79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" травня 2025 р. Справа №909/551/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 (повна ухвала складена 02.12.2024., суддя Стефанів Т.В.) про залишення без розгляду позовної заяви
у справі №909/551/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича
до відповідача Oliver Stirbu & Henningmasсhinen
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 14500,00 євро, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ становить 567653,25 грн,
представники сторін не з'явилися,
12.06.2023 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича до Oliver Stirbu & Henningmasсhinen про стягнення 14500,00 євро, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ становить 567653,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ФОП Томич А.Я. та Oliver Stirbu & Henningmasсhinen 30.01.2023 року було укладено договір купівлі №LS230350, на виконання якого позивачем у справі було перераховано відповідачу 14500,00 євро, разом з тим, Oliver Stirbu & Henningmasсhinen взяті на себе зобов'язання з поставки товару не виконав.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 у справі №909/551/23 позовну заяву фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича залишено без розгляду.
При постановленні вказаної ухвали місцевий господарський суд виходив з такого:
- заява ФОП Томича А.Я., яка надійшла до суду 28.11.2024, не містить електронного цифрового підпису; відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним;
- позивачем, станом на 01.12.2024, не виконано вимог ухвали суду від 20.11.2024.
Фізична особа-підприємець Томич Андрій Ярославович, не погодившись з постановленою ухвалою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає:
- позивачем було подано до суду всі наявні у нього докази в обґрунтування позовних вимог;
- 28.11.2024 позивач поінформував суд про відсутність у нього інших додаткових документів, які б підтверджували правовий статус відповідача;
- вимога суду про підтвердження правового статусу відповідача є незаконною.
Фізична особа-підприємець Томич Андрій Ярославович в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 у даній справі та передати справу на розгляд господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
Процесуальний хід розгляду даної апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні, з огляду на наступне:
12.06.2023 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Томича А.Я. про стягнення 14500,00 євро з Oliver Stirbu & Henningmasсhinen .
Позивач зазначив, що 30.01.2023 між ФОП Томич А.Я. та Oliver Stirbu & Henningmasсhinen укладено договір купівлі №LS230350 (том 1, а.с. 11-12).
08.02.2023 ФОП Томич А.Я. перерахував Oliver Stirbu & Henningmasсhinen 14500,00 євро, згідно платіжної інструкції №24JBKLN2 (Том 1, а.с. 14).
Відповідач у справі не виконав свої зобов'язання за договором №LS230350 від 30.01.2023, товар не поставив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2024, суд зобов'язав позивача у строк до 29.11.2024 надати суду документи на підтвердження правового статусу відповідача - Oliver Stirbu & Henningmasсhinen (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо), оформлені з урахуванням ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Дана вимога зумовлена тим, що під час виконання Дільничним судом Гельнгаузен судового доручення та вручення документів відповідачу - Oliver Stirbu & Henningmasсhinen було встановлено, що за адресою Herolzer Str. 8, 36381 Schluchtern-Ahlersbach, Germany знаходиться інша юридична особа - HMF Henning Maschinen und Formenbau GmbH & CO KG. "Ідентичність із Oliver Stirbu & Henningmasсhinen не достовірна".
28.11.2024 на електронну адресу Господарського суду Івано-Франківської області від ФОП Томича А.Я. надійшла заява (вх. №18633/24 від 28.11.2024) (Том 2, а.с. 148), з тексту якої вбачається, що вона подана на виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2024. Позивач у справі вказав, що при зверненні до суду ним було подано всі наявні у нього документи на підтвердження господарських правових відносин із контрагентом - копії договору купівлі товару, рахунку-фактури та платіжних документів, як доказ перерахування та зарахування контрагенту грошових коштів. Також, ФОП Томич А.Я. зазначив, що інших документів, у тому числі тих, які б підтверджували правовий статус відповідача, у нього немає в наявності та він не може надати їх суду в установлені строки в силу незалежних від нього обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Згідно ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Із матеріалів справи вбачається, що заява ФОП Томича А.Я. (вх. №18633/24 від 28.11.2024) надійшла до суду першої інстанції електронною поштою, проте вона не підписана КЕП, що підтверджується відтиском печатки Господарського суду Івано-Франківської області на вказаній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність такого реквізиту (КЕП) в електронному документі - заяві ФОП Томича А.Я. (вх. №18633/24 від 28.11.2024) виключає підстави вважати його оригінальним та він не може бути використаний для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/8554/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, повернення заявнику - ФОП Томичу А.Я. судом першої інстанції заяви (вх. №18633/24 від 28.11.2024) без розгляду вчинено правомірно у відповідності до ст. 170 ГПК України.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Таким чином, позивач у справі, станом на 02.12.2024, не виконав вимоги ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2024, а клопотання про встановлення додаткового строку для надання витребуваних документів від позивача до Господарського суду Івано-Франківської області не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч. 8-10 ст. 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Із правової позиції щодо застосування ч. 4 ст. 224 ГПК України, яка викладена в постанові ОП КГС ВС від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 та постанові ОП КГС ВС від 17.03.2023 у cправі № 910/17906/21 вбачається, що норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання є імперативними, тобто залишення позову без розгляду при наявності передбачених цією нормою підстав є не правом суду, а його імперативним процесуальним обов'язком.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовну заяву фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича до Oliver Stirbu & Henningmasсhinen про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 14500,00 євро, що на день подання позову за офіційним курсом НБУ становить 567653,25 грн, слід було залишити без розгляду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали; апеляційним судом відхилені за безпідставністю твердження скаржника про те, що він належним чином 28.11.2024 поінформував суд про відсутність у нього інших додаткових документів, які б підтверджували правовий статус відповідача, як спростовані вищевикладеним.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Томича Андрія Ярославовича відмовити.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 у справі №909/551/23 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20-ти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 06.06.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік