Справа 362/2050/25
Провадження 3/362/1001/25
02.06.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 712570 від 06.03.2025, 05 березня 2025 року близько 17 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої падчериці гр. ОСОБА_2 , чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, що виражалось в погрозах фізичною розправою та нецензурною лайкою в її бік. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані ним відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду, та які останнім були проігноровані. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 в судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозицією частини другої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Таким чином, обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого як частиною першою, так і частиною другою статті 173-2 КУпАП, є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, в даному випадку неповнолітньої потерпілої. У разі відсутності таких наслідків підстав для притягнення до відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП немає.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення, яка має відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи дані, викладені в протоколі, та зібрані у справі докази, суд дійшов такого.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї неповнолітньої падчерки ОСОБА_2 , чим могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, тобто у протоколі не йдеться про фактично завдану шкоду, зазначено лише про можливість її завдання, що не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП. Також немає відомостей про фактично завдану шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 й у інших матеріалах справи. Більш того, матеріали справи не містять ні вказівки на дату народження ОСОБА_2 , ні підтвердження факту її неповноліття. Матеріали справи взагалі не містять пояснень неповнолітньої потерпілої, у зв'язку з чим неможливо дійти висновку про завдану їй шкоду. Тобто протокол про адміністративне правопорушення базується на припущеннях завдання шкоди потерпілій.
З письмових пояснень свідка гр. ОСОБА_3 вбачається, що поліція була викликана через те, що ОСОБА_1 виламував двері в її квартиру, а потім коли вона відчинила двері, без її дозволу зайшов в квартиру ОСОБА_3 в пошуках своєї падчерки, тобто порушив конституційні гарантії недоторканості житла ОСОБА_3 , що ніяк не можна ототожнити з домашнім насильством відносно неповнолітньої ОСОБА_2 .
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", так як наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, провівши аналіз досліджених та ретельно перевірених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7-9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан