печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37304/24-а
09 квітня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Новака Р.В.,
при секретарі Бурячок А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - капітан поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександр Петрович, лейтенант поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняк Юрій Михайлович, старший лейтенант поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенко Роман Олегович, Печерське управління Головного управління поліції у м. Києві
третя особа - державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторія Олександрівна
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до капітана поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександра Петровича, лейтенанта поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Михайловича, старшого лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенка Романа Олеговича, Печерського управління Головного управління поліції у м. Києві, третя особа: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторія Олександрівна про визнання неправомірними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до капітана поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександра Петровича, лейтенанта поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Михайловича, старшого лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенка Романа Олеговича, третя особа: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними та скасування постанов. Позивач в адміністративному позові просить скасувати 5 постанов про адміністративне правопорушення: ЕГА № 1268990 від 19.12.2023, ЕГА № 1268995 від 19.12.2023, ЕГА № 1267345 від 18.12.2023, ЕГА № 1267339 від 18.12.2023, ЕГА № 1267285 від 18.12.2023. В обґрунтування позову позивач зазначала, що про існування оскаржуваних постанов вона довідалася тільки після відкриття виконавчих проваджень. Крім того, оскаржувані постанови вона не отримувала ні наручно ні засобами поштового зв'язку, зазначених у постановах дій позивачка не скоювала, відповідачі Василенко О.П. , Юзвенко Р.О. та Вишняк Ю.М. складають фіктивні протоколи завідомо вносять в них неправдиві відомості.
Ухвалою суду від 23.08.2024 заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
14.10.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що виявлені недоліки позивачем усунуто.
Ухвалою суду від 29.10.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову про визнання неправомірними та скасування постанов, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін. В задоволенні заяв позивача про витребування доказів - відмовлено.
06.02.2025 позивачем на адресу суду було подано пояснення щодо аналітичних та статистичних даних в обставинах справи, заяву про повернення судових витрат та заяву про залучення співвідповідачем по справі Печерського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві.
11.02.2025 позивачем на адресу суду було подано заяву про розмір та повернення судових витрат.
Ухвалою суду від 11.02.2025 було задоволено заяву позивача. Залучено до участі у справі як співвідповідача - Печерське управління Головного управління поліції у м. Києві (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 30).
12.02.2025 позивачем на адресу суду було подано заяву про усунення недоліків адміністративного позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без ї участі, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі. За таких обставин, суд визнав можливим проводити розгляд справи без участі сторін, за наявними матеріалами справи.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати 5 постанов про адміністративне правопорушення: ЕГА № 1268990 від 19.12.2023, ЕГА № 1268995 від 19.12.2023, ЕГА № 1267345 від 18.12.2023, ЕГА № 1267339 від 18.12.2023, ЕГА № 1267285 від 18.12.2023.
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 175-1, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 182, ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію" територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 в справі № 803/1252/17.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.ст. 175, 178, 182 КУпАП, працівники Печерського управління діють як представники органу Національної поліції України, виконуючи свої службові обов'язки в межах наданих їм законом повноважень для забезпечення дотримання громадського порядку. Вони не є окремими, незалежними суб'єктами владних повноважень у цьому контексті.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Головне управління Національної поліції у місті Києві, від імені якого виступають капітан поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександр Петрович, лейтенант поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняк Юрій Михайлович, старший лейтенант поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенко Роман Олегович, уповноважені накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Посадові особи, які винесли оскаржувані постанови перебувають у трудових відносинах саме з Головним управлінням Національної поліції у місті Києві. Оскільки, Печерське управління Головного управління поліції у м. Києві в якому проходять службу капітан поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександр Петрович, лейтенант поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняк Юрій Михайлович, старший лейтенант поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенко Роман Олегович, є відокремленим підрозділом Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції у місті Києві, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки капітан поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександр Петрович, лейтенант поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняк Юрій Михайлович, старший лейтенант поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенко Роман Олегович є лише посадовими особами відповідного органу.
За приписами ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача може здійснюватися до ухвалення рішення у справі за наявності відповідного клопотання учасника справи та за згодою позивача.
Відповідно до «Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються» затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено як юридичну особу публічного права - Головне управління Національної поліції у м. Києві як територіальний орган Національної поліції.
Відповідно, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», у складі територіальних органів поліції утворюються структурні підрозділи (відділи) поліції в районах, містах, районах у містах.
В позовній заяві позивач визначив співвідповідачем - Печерське управління Головного управління поліції у м. Києві. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що такої юридичної особи як «Печерське управління Головного управління поліції у м. Києві» неіснує, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назва юридичної особи «Печерське управління Головного управління Національної поліції у м. Києві».
Таким чином Печерське управління Головного управління Національної поліції у м. Києві є структурним підрозділом територіального органу поліції - Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме Головне управління Національної поліції у м. Києві (ЄДРПОУ - 40108583), а не Печерське управління Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинен нести інший орган а не той, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем пред'явлено позов до неналежних відповідачів, в ході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваних постанов, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежних відповідачів, а тому і законність їх дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вона не позбавлена права звернутися з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 48, 77, 241-246, 255, КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до капітана поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Василенко Олександра Петровича, лейтенанта поліції Печерського управління ГУ НП в м. Києві Вишняка Юрія Михайловича, старшого лейтенанта поліції Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві Юзвенка Романа Олеговича, Печерського управління Головного управління поліції у м. Києві, третя особа: державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторія Олександрівна про визнання неправомірними та скасування постанов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Новак