енергією облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплопостачального обладнання в розрахунковому періоді.
Відповідно до акту про підключення нежитлового приміщення до мережі (системи) теплопостачання (у зв'язку з початком опалювального сезону), складеного 25.10.2021 у м. Торецьк, та підписаного, зокрема, з боку відповідача представником власника майна, нежитлове приміщення за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, з 25.10.2021 підключено до мережі (системи) теплопостачання на підставі рішення Торецької міської військово-цивільної адміністрації від 29.09.2021 №299.
На підставі розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" встановлено обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію, зокрема: для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3484,32 грн за 1 Гкал (без ПДВ); для інших споживачів (крім населення) без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 2540,13 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 № 1309/5-21 внесено зміни до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 № 1083/5-21 та встановлено такі тарифи на теплову енергію для бюджетних установ та релігійних організацій без індивідуальних теплових пунктів: без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3246,35 грн за 1 Гкал (без ПДВ); з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку 4088,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а за період січень 2022 - квітень 2022 позивачем надано акти зняття показань вузла комерційного обліку, акти приймання - передачі теплової енергії, підписані в односторонньому порядку уповноваженим представником позивача й скріплені печатками підприємства позивача, які були надіслані на адресу відповідача листом № 8719 від 25.09.2024, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 19.08.2024, 25.09.2024, накладних, описів вкладення у цінний лист.
Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували наведені в доданих позивачем до матеріалів справи актах зняття показань вузла комерційного обліку обсяги споживання теплової енергії відповідачем за спірний період.
Крім того, колегією суддів враховано, що п.п. 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а п. 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. А тому, факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії у визначеному обсязі є доведеним позивачем належними та допустимими доказами. В той же час, відповідач не спростував факту надання йому послуг за період січень 2022 - квітень 2022.
Згідно з п.п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією облік обсягу споживання теплової енергії (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198) споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Проте, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відключення від теплопостачання житлового будинку за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, а тому відповідач за умови споживання теплової енергії, має відшкодувати її вартість.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а за період січень 2022 - квітень 2022 складає 245 784,31 грн, що також підтверджується детальним розрахунком заборгованості відповідача.
Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 245 784,31 грн суми основної заборгованості є такими, які правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Інші доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 905/1497/24 - без змін.
Матеріали справи № 905/1497/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська