ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11026/24
провадження № 2-др/753/121/25
(додаткове)
29 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі секретаря судових засідань Давидюк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а заяву адвоката Михальчук Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини,
12 травня 2025 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 753/11026/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини, яким позовні вимоги були задоволені частково.
14 травня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Михальчук О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу.
У своїй заяві представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 25 200,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 15 травня 2025 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.
20 травня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому він зазначив, що позивачем при поданні позовної заяви було додано попередній розрахунок суми судових витрат, однак у ньому не конкретизовано, які саме витрати включено до загальної суми, а також не зазначено вартість кожної послуги окремо. Такий розрахунок є формальним та не дозволяє належним чином оцінити обґрунтованість заявлених витрат, співмірність кожної окремої витрати та складності справи, а також перевірити їх відповідність критеріям розумності та необхідності. Таким чином, представник відповідача зазначає, що хоча представник позивача і подав документ, який назвав «попереднім розрахунком», але фактично не виконав вимог закону, а тому заявлені витрати на правничу допомогу не можуть бути визнані такими, що підлягають відшкодуванню. Окрім того, представник відповідача вказав, що долучені до заяви документи містять ряд недоліків, які унеможливлюють стягнення заявлених витрат, зокрема, договір про надання правничої допомоги не містить конкретизованого предмету, не містить додатку, який встановлює вартість послуг адвоката та за яким здійснюється розрахунок судових витрат на надання правничої допомоги. Також представник відповідача наголошує на необґрунтованості вартості послуг, вказує на те, що вони є завищеними та неспівмірними із складністю справи. Виходячи із викладеного, представник відповідача просить суд залишити заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу без задоволення.
У судове засідання призначене на 29 травня 2025 року учасники справи не з'явилися. Представник позивача просив суд проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Відповідач та його представник до суду також не з'явилися, зважаючи на подані ними заперечення на заяву, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд доходить наступного висновку.
04 червня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року позовні вимоги були задоволені частково,а саме: визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 . Визначено ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : другий та четвертий тиждень місяця з п'ятниці, після закінчення навчання, до 19:00 години неділі щомісячно впродовж навчального року з урахуванням шкільних канікул за місцем проживання батька або в рекреаційних зонах чи зонах дитячого дозвілля в межах міста Києва та Київської області, без присутності матері дитини; протягом трьох тижнів (з розбивкою за домовленістю обох батьків) у період літніх шкільних канікул з правом на спільний відпочинок з дитиною ОСОБА_3 для оздоровлення дитини в межах території України; у випадках, планування виїзду на відпочинок в іншу країну, на першу вимогу надавати оформлену у встановленому законодавством України порядку згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон з метою відпочинку, або на самостійний виїзд дитини з організованою групою дітей на відпочинок, змагання, тощо. Згода на тимчасовий виїзд повинна бути надана протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту звернення матері дитини; визначити спілкування дитини з батьком у дні перебування дитини з матір'ю засобами телекомунікацій (телефон/месенджери без відео зв'язку) лише у будні дні, за бажанням обох сторін (батька та дитини), та якщо це не впливатиме негативно та не порушуватиме навчальний процес, та не пізніше ніж 20:00 год виключно в інтересах дитини, з урахуванням режиму дня та навчання дитини; батькам в присутності дитини ОСОБА_3 підтримувати добрі, доброзичливі відносини між собою, не обговорювати наявні у них розбіжності, не висловлюватися осудливо і негативно один про одного, а також родичів іншого боку, не підбурювати та не налаштовувати дитину негативно у відношенні до іншого з батьків, родичів іншого з батьків; той з батьків з ким знаходиться дитина негайно повідомляє іншого з батьків про погіршення самопочуття дитини; за визначеним графіком мати передає дитину батьку біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері та забирає після завершення зустрічі, а батько забирає (зустрічає) дитину та після завершення зустрічі приводить (привозить) дитину біля входу до житлового будинку за адресою проживання матері.
У заяві про стягнення судових витрат представник позивача просить суд стягнути із відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 25200,00 грн.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу представником позивача було долучено копію договору про надання правничої допомоги № 6/24 від 02 квітня 2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Ольги Михайльчук» та ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1.1, предметом договору є, зокрема, надання клієнту правничої допомоги у справах про визначення місця проживання дитини
Розділом 3 договору передбачено, зокрема, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами. Клієнт сплачує гонорар або його частину у день укладення договору готівкою або у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського бюро.
Згідно детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги у період з 02 квітня 2024 року по 12 травня 2025 року адвокатом клієнту у рамках розгляду цивільної справи № 753/11026/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та визначення порядку участі батька у вихованні дитини були надані наступні послуги: консультація, збір доказів, аналіз судової практики, підготовка та направлення адвокатських запитів, підготовка, оформлення та подання позовної заяви (витрачений час - 8годин, вартість - 13200,00 грн); участь у судовому засіданні (13 серпня 2024 року) (витрачений час - 2 години, вартість 3000 грн); участь у судовому засіданні (26 лютого 2025 року) (витрачений час - 2 години, вартість 3000 грн); участь у судовому засіданні (08 квітня 2025 року) (витрачений час - 2 години, вартість 3000 грн); участь у судовому засіданні (28 квітня 2025 року) (витрачений час - 2 години, вартість 3000 грн). Загальна сума гонорару за надані послуги складає 25 200,00 грн.
Адвокатом також надані копії платіжних інструкцій, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перерахувала на рахунок адвокатського об'єднання грошові кошти у розмірі 7200,00 грн, 6000,00 грн, 3000,00 грн, 3000,00 грн, 3000,00 грн та 3000,00 грн
Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 25200,00 грн.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що неподання позивачем до позовної заяви належного попереднього розрахунку орієнтовного розміру витрат на правову допомогу є підставою для відмови у стягненні таких витрат, оскільки відповідно до приписів ЦПК України це право, а не обов'язок суду, а також у позовній заяві було зазначено про те, що детальний розрахунок буде надано станом на день ухвалення рішення у справі.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зміст позовної заяви, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, враховуючи заперечення представника відповідача щодо заявлених вимог, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, з огляду на принцип розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, складність даної справи та ціну позову, тривалість судових засідань та їх зміст, зважаючи на те, що відповідач частково визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 12 600,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд,
заяву адвоката Михальчук Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 600,00 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст додаткового судового рішення складено 06 червня 2025 року.
Суддя К.В. Шаповалова