Справа №760/7296/25 2-з/760/188/25
05 червня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
29.05.2025 року ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки ТОВ «Надра Олеська», відкриті у будь-яких банківських установах України, незалежно від їх призначення, у межах загальної суми 5 402 787 грн.
Позивач зазначає, що він звернулася до суду із позовною заявою про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Відповідач - ТОВ «Надра Олеська» є проектною компанією, створеною виключно з метою реалізації положень Угоди про розподіл продукції (УРП) на ділянці Олеська. Це чітко передбачено в її статуті. Наразі цей проект фактично завершено: відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 12.05.2025 №164 (додається) ТОВ «Надра Олеська» виключено зі складу власників спеціального дозволу на користування надрами, а єдиним суб'єктом права надрокористування визначено ПАТ «Укрнафта». Указаний факт свідчить про повне припинення діяльності Відповідача в межах його єдиного функціонального призначення. Угодою між ТОВ «Надра Олеська» та ПАТ «Укрнафта» (Угода) передбачено відступлення 100% частки участі в УРП, і після видання згаданого наказу з боку державного органу можна стверджувати про завершення цього процесу на нормативному рівні. Отже, Відповідач не виконуватиме господарської діяльності та, ймовірно, буде припинене або фактично не здійснюватиме операційної активності надалі. Ключовим є те, що після завершення Угоди відбудеться фінальний розрахунок - ПАТ «Укрнафта» перекаже грошові кошти ТОВ «Надра Олеська» як оплату за передану частку участі. З огляду на те, що це буде, фактично, єдиний ліквідний актив товариства, обґрунтовано очікувати, що ці кошти будуть негайно розподілені між учасниками (власниками) товариства. Це, своєю чергою, поставить під загрозу можливість виконання рішення суду у справі за даним позовом. Своєчасне невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача. Просив застосувати захід забезпечення позову та задовольнити заяву.
На підставі положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 5 402 787 грн.
На теперішній час позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, забезпечення позову у вищезазначений заявником спосіб не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям такого заходу прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та не відповідає інституту забезпечення позову в цивільному процесі.
Разом з тим, представником заявника не надано доказів в обґрунтування того, що не застосування заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення та що відповідач має намір відчужити належне йому майно.
Сам факт наявності у відповідача можливості розпоряджатися на свій розсуд належними йому грошовими коштами не є достатньо мотивованою підставою для вжиття заходу забезпечення позову.
Відтак, вказана заява ґрунтується виключно на припущеннях позивача.
Слід звернути увагу, що запропонований вид забезпечення позову, у разі його застосування, призведе до порушення балансу приватного та суспільного інтересу та свідчить про його неспіврозмірність заявленим вимогам, а також мають характер втручання у господарську діяльність відповідача, що є неприпустимим.
Водночас судом враховується правовий висновок Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 по справі №902/774/20, згідно з яким заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника».
Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.
Зобов'язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом. У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.05.2020 в справі № 905/361/19.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.В. Верещінська