печерський районний суд міста києва
Справа № 757/212/22-ц
"05" червня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,
за участі представника позивача - ОСОБА_3,
вирішивши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача про тимчасове вилучення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар-Арена» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
В провадженні суду перебуває вказана справа.
Представником позивача подано заяву про тимчасове вилучення доказів, яке обґрунтовується тим, що ухвала суду про витребування доказів не виконується без поважних причин.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов'язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Крім того, як зауважує Європейський суд з прав людини, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
За приписами статті 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Заява представника позивача про тимчасове вилучення доказів не містить чітких родових ознак, які саме докази підлягають вилученню, що унеможливлює їх вилучення в порядку статті 146 ЦПК України, а відтак суд відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 146, 353 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про тимчасове вилучення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідністю «Сантанна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар-Арена» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Вовк