печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22528/25-к
пр. 1-кс-20502/25
02 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.07.2024 року у справі № 757/28763/24-к,-
15.05.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.07.2024 року у справі № 757/28763/24-к.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 22.05.2024 під час проведення обшуку транспортного засобу, що здійснювався на підставі ухвали слідчого судді, виявлено та вилучено автомобіль марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/28763/24-к задоволено клопотання та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 , з яким сторона звернення не погоджується.
Так, адвокат вказує, що всупереч вимогам абзацу 2, частини 2 ст. 171 КПК України, прокурором до клопотання не додано жодного документу, який би підтверджував факт відповідності майна критеріям, що визначені ст. 98 КПК України. У зв'язку з цим не зрозуміло як саме вказане майно може бути використано у якості доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, на думку адвоката, арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва на автомобіль є необґрунтованим, оскільки ні з ухвали слідчого судді ні з матеріалів клопотання про арешт майна не вбачається зв'язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному проваджені, та майном третьої особи, на яке накладено арешт саме, з метою збереження речових доказів.
Відтак, адвокат просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.07.2024 року.
Адвокат в судове засідання з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Разом з цим, в матерілах клопотання наявна заява прокурора про розгляд клопотання його відсутність та письмові заперечення в яких останній просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та підстави, на які посилається адвокат не свідчать про неактуальність арешту.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000387 від 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2025 у справі 757/28763/25-к було накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку транспортного засобу: автомобіля марки Mercedes Benz G 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись ним, а саме на автомобіль Mercedes Benz G 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Так, з даної ухвали вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє група осіб, до складу якої входять громадяни України та іноземці з Латинської Америки, зокрема з Перу, Еквадору, Колумбії та інші, які організовували та забезпечують діяльність шахрайських call-центрів. Учасники зазначеної групи незаконно купують інформаційні бази, які містять персональні дані зацікавлених у криптовалюті осіб. В подальшому оператори call-центрів, шляхом обману під виглядом залучення інвестицій заманюють переважно громадян Іспанії та країн Латинської Америки вкладати кошти в криптовалюту. В подальшому оператори надають потерпілим реквізити криптогаманців, на які останнім необхідно перерахувати власні кошти та криптовалюту. Спочатку віртуальні активи надходять на холодний гаманець. З метою приховування слідів зазначених операцій та запобігання їх відстеженню, члени зазначеної групи перекидають активи на інший холодний гаманець, після чого пересилають на гарячі гаманці відомих криптобірж, для подальшого переведення у готівку та використання для власних потреб. Після отримання коштів від інвесторів, оператори цих call-центрів повідомляють, що транзакція не пройшла і більше не контактують з потерпілими. З 2019 року до лютого 2022 року ці call-центри працювали на території м. Києва (у приміщеннях бізнес-центру «Арена Сіті» та торговельного центру «Мармелад»), після чого переміщені до м. Львова та Львівської області, де знаходяться на цей час.
З показів свідків у кримінальному провадженні встановлено, що організаторами вчинення вказаних злочинів є: громадянин Перу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України на підставі посвідки на постійне проживання, користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 , проживає у місті Львів або Львівській області; громадянин Перу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання, користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 , проживає у місті Львів або Львівській області.
Окрім цього, зазначено, що з матеріалів клопотання вбачається, що з метою припинення вказаної протиправної діяльності, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь та засобів кримінальних правопорушень та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, проведено ряд обшуків житла та іншого володіння описаних у клопотанні осіб.
22.05.2024 під час проведення обшуку автомобіля Кеведо Лухан Карлос Франциско марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та тимчасово вилучено транспортний засіб: автомобіль марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказане вилучене майно постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, арешт було накладено з метою збереження речовихдоказів.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя, при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, що накладений в рамках кримінального провадження, також враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, які на думку заявника, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною звернення не доведено необхідності у скасуванні арешту, оскільки є необхідність у збереженні арештованого майна, з метою досягнення цілей кримінального провадження, а тому доводи сторони звернення є необгрунтованими та передчасними.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04.07.2024 року у справі № 757/28763/24-к,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1