Єдиний унікальний номер 619/2215/24
Номер провадження 22-ц/818/240/25
09 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 травня 2024 року в складі судді Нечипоренко І.М. у справі № 619/2215/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 12 березня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.03.2023-100002217, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн, строком на 42 дні зі сплатою відсотків, обумовлених договором.
Відповідачка умови вказаного договору належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 9540 грн (4500 грн - тіло кредиту, 5040 - проценти за кредитом, яку ТОВ «Споживчий центр» разом з судовими витратами просило стягнути у судовому порядку.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 12.03.2023-100002217 від 12 березня 2023 року у розмірі 9540,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, тобто його укладання підтверджено належними та допустимими доказами, а тому, зважаючи, що відповідачка належним чином не виконувала умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, наявні підстави для стягнення боргу у судовому порядку.
06 червня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2024 року залишено без задоволення.
23 липня 2024 року відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 травня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вона не укладала спірний кредитний договір та не отримувала грошові кошти від позивача. Скориставшись її номером телефону та її особистими даними, ці дії були вчинені шахрайським способом без її участі невстановленими особами. За вказаним фактом в ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023221230001482 за ознаками складу злочину, передбаченому ч. 3 ст. 190 КК України. Окрім того, на час укладення договору номер телефону, який використано для укладання договору, вже їй не належав.
21 серпня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило рішення суду першої інстанції залишати без змін.
Відзив мотивовано тим, що спірний кредитний договір № 12.03.2023-100002217 від 12 березня 2023 року було укладено у встановлений законом спосіб, а саме шляхом підписання його електронним підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.
Квитанція Liqpay № 2243722055 про перерахування кредитних коштів від 12 березня 2023 року є достовірним доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу «видача за договором No 12.03.2023-100002217» та скорочений рахунок отримувача. Видача коштів за кредитним договором була здійснена безготівково, шляхом перерахування коштів на платіжну картку No НОМЕР_3, що зазначена відповідачем у заявці, через технологічного партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (сервіс LiqPay).
ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів вчинення щодо неї шахрайських дій під час укладання спірного договору та, відповідно, отримання коштів сторонньою особою.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше, ніж 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 травня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що 12 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписала електронним цифровим підписом заявку, відповідно до якої відповідачці надано кредит у розмірі 4500 грн строком на 42 днів. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка не може бути збільшена в односторонньому порядку (а.с. 10).
Також, шляхом введення коду, отриманого на номер НОМЕР_4 позичальником підтверджено прийняття (акцепт) пропозиції про укладання договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 12.03.2023-100002217 від 12 березня 2023 року (а.с. 9-12).
12 березня 2023 року на картковий рахунок НОМЕР_1 перераховано 4500 грн (а.с.14).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 12.03.2023-100002217 від 12 березня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 9540,00 грн, з яких: основний борг 4500, 00 грн; проценти 5040,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 12 березня 2023 року по 22 квітня 2023 року (а.с. 8).
21 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження 12023221230001482 на підставі ухвали свідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області щодо вчинення шахрайських дій стосовно ОСОБА_1 , а саме - невідомі особи, використовуючи мобільний телефон НОМЕР_2 зв'язалися з матір'ю заявника та дізнавшись її особисті дані оформили на її ім'я кредит в «Швидко Гроші» та «maniveo», чим спричинили останній збитки (а.с. 64).
Відповідно до відповіді Експерт Центру дистанційного обслуговування абонентів Vodafone Ukraine від 15 квітня 2023 року номер НОМЕР_4 минулого місяця був придбаний заново (а.с. 98).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови договору, на виконання якого ОСОБА_1 отримано кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги, що кредитний договір укладено сторонньою особою внаслідок шахрайських дій є необґрунтованими.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1 - 3 статті 89 ЦПК України).
Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на те, що РНОКПП відповідача, її паспортні дані, адреса проживання, номер телефону та електронна пошта вибули поза волею ОСОБА_1 то вона не сприяла втраті, незаконному використанню вказаної інформації.
Відповідачкою не заперечується, що вона тривалий час користувалась цим номером, в тому числі й застосунком Viber й останні роки в тому числі, тобто мала до нього доступ. Посилання відповідачки на листування з оператором не свідчить про неможливість використання цього номеру у мессенджерах. Крім того, відповідь, на яку посилається відповідачка, не містись дати, коли саме була придбана картка і ким саме була надана така відповідь.
Докази, що платіжна картка, на яку відповідачці перераховано кредит, належить сторонній особі, також відсутні.
Зважаючи на вказане, невизнання самою відповідачкою факту укладання кредитного договору і використання такого ідентифікатора не є підставою вважати договір таким, що не укладений.
За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 червня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук