ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5006/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ"
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025
по справі №916/5006/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Левіцького Романа Олексійовича
про стягнення 52 857,94 грн,-
Описова частина.
13.11.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5135/24) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" до відповідача - фізичної особи-підприємця Левіцького Романа Олексійовича, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 52 857,94 грн.
Позовні умови обґрунтовані тим, що згідно умов Договору №26/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів, укладеного 16.10.2023 між сторонами, відповідач повинен був здійснити відшкодування штрафів або митних платежів позивачу, що ФОП Левіцьким Р.О. здійснено не було.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Приймаючи дане рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи ТОВ «ЛАЙТНІНГ» не було доведено вини відповідача, а саме, що ФОП Левіцький Р.О., в порушення умов Договору №23/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів, надав митному брокеру недостовірні або неповні відомості про товар, який підлягав митному оформленню, як і не було доведено причинно-наслідкового зв'язку між такими протиправними діями та понесенням ним збитків у вигляді адміністративного стягнення за порушення митних правил внаслідок неправильного проведення процедури митного оформлення товарів.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24.
Апелянт вказав, що суд не надав належної оцінки тому, що в даному випадку відносини між відповідачем та позивачем з приводу можливих наслідків митного оформлення чітко врегульовані укладеним Договором та відповідно вимогами цивільного законодавства. А саме п. 7.9. Договору, де Сторони погодили, що при пред'явленні органами митної служби Митному брокерові вимог про оплату штрафних санкцій за порушення митних правил або додаткових сум митних платежів і пені або інших платежів, які виникли в результаті подання Митним брокером наданих Замовником недостовірних і (або) неповних відомостей, Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Митного брокера відповідні суми протягом 1 (одного) банківського дня після отримання від Митного брокера повідомлення про пред'явлення вимог про сплату штрафів або митних платежів з наданням відповідних документів. Замовник несе повну відповідальність за несплату митних і інших обов'язкових платежів, допущенних не з вини Митного брокера (п.7.10 Договору). Митний брокер не несе відповідальності за виявлені органами митної служби випадки здійснення Замовником контрабанди і інших злочинів у сфері митної справи, а також порушення митних правил, у тому числі при перевірці його фінансово-господарської діяльності, і повідомлення ним свідомо невірних (неправдивих) відомостей при оформленні митних або інших документів (п.7.12 Договору).
Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що причиною складення протоколу про порушення митних правил у відношенні громадянина України ОСОБА_2. №1817/50000/23 за ст. 485 МК України є заявлення неправдивих відомостей в митній декларації, а не помилка Позивача при класифікації товару, як вказує Відповідач, свідомо вводячи в оману суд. Окрім цього, заявлення неправдивих відомостей в митній декларації спричинило недобір митних платежів. Митні платежі сплачує Замовник (Відповідач). Митний брокер не має відношення за сплату митних платежів та здійснює декларування згідно наданих документів. Листами від 20.10.2023 №2010 та від 13.11.2023 Відповідач наполягав, що саме цей товар є частинами до безпілотних летальних апаратів, які звільнено від оподаткування.
Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції вірно цитуючи норми, не врахував у повному обсязі та у сукупності усі доводи та докази Позивача, якими в повній мірі доведено наявність збитків, протиправність поведінки Відповідача як заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. Протиправна поведінка Відповідача проявилась у надані недостовірних даних для митного оформлення, чим завдано збитки у розмірі штрафних санкцій Позивачу, які добровільно в межах укладеного договору Відповідач не забажав компенсувати. Натомість, Відповідач не довів, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Апелянт вказує, що під час розгляду справи ним було доведено вину Відповідача, а саме, що ФОП Левіцький Р.О., в порушення умов Договору №23/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів, надав митному брокеру недостовірні або неповні відомості про товар який підлягав митному оформленню, та було доведено причинно-наслідковий зв'язок між такими протиправними діями та понесенням ним збитків у вигляді адміністративного стягнення за порушення митних правил внаслідок неправильного проведення процедури митного оформлення товарів.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/5006/24 скасувати та прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" до Фізичної особи-підприємця Левіцького Романа Олексійовича задовольнити в повному обсязі.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5006/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/5006/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5006/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5006/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу Фізичної особи-підприємця Левіцького Романа Олексійовича - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на адресу Фізичної особи-підприємця Левіцького Романа Олексійовича. Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 03.05.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 за участі сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 07.04.2025, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/5006/24, була отримана в електронному кабінеті позивачем - 09.04.2025.
Крім того, копія даної ухвали направлялася засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернулася без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Тобто учасники справи вважається повідомленим належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається з витягу від 20.10.2024 з реєстру митних брокерів Державної митної служби України 11.09.2019 внесено відомості до реєстру стосовно митного брокера - ТОВ «ЛАЙТНІНГ», код ЄДРПОУ 42955493.
16.10.2023 між ТОВ «ЛАЙТНІНГ» (Митний брокер) та ФОП Левіцьким Р.О. (Замовник), укладено Договір №26/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів (далі-Договір №26/23), відповідно до умов якого Митний брокер від імені, за дорученням, та за рахунок Замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов'язані з декларуванням товарів, які належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України, та надає митно-брокерські, та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.
У Розділі 2 Договору №26/23 сторони визначили обов'язки Замовника, які є зокрема наступними:
2.1. Надає Митному брокеру справжні, достовірні документи на переміщення через митний кордон України Товарів, а також повідомляє інформацію та відомості, які необхідні для митного контролю і митного оформлення та не зазначеної у товаро-транспортної документації.
2.2. До переліку необхідних документів входять: зовнішньоекономічний договір, коносамент чи інший транспортний документ, який підтверджує належність Замовнику Товарів, рахунок-фактура/інвойс, специфікація/пакувальний лист чи інший документ, який характеризує Товари з обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Рахунок-фактура/інвойс та специфікація/пакувальний лист повинні бути перекладені на українську мову та скріплені печаткою власника вантажу.
Перелік інших необхідних документів визначається сторонами при підготовці Товарів до митного оформлення.
2.3. Своєчасно сплачує вартість виконаних Митним брокером робіт (послуг) у розмірі та строки, передбачені цим Договором, а також завчасно до початку митного оформлення Товарів сплачує митні податки та збори на відповідний рахунок казначейства. Надає документи, які підтверджують оплату вказаних платежів Митному брокеру.
2.4. Відшкодовує Митному брокеру понесені ним витрати, які складають сплачені Митним брокером по вказівці Замовника митні збори при митному оформленні Товарів.
2.5. Приймає на себе обов'язки відносно умов та обмежень з використання, розпорядження Товарами до закінчення митного оформлення, відповідно до вимог митного законодавства.
2.6. Терміново повідомляє будь-яким способом Митного брокера про будь-які нові дані та відомості, пов'язані з митним оформленням Товарів.
2.7. Відшкодовує додаткові витрати, які виникли під час виконання цього договору, у тому числі у разі невідповідності відомостей щодо Товарів, зазначених у наданих Замовником документах, фактичним (реальним) відомостям.
2.8. На вимогу Митного брокера надає в його розпорядження переклади російською або українською мовою документів, необхідних для митного оформлення, підтверджені печаткою і підписом Замовника.
2.9. Забезпечує виконання Митним брокером обов'язку на вимогу посадових осіб державної митної служби пред'являти Товари або в місці їх знаходження (супроводжуючи при необхідності посадових осіб органу митної служби до місця знаходження), або в місці, вказаному посадовими особами органів митної служби (переміщуючи при необхідності товари і транспортні засоби у вказане місце).
2.10. Не допускає одночасного доручення іншому митному брокеру (представнику) виконувати операції по митному оформленню і митному контролю Товарів, доручені Митному брокеру, у відповідність з цим Договором, окрім як за узгодженням з Митним брокером.
Відповідно до Розділу 3 Договору Замовник має право, зокрема:
3.1.3найомитися в місці знаходження Митного брокера з достовірними відомостями про включення останнього до Реєстру митних брокерів, інформацією про основні умови проведення митних операцій з товарами і транспортними засобами.
3.2. Бути присутнім при митному оформленні Товарів.
3.3. Звертатися за роз'ясненням вимог органу митної служби, знайомитися з результатами проведеного органом дослідження (експертизи) узятих проб і зразків товарів.
У Розділі 4 Договору, визначено обов'язки Митного брокера, до яких зокрема відноситься :
4.1. Надає брокерські послуги Замовнику та забезпечує декларування Товарів в митниці.
4.2. Надає державній митній службі митні документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення Товарів, у тому числі митні декларації.
4.3. Пред'являє Товари митній службі.
4.4. На вимогу митниці має бути присутнім при митному оформленні Товарів та сприяє працівникам митниці під час митного оформлення.
4.5. При зверненні Замовника надає консультації щодо вимог митного законодавства відносно - Товарів.
4.6. Строки та умови виконання робіт Митним брокером обумовлюються сторонами при необхідності додатково.
4.7. У разі необхідності за погодженням Сторін сплачує за рахунок Замовника необхідні митні податки та збори при митному оформленні Товарів.
4.8. За дорученням Замовника або на вимогу митниці здійснює відбір проб і зразків, передає відібрані проби і зразки для проведення досліджень (експертиз), необхідних для забезпечення достовірного декларування товарів.
Відповідно до Розділу 5 Договору, Митний брокер має право:
5.1. До подачі декларації до митниці сповістити Замовника про відмову в прийомі документів і припинити виконання умов цього Договору в разі надання Замовником неповних даних про властивості, вагу, кількість, ціну товару, виробника, країну походження і інших важливих відомостей, що мають значення для здійснення правильних дій з митного оформлення, до усунення вказаних недоліків.
5.2. При виявленні факту здійснення Замовником протиправних дій негайно припинити виконання будь-яких операцій і надання послуг, передбачених цим Договором.
5.3. Діяти на свій розсуд, але на користь Замовника, у випадку, якщо ним не надана повністю або частково документація або відомості, необхідні для митного оформлення Товарів відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 6.1. Договору, Замовник сплачує вартість узгоджених з Митним брокером робіт до початку митного оформлення Товарів шляхом перерахувань відповідно наданих рахунків. Рахунки, що пред'являються Митним брокером за цим Договором, направляються засобами електронної пошти представнику Замовника.
Пунктами 7.1. - 7.4. Договору, кожна зі сторін виконує свої обов'язки належним чином, з наданням одна іншій належного сприяння.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків, якщо таке невиконання спричинене настанням для однієї із сторін умов непереборної сили.
Відповідальність Митного брокера за збитки, які поніс Замовник під час митного оформлення, не перевищує розміру винагороди Митного брокера.
Митний брокер не несе відповідальності за збитки, понесені Замовником до чи після митного оформлення Товарів, зокрема у разі виявлення після митного оформлення митним органом недобору митних податків та зборів, а також у разі ненадання Замовником у повному обсязі документів та відомостей, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до п. 7.5. Договору митний брокер не несе відповідальності за дії чи бездіяльність замовника, які порушують вимоги законодавчих та нормативно-правових актів України до, під час чи після митного оформлення.
Відповідно до п. 7.6. Договору, в разі неможливості надати Митному брокеру оригінали документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення, Замовник направляє Митному брокеру копії з оригіналів таких документів шляхом засобів електронного зв'язку. При цьому, Замовник несе відповідальність за справжність і достовірність таких документів та інформації, що міститься в них. На вимогу органів митної служби Замовник зобов'язаний негайно надати Митному брокеру оригінали запитуваних документів для пред'явлення митному органу.
У випадку надання Замовником недостовірних документів та інформації, Замовник в повному обсязі відшкодовує Митному брокеру понесені ним збитки.
Також пунктом 7.9. Договору, передбачено, що при пред'явленні органами митної служби Митному брокерові вимог про оплату штрафних санкцій за порушення митних правил або додаткових сум митних платежів і пені або інші платежі, які виникли в результаті подання Митним брокером наданих Замовником недостовірних і (або) неповних відомостей, Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Митного брокера відповідні суми протягом 1 (одного) банківського дня після отримання від Митного брокера повідомлення про пред'явлення вимог про сплату штрафів або митних платежів з наданням відповідних документів.
Пунктом 7.10. Договору встановлено, що замовник несе повну відповідальність за несплату митних і інших обов'язкових платежів, допущених не з вини митного брокера.
Відповідно до п. 7.11. Договору митний брокер не несе відповідальності за допущене недотримання умов обраного замовником митного режиму з моменту оформлення товарів відповідно до даного митного режиму.
Відповідно до п. 10.1. Договору, всі спори, розбіжності та претензії, які можуть виникнути між сторонами при виконанні Договору, та які не вирішені сторонами шляхом переговорів, повинні бути пред'явлені та розглянути у встановленому діючим законодавством порядку.
Пунктом 11.2. Договору, сторони визначили, що Митний брокер має право відмовити Замовнику в наданні послуг з декларування Товарів у разі, якщо Митний брокер має достатні підстави вважати, що надані Замовником документи містять завідомо неправдиві відомості, чи якщо дії або бездіяльність Замовника по наданню Товарів і документів носять протиправний характер, чи будуть суперечити встановленому порядку митного оформлення, а також, якщо Замовник не надасть у повному обсязі необхідні для митного оформлення документи.
23.10.2023 ТОВ "ЛАЙТНІНГ" було подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500520000919U0, у митному оформленні якої було відмовлено, що вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500520/2023/000126.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи рішення про визначення коду товару №КТ-UA500000-0088-2023 від 02.11.2023 Відділом класифікації товарів Одеської митниці Державної митної служби України було отримано для розгляду наступні документи:
- митна декларація, заповнена у звичайному порядку №23UA500520000919U0 від 23.10.2023;
- рахунок-проформа №61104 від 13.09.2023;
- рахунок-фактура б/н від 06.10.2023;
- декларація про походження товару б/н від 06.10.2023;
- номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення №6098802205 від 06.10.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару 626 від 16.10.2023;
- договір про надання послуг митного брокера 26/23 від 16.10.2023;
- інший документ, що використовується у міжнародній практиці замість договору (контракту) 61104 від 13.09.2023;
- інші некласифіковані документи лист №2010 від 20.10.2023.
Даним рішенням Відділом класифікації товарів Одеської митниці Державної митної служби України змінено код Товару, з метою митного оформлення якого була подана декларація, із 8807300090 на 8501310098.
22.11.2023 старшим державним інспектором оперативного відділу №1 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних прави Одеської митниці Дармопук Е.В. складено протокол про порушення митних правил №1817/50000/23.
Як вбачається з даного протоколу, уповноваженою особою Одеської митниці було установлено, зокрема наступне:
« 23.10.2023 директором/митним брокером ТОВ «ЛАЙТНІНГ» гр. України ОСОБА_2., який діє на підставі договору №26/23 на надання брокерських послуг та декларування від 16.10.2023, підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «IM40АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №23UA500520000919U0.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_2. до Одеської митниці були надані: інвойс від 13.09.2023 №61104, комерційний інвойс від 06.10.2023 б/н, декларація про походження товару від 06.10.2023 б/н, документ міжнародного експрес-відправлення від 06.10.2023 №6098802205 та інші товаросупровідні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №23UA500520000919U0 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником є компанія «Actuonix motion devices inc.» (Канада), а покупцем та одержувачем є ФОП «Левіцький Роман Олексійович» ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідно до графи 31 МД № 23UA500520000919UO було заявлено товар «частини до безпілотних летальних апаратів: Лінійний сервопривід L16-R (L16-R Mimiature Linear servos for RC & Arduino 100mm 150:1 6 volts) - 220 шт. Технічні характеристики L16-100-150-6-R: Варіант передачі : 150:1. Пікова позужність: 175N на 4 мм/с. Піковий ККД: 75N @7 мм/с. Максимальна швидкість (без завантаження): 8 мм/с. Максимальне зусилля (у піднятому стані): 200N. Зусилля на задньому приводі: 102N. Варіант ходу: 140 мм. Повторюваність (-Р і LAC) 0,5 мм. Максимальне бічне навантаження (у розтягнутому стані): 20Н. Довжина в закритому стані (від отвору до отвору): 208 мм. Потенціометр зворотного зв?язку: 16k?г+-50%. Лінійність зворотного зв??язку: Менше 2,00%. Вхідна напруга: Серія «R» розрахована на 6 В постійного струму. Струм зупинки: 650 мА при 12B. Робоча температура: від -10С до +50С. Чутний шум: 60 дБ на відстані 45 см. Захист: IP-54. Механічний люфт: 0,25 мм. Кінцеві вимикачі Макс. Струм витоку: 8 мкА. Максимальне статичне зусилля: 250Н. Максимальний робочий цикл: 20%. Торгівельна марка Actuonix motion devices. Країна виробництва-«CN», код товару згідно з УКТ ЗЕД визначено та заявлено 8807300090 (ставка мита 0%, ПДВ - 84510,66 грн.).
Під час здійснення митних формальностей за МД №23UA500520000919UO від 23.10.2023 при перевірці правильності класифікації та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, управлінням адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Одеської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 02.11.2023 №KT-UA500000-0088-2023, згідно якого заявлений за даною МД товар є «лінійний сервопривід (актуатор) L16-100-150-6-R, постійного струму, вхідна напруга 6V, потужністю 75 Вт.» у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 8501310098 (ставка мита 5%).
Сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України вищевказаного товару, відповідно до службової записки митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці від 07.11.2023 №7.10-28.5-03/2450, становить 104504,69 грн., тобто різниця в нарахуванні податків становить 104 504,69 грн.
Згідно листа митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці від 17.11.2023 №7.10-28.5-03/2533 у зв'язку з недотриманням вимог пункту 3 «Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених ч. 8 ст. 287 МК України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №170, (а саме, відсутність копії державного контракту (договору), укладеного з державним замовником, електронного повідомлення про внесення його до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)» в даному випадку не можливе застосування преференції « 168» за кодом товару УКТЗЕД 8501310098.
Отже, декларант перед подачею митної декларації до митниці мав можливість переконатися щодо відповідності опису, характеристик товару, вазі, брати проби та зразки і заявити в митну декларацію достовірні відомості.
Відповідно до графи №54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД від 23.10.2023 №23UA500520000919U0 є директор/митний брокер ТОВ «ЛАЙТНІНГ» гр. України ОСОБА_2, який відповідно до вимог ст. 266 Митного кодексу України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.
Таким чином, директором ТОВ «ЛАЙТНІНГ» гр. України ОСОБА_2., при поданні до Одеської митниці МД №23UA90520000919UO від 23.10.2023 вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 104504,69 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.»
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.04.2024 по справі №521/1247/24, на підставі встановлених в протоколі про порушення митних прави №1817/50000/23 від 22.11.2023 обставин, ОСОБА_2, як директора ТОВ «ЛАЙТНІНГ», було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 50 % несплаченої суми митних платежів, що становить 52 252,34 грн.
За результатом апеляційного перегляду, Одеський апеляційний суд 26.08.2024 залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2., а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2024, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності - залишено без змін.
Одеський апеляційний суд, при перегляді постанови суду першої інстанції виходив з того, що відповідно до графи №54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД від 23.10.2023 №23UA500520000919UO, є директор/митний брокер ТОВ «ЛАЙТНІНГ» гр. України ОСОБА_2, який відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі. Вина ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил, а саме: протоколом про порушення митних правил Nє 1817/50000/23 від 22.11.2023; Митною декларацією Nє 23UA500520000919U0, інвойсом від 13.09.2023 Nє 61104, комерційним інвойсом від 06.10.2023 б/н, декларацією про походження товару від 06.10.2023 б/н, документом міжнародного експрес-відправлення від 06.10.2023 Nє6098802205 та іншими товаросупровідними документами.
3 огляду на встановлене, Одеський апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2. складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а саме заявлення неправдивих відомостей в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.
Як вбачається з листа №2010 від 20.10.2023 за підписом Левіцького Р.О. , всіх зацікавлених осіб було повідомлено, що ФОП Левіцький Р.О. займається постачанням комплектуючих до безпілотних літальних апаратів для українських виробників БпЛА, які є офіційними постачальниками БпЛА до Збройних Сил України, зазначено, що підприємство зобов'язується своєчасно надати відповідну звітність з метою цільового використання товарів, які звільнено від оподаткування. А також вказували, що згідно накладної 6098802205 ДХЛ на адресу підприємства Україна, 65042, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балтська дорога, буд. 46. кв. 49 надійшов вантаж: лінійні сервоприводи L16-R Miniature Linear Servos for RC & Arduino 100mm 150:1 6 volts кількості 220 штук; мета отримання: постачання комплектуючих до БпЛА; умови поставки - DAP; вантаж приходить на комерційній основі; торгівельна марка: Actuonix Motion Devices; кінцевий отримувач - ТОВ «Науково-Виробниче Підприємство СПАЙТЕК» (код ЕДРПОУ 39797655).
ФОП Левіцький Р.О. звернувся з листом-повідомленням від 16.08.2024 до директора ТОВ «ЛАЙНТНІНГ» ОСОБА_2. в якому зазначав, що Лінійні сервопривіди (актуатори) L16-100-150-6-К постійного струму, вхідна напруга 6V, потужністю 75 Вт - у кількості 220 шт були поставлені у повному обсязі ТОВ «НВП СПАЙТЕК» по відповідним накладним, на його запит від 05.08.2024, ним була отримана відповідь від ТОВ «НВП СПАЙТЕК».
Листом №13 від 13.11.2023, адресованим начальнику Одеської митниці, ФОП Левіцький Р.О. повідомив, що є постачальником комплектуючих до безпілотних летальних апаратів та іншого обладнання для українських виробників БпЛА, які здійснюють постачання БпЛА до Збройних Сил України та мають державні контракти з Міністерством оборони України. Так, при здійсненні останньої поставки комплектуючих до БпЛА виконання державних контрактів з Міністерством Оборони України щодо постачання та ремонту БАК «WINDHOVER», ФОП Левіцький Р.О. зіткнувся з незрозумілим ставленням Одеської митниці щодо оформлення товару. Та зазначив, що не ухиляється від сплати всіх необхідних податків та здійснить всі необхідні плати, визначені законодавством.
Також, в матеріалах справи міститься лист ТОВ «НВП СПАЙТЕК» на адресу ФОП Левіцького Р.О. №164 від 16.08.2024, в якому повідомилено, що усі лінійні сервопривіди (актуатори) L16-100-150-6-R, постійного струму, вхідна напруга 6V, потужністю 75 Вт - у кількості 220 шт. були використані ТОВ «НВП СПАЙТЕК» у складі зроблених БПАК "Windhover", які у повному обсязі були поставлені для потреб оборони України, а саме по наступним державним контрактам:
- між ТОВ «НВП СПАЙТЕК» та Міністерством оборони України №403/1/22/23 від 12.03.2022;
- між ТОВ «НВІ СПАЙТЕК» та Міністерством оборони України №370/3/5/6/1/64від 30.08.2023
- між ТОВ «НВП СПАЙТЕК» та Державною установою «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» №2390/23 від 12.09.2023;
- між ТОВ «НВІ СПАЙТЕК» та в/ч НОМЕР_2 Nє3 від 29.09.2023;
- між ТОВ «НВІ СПАЙТЕК» та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області №762 від 09.11.2023;
- між ТОВ «НВП СПАЙТЕК» та в/ч НОМЕР_2 №14 від 12.12.2023;
- між ТОВ «НВП СПАЙТЕК» та в/ч НОМЕР_2 №21 від 14.12.2023.
ТОВ "ЛАЙТНІНГ" звернулося до ФОП Левіцького Р.О. з претензією №2309 від 23.09.2024 в якій, у відповідності до п.7.9. Договору №26/23 від 16.10.2023, вимагало, перерахувати на рахунок митного брокера ТОВ «ЛАЙТНІНГ» суму штрафу в розмірі 50 % несплаченої суми митних платежів, що становить 52 252,34 грн., а також судовий збір в розмірі 605,60 грн.
У відповідь на вказану претензію ФОП Левіцький Р.О. в листі №2024/09-26 від 26.09.2024 повідомив, що ним були надані повністю достовірні відомості та документи. У протоколі про порушення митних правил та рішеннях суду не було зазначено зауважень до документів та відомостей, які були надані ФОП Левіцьким Р.О . Також під час виконання договору ТОВ «ЛАЙТНІНГ» не повідомляло ФОП Левіцького Р.О. про жодні недоліки в наданих останнім відомостях та документах. Водночас штраф за адміністративне правопорушення було накладено у зв'язку з порушенням митних правил, а саме за невірне визначення коду товару відповідно до УКТЗЕД у митній декларації №23UA500520000919U0 від 23.10.2023.
Відповідно до постанови від 01.10.2024 по справі №512/1247/24 Малиновський районний суд м. Одеси задовольнив заяву ОСОБА_2. та розстрочив виплату суми штрафу у розмірі 52 252,34 строком на 12 місяців з виплатою штрафу по 4354,36 грн. (щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили).
Часткова сплата штрафу вбачається зокрема із №237 від 12.11.2024, згідно якої ТОВ «ЛАЙТНІНГ» було здійснено сплату штрафу за порушення митних правил по справі №512/1247/24 в розмірі 15 000,00 грн.
Враховуючи вказані обставини, ТОВ "ЛАЙТНІНГ" вважає, що ФОП Левіцький Р.О. порушив умови Договору, надавши йому недостовірну та не повну інформацію для митного оформлення товарів, які були поставлені відповідачу, у зв'язку з чим ФОП Левіцький Р.О. зобов'язаний здійснити відшкодування сум, які були сплачені позивачем як адміністративне стягнення за порушення митних правил.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої та третьої ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Частиною першою ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Не володіючи спеціальними знаннями та потребуючи професійної допомоги спеціаліста, з метою митного оформлення товарів які ввозяться ним на територію України, ФОП Левіцький Р.О. звернувся до ТОВ «ЛАЙТНІНГ», яке є митним брокером та здійснює господарську діяльність, пов'язану з наданням послуг митного оформлення товарів, що було встановлено судом з наявних в матеріалах справи документів.
Частинами 1 - 2 ст. 416 Митного кодексу України визначено, що митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.
Відповідно до ст. 318 Митного кодексу України, взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ Правил провадження митної брокерської діяльності та порядок контролю за її провадженням затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 517 від 27.09.2021, відповідно до частини першої статті 417 Митного кодексу України, відносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором. Для надання послуг з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, договір укладається безпосередньо між митним брокером і декларантом або уповноваженою ним особою.
16.10.2023 між сторонами було укладено Договір №26/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів відповідно до умов якого, позивач як Митний брокер, від імені, за дорученням та за рахунок відповідача, як Замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов'язані з декларуванням товарів, які належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.
Відповідно до умов Договору обов'язком Замовника є, зокрема, надання Митному брокеру справжніх, достовірних документів на переміщення через митний кордон України Товарів, а також повідомлення інформації та відомостей, які необхідні для митного контролю і митного оформлення та не зазначеної у товаро-транспортної документації. До переліку необхідних документів входять: зовнішньоекономічний договір, коносамент чи інший транспортний документ, який підтверджує належність Замовнику Товарів, рахунок-фактура/інвойс, специфікація/пакувальний лист чи інший документ, який характеризує Товари з обов'язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Рахунок-фактура/інвойс та специфікація/пакувальний лист повинні бути перекладені на українську мову та скріплені печаткою власника вантажу.
Перелік інших необхідних документів визначається сторонами при підготовці Товарів до митного оформлення.
Отже, за змістом укладеного договору вбачається, що обов'язком Митного брокера, зокрема, є надання брокерських послуг Замовнику та забезпечення декларування товарів на митниці. Надання державній митній службі митних документів, які необхідні для здійснення митного контролю та митного контролю Товарів у тому числі митних декларацій.
Таким чином, із зазначеного вбачається, що Митний брокер може приступити до виконання своїх обов'язків за Договором, лише після виконання Замовником обов'язку з надання всіх необхідних документів із зазначенням всіх необхідних відомостей, що необхідні для митного оформлення.
Між тим, відповідно до п. 11.2. Договору, Митний брокер має право відмовити Замовнику в наданні послуг з декларування Товарів у разі, якщо Митний брокер має достатні підстави вважати, що надані Замовником документи містять завідомо неправдиві відомості, чи якщо дії або бездіяльність Замовника по наданню Товарів і документів носять протиправний характер, чи будуть суперечити встановленому порядку митного оформлення, а також, якщо Замовник не надасть у повному обсязі необхідні для митного оформлення документи.
Таким чином, оскільки ТОВ «ЛАЙТНІНГ» приступив до виконання умов Договору, подав до органу митного контролю митну декларацію та вчинив всі необхідні дії для здійснення процедури митного оформлення товарів, які ввозились ФОП Левіцьким Р.О. на територію України, то у позивача, як підприємства, що надає послуги з декларування товарів, на момент оформлення декларації, не виникло заперечень та зауважень до наданих відповідачем документів та відомостей.
Сам позивач у своїх додаткових поясненнях до суду першої інстанції (вх.№2711/25 від 27.01.2025) вказує, що після вивчення документів наданих відповідачем, та технічної документації, зазначений товар був класифікований в коді УКТ ЗЕД 8807300090 (ставка мита 0 %), як частини до безпілотних летальних апаратів.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст. 258 Митного кодексу України, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Окрім того, частиною 2 ст. 266 Митного кодексу України визначено, що перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.
Можливість проведення такої перевірки також передбачена п.4.8. Договору.
Таким чином, під час оформлення декларації, позивач мав право зокрема, здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям) зазначеного ФОП Левіцьким Р.О .
В той же час, при перевірці правильності класифікації та кодування товарів, з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, уповноваженими особами Одеської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару УКТ ЗЕД - 850131 0098 (ставка мита 5 %), що є відмінним від коду УКТ ЗЕД, визначеного особою, яка подала митну декларацію.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.
Відповідно до статті 459 Митного кодексу України, адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з п.43 ст.4 Митного кодексу України, посадові особи підприємств - це керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Так, стаття 385 Митного кодексу України передбачає, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отримавши митну декларацію №23UA500520000919U0 від 23.10.2023, уповноважені особи Одеської митниці встановили, що ОСОБА_2., який є уповноваженою особою підприємства, що здійснює митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України (директором ТОВ «ЛАЙТНІНГ»), здійснив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.
В подальшому постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2024, яка залишена без змін Одеським апеляційним судом, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 52 252,34 грн.
У даному випадку, накладення адміністративного стягнення відбулося саме у зв'язку з зазначенням неправильного коду товару УКТ ЗЕД, що в свою чергу було здійснено позивачем після вивчення документів, наданих відповідачем ,та технічної документації.
Посилання апелянта на те, що штраф було накладено через недобір митних платежів, не приймається колегією суддів до уваги. Адже саме визначення неправильного коду товару УКТ ЗЕД привело до того, що було неправильно визначено ставку ввізного мита та здійснено недобір митних платежів.
Як було встановлено митним органом та Малиновським районним судом м.Одеси, митні платежі за товар по митній декларації №23UA500520000919U0 було нараховані умовно, тобто із застосуванням преференцій №225, із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами.
Натомість, під час здійснення митних формальностей за МД №23UA500520000919U0 від 23.10.2023 при перевірці правильності класифікації та кодування товарів з урахуванням фактично встановлених відомостей під час проведення митного огляду товарів, управлінням адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Одеської митниці було прийнято рішення про визначення коду товару від 02.11.2023 №КТ-UA500000-0088-2023, згідно якого заявлений за даною МД товар є «лінійний сервопривід (актуатор) L16-100-150-6-R, постійного струму, вхідна напруга 6V, потужністю 75 Вт.» у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено класифікувати за кодом УКТЗЕД 851310098 (ставка мита 5%).
Як вбачається з п. 3 Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення, для підтвердження відповідності товарів вимогам, визначеним частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає митниці, що здійснює митне оформлення товарів, заяву із зазначенням найменування товарів, їх кодів згідно з УКТЗЕД, кількості, вартості та призначення, країни походження товарів, найменування державного замовника у сфері оборони (далі - державний замовник) та виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель, до якої додаються, зокрема, засвідчені в установленому порядку копії:
- зовнішньоекономічного договору (контракту) на постачання товару або іншого документа, який є підставою для ввезення товарів на митну територію України;
- державного контракту (договору), укладеного з державним замовником;
- електронного повідомлення про внесення його до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів);
- технічного паспорта або іншого документа заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територію України.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, таких документів митному органу надано не було, у зв'язку з чим, Одеська митниця дійшла висновку, який було підтверджено Малиновським районним судом м.Одеси та Одеським апеляційним судом, про те, що в даному випадку відбулося неправильна кваліфікація коду УКТ ЗЕД.
Так, умовами Договору, укладеного між сторонами визначено, що при пред'явленні органами митної служби Митному брокерові вимог про оплату штрафних санкцій за порушення митних правил або додаткових сум митних платежів і пені або інших платежів, які виникли в результаті подання Митним брокером наданих Замовником недостовірних і (або) неповних відомостей, Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Митного брокера відповідні суми протягом 1 (одного) банківського дня після отримання від Митного брокера повідомлення про пред'явлення вимог про сплату штрафів або митних платежів з наданням відповідних документів.
Натомість під час розгляду справи позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що, на виконання п. 2.2 Договору, відповідач надав до переліку необхідних документів на переміщення через митний кордон України вказаного товару, відомості або документацію, в яких би було зазначено код товару УКТ ЗЕД 8807300090, та навпаки, згідно наданих позивачем додаткових пояснень (вх №2711/25 від 27.01.2025), вбачається, що саме позивач, після вивчення документів, наданих відповідачем та технічної документації, класифікував зазначений товар за кодом УКТ ЗЕД 8807300090.
Тобто позивач на власний розсуд, не володіючи всім необхідним пакетом документів, який би підтверджував те, що товар відноситься до коду УКТ ЗЕД 8807300090, зазначив відповідні відомості у митній декларації. При чому, позивач не вчинив дій щодо витребування додаткових документів у відповідача або щодо перевірки товару, який переміщається через митний кордон, визначив код УКТ ЗЕД товару лише на підставі посилань відповідача, який не володіє спеціальними знаннями у сфері митного оформлення товарів.
Згідно з частиною першою ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Частинами першою та другою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини першої ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга ст. 224 ГК України).
Згідно з приписами частини першої ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом
Відповідно до частин першої та другої ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною першою та другою ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частини третя та четверта ст. 623 ЦК України).
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду справи ТОВ «ЛАЙТНІНГ» не було доведено вини відповідача, а саме, що ФОП Левіцький Р.О., в порушення умов Договору №23/23 на надання брокерських послуг та декларування товарів, надав митному брокеру недостовірні або неповні відомості про товар який підлягав митному оформленню.
Адже відповідач надав позивачу наявні у нього документи, в свою чергу позивач, як спеціаліст у сфері митного оформлення, вважав дані документи достатніми, адже у іншому випадку, він би міг в порядку 11.2. Договору відмовити Замовнику в наданні послуг з декларування Товарів, однак такі дії позивач не вчинив.
Крім того, митний брокер не скористався своїм правом під час оформлення декларації, здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям) зазначеного ФОП Левіцьким Р.О . Тобто позивач здійснював митне оформлення фактично «наосліп», хоча він отримує плату саме за надання послуг з митного оформлення товару, як суб'єкт, який спеціалізуєтсья саме на митному декларуванні.
Таким чином, саме халатне виконання позивачем своїх обов'язків щодо митного оформлення товарів, а саме неправильне визначення коду УКТ ЗЕД товару призвело до того, що митні платежі були занижені, а на позивача було накладено штраф.
Дані обставини свідчать про те, що позивачем не було доведено вину відповідача у даному випадку, як і не було доведено причинно-наслідкового зв'язку між такими протиправними діями та понесенням ним збитків,у вигляді адміністративного стягнення за порушення митних правил внаслідок неправильного проведення процедури митного оформлення товарів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЛАЙТНІНГ» до ФОП Левіцького Р.О. про стягнення компенсації штрафних санкцій за протоколом про порушення митних правил у сумі 52 857,94 грн.
Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТНІНГ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 по справі №916/5006/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
Постанову складено та підписано 06.06.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран