79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" травня 2025 р. Справа №914/3079/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Оленюк С.Л.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Луцької міської ради б/н від 04.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 № 01-05/1008/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 (повне рішення складено 24.03.2025, суддя С.М. Гушилик)
у справі 914/3079/24
за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради, м. Луцьк
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання недійсним рішення,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
За результатами розгляду справи № 63/5-07-06-2024 Адміністративна комісія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в оскаржуваному рішенні від №63/161-р/к від 31.10.2024 постановила визнати дії виконавчого комітету Луцької міської ради, які полягають у затвердженні рішенням від 20.12.2022 №688-1 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.09.2018 №595-1 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцька на 2018-2022 роки" змін до Місцевих правил приймання стічних вод.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені у рішенні Антимонопольного комітету України від 31.10.2024 №63/161-р/к у справі №63/5-07-06- 2024 не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.
Позивач вказує, що метою прийняття рішення від 20.12.2022 № 688-1 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.09.2018 № 595-1 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцька на 2018- 2022 роки" було впровадження ефективного контролю щодо скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення, мотивування підприємств, організацій, установ та фізичних осіб-підприємців щодо дотримання встановлених норм ДК речовин, що забруднюють стічні води при скиді до системи централізованого водовідведення та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення, яке є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Виконавчого комітету Луцької міської ради звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 у справі № 914/3079/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не надано оцінки аргументам позивача стосовно того, що відповідно до пункту 4 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, на підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виконавців та споживачів.
Апелянт стверджує, що при розгляді справи судом не досліджувалося питання, на якому наголошував представник позивача, що у рішенні відповідачем абсолютно не аналізується місцева ситуація, яка виникла на території Луцької міської територіальної громади, внаслідок чого позивач скористався правом, наданим нормативно-правовими актами, при затвердженні Місцевих правил врахувати місцеві особливості приймання та очищення стічних вод.
Крім цього, скаржник стверджує, що всупереч процесуальним нормам відповідач 05.03.2025 (в день розгляду справи по суті) через Електронний суд подав пояснення у справі, в яких виклав заперечення проти позову, з додатками на 123 аркушах та суд долучив такі пояснення до матеріалів справи.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 у справі № 914/3079/24 залишити без змін.
Відповідач зазначає, що місцеві правила не можуть передбачати обов'язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам щодо видачі дозвільних документів.
На думку відповідача, доводи апеляційної скарги є декларативними, підтверджують викладене в рішенні Антимонопольного комітету України та не враховують дійсного правового змісту дій органу місцевого самоврядування, що передбачені ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу № 914/3079/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Луцької міської ради б/н від 04.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 № 01-05/1008/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 у справі 914/3079/24.
Ухвалою від 23.04.2025 призначено справу № 914/3079/24 до розгляду у судовому засіданні на 27.05.2025.
21.05.2025 до суду надійшла заява скаржника про розгляд апеляційної скарги без його участі, також скаржник зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
У судовому засіданні 27.05.2025 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, надав суду пояснення.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення від 20.12.2022 № 688-1 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.09.2018 № 595-1 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцька на 2018-2022 роки» до зазначеного рішення внесено зміни, зокрема:
- Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом 11 у такій редакції: «Вимагати від споживачів улаштування на випусках водовідведення витратомірів, обмежувачів витрат, граток для затримання сміття, регулюючої та запірної арматури, аналізаторів показників якості стічних вод, стаціонарних пробовідбірників (у тому числі автоматичних) та інших пристроїв для регулювання режиму скиду та визначення кількості та якості стічних вод відповідно до Правил.»
- Пункт 2.2 розділу 2 доповнено новим підпунктом у такій редакції: «Уразі невиконання Споживачем вимог пункту 6.10 розділу 6 цих Правил після попередження Споживачами не пізніше, ніж за 10 робочих днів припинити надання послуг з приймання стічних вод до моменту усунення порушення».
- Розділ 6 доповнено пунктом 6.10 у такій редакції: « 6.10. Споживачі, середньомісячний обсяг скиду стічних вод яких до системи централізованого водовідведення за окремим об'єктом перевищує 100 м3 (за підсумком попереднього року або відповідно до проектної потужності Споживача) зобов'язані встановити на контрольному колодязі (випуску) автоматичні стаціонарні пробовідбірники і забезпечити їх функціонування на постійній основі.
У таких випадках відібрані автоматичним стаціонарним пробовідбірником проби є контрольними. Виробник може надавати вимоги та рекомендації щодо місця встановлення, параметрів та характеристик автоматичних стаціонарних пробовідбірників, а також щодо переліку показників для контролю. Встановлення на діючих об'єктах автоматичних стаціонарних пробовідбірників здійснюється у термін, наданий Виробником, але не пізніше 6 місяців від дня набрання чинності цими Правилами".
Про зазначені зміни КП «Луцькводоканал» було повідомлено через засоби масової інформації, офіційний сайт підприємства.
У березні 2023 року КП «Луцькводоканал» направило 38 повідомлень суб'єктам господарювання - споживачам про виконання Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцьк в частині встановлення на діючих об'єктах автоматичних стаціонарних пробовідбірників.
КП «Луцькводоканал» у травні 2023 року направило повторні листи споживачам, зокрема, ТзОВ Дмитрук-Фудз, ПрАТ Луцьк-Фудз, ТзОВ «Агідель», ПрАТ «ТЕРЕМНОХЛІБ», ТзОВ «Полімер» листи про обов'язок споживача встановити автоматичний стаціонарний пробовідбірник відповідно до Правил приймання стічних вод м. Луцька
У зазначених листах, КП «Луцькводоканал» повідомило суб'єктів господарювання про наступне:
- мета роботи пробовідбірника не здійснення аналізу, а лише накопичення матеріалу для подальшого аналізу.
- обов'язок споживача, згідно з Правилами, встановити автоматичний стаціонарний пробовідбірник і забезпечити його функціонування на весь період експлуатації.
- запропоновано взяти за основу пробовідбірник на який оголошено закупівлю комунальним підприємством «Луцькводоканал», перейшовши за посиланням: http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-23-016012-а.
- правилами передбачено, що з липня 2023 року споживачем має бути забезпечено функціонування автоматичного стаціонарного пробовідбірника».
Як вбачається з рішення адміністративної комісії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/161-р/к від 31.10.2024 Відділення зверталося із вимогами про надання інформації до суб'єктів господарювання, яким КП «Луцькводоканал» надсилало листи про обов'язок споживача встановлювати автоматичний стаціонарний пробовідбірник.
У відповідь на запит більшість суб'єктів господарювання зазначили, що не встановили автоматичні стаціонарні пробовідбірники, оскільки їх придбання потребує значних витрат, а також підприємства зазначили, що саме зобов'язання встановлювати автоматичні стаціонарні пробовідбірники не передбачено чинним законодавством України, оскільки підприємства самостійно два рази в рік здійснюють лабораторні дослідження стічних вод, а їх результат показує, що концентрації шкідливих речовин в стічних водах не перевищує встановлених норм.
Відповідно до підпунктами 3 та 5 пункту 1, підпункту 2 пункту 2 розділу II Правил приймання стічних вод № 316 КП «Луцькводоканал» і споживачі мають обов'язок контролювати кількість та якість стічних вод.
Чинним законодавством у сфері централізованого водовідведення, зокрема, Законом про водовідведення, Правилами приймання стічних вод № 316 не передбачено, що споживачі, у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод яких до системи централізованого водовідведення перевищує 100 м3, повинні встановлювати за власні кошти автоматичні стаціонарні пробовідбірники і забезпечувати їх функціонування на постійній основі.
3 метою з'ясування питань, пов'язаних із застосуванням Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, Антимонопольний комітет України листом від 25.09.2023 № 128-29.1/01-1030бе звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України за відповідним роз'ясненням.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України листом від 16.10.2023 № 17961/25/10-23 роз'яснило Антимонопольному комітету України, що чинним законодавством у сфері централізованого водовідведення не передбачено поділ споживачів у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод яких до системи централізованого водовідведення складає до 100 м3 або перевищує 100 м3 та не передбачено вимог встановлення на контрольному колодязі автоматичних стаціонарних пробовідбірників.
За результатами розгляду справи № 63/5-07-06-2024 Адміністративна комісія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в оскаржуваному рішенні від №63/161-р/к від 31.10.2024 постановила визнати дії виконавчого комітету Луцької міської ради, які полягають у затвердженні рішенням від 20.12.2022 №688-1 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.09.2018 №595-1 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцька на 2018-2022 роки" змін до Місцевих правил приймання стічних вод, положення яких наділяє правом КП "Луцькводоканал" зобов'язувати споживачів, у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення перевищує 100 м.куб., встановлювати на контрольному колодязі автоматичні стаціонарні пробовідбірники і забезпечувати їх функціонування на постійні основі, а у разі невиконання цих вимог припиняти надання послуг з приймання стічних вод, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 7 статті 50 та статті 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді легітимації вчинення КП "Луцькводоканал" порушення законодавства про захист економічно конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку з централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та зобов'язати виконавчий комітет Луцької міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення у тримісячний строк.
Листом від 05.11.2024 відповідач надіслав на адресу позивача посвідчену копію рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/161-р/к у справі №63/5-07-06-2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Відповідно до долученого пошуку поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти Рішення отримано позивачем 11.11.2024 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2024 №63/161-р/к у справі №63/5-07-06-2024 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду таке.
Частиною 2 статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Як встановлено судами у цій справі, Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення від 20.12.2022 № 688-1 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 19.09.2018 № 595-1 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Луцька на 2018-2022 роки» внесено зміни, про які вказано судом вище.
Також матеріалами справи підтверджено, що КП «Луцькводоканал» вживало заходи про зобов'язання споживачів встановлювати автоматичні стаціонарні пробовідбірники (пункт 6.10 розділу 6 Місцеві правила приймання стічних вод).
Відповідно до статті 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (в редакції чинній на момент прийняття Виконкомом рішення від 20.12.2022) місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.
Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб'єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.
Місцеві правила не можуть передбачати обов'язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.
Згідно статті 12 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» (в редакції чинній на момент прийняття Виконкомом рішення від 20.12.2022) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.
Крім того, як вбачається з листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України листом від 16.10.2023 № 17961/25/10-23, чинним законодавством у сфері централізованого водовідведення не передбачено поділ споживачів у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод яких до системи централізованого водовідведення складає до 100 м3 або перевищує 100 м3 та не передбачено вимог встановлення на контрольному колодязі автоматичних стаціонарних пробовідбірників.
У свою чергу, згідно з підпунктами 3 та 5 пункту 1 розділу ІІ Правил приймання стічних вод № 316 виконавці повинні контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод № 316 споживачі повинні здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодження із виконавцем, надавати виконавцю інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення.
Таким чином, відповідно до Правил приймання стічних вод № 316 як КП «Луцькводоканал» так і споживачі мають обов'язок контролювати кількість та якість стічних вод.
Слід зазначити, що як вбачається з рішення Антимонопольного комітету, КП «Луцькводоканал» у період з грудня 2022 року по 28 жовтня 2024 року на ринку послуг з централізованого водовідведення в територіальних межах м. Луцька та навколишніх сіл, де розташовані каналізаційні мережі, що знаходяться у його власності та/або користуванні, займало монопольне (домінуюче) становище із часткою 100%, оскільки не мало на цьому ринку жодного конкурента, дії КП «Луцькводоканал», які полягають у зобов'язанні споживачів, у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення перевищує 100 м3), встановлювати на контрольному колодязі автоматичні стаціонарні пробовідбірники і забезпечувати їх функціонування на постійній основі, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 29.10.2024 № 63-р/тк у справі № 63/5-02-01-2024 визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого водовідведення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи норми Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» та Правил приймання стічних вод № 316, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно констатував, що законодавство у сфері централізованого водовідведення не передбачено, що споживачі, у яких середньомісячний обсяг скиду стічних вод яких до системи централізованого водовідведення перевищує 100 м3 повинні встановлювати за власні кошти автоматичні стаціонарні пробовідбірники і забезпечувати їх функціонування на постійній основі.
Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема, і у постанові від 03.04.2025 у справі № 914/1619/24, що перевірка правильності кваліфікації дій особи щодо порушення нею законодавства, зокрема, про захист від недобросовісної конкуренції, збирання та оцінка доказів, встановлення обставин антимонопольної справи перебувають поза межами компетенції суду, визначеної ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Саме на орган АМК покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і в разі їх підтвердження вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні АМК.
Господарські суди при вирішенні таких спорів здійснюють оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку статті 86 ГПК України, зокрема, досліджують також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції про наявність в діях позивача порушення, передбаченого статтею 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Стосовно доводів скаржника про недотримання судом норм процесуального права в частині долучення до матеріалів справи письмових пояснень відповідача з додатками, то колегія суддів вказує про таке.
Відповідно до статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Одним з основних принципів господарського судочинства є змагальність сторін.
Статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Як вбачається з поданих письмових пояснень суду першої інстанції, відповідачем долучено, зокрема, докази, які були надані суду самим ж позивачем разом з позовом (рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради, оскаржуване у цій справі рішення Антимонопольного комітету України тощо) та Правила затверджені позивачем.
Разом з тим, після подання відповідачем письмових пояснень з додатками, позивач також звернувся до суду з клопотання про приєднання доказів у справі, яке суд першої інстанції задоволив та постановив здійснювати розгляд справи з врахуванням поданих сторонами доказів.
Водночас апеляційний суд враховує, що при розгляді спорів про визнання недійсним рішень Антимонопольного комітету України, суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази саме у його рішенні, і в разі їх підтвердження вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права не слугують підставою для скасування оскаржуваного рішення суду попередньої інстанції.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 у справі № 914/3079/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції:
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради б/н від 04.04.2025 (вх. суду від 04.04.2025 № 01-05/1008/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 у справі № 914/3079/24- залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повну постанову складено 09.06.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець