Справа № 752/11505/25
Провадження №: 2/752/6694/25
Іменем України
06.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Замай А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 20 червня 2009 року між ним та відповідачем Центральним відділом реєстрації шлюбів у м. Києві був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1211 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що після укладення шлюбу життя між ними як подружжям поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Ведення між ними спільного господарства протягом останніх трьох років - припинено. Сторони проживають окремо, один від одного не залежать ні в матеріальному, ні морально-духовному плані, спільних інтересів не мають. Спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю, обов'язки, що покладаються на кожного з подружжя. Між ними як подружжям зникло відчуття поваги і любові та спільних поглядів на життя. Шлюб існує формально. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що не неприпустимим.
Спір щодо визначення місця проживання спільних дітей відсутній, за згодою сторін діти проживають з матір'ю (відповідачем).
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб, укладений 20 червня 2009 року між ним та відповідачем Центральним відділом реєстрації шлюбів у м. Києві, актовий запис № 1211; часу на примирення не надавати.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до довідки суду про доставку електронного документу ухвала від 14 травня 2025 року доставлена до електронного кабінету представника позивача 14 травня 2025 року.
15 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали від 14 травня 2025 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 06 червня 2025 року на 10:00 год. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
01 червня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли заява представника позивача - адвоката Новак Н. Ю. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
06 червня 2025 року до суду надійшла заява вх. № 36372 представника відповідача - адвоката Клименко Я. М. про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, строк на примирення просить не надавати та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 20 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Центральним відділом реєстрації шлюбів у м. Києві з державним центром розвитку сім'ї був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1211 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».
Під час шлюбу, у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спір щодо проживання яких між сторонами відсутній.
Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам. Відповідач позов визнала, про що свідчить заява її представника із згодою на розірвання шлюбу.
Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли та просили строк на примирення не застосовувати.
Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).
Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили емоційний зв'язок як подружжя, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів у м. Києві з державним центром розвитку сім'ї, про що зроблено відповідний актовий запис № 1211 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 09 червня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук