79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" травня 2025 р. Справа №914/1594/19
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
Секретар судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Воляник Галини Василівни від 18.04.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/1224/25 від 22.04.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 (суддя Крупник Р.В.)
за скаргою Воляник Галини Василівни (вх. вх. №547/25 від 11.02.2025 та вх. №695/25 від 19.02.2025) на дії (бездіяльність) Шептицького відділу ДВС
у справі № 914/1594/19
за позовом Червоноградської міської ради Львівської області, (найменування якої змінено на Шептицьку міську раду), Львівська область, м. Шептицький
до відповідача Фізичної особи-підприємця Воляник Галини Василівни (надалі ФОП Воляник Г.В.), Львівська область, с. Боянець
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
- Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" (надалі КП "Червоноградтеплокомуненерго"), Львівська область, м. Шептицький
- Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (надалі - АТР "ОГС "Львівгаз"), м. Львів
- Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів
про зобов'язання привести будівлю у попередній стан
з участю представників:
від позивача: Гнатишин О.Б.;
від відповідача: не з'явились;
третя особа 1: не з'явились;
третя особа 2: не з'явились;
третя особа 3: не з'явились;
Шептицький ВДВС: не з'явились;
вільний слухач - ОСОБА_2. ;
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27 березня 2025 року у задоволенні скарг Воляник Г.В. вх. №547/25 від 11.02.2025 та вх. №695/25 від 19.02.2025 у справі № 914/1594/19 відмовлено.
Ухвала обгрунтована тим, що державним виконавцем не порушено приписів статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави визнавати протиправними його дії.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду, Воляник Г.В. звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії виконавця ВП НОМЕР_2 Павліха В.С. за ненадання копій матеріалів в повному обсязі в частині проведення тендеру демонтажу з 16.07.2024 по 24.07.2024; визнати зловживання виконавцем Павліхом В.С. за невиконання наказу від 26.12.2019; визнати бездіяльність ДВС у ВП НОМЕР_2 за невірно застосовану ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати Червоноградське ДВС у ВП НОМЕР_2 надати копії матеріалів в частині тендеру, демонтажу Воляник Г.В. об'єкт.
Зокрема, скаржниця зазначає, що їй та її представнику не надано документів на підставі яких здійснювався демонтаж частини будівлі. Звертає увагу на те, що ДВС не правильно застосовано положення ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», що стало наслідком ухвалення постанов від 04.03.2020 та від 23.03.2020, а також актів, на підставі яких виникли штрафи. Скаржниця стверджує, що повідомляла ДВС про те, що не користується комп'ютером і представник також, а відтак, хотіла отримати в паперовому варіанті копії документів по тендеру, що було проігноровано. Щодо виконання судового рішення добровільно, то Воляник Г.В. вказує, що суд не взяв до уваги докази ОКП ЛОР БТІ та ЕО м.Львів, вул. Липинського 54, замовлення №1940 тех-паспорт від 15.06.2021 НОМЕР_3; витяг на майно будівлю 12 «Б» чинний від 26.03.2015, довідку №2924 від 25.09.2024, №5280 від 19.01.2024 з врахуванням перепланування, яке не потребує дозволів. Зазначає, що вона не вийшла за зовнішні будівлі, порушень не допустила під час перепланування. Посилання в ухвалі суду на практику Верховного Суду справи №916/4106/14 , №923/182/13-г вважає помилковою та невірною, в врахуванням того, що там інші обставини.
В судове засідання 27.05.2025 з'явились представник позивача та представник Воляник Г.В. - ОСОБА_2. на підставі довіреності від 28.05.2024.
Треті особи - КП "Червоноградтеплокомуненерго", АТ "ОГС "Львівгаз" та державний виконавець участі уповноважених представників учасників справи в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою від 25.04.2025 шляхом надіслання в електронні кабінети і ухвала отримана ними 28.04.2025 17:49.
Від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ухвала суду від 25.04.2025 повернулась із зазначення «адресат відсутній за вказаною адресою».
27.05.2025 від скаржниці надійшло клопотання, у якому просить допустити її представника ОСОБА_2 до участі у справі за довіреністю від 28.05.2024.
Щодо представлення інтересів скаржниці - представником ОСОБА_2. на підставі довіреності від 28.05.2024, то суд апеляційної інстанції таке клопотання відхиляє з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з абз. 1 п.11 ч.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
ОСОБА_2. не є адвокатом, відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2. може бути присутнім в судовому засіданні як вільний слухач.
Також скаржницею подано клопотання від 27.05.2025, згідно якого просить долучити до матеріалів по розгляду скарг вх. №547/25 від 11.02.2025 та вх. №695/25 від 19.02.2025 на ухвалу від 27.03.2025 наступні документи: клопотання від 18.03.2025 ДВС; заяву про злочин представника від 18.04.2025; ухвалу від 08.05.2025 справа №459/1461/25; апеляційна скарга від 22.05.2025 справа №459/1461/25; клопотання від 13.04.2025 ДВС; лист від 25.04.2025 №61293359/21201; клопотання від 13.05.2025 ДВС.
Суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні вказаного клопотання про долучення доказів, оскільки апеляційний суд переглядає рішення на час його ухвалення по тих матеріалах, які були наявні в матеріалах справи в суді першої інстанції, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України. Дані докази були сформовані пізніше винесеної (датованої) ухвали від 27.03.2025, яка переглядається в апеляційному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2025 надав пояснення по суті апеляційної скарги.
Вивчивши апеляційну, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, Західний апеляційний господарський встановив таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі № 914/1594/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позов Червоноградської міської ради Львівської області задоволено повністю. Зобов'язано фізичну особу Воляник Г.В. привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2 (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м2) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху. Стягнуто з фізичної особи Воляник Г.В. на користь Червоноградської міської ради Львівської області 1 921,00 грн. судового збору.
На примусове виконання рішення 26.12.2019 Господарським судом Львівської області видано відповідні накази, які перебувають на примусовому виконанні у Шептицькому ВДВС у межах виконавчого провадження НОМЕР_2.
В подальшому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2021 суд роз'яснив Червоноградській міській раді, що рішення від 27.11.2019 у справі №914/1594/19 слід розуміти так, що приведення спірної нежитлової будівлі у попередній стан означає приведення її до того стану, який передбачено технічним паспортом КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтвом про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м.кв.
18.02.2020 державним виконавцем Червоноградського ВДВС, найменування якого змінено на Шептицький ВДВС, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1594/19 від 26.12.2019, надано боржнику десятиденний строк для добровільного виконання виконавчого документу (Т-12, а.с.10).
В матеріалах справи №914/1594/19 наявні матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2 (Т- 12, 13, 14), якими встановлено наступне:
04.03.2020 винесено постанову про накладення на Воляник Г.В. штрафу, оскільки згідно із актом державного виконавця НОМЕР_2 від 04.03.2020 боржницею не виконано вимог виконавчого документу (Т-12; а.с.15, 19).
23.03.2020 винесено постанову про накладення на Воляник Г.В. штрафу за повторне невиконання виконавчого документа, факт якого підтверджено актом державного виконавця НОМЕР_2 від 20.03.2020 (Т-12,а.с.34, 36).
Вказаними вище постановами державний виконавець зобов'язував Воляник Г.В. виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередив її про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Однак, скаржницею не вчинено жодних дій спрямованих на добровільне виконання рішення суду.
Факт не приведення боржницею нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 підтверджується: актами державного виконавця від 04.03.2020, від 20.03.2020, від 24.02.2021, від 11.03.2024, від 15.03.2024, від 22.03.2024, від 11.04.2024 (Т-12; а.с.15, 34, 155; Т-2; а.с.106, 120, 130, 175); судовими рішеннями у справі №914/1594/19, а саме (1) ухвалою від 15.04.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022; (2) ухвалою від 30.05.2024, яка в апеляційному порядку не оскаржувалася та, відповідно, не переглядалася; (3) ухвалою від 01.07.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024.
В подальшому, зважаючи на те, що боржницею тривалий час (більше чотирьох років) не вчинялися дії щодо добровільного виконання рішення, державним виконавцем було прийнято рішення про вжиття заходів примусового виконання рішення.
09.03.2023 державним виконавцем сформовано вимогу про здійснення стягувачем авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 805769,00 грн. (Т-13, а.с.59-60), яка була задоволена міською радою шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок Шептицького ВДВС згідно з платіжною інструкцією №38 від 26.12.2023 (Т-13, а.с.75-76).
Вказану суму Шептицький ВДВС перерахував на рахунок Західного МУМЮ з метою організації останнім проведення закупівлі за предметом: демонтаж частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 23.02.2024 (Т-14, а.с.223).
У червні 2024 року Західним МУМЮ оголошено тендер UA-2024-05-24-008628-a за предметом закупівлі: «Демонтаж частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (для відділу державної виконавчої служби у Львівській області ЗМУМЮ)», що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту «Prozorro» за покликанням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-24-008628-a.
За результатами проведення закупівлі, між Західним МУМЮ (замовник) та ТзОВ «Будівельна компанія «Львів» (виконавець) договору №638/ЛВ від 19.06.2024 (Т-14, а.с.14-30), який передбачає приведення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м.кв. (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м.кв.) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.
09.07.2024 державним виконавцем винесено постанову про залучення ТзОВ «Будівельна компанія «Львів» для участі у примусовому виконанні наказу №914/1594/19 від 26.12.2019 (Т-14, а.с.31).
Для організації проведення виконавчих дій виконавцем також винесено постанови про залучення працівників органів внутрішніх справ, КП «Червоноградтеплокомуненерго», КП «Червонограджитлокомунсервіс», КП «Червоноградканал» та ПрАТ «Львіобленерго» (Т-14; а.с.32-36).
У періоди з 16.07.2024 по 19.07.2024, а також з 22.07.2024 по 23.07.2024 державним виконавцем вчинялися дії спрямовані на примусове виконання рішення суду у справі №914/1594/19, що підтверджується копіями актів державного виконавця та постанов про опис та арешт майна (Т-14; а.с.55-63, 71-75, 84-92, 131-138).
Відповідно до акта від 24.07.2024 проведення виконавчих дій завершено, оскільки ТзОВ «Будівельна компанія «Львів» здійснено демонтаж частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху (Т-14, а.с.138).
Судом першої інстанції встановлено, що кожного дня вказаних вище періодів представник скаржниці був присутній під час примусового виконання рішення та не висловлював жодних зауважень з приводу вчинюваних виконавчих дій, що підтверджується його власноручними підписами на актах державного виконавця та постановах про опис та арешт майна. До того ж, за результатами проведення виконавчих дій, він приймав на відповідальне зберігання передане йому державним виконавцем майно.
22.07.2024 скаржницею подано до органу ДВС: (1) інформаційний запит з метою з'ясування того, чи встановив державний виконавець факт виконання рішення суду; (2) клопотання про проведення замірів по периметру будівлі, (3) клопотання про надання постанови про завершення виконавчих дій, розпочатих 16.07.2024 (Т-14, а.с.97-98, 106-107, 109-110).
У відповідь, орган ДВС повідомляв, що ним вчиняються дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, оскільки боржницею не проведено виконання у добровільному порядку (Т-14, а.с.99, 108, 111).
Надалі, Воляник Г.В. неодноразово зверталася із запитами про закінчення виконавчого провадження, а саме: 05.08.2024, 16.08.2024, 22.08.2024, 02.09.2024, 03.09.2024, 30.09.2024 (Т-14, а.с.162-163, 165-166, 168-169, 171, 173-174, 176-177, 179, 182-193), у відповідь на які Шептицький ВДВС повідомляв, що виконавче провадження не закінчено та вживаються дії щодо примусового виконання рішення (Т-14, а.с.164, 167, 170, 172, 175, 178, 194).
24.12.2024 стягувач звернувся до державного виконавця із заявою, у якій просив повернути виконавчий документ на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (Т-14, а.с.224). Окрім цього, листом від 13.02.2024 міська рада просила повернути невикористаний авансовий внесок (Т-1, а.с.242).
19.02.2025 Шептицьким ВДВС винесено постанову, якою повернуто виконавчий документ стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. При цьому, виконавцем вказано, що розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу становить 574 635,81 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №3 від 20.02.2025 Шептицький ВДВС перерахував міській раді частину невикористаного авансового внеску у розмірі 574 635,81 грн.
Також матеріалами виконавчого провадження встановлено, що в процесі виконавчого провадження 08.10.2024 представником скаржниці подано до Шептицького ВДВС клопотання про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. 06.12.2024 відповідний представник ознайомився із такими матеріалами, про що свідчить проставлена ним власноручно відмітка про часткове ознайомлення з матеріалами ВП НОМЕР_2 та підпис (Т-14, а.с.200).
У подальшому, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, скаржниця просила надати їй усі матеріали виконавчого провадження, а саме:
1) у клопотанні від 09.12.2024 вона повідомила ДВС про те, що 06.12.2024 її представник зміг ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження лише частково, оскільки були відсутні усі документи. Відтак, вона просила надати доручення ТзОВ «Будівельна компанія «Львів» на виконання будівельних робіт, проєкт будівельних робіт, кошторис, дозвіл інспекції про початок робіт, договір, протокол переможця торгів (Т-14, а.с.216-217). Шептицький ДВС повідомляв скаржниці, що вона має можливість ознайомитися із тендерною документацією на офіційному веб-сайті, що стосується публічних закупівель (Т-14, а.с.218).
2) у клопотанні від 06.01.2025 Воляник Г.В. повторно просила надати можливість ознайомитись із матеріалами у повному обсязі, виготовити та надати копії таких матеріалів (Т-14, а.с.225-226), на що державний виконавець повідомив про можливість отримати доступ до матеріалів провадження 23.01.2025 (Т-14, а.с.227).
29.01.2025 державним виконавцем складено акт про те, що 29.01.2025 до відділу з'явився представник скаржниці, який попри ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, відмовився засвідчувати відповідний факт власноручним підписом (Т-14; а.с.231).
3) 30.01.2025 скаржниця просила створити в повному обсязі копії матеріалів ВП НОМЕР_2, включно із документацією про проведення тендеру, та передати їх по опису та акту її представникові (Т-14, а.с.232-234).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Шептицький ВДВС направляв на адресу боржниці матеріали виконавчого провадження, що підтверджується листом № НОМЕР_2/2057 від 07.02.2025 та трекінгом поштового відправлення №0601110395730 (Т-14, а.с.238-240). Факт отримання цього листа скаржницею визнається.
4) 18.03.2025 скаржниця просила надати їй матеріали в частині проведення тендеру, які відсутні у листі НОМЕР_2/2057 від 07.02.2025, вказуючи, що не користується публічною інформацією та має право на отримання копій у паперовому вигляді.
Воляник Г.В. подано скаргу (вх. №547/25 від 11.02.2025), у якій вона просила: визнати неправомірною бездіяльність начальника Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Шептицький ВДВС) щодо створення копій матеріалів виконавчого провадження та передачі їх по опису боржнику; зобов'язати Шептицький ВДВС усунути порушення (поновити порушене право) шляхом створення копій матеріалів виконавчого провадження та передачі їх по опису боржнику.
Також подано скаргу вх. №695/25 від 19.02.2025, в якій вона просила: визнати неправомірною бездіяльність Шептицького ВДВС щодо не складення акта про виконання рішення суду, ненадання в повному обсязі матеріалів виконавчого провадження боржнику; неправильного застосування статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірною бездіяльність стягувача щодо виділення коштів для демонтажу у розмірі 805'769,00 грн.; винести ухвалу про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення стягувачем та органом ДВС кримінального правопорушення.
Скарга вх. №547/25 від 11.02.2025 мотивована тим, що заявниця зверталася до Шептицького ВДВС із клопотанням від 30.01.2025 про створення матеріалів виконавчого провадження та передачі копій таких у повному обсязі по опису та акту. Оскільки таке було проігнороване, то органом ДВС допущено протиправну бездіяльність.
В свою чергу, скарга вх. №695/25 від 19.02.2025 обґрунтована тим, що 06.12.2024 представник скаржниці частково ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та встановив відсутність частини таких матеріалів, що свідчить про їх приховування. Згідно із твердженнями працівників органу ДВС відсутні матеріали знаходяться у структурному підрозділі у м. Львові, що однак не підтвердилося. Вказує, що 14.02.2025 скаржниця отримала від Шептицького ВДВС матеріали виконавчого провадження, які вона просила надати згідно із листом від 30.01.2025, проте не у повному обсязі. Відповідно до її тверджень у наданих матеріалах був відсутній документ, який засвідчував виконання рішення шляхом зобов'язання Воляник Г.В. привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан. Також вказує, що Шептицький ВДВС не виконав наказ у цій справі та порушив порядок, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Загальна площа спірного приміщення є незмінною, реконструкції скаржниця не проводила, за зовнішні межі будівлі також не виходила. Здійснене перепланування не потребувало дозвільних документів. Вона неодноразово повідомляла державного виконавця про виконання рішення, що не було взято до уваги.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 скарги вх. №547/25 від 11.02.2025 та вх. №695/25 від 19.02.2025 прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження.
За результатами розгляду даних скарг, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27 березня 2025 року відмовлено в їх задоволенні, з чим не погодилась Воляник Г.В. подавши відповідну апеляційну скаргу, яка описана вище.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі № 914/1594/19 на Воляник Г.В. було покладено обов'язок привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.
На виконання вказаного рішення, Господарським судом Львівської області був виданий відповідний наказ 26.12.2019, який перебуває на примусовому виконанні у Шептицькому ВДВС у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
ФОП Воляник Г.В. і у скаргах на дії ДВС, і в апеляційній скарзі стверджує, що вона виконала рішення суду у добровільному порядку, а тому виконавче провадження повинне бути закінченим саме з цієї підстави. Державний виконавець неправомірно розпочав примусове виконання рішення, порушивши порядок, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ФОП Воляник Г.В. не надано доказів на підтвердження факту виконання рішення суду, зокрема, що саме вона в добровільному порядку здійснила демонтаж спірних приміщень.
При цьому обставинами справи встановлено, що судом першої інстанції неодноразово відмовлялось у задоволенні скарг Воляник Г.В. саме з підстав не виконання останньою в добровільному порядку рішення суду, що підтверджується ухвалами суду від 15.04.2022, 30.05.2024 та від 01.07.2024.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак протиправності у діях державного виконавця щодо не складання акта про виконання рішення суду самостійно боржницею.
Як наслідок бездіяльності скаржниці, виконавець правомірно розпочав процедуру примусового виконання рішення суду, яке передбачена статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частинами 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, відповідно до положень наведеної норми повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, дії щодо виконання рішення суду ФОП Воляник Г.В. повинна була вчинити особисто, однак, нею було допущено бездіяльність, рішення суду не було виконано, поважних причин для такої бездіяльності не наведено .
Відтак, при перевірці виконання рішення державним виконавцем винесено постанову від 04.03.2020 про накладення на боржницю штрафу із зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність.
При повторній перевірці 23.03.2020 боржниця знову ж таки не виконала рішення суду у справі № 914/1594/19.
Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем неодноразово перевірявся факт виконання рішення боржницею та встановлювалась бездіяльність останньої у цій частині, що підтверджується актами державного виконавця від 04.03.2020, від 20.03.2020, від 24.02.2021, від 11.03.2024, від 15.03.2024, від 22.03.2024, від 11.04.2024.
Суд першої інстанції правомірно застосував правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, в якій Верховний Суд, зокрема, виснував, що непереконливими та необґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неможливості виконання рішення суду у справі без вчинення саме боржником певних дій з посиланням на порядок і спосіб, визначені при задоволенні позовних вимог в повному обсязі в редакції позивача, який самостійно зазначив предмет позову саме таким чином, оскільки неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що таке виконання має бути нерозривно пов'язане з особою боржника, тобто відповідні дії, вчинити які зобов'язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником. В оскаржуваних судових рішеннях відсутні обґрунтування підстав, за яких суди дійшли висновку про те, що виконати рішення у даній справі без участі відповідача (боржника) неможливо, враховуючи також наявність у справі матеріалів виконавчого провадження щодо призначення державним виконавцем виконавчих дій та здійснення підготовчих дій з виконання рішення суду, які суди попередніх інстанцій не дослідили та оцінку яким не надали (пункт 11).
Відтак, з врахуванням наведеного, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що державним виконавцем не порушено приписів статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави визнавати протиправними його дії у цій частині.
Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження.
Пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, передбачено, що сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця. Вона також за бажанням може ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється у присутності виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та підпису особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження (її представник) має право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що закон не покладає на державного виконавця обов'язку формувати матеріали виконавчого провадження для їх передачі по опису та акту стороні виконавчого провадження. Саме сторона виконавчого провадження повинна бути зацікавленою у стані своїх справ у виконавчому провадженні та, відповідно, вчиняти активні дії спрямовані на з'ясування такого стану справ. Завдання державного виконавця забезпечити умови для реалізації стягувачем та боржником своїх прав у спосіб та порядку, що прямо передбачені законом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржниці в цій частині є безпідставними. Підстави зобов'язувати державного виконавця передати матеріали виконавчого провадження по опису та акту відсутні, що виключає визнання бездіяльності останнього протиправною.
Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець все таки надіслав на адресу Воляник Г.В. копії матеріалів виконавчого провадження, які були отримані нею.
Водночас, у скарзі вх. №695/25 від 19.02.2025 Воляник Г.В. стверджує, що державний виконавець не надав їй матеріалів виконавчого провадження у повному обсязі, не надіслав документів, які стосуються проведення торгів на демонтаж (доручення ТОВ «Будівельна компанія «Львів» на виконання будівельних робіт, проєкт будівельних робіт, кошторис, дозвіл інспекції про початок робіт, договір, протокол переможця торгів), на що вона також звертає і в апеляційній скарзі.
Щодо вказаних тверджень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що тендерна пропозиція ТзОВ «Будівельна компанія «Львів», а також договір, на підставі якого вказане товариство було залучено до вчинення виконавчих дій згідно із постановою від 09.07.2024, разом із кошторисом наявні у матеріалах виконавчого провадження, а тому боржниця не позбавлена можливості ознайомитися із такими у приміщенні Шептицького ВДВС та у присутності виконавця.
Згідно із актом державного виконавця від 29.01.2025 представник скаржниці ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, однак, відмовився засвідчувати відповідний факт власноручним підписом.
Щодо усієї тендерної документації, то обставинами справи встановлено, що така в матеріалах виконавчого провадження є відсутньою, оскільки безпосереднім оформлювачем цієї документації було Західне МУМЮ, а не Шептицький ВДВС. Водночас ця документація є публічно доступною та розміщеною на офіційному веб-сайті «Prozorro» за покликанням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-24-008628-a.
Небажання Воляник Г.В. самостійно встановити відкриту та доступну невизначеному колу осіб інформацію, яка згідно із її твердженнями є важливою та необхідною для захисту її прав, не може бути наслідком визнання протиправною бездіяльності державного виконавця.
Стосовно аргументів скаржниці про те, що у наданих матеріалах був відсутній документ, який засвідчував виконання рішення шляхом зобов'язання Воляник Г.В. привести нежитлову будівлю у попередній стан, то такі правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції з огляду на висновки щодо закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням рішення.
Відповідно до цього, обґрунтованим є висновок суду про відмову у задоволенні скарги вх. №695/25 від 19.02.2025 в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльності Шептицького ВДВС щодо ненадання в повному обсязі матеріалів виконавчого провадження.
Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Львівської області від 27 березня 2025 року у справі №914/1594/19, а зводяться до переоцінки доказів у даній справі.
Згідно з частинами 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, а отже, суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області прийняв ухвалу в оскаржуваній частині від 27.03.2025 у справі № 914/1594/19 з додержанням норм процесуального права та повним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, ухвалу Господарського суд Львівської області від 27 березня 2025 року у справі № 914/1594/19 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Воляник Г.В. - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу Воляник Галини Василівни від 18.04.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/1224/25 від 22.04.2025) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2025 у справі №914/1594/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук