Справа № 550/988/24 Номер провадження 22-ц/814/1303/25Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Д. Є. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
03 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Панченка О.О.,
Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Романенка Михайла Едуардовича
на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2024 року ухвалене у складі головуючої судді Хоменка Д.Є., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Зміст позовних вимог
19 серпня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200512324 від 22.04.2016 року у загальному розмірі 55243,64 грн та понесених судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що 22.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200512324 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 12294,42 грн., з встановленим строком користування з 22.04.2016 року по 22.04.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором.
ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 19.08.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 36265,25 грн., з яких: 12294,42 грн. заборгованість за кредитом; 23970,83 грн. заборгованість за відсотками.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200512324 від 22.04.2016 року у загальному розмірі 36265,25 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2024 рокув задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
З рішенням суду не погодилося Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що 20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р. Аукціону передував факт: 23.05.2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Правонаступництво підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16. Так, станом на дату подачі позову ТОВ «Діджи Фінанс» є єдиним належним кредитором за кредитним договором № 200512324 від 22.04.2016.
Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених)до договору відступлення прав вимоги 20.07.2020 року апелянт зазначає, що Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UAEA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року - то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО).
Зазначає, що реєстр кредитних договорів (витяг з якого надано до позовної заяви) до договору факторингу № 7_ БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», є достатнім і беззаперечним доказом існування заборгованості.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200512324 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 12294,42 грн., з встановленим строком користування з 22.04.2016 року по 22.04.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 надано підписані відповідачем копії письмові докази, зокрема: заяву №200512324 від 22.04.2016 року, анкету №2713992 від 22.04.2016 року, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 22.04.2016 року, договір добровільного страхування життя та здоров'я від 22.04.2016 року, згоду суб'єкта на обробку персональних даних від 22.04.2016 року.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору (а.с.9).
З копії Витягу Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020 року, відповідно до якого до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №200512324, укладеним 22.04.2016 року з ОСОБА_1 на строк до 22.04.2018 року на суму 36265,25 грн., з яких: 12294,42 грн. заборгованість по тілу кредиту; 23970,83 грн. заборгованість за доходами (а.с.15).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості за кредитним договором №200512324 від 22.04.2016, з 09.08.2021 до 07.08.2024 становить 36265,25 грн., сума інфляційних втрат 15716,31 грн., 3% річних 3262,08 грн., а всього загальна заборгованість 55243,64 грн. (а.с.84).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги №7_БМ від 20.07.2020, згідно з яким можливо було встановити, що право вимоги за кредитним договором № 200512324 дійсно перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
Основним доводом апеляційної скарги є те, що реєстр кредитних договорів (витяг з якого надано до позовної заяви) до договору факторингу № 7_ БМ від 20.07.2020, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», є достатнім і беззаперечним доказом існування заборгованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, а з доводами апеляційної скарги не погоджується з огляду на таке.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься в ст. 81 ЦПК України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Скаржник стверджує, що наявність у нього прав вимоги підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16. Хоча вказана постанова й містить посилання на те, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існували на момент переходу цих прав, згідно договору №7_БМ 20.07.2020, в той же час жодного переліку, які саме права вимоги були набуті та до яких саме договорів, вказане судове рішення не містить.
Відповідно до положень ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
ОСОБА_1 не брав участі в розгляді справі №910/11298/16, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 в зазначеній справі обставини щодо нього не встановлювалися.
Зазначене вище судове рішення господарського суду не має преюдиційного значення в даній справі, а тому доводи позивача не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Сам по собі витяг з реєстру кредитних договорів до договору факторингу № 7_ БМ від 20.07.2020, укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс», не є достатнім і беззаперечним доказом переходу прав вимоги та існування заборгованості, оскільки свідчить лише про перелік осіб, які уклали договори з первісним кредитором і які не виконали умови кредитних договорів.
Окрім того надані копії кредитного договору, анкети заяви є такими з яких неможливо встановити зміст викладеного (а.с.13-14).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТзОВ «Діджи Фінанс» судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 06 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 червня 2025 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді В.П. Пікуль
Т.В. Одринська