ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2627/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Шевченко А.О., за довіреністю;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
на рішення Господарського суду Одеської області
від 05 лютого 2025 року (повний текст складено 17.02.2025)
у справі № 916/2627/24
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро",
2. ОСОБА_1
про стягнення солідарно 3 171 737, 24 грн., -
суддя суду першої інстанції: Смелянець Г.Є.,
місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 04.06.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, , проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У червні 2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі також - позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Адепт-Агро» (далі також - відповідач-1, Товариство) та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-2, ОСОБА_2 ) заборгованості в сумі 3 171 737, 24 грн., з яких: 2 291 399,20 грн. - основна заборгованість за тілом кредиту, 880 338,04 грн. - заборгованість за процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку ТОВ «Адепт-Агро» зобов'язань за кредитним договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021 в частині своєчасного погашення заборгованості по сумі кредиту та процентам за користування кредитом.
Оскільки виконання зобов'язань Товариства за вказаним договором забезпечено порукою згідно з договорами поруки від 25.10.2021 №33511364-ДП-2/1, укладеним між поручителем ОСОБА_1 та кредитором АТ КБ "ПРИВАТБАНК, позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24 (суддя Смелянець Г.Є.) позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість, яка виникла за кредитним договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 291 399,20 грн., заборгованість за процентами у розмірі 714 676,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Крім того, вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" по 18 036,45 грн витрат по сплаті судового збору.
Так, виходячи з обсягу наданих позивачем суду документів, позовних вимог Банку та їх обґрунтувань, господарський суд дійшов висновку про доведеність Банком факту надання відповідачу-1 кредитних коштів, які ТОВ «Адепт-Агро», в порушення прийнятих на себе зобов'язань, не повернуло, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 291 399,20 грн., вимоги про стягнення якої суд першої інстанції задовольнив.
Водночас, перевіривши здійснений АТ КБ "ПРИВАТБАНК" розрахунок процентів у розмірі 880 338,04 грн. за користування кредитними коштами, суд встановив зміну істотних умов кредитного договору шляхом застосування Банком збільшення розміру процентної ставки з 14.27% (базова) до 20,65% протягом певних періодів.
Виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивачем відповідачів про зміну розміру процентної ставки в сторону збільшення порівняно із базовою, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем права нараховувати проценти за користування кредитом за збільшеною ставкою, аніж та, яка узгоджена сторонами у договорі.
Тому, здійснивши власний розрахунок процентів за відповідний період, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням розміру базової процентної ставки (замість розрахованої позивачем збільшеної процентної ставки) та часткового погашення ТОВ «Адепт-Агро» процентів і, правомірною є сума процентів у розмірі 714 676,50 грн., що мало наслідком часткового задоволення заявлених АТ КБ "ПРИВАТБАНК" позовних вимог.
Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що договором поруки №33511364-ДП-2/1 від 25.10.2021, укладеним між Банком та ОСОБА_1 , дійсно забезпечено виконання зобов'язань ТОВ «Адепт-Агро» за кредитним договором № 33511364-КД-2 від 25.10.2021, а тому наявні підстави для стягнення з поручителя у солідарному порядку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 291 399,20 грн та заборгованості за процентами у розмірі 714 676,50 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також, апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати заперечення на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025, які включені до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24. Судові витрати покласти на відповідача.
Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному:
- суд першої інстанції не здійснив належну оцінку положення додаткової угоди №1 до кредитного договору щодо порядку визначення процентної ставки та дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем права нараховувати проценти за користування кредитом за збільшеною ставкою, аніж та, яка узгоджена сторонами у договорі, оскільки розмір процентів визначений саме умовами додаткової угоди №1;
- судом не було взято до уваги, що відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору стосовно нарахування базової процентної ставки з урахуванням змін Індексу UIRD, сторони погодили не порядок її збільшення (або зменшення), а загальний порядок її визначення, безвідносно до якоїсь абсолютної величини;
- розмір нарахованих позивачем процентів не залежить від будь-якої ініціативи Банку, а погоджений сторонами у договорі шляхом погодження порядку розрахунку в залежності від коливання Індексу UIRD - українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці, відомості про який є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного банку України, що дає можливість також боржнику знати поточну процентну ставку за договором;
- суд дійшов помилкового висновку про відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення Банком відповідачів щодо зміни розміру процентної ставки, з огляду на відмову суду у задоволенні заяви позивача про повернення на стадію підготовчого провадження за вх. №881/25 від 13.01.2025 для подання належних доказів щодо направлення повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки, клопотання про долучення яких до матеріалів справи судом також було залишено без розгляду. При цьому, судом не враховано те, що лише після закриття підготовчого провадження Банком були виявлені додаткові відомості, які підлягають дослідженню судом і даний випадок є винятковим та потребував значних зусиль позивача для пошуку відповідних відомостей, які добросовісно докладав Банк. Таким чином, посилання представника відповідача про неотримання повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки не відповідає дійсності, що підтверджується регістром аналітичного обліку електронних повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки за кредитним договором №33511364-КД-2 та направленими повідомленнями позичальнику та поручителю. Натомість, недослідження судом першої інстанції доказів повідомлення відповідача про зміну розміру базової процентної ставки призвела до неправильного застосування норм матеріального права та відмови у задоволенні частини позовних вимог;
- приймаючи рішення про часткове стягнення процентів у розмірі 714 676,50 грн, суд не зазначив, досліджуючи які докази і з яких мотивів він дійшов відповідного висновку. Посилаючись на власний розрахунок процентів, суд не зазначає, яка саме процентна ставка (базова чи компенсаційна) та за який період визнається судом встановленою або спростованою, не наводить математичних розрахунків обрахування процентів, не бере до уваги п. 4.8. кредитного договору та не враховує, що в період належного виконання зобов'язань позичальником за договором нараховувались компенсаційні проценти, які відшкодувала держава і що ці проценти не є предметом спору;
- висновки суду про те, що саме відповідач сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом у загальному розмірі не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції не врахував, що погашення процентів відбувалось Фондом розвитку підприємництва, а не позичальником, натомість, в порушення умов Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, сплачені Фондом проценти за попередні періоди зарахував в погашення заборгованості компенсаційних процентів за користування кредитом, обов'язок щодо сплати яких в розмірі 7% річних мав позичальник. Отже, проведення судом першої інстанції перерахунку процентів, шляхом погашення компенсаційних процентів за рахунок коштів Фонду є неправомірним.
Детальніше доводи АТ КБ "ПРИВАТБАНК" викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24 та призначено її розгляд на 28.05.2025 року о 10:30 год. Відповідачам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
Жодний з відповідачів своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
10.04.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач, просить суд апеляційної інстанції врахувати під час розгляду даної справи висновки, зроблені Південно-західним апеляційним господарським судом в постанові від 01.04.2025 у справі №916/2742/24:
Ухвалою суду від 05.05.2025 задоволено клопотання представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - адвоката Шевченко Антона Олександровича про надання йому можливості брати участь у розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon". Вирішено здійснювати розгляд справи №916/2627/24 в режимі відеоконференції.
Відповідно до ухвали суду від 28.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2025 о 14.00 го.
04.06.2025у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов'язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представників ТОВ "Адепт-Агро" та ОСОБА_1 у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у визначений законом строк.
В судовому засіданні 04.06.2025, яке проводилось у режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З огляду на матеріали справи вбачається, що 25.10.2021 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Адепт-Агро" у (Позичальник) укладено кредитний договір №33511264-КД-2 (далі - Договір), згідно з яким кредит надається Банком у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
Відповідно до п. А.2 Договору ліміт цього Договору: 2 954 040,92 грн., у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 2911 189,80 грн. - на придбання трактора John Deere 6195M,
- у розмірі 42 851,12 грн., на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.
Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.
Термін повернення кредиту - 01.02.2026 (п. А.3 Договору).
Згідно з п. А.5 Договору, зобов'язання Позичальника забезпечуються:
- договором застави сільськогосподарської техніки №33511364-ДЗ-2/1 від 25.10.2021 року;
- договором поруки №33511364-ДП-2/1 від 25.10.2021 року.
Положеннями п. А.6 Договору встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14,27 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. А.6.1 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 17,27% річних. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6. цього Договору При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього Договору та дати початку її нарахування.
Пунктом А.6.2 Договору сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього Договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в п.п. А.6, А.6.1, А.7. цього Договору, може бути переглянуто за ініціативою однієї із Сторін, про що Сторони укладають Договори про внесення змін до цього Договору. У випадку відмови Позичальника від розміру процентної ставки, переглянутої за ініціативи Банку, Сторони узгодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі облікової ставки НБУ на дату перегляду, помноженої на 3, про що Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням дати початку їх нарахування без внесення змін до цього Договору.
За умовами п. А.7. Договору, у випадку порушення Позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 28,54% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
Проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною Договору (п. А.8. Договору).
У пункті А.10. Договору сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом "А" цього Договору, може змінюватися протягом дії Договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин: неналежному виконанні Позичальником взятих на себе зобов'язань за цим Договором; збільшенні або зменшенні оборотів грошових коштів за поточними рахунками Позичальника, відкритими у Банку або в іншому банку; надходженні до Банку заяви або клопотання Позичальника про зміну умов Договору; зміни кредитоспроможності чи платоспроможності Позичальника (в бік погіршення або покращення); зміни кредитних процедур та інших внутрішніх документів Банку, які регламентують порядок та умови надання кредитів; порушенні Позичальником будь-якої умови цього Договору.
Сторони визначали, що зміни щодо істотних умов кредитування можуть вчинятися в тій же формі, що й укладено цей Договір.
Відповідно до п. А.11 Договору, будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: Адреса Банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна Електронна пошта: help@pb.ua, адреса Позичальника: 73020, Україна, область Херсонська, місто Херсон, вулиця Вазова, будинок 1, Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Кредит надається Банком шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника: ТОВ "АГРОТЕК-ІНВЕСТ" (п. 1.1. Договору).
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.
Згідно з п.п.2.2.1-.2.2.3 Договору, Позичальник зобов'язується, зокрема:
- використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору;
- сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього Договору;
- повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.2.5. Договору, зобов'язання Позичальника, передбачені п. 2.2. цього Договору, протягом дії цього Договору можуть змінюватись у порядку, передбаченому п. А.10 цього Договору.
Підпунктом 2.2.6. Договору передбачено, що Позичальник доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, для виконання зобов'язання з погашення кредиту, а також процентів за його користування.
Згідно з п. 2.3.2, п. 2.3.8. Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Позичальником, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, виконання інших зобов'язань за цим Договором, шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2,2.2.3,2.2.16,2.3.2,2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6, п.А.6.1 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору, в разі порушення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. А.7 цього Договору.
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюються у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п.4.3. Договору).
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати центів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.7. Договору).
Згідно з п. 6.1, п. 6.2. Договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
Додатком №1 до Договору №33511264-КД-2 від 25.10.2021 визначено графік платежів, відповідно до якого Позичальник має сплачувати Банку у дати: 01.12.2021, 01.01.2022, 01.02.2022, 01.12.2022, 01.01.2023, 01.02.2023, 01.12.2023, 01.01.2024, 01.02.2024, 01.12.2024, 01.01.21025, 01.02.2025, 01.12.2025, 01.01.2026, 01.02.2026 по 194 079,32 грн. (за винятком 01.12.2022, 01.12.2023, 01.12.2024 та 01.12.2025, оскільки в ці дати додатково сплачується сума страхового платежу у розмірі 10 712,78 грн.)
Договір разом із додатком до нього підписано представниками сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
25.10.2021, керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого Постановою КМУ від 24.01.2020 року за № 28, надалі Порядок, враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Адепт-Агро" також було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №33511364-КД-2 (далі - Додаткова угода), відповідно до під. "а" п. 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно з під. "б" п. 1 Додаткової угоди, Позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі й зобов'язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та Договором.
Відповідно до під. "і" п. 1 Додаткової угоди, фінансова державна підтримка призупиняється у разі порушення Позичальником більш, ніж на 15 календарних днів зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або компенсаційної процентної ставки. За період призупинення, Позичальнику фінансова державна підтримка не надається.
За приписами п. 2 Додаткової угоди, на підставі наведеного вище, Сторони узгодили внести зміни в Договір, та викласти умови Договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування у редакцій даної Додаткової угоди.
Зокрема: пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує Банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди 14,27% річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
- Індекс UIRD (3місяці) +7%.
де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступним в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка "Viber"; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером "Чат Sender", а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.
Пунктом 2.2. Додаткової угоди встановлено, що у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. Додаткової угоди +5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно з п. 2.4. Додаткової угоди, Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені в п.п. 2.1.-2.3. цієї Додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.7. Додаткової угоди, погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.
Умовами п. 2.10. Додаткової угоди передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. додаткової угоди + 5% річних.
Згідно з п. 3 Додаткової угоди, всі інші умови Договору, що не суперечать умовам цієї Додаткової угоди, лишаються незмінними.
Водночас, у п. 4 Додаткової угоди вказано, що ця Додаткова угода та кредитування, згідно порядку, припиняє свою дію, в разі настання обставин, зокрема, прострочення Позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів за його користування понад 90 днів. З дати, що слідує за датою настання вказаної обставини, Позичальник здійснює погашення кредиту на умовах, визначених Договором.
Ця Додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених у п. 4 цієї Додаткової угоди (п. 5 Додаткової угоди).
Додатком 1 до Додаткової угоди №1 від 25.10.2021 є Графік платежів, якій є ідентичним із Графіком платежів Договору.
При цьому, у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №№33511364-КД-2 від 25.10.2021 Сторони погодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та порядку сплати згідно п.п. 2.1 - 2.4 Додаткової угоди №1.
Додаткову угоду №1 разом із Додатком до неї підписано представниками Сторін шляхом накладення електронного підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Разом з тим, 25.10.2021 між ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Кредитор) був укладений Договір поруки №33511364-ДП-2/1 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ "Адепт-Агро" (Боржник) зобов'язань за Кредитним договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021.
За положеннями п. 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
При цьому, у відповідності п. А.6 Договору поруки зазначено, що за користування кредитом Позичальник повинен сплачувати 14,27% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом А.6.1 Договору поруки встановлено, зокрема, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 Кредитного договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 17,27% річних з письмовим повідомленням про це.
За умовами п. А.7. Договору поруки, у випадку порушення Позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 28,54% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
Пунктом 1.3 Договору поруки зазначено, що Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.
Відповідно до п. 1.5 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов'язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Пунктом 4.1 Договору поруки унормовано, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у даній справі, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 27.10.2021 перераховано на поточний рахунок ТОВ «Адепт-Агро» кредитні кошти у розмірі 2 911 189,80 грн.
Крім того, 25.10.2022 Банк сплатив 10 712,78 грн. страхового платежу за договором добровільного страхування наземного транспорту №DNH0MA-219P2FE від 25.10.2021, про що в матеріалах справи наявна відповідна виписка по рахунку НОМЕР_1 .
Відповідачем -1 здійснено повернення кредиту на загальну суму 630 503,38 грн., що також вбачається з наявної у матеріалах справи банківської виписки.
Крім того, з огляду на матеріали справи вбачається, що з рахунку Позичальника протягом періоду: листопад НОМЕР_2 Банком списувалися кошти щодо погашення процентів (до 01.02.2022 включно), а також погашення процентів (сплата компенсаційних відсотків) відбувалась за рахунок Фонду розвитку підприємництва до 07.07.2022 (включно), що підтверджується виписками з рахунку ТОВ «Адепт-Агро» за період з 37.10.2021 по 02.05.2024 (включно) (т. 1 а.с. 70-142).
Оскільки ТОВ «Адепт-Агро» порушило свої зобов'язання за Кредитним договором через припинення щомісячних платежів за Графіком, Банк надіслав на адресу Товариства повідомлення-вимогу від 23.04.2024 за вих. №11013НЕСFS4DN, в якій повідомляв ТОВ «Адепт-Агро» про порушення останнім зобов'язань за Договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021, вимагав дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів. Банк зазначив, що станом на 23.04.2024 загальний розмір заборгованості складає 3 162 654,40 грн, з яких прострочена заборгованість дорівнює 1 594 585,97 грн. При цьому, позивач вказав, що заборгованість складається з: 2 291 399,20 грн. - кредитні кошти (з яких прострочений кредит - 1 126 923,28 грн.) та 871 255,20 грн. - проценти (з яких 467 662,69 грн. - прострочені проценти). Також, Банк зауважив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 03.05.2024, строк 01.02.2026, що узгоджений п. А.3 Договору №33511364-КД-2 від 25.10.2021 буде вважатися таким, що настав 03.05.2024.
Докази відправки 29.04.2024 вказаної вимоги на адресу відповідача-1 наявні у матеріалах справи (т. 1 а.с. 60-63).
Аналогічне повідомлення-вимогу від 03.05.2024 за вих.№11013HECFS4DN Банком було надіслано на адресу Поручителя - ОСОБА_1 . У вказаній вимозі позивач, у зв'язку з порушеннями відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021, вимагав від Поручителя сплатити прострочену заборгованість в повному обсязі, на умовах та порядку, що встановлені Кредитним договором.
Зазначені повідомлення-вимоги залишені без реагування як з боку ТОВ «Адепт-Агро», так і з боку Поручителя - ОСОБА_1.
У матеріалах справи міститься договір добровільного страхування наземного транспорту №DNH0MA-219P2FE від 25.10.2021, укладений між ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" та ТОВ "Адепт-Агро" щодо страхування трактора колісного John Deere 6195M.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Насамперед, судова колегія вказує, що доводи та вимоги апеляційної скарги Банку стосуються лише незгоди останнього з висновками суду першої інстанції щодо розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом, який підлягає солідарному стягненню з відповідачів.
Водночас, Банк просить врахувати заперечення на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025, якою, зокрема: відмовлено у задоволенні заяви позивача про повернення на стадію підготовчого провадження та залишено без розгляду заяву позивача про долучення до матеріалів справи відомостей щодо направлення повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки (вх.№888/25 від 13.01.2025) на підставі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані заперечення додані до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24.
Тому, враховуючи норми ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів переглядає судове рішення від 05.02.2025 у даній справі лише в оскаржуваній частині.
Так, статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище, частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач неодноразово змінював процентну ставку, проте ним не доведено існування правових підстав для встановлення і застосування збільшеної процентної ставки (порівняно із базовим рівнем).
Тому, за позицією суду першої інстанції, правомірним є нарахування процентів у лише розмірі базової процентної ставки, яка визначена пунктом А.6 Кредитного договору на рівні 14,27% річних.
У цьому контексті судова колегія зазначає наступне.
Право Банку переглядати розмір базової процентної ставки та, у випадку встановлення прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів), змінювати процентну ставку - прямо передбачено Кредитним договором та Додатковою угодою №1 до нього.
Так, умова, формула та порядок нарахування відсоткової ставки за користування кредитом передбачена Додатковою угодою №1 від 25.10.2021, яка є невід'ємною частиною Кредитного договору та укладена Сторонами, оскільки Позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки.
При цьому, формула та порядок нарахування відсоткової ставки, наведені у Додаткові угоді є такими, що визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28.
Так, у п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді, зокрема, часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами суб'єктів підприємництва (далі - компенсація відсотків).
Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 цієї постанови чітко передбачено порядок нарахування базової відсоткової ставки, який відповідає змісту Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №33511364-КД-2 від 25.10.2021.
У п. 1. Додатку №1 до Додаткової угоди «Графік погашення» також чітко зазначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі та порядку сплати, згідно п.п. 2.1 - 2.4 Додаткової угоди №1.
У пункті 2.1 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №33511364-КД-2 від 25.10.2021 встановлено, що розмір базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб , що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці.
При цьому, у Додатковій угоді зауважено, що дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Апеляційна колегія виходить з того, що і Кредитний договір, і Додаткова угода№1 до нього, і Додаток №1 до Додаткової угоди ««Графік погашення» підписані з боку Позичальника шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Отже, з огляду на підписання відповідачем-1 Додаткової угоди №1, ним погоджений розмір базової процентної ставки саме з урахуванням коливання Індексу UIRD, який є публічно доступною інформацією.
Саме на підставі цих документів Банком здійснено розрахунок по відсотковій ставці.
Слід зазначити, що порядок розрахунку базової процентної ставки розписано в апеляційній скарзі АТ КБ "ПРИВАТБАНК, з огляду на яку вбачається, що при укладенні Кредитного договору сторони визначили проценти в розмірі 14,27% річних.
Разом з тим:
- 14.12.2021 Індекс UIRD (3 місяці) становив 7,31 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 14,31% річних (7,31 % + 7,00 %);
- 14.03.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 7,04 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 14,04 % річних (7,04 % + 7,00 %);
- 14.06.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 6,63 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 13,63 % річних (6,63 % + 7,00 %);
- 14.09.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 10,70 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2022 року склав 17,70 % річних (10,70 % + 7,00 %);
- 14.12.2022 Індекс UIRD (3 місяці) становив 11,15 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 18,15 % річних (11,15 % + 7,00 %);
- 14.03.2023 Індекс UIRD (3 місяці) становив 12,00 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 19,00 % річних (12,00 % + 7,00 %);
- 14.06.2023 Індекс UIRD (3 місяці) становив 13,50 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 20,50 % річних (13,50 % + 7,00 %);
- 14.09.2023 Індекс UIRD (3 місяці) становив 14,48 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2023 року склав 21,48 % річних (14,48 % + 7,00 %);
- 14.12.2023 Індекс UIRD (3 місяці) становив 13,65 %, тому розмір базової процентної ставки за наступний квартал 2024 року склав 20,65 % річних (13,65 % + 7,00 %).
Судова колегія перевіривши вказану інформацію за посиланням https://bank.gov.ua/files/UIRD.xls, зазначає про її правдивість та підставність, а відтак, розмір процентної ставки за Кредитним договором в редакції Додаткової угоди №1 до нього є загальнодоступним та не залежить від волі Сторін правочину.
При цьому, як вже зазначалось судом, Позичальник був достеменно обізнаний про це, оскільки особисто підписав вищезазначені документи, в яких було наведено умови та формула розрахунку процентів у спірному випадку.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021, наданий Банком (т. 1 а.с. 218-220), судова колегія зазначає, що позивачем для нарахування процентів застосовано у відповідні періоди базову ставку, виходячи з вищенаведеного коливання Індексу UIRD, у зв'язку з чим Банк неодноразово змінював процентну ставку: з 27.10.2021 по 31.12.2021 - 14,27%, з 01.01.2022 по 02.03.2022 - 14,31%, з 01.04.2022 по 02.06.2022 - 14,043%, з 01.07.2022 по 02.09.2022 - 13,63%, з 01.10.2022 по 29.12.2022 - 17,70%, з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 18,15%, з 01.04.2023 по 02.06.2023 - 19,00%, з 01.07.2023 по 02.09.2023 - 20,50%, з 01.10.2023 по 02.12.2023 - 21,48%, з 01.01.2024 по 02.03.2024 - 20,65%, з 20.03.2024 по 02.05.2024 - 14,27%.
Водночас, з наданих позивачем банківських виписок вбачається, що Позичальник 04.01.2022 та 01.02.2022 сплатив Банку проценти у розмірі 14,31% (тобто у більшому розмірі порівняно з визначеним у Договорі - 14,27%). При цьому, жодних повідомлень, претензій, зауважень з приводу зміни розміру базової процентної ставки від Позичальника не надходило. Доказів оспорення Фондом розвитку підприємництва сплачених ним відсотків за користування відповідачем-1 кредитним лімітом до суду не надано. Також не надано доказів визнання умов Додаткової угоди до Договору по сплаті відсотків недійсними.
Таким чином, сплата процентів у розмірі відмінному від ставки 14,27% та відсутність заперечень до цього з боку відповідача-1 спростовує висновки суду першої інстанції про необізнаність Позичальника щодо зміни розміру процентної ставки у передбачений Кредитним договором спосіб.
Однак, суд першої інстанції не здійснив належну оцінку положенням Додаткової угоди №1 щодо порядку визначення процентної ставки та інформації, наведеної у банківських виписках по рахунку відповідача-1, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем права нараховувати проценти за користування кредитом за збільшеною ставкою, аніж та, яка узгоджена сторонами у Договорі, оскільки розмір процентів визначений саме умовами Додаткової угоди №1.
Апеляційним судом встановлено, що при нарахування відсоткової ставки приймались до уваги період сплати та періоди прострочки сплати заборгованості по Кредитному договору, оскільки ці обставини впливають на зміну базової відсоткової ставки.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та доданих виписок, відповідачем-1 були допущені неодноразові порушення умов Кредитного договору по сплаті щомісячних платежів по погашенню кредитної заборгованості, що, у тому числі, було підставою для зміни відсоткової ставки.
Періоди нарахування відсотків за користування кредитними коштами, розмір відсоткової ставки, кількість днів, на які нараховували відсотки, в тому числі і прострочених, відображені у виписках Банку № 20681052249044 та № 20688021114590, наявних у матеріалах справи.
У відповідності зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Згідно усталеної практики Верховного Суду пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).
Враховуючи вищезгадані норми чинного законодавства та встановлені обставини у даній справі, а також з огляду на направлення Банком відповідачам на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вимоги про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості, колегія суддів вказує, що Банк міг нараховувати проценти за користування кредитом лише в період строку кредитування, а саме з 25.10.2021 по 03.05.2024.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами, судова колегія зазначає, що нарахування відсотків здійснено по 03.05.2024, тобто - правильно.
Отже, враховуючи сплату Позичальником 04.01.2022 та 01.02.2022 процентів у збільшеному розмірі та відсутність у останнього жодних заперечень з цього приводу, а також підтвердження матеріалами цієї справи факту наявності у Позичальника простроченої заборгованості зі сплати процентів, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ "Адепт-Агро" було обізнано про зміну розміру базової процентної ставки у відповідний період.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і позивачем доведено правомірність позовної вимоги про стягнення заборгованості по процентах у заявленому до стягнення розмірі (за збільшеною ставкою, аніж та, яка узгоджена сторонами у договорі), а висновок місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) про зворотне є передчасним.
При цьому, виходячи з того, що місцевий господарський суд дійшов відповідного висновку з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення Банком відповідачів щодо зміни розміру процентної ставки, судова колегія звертає увагу на те, що одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України. Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі №910/16557/17 зазначав, що «При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст.ст. 641 - 642 Цивільного кодексу України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України».
Таким чином, стосовно повідомлення боржника про зміну відсоткової ставки та тлумачення умов Договору, судова колегія зазначає, що з урахуванням вищевикладених обставин даної справи, сторонами встановлено порядок, зокрема, підвищення процентної ставки, що в свою чергу, погоджено Позичальником у Додаткові угоді №1, як умови укладення Кредитного договору, і таке підвищення жодним чином не залежить від волі сторін правочину.
Тому у даному випадку повідомлення Банком Позичальника про зміну процентної ставки (збільшення/зменшення) не впливає на застосування відповідної (підвищеної) відсоткової ставки, оскільки таке підвищення не слід розцінювати як зміну умов кредитування, з якою Позичальник має право не погоджуватись, зокрема, шляхом подання Банку письмового повідомлення про свою незгоду.
З огляду на вказане, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність проведення власного розрахунку процентів, які підлягають стягненню з відповідачів на користь Банку, з огляду на відсутність повідомлення Кредитодавцем Позичальника про коливання (зміну) процентної ставки кожні 3 місяці.
При цьому, дослідивши наведений судом першої інстанції власний розрахунок, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не врахував в останньому, що вищенаведеними Договором та Додатковою угодою №1 передбачений не лише розмір та порядок сплати відсоткової ставки у випадку прострочення Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів (п. 2.2.Додаткової угоди), а і розмір та порядок сплати відсоткової ставки у випадку належного виконання Позичальником умов Кредитного договору (компенсаціїні сплати відсотків Фондом розвитку підприємства).
Зокрема, визначаючи, що у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 Позичальник мав сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14,27%, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що у вказаній період відсоткову ставку погашав саме Фонд розвитку підприємства за винятком 7%, які повинен був сплачувати особисто Позичальник.
Вказане узгоджено Сторонами у п. 2.3. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 33511364-КД-2 від 25.10.2021, враховуючи положення якого, Банк щокварталу, з урахуванням зміни Індексу UIRD переглядав розмір базової процентної ставки, що відображається у розрахунку заборгованості, але для ТОВ "Адепт-Агро" процентна ставка, за умови належного виконання кредитного договору, залишалася на рівні 7%.
Апеляційним судом встановлено, що при нарахування відсоткової ставки приймались до уваги період сплати та періоди прострочки сплати заборгованості по Кредитному договору, оскільки ці обставини впливають на зміну відсоткової ставки саме для Позичальника.
Так, відповідно до п. 1, п.п. "і" Додаткової угоди №1 фінансова державна підтримка призупиняється у разі порушення Позичальником більш ніж на 15 календарних днів зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту(частини кредиту) та/або компенсаційної процентної ставки.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та доданих виписок, відповідачем-1 були допущені неодноразові порушення умов Кредитного договору по сплаті щомісячних платежів по погашенню кредитної заборгованості, що, у тому числі, було підставою для зміни відсоткової ставки для Позичальника, оскільки Фондом була зупинена державна підтримка ТОВ "Адепт-Агро".
Водночас, наводячи власний розрахунок (виходячи з якого суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення процентів у розмірі 714 676,50 грн), суд не зазначив, досліджуючи які докази, і з яких мотивів він дійшов відповідного висновку.
Місцевий господарський суд не зазначив, яка саме процентна ставка (базова чи компенсаційна) та за який період визнається судом встановленою або спростованою. Також, суд не наводить математичних розрахунків обрахування процентів, не бере до уваги п. 4.8. Кредитного договору № 33511364-КД-2 від 25.10.2021 та, як зазначалось вище, не враховує, що в період належного виконання зобов'язань Позичальником за Договором нараховувались компенсаційні проценти, які відшкодувала держава і що ці проценти не є предметом даного спору.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що з боку Банку на підтвердження обрахування процентів надано виписки по банківському рахунку Позичальника, які, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 мають статус первинного документа, що також підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Як зазначалось вище, періоди нарахування відсотків за користування кредитними коштами, розмір відсоткової ставки, кількість днів, на які нараховували відсотки, в тому числі і прострочених, періоди погашення відсотків тощо відображені у виписках Банку №20681052249044 та № 20688021114590, наявних у матеріалах справи.
Таким чином, надані Банком виписки за рахунком Позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість, зокрема, по процентам, розмір яких відображено у виписках та у розрахунку Банку, і не спростовано будь-яким контррозрахунком Позичальника.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і позивачем доведено правомірність позовної вимоги про стягнення заборгованості по процентах у заявленому до стягнення розмірі, а висновок місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) є помилковим.
Відповідно до приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи сплату Позичальником 04.01.2022 та 01.02.2022 процентів у збільшеному розмірі та відсутність у останнього жодних заперечень з цього приводу, а також підтвердження матеріалами цієї справи факту наявності у Позичальника простроченої заборгованості зі сплати процентів, керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту, з урахуванням досліджених доказів, видається вірогіднішим, аніж протилежний), колегія суддів дійшла висновку про те, що найбільш вірогідним є те, що ТОВ "Адепт-Агро" було обізнано про зміну розміру базової процентної ставки у відповідний період.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, судова колегія спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому останній зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Аналогічно у рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Тому інші доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, а також приймаючи до уваги встановлені обставини справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню, а саме: в частині відмови у задоволенні позову, ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, отже, у даному випадку - в рівних частинах на обох відповідачів.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити.
2 Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/2627/24 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №33511364-КД-2 від 25.10.2021 у загальному розмірі 3 171 737,24 грн., з яких: 2 291 399,20 грн. - основна заборгованість за тілом кредиту, 880 338,04 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 19 030,42 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 19 030,42 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 05.06.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.