Справа № 752/13388/25
Провадження № 1-кс/752/4842/25
02 червня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання слідчого слідчого відділення № 3 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратуру ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100010001943, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю :
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення № 3 СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 01.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001943, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2025 приблизно о 01 год. 00 хв., тобто в період дії комендантської години, до блок-посту за адресою: м. Київ, вул. Португальська (Цілинна), 2 А під'їхав автомобіль Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 в якому перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, приблизно о 01 год. 20 хв., перебуваючи в межах блок-посту за адресою: м. Київ, вул. Португальська (Цілинна), 2 А, під час розмови зі старшим стрільцем військової частини Національної гвардії України № 3030 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ніс службу на вказаному блок-посту та виконував свої службові обов'язки, а саме правоохоронні функції, у ОСОБА_5 виник раптовий умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням останнім, своїх службових обов'язків.
Реалізовуючи вищевказаний, раптово виниклий протиправний умисел, маючи достатній рівень фізичної підготовки та володіння бойовими мистецтвами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 стиснув кисть лівої руки в кулак та наніс нею один удар в ліву частину обличчя ОСОБА_8 , який від удару не втримав рівновагу та впав на асфальт.
Злочинними діями ОСОБА_5 , старшому стрільцю військової частини Національної гвардії України № 3030 ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна слизової верхньої губи.
01.06.2025 ОСОБА_5 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.06.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 01.06.2025; іншими доказами в сукупності.
В обґрунтування наявності ризиків, які є складовою умовою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий вказує, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик обумовлений усвідомленням ним міри покарання та можливістю перетину лінії розмежування в умовах воєнного стану. Крім того, існує реальна загроза незаконного впливу на потерпілого та свідків шляхом погроз або підкупу, з огляду на обставини вчинення злочину щодо службової особи, особисту неприязнь, фізичну підготовку підозрюваного та зухвалу поведінку під час вчинення злочину.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1, 3-4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, у зв'язку з активними бойовими діями на території України, ОСОБА_5 може перетнути лінію розмежування та укритись на непідконтрольній території.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний шляхом погроз та підкупу може схиляти потерпілого та свідків до зміни та дачі неправдивих показів, відмові від участі в кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Окрім цього, існують реальні ризики впливу підозрюваного
ОСОБА_5 на потерпілого ОСОБА_8 , оскільки саме кримінальне правопорушення вчинено саме у зв'язку з виконанням останнім своїх службових обов'язків, що може свідчити про особисту неприязність. А також факт того, що ОСОБА_5 володіє достатнім рівнем фізичної підготовки та бойових мистецтв, може свідчити про реальну можливість досягнення ОСОБА_5 бажаного результату у випадку спроби застосування такого впливу. Таким чином, є реальна загроза, що ОСОБА_5 , може схилити потерпілого до зміни та дачі неправдивих показів, відмові від участі в кримінальному провадженні.
Крім цього, ОСОБА_5 може іншим способом перешкоджати повному, всебічному проведенню досудового розслідування, що може призвести до невиправних наслідків по кримінальному провадженню, а саме в прийнятті процесуальних рішень.
Орган досудового розслідування вважає, що неможливо запобіганням наявним ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Запобіжний захід у вигляді застави також не може бути застосований до підозрюваного, у зв'язку з тим, що згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У судовому засіданні прокурор повністю підтримав подане слідчому судді клопотання, просив його задовольнити на підставах, викладених у клопотанні, та з урахуванням доказів, долучених до його обґрунтування. Окремо звертав увагу на те, що підозрюваний вчинив злочин під час комендантської години, в умовах воєнного стану на блокпосту.
У судовому засіданні сторона захисту в особі адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечувала проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність належного обґрунтування ризиків з боку прокурора, зокрема ризику переховування та незаконного впливу на свідків. Захисники наголосили, що підозрюваний був затриманий лише напередодні, доставлений до органу досудового розслідування, сприяв слідству, має постійне місце проживання, роботу в Києві, соціальні зв'язки (мати, дівчина), зобов'язання за орендою, а також надає допомогу ЗСУ. Вказували на відсутність у потерпілого тілесних ушкоджень та претензій, а також просили застосувати більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання або домашній арешт у нічний час..
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію сторони захисту, зазначивши, що погано пам'ятає обставини інциденту через вживання алкоголю. Повідомив, що вибачився як перед військовослужбовцями загалом, так і безпосередньо перед потерпілим, підкреслив, що має виключно дружнє та поважливе ставлення до представників військових формувань. Окремо наголосив на своїх родинних зв'язках із військовими, зокрема, що його вітчим є військовослужбовцем, який наразі вважається зниклим безвісти.
Вирішуючи клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, - СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Встановлено, що 01.06.2025 ОСОБА_5 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
У ході розгляду клопотання прокурором не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, зокрема, не встановлено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Отже, за відсутності таких обставин, передбачених законом, до підозрюваного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Однак, на переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 у вчиенні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.06.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 01.06.2025; іншими доказами в сукупності
Дії, які ставляться у вину підозрюваному ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто є кримінально караними. Надані слідчим докази можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Зокрема, встановлено, що потерпілим ОСОБА_8 є старшим стрільцем в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України, що вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_3 . З протоколу допиту потерпілого від 01.06.2025 року вбачається, що під час несення служби на блокпосту у м. Києві, військовослужбовці зупинили автомобіль Audi, у якому перебували дівчина та хлопець (як згодом з'ясувалося - ОСОБА_14 ). Через комендантську годину їм було відмовлено у проїзді та запропоновано зачекати на узбіччі. Приблизно через 10 хвилин пара вийшла з автомобіля. Дівчина підійшла до військовослужбовців та почала з ними спілкування, хлопець залишився осторонь. Потерпілий не втручався в розмову. Згодом, після конфлікту з дівчиною, ОСОБА_5 повернувся до автомобіля, потім знову вийшов і почав ходити поблизу блокпосту. Приблизно через 10 - 15 хвилин він підійшов до потерпілого та почав жалітися, що посварився з дівчиною, демонстрував ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 намагався його заспокоїти, запропонував сісти в машину або зачекати завершення комендантської години. У відповідь на це ОСОБА_5 несподівано показав рукою в напрямку автомобіля та сказав, що дівчина його не впустить, а далі раптово наніс удар рукою в обличчя, внаслідок чого потерпілий упав. Після удару ОСОБА_5 одразу був затриманий військовослужбовцями, йому надягли наручники. Потерпілий залишався на місці події, зазначив, що зовнішніх видимих ушкоджень не має, медичною допомогою не користувався. В кінці допиту ОСОБА_8 , повідомив, що не тримає зла на ОСОБА_5 , претензій не має, вважає удар випадковим через сильне емоційне збудження останнього та прийняв вибачення підозрюваного.
Перебіг подій, викладений потерпілим ОСОБА_8 під час допиту 01.06.2025, логічно узгоджується з показаннями свідків, що підтверджується змістом відповідних протоколів їх допитів. З урахуванням цього, слідчий суддя вважає, що в діях підозрюваного наявні ознаки та склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України.
Також слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст.177 КПК України. Так підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Ризики незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про які зазначає у клопотанні слідчий, суд вважає такими, що не доведені.
Таким чином, слідчий та прокурор не довели, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеному ризику, як про це зазначено у п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.
Тому, слідчий суддя відповідно до положень ч.4 зазначеної статті приходить до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання, вважаючи, що саме такий захід зможе запобігти вищезазначеному ризику та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи, що він має постійне місце проживання та враховуючи данні про його особу, які були встановлені під час розгляду даного клопотання.
Крім того, на підозрюваного ОСОБА_5 слід також покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 183, 194, 369-372, 532 КПК України,
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на два місяці, але у межах строку досудового розслідування, тобто до 01 серпня 2025 року (включно).
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 негайно з-під варти в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 12025100010001943;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1