Справа № 752/6938/23
Провадження № 2/752/733/25
Іменем України
(заочне)
28.05.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
секретаря - Бєляєвої К.Д.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Присяжнюка Р.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Данілової Т.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2024 задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про відвід судді Данілової Тетяни Миколаївни, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним. Відведено суддю Данілову Тетяну Миколаївну від подальшого розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 року вищевказана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.
В обґрунтування позову зазначила, що 13.05.2020 позивачу стало відомо, що земельна ділянка кадастровий номер: 8000000000:79:100:0013, що розташована на АДРЕСА_1 продана відповідно до договору купівлі-продажу від 06.02.2012 фізичній особі ОСОБА_4 .
Враховуючи, що позивач ніяких договорів щодо продажу земельної ділянки не укладала і не підписувала, тому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 224 від 06.02.2012 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:79:100:0013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2024 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено дану справу, до судового розгляду по суті.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог.
Протокольною ухвалою від 28.05.2025 у задоволенні клопотання представника третьої особи про відкладення - відмовлено, у задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено, у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі - відмовлено.
Суд, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 29.09.2009 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 12160.
Відповідно до п. 1 вказаного договору ОСОБА_6 передає у власність ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,1000 га, передану у власність відчужувача для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а ОСОБА_3 приймає її та сплачує за неї обумовлену грошову суму.
Пунктом 3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2009 встановлено, що земельна ділянка розташована на АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:100:0013.
Продаж земельної ділянки вчиняється за 269400,00 грн, що визначено п. 5 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2009.
15.12.2009 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2009 № 12160 (ВМО № 284111) видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 912751, в якому зазначено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 07-7-05056.
Вищезазначене також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000005652013 від 04.03.2013.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 216925528 від 20.07.2020 земельна ділянка (8000000000:79:100:0013), площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності - ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 224, виданого 06.02.2012, видавник: Курковська Я.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 216925528 від 20.07.2020, 07.06.2012 за № 12592415, реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 12592415, підстава обтяження: постанова про накладення арешту, к/с 50-6217, 05.06.2012, прокуратура м. Києва, слідчий Підлісний, об'єкт обтяження: земельна ділянка ( кадастровий номер 79:100:0013), площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, в обґрунтування позову зазначено, що позивач будь-яких договорів купівлі-продажу земельних ділянок не підписувала, остання, вибула із власності позивача поза її волею, та на даний час незаконно перебуває у власності відповідача.
Відповідно до свідоцтва від 22.09.2020 (зареєстровано в реєстрі за № 1645) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С. відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акта про проведені електронні торги складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердар М.М. 26.08.2020, посвідчив, що ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається з земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 8000000000:79:100:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого об'єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2064365880000, яке придбано ОСОБА_5 за 585370,00 грн, без ПДВ, що раніше належало ОСОБА_4 .
Згідно протоколу № 493677 про проведення електронних торгів, які відбулись 28.07.2020, реєстраційний номер лота: 431468, найменування майна: земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:100:0013, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможець торгів: ОСОБА_5 (учасник: 3), організатор торгів: ДП «СЕТАМ». Вказане також підтверджується Актом про проведені електронні торги від 26.08.2020.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2020 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в м. Києві про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - задоволено. Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу № 223 від 06.02.2012 року земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:100:0012), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 224 від 06.02.2012 року земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:100:0013), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.; визнати недійсним договір купівлі-продажу договір купівлі-продажу № 225 від 06.02.2012 року земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:100:0014), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.; витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:79:100:0012), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:79:100:0013), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:79:100:0014), площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 5044 (п'ять тисяч сорок чотири) грн. 80 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 22.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2020 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. києві про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:79:100:0013), розташована за адресою: АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким дані позовні вимоги залишені без задоволення.
Постановою Верховного суду від 13.03.2023 касаційні скарги ОСОБА_3 та адвоката Присяжнюка Р.В. в інтересах ОСОБА_5 - залишено без задоволення. Постанову київського апеляційного суду від 22.11.2021 залишено без змін.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
23.04.2013 вироком Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2605/7851/12 ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України та призначено їй покарання.
Як вбачається із вказаного вироку, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куровська Я.Л., що посвідчила спірний договір купівлі-продажу № 224, яка є засудженою у вказаній справі, була позбавлена можливості володіти своєю печаткою приватного нотаріуса, оскільки печатку та її паспорт громадянки України у неї відібрав громадянин, що здійснював контроль над її нотаріальною діяльністю та весь час був присутній у неї в офісі.
Крім того, суд зауважує, що обставини, встановлені в межах кримінальної справи № 2605/7851/12 свідчать проте, що на момент вчинення правочину (укладення договору купівлі-продажу № 224 від 06.02.2012), приватний нотаріус Курковська Я.Л. не володіла та не розпоряджалась самостійно своєю печаткою і, відповідно, не могла здійснити посвідчення спірного договору купівлі-продажу.
Частиною 6 статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до ТОВ «Експертно-дослідна служба України» щодо проведення почеркознавчої експертизи.
Згідно Висновку експерта ТОВ «Експертно-дослідна служба України» № 1238/03/2025 від 27.03.2025 підпис від імені ОСОБА_3 , зображення якого міститься у рядку «ПРОДАВВЕЦЬ» у технічній копії договору від 06.02.2012 купівлі-договору земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:100:0013, якам розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 224, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 . Рукописний запис « ОСОБА_3 » зображення якого міститься у рядку «ПРОДАВЕЦЬ» у технічній копії договору від 06.02.2012 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:100:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. зареєстрованого в реєстрі за № 224, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням почерку ОСОБА_3 .
Як вбачається з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст.202 ЦК України визначено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Згідно ч.4 ст.202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, до яких належать: 1) Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності 3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі 4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом 5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним 6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).
Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Разом з цим, відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Тобто, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч.ч. 1,5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 522/5850/19 зазначив, що укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
Стаття 321 ЦК України передбачає, непорушність права власності, а саме ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому, ст. 210 ЗК України встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Судом встановлено, що позивач не мала волевиявлення на продаж земельної ділянки, вона не підписувала договір купівлі-продажу земельної ділянки, та не уповноважувала будь-кого на вчинення таких правочинів, а тому спірний договір, який був зареєстрований в реєстрі є недійсним, відповідно до положень ст. 203 ЦК України, оскільки, не було волевиявлення учасника на їх вчинення.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналіз встановлених судом обставин переконливо свідчить про те, що оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок були укладені поза волею позивача, а тому останні суперечать вимогам закону.
Враховуючи викладене, а також з метою відновлення порушених прав позивача, як законного власника земельних ділянок, які поза волею вибули із її власності, на даний час зареєстровані за відповідачем, та доказів на спростування вимог позову з боку відповідача суду надано не було, а відтак наявні підстави для визнання договорів недійсними та витребування майна із чужого володіння, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору, яка наявна в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 224 від 06.02.2012 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:79:100:0013, укладеного між ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Текст рішення складений 09.06.2025.
Суддя: Ю.Ю. Мазур