Справа № 357/5326/25
1-кп/357/732/25
09.06.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 12025111030000740 яке внесене до ЄРДР 24.03.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Терезине, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
14.10.2024 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.
19.03.2025 року приблизно о 09 годині 02 хвилини ОСОБА_3 перебував в приміщенні магазину №70 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), що розташований за адресою: вул. Сквирське шосе, 230, в м. Біла Церква Київської області, де у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, зі стелажу здійснив крадіжку пакетів стартових Київстар Start Sim в кількості 10 штук вартістю 300 грн. за штуку, на загальну суму 3000 гривень, а також пакетів стартових Vodafone SuperNet Pro в кількості 4 штук вартістю 270 грн. за штуку, на загальну суму 1080 гривень, які поклав під свою куртку, та не маючи наміру на оплату вартості вказаного товару, пройшов через розрахункові каси магазину, не здійснивши оплату вказаного товару.
ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» ЄДРПОУ 40720198 майнової шкоди на суму 4080 грн.
ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засідання сторони надали до суду угоду про визнання винуватості, укладену 04.06.2025 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі. Крім того, узгоджено визначити ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2024 року, та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просила суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Зазначила про доцільність призначення остаточного покарання, з урахуванням ст. 71 КК України.
Також суду надано заяву представника потерпілого ОСОБА_6 , в якій останній просить проводити розгляд справи без його участі та зазначає, що надає свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Повідомив, що йому зрозумілі наслідки укладення угоди, наслідки невиконання угоди, наслідки призначення остаточного покарання, відповідно до вимог ст. 71 КК України. Наголосив, що угода ним підписана добровільно, без будь-якого примусу.
Захисник в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Зазначила, що угода ним підписана її підзахисним добровільно, без будь-якого примусу, з роз'ясненням усіх прав та наслідків.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання. А також враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, не працюючий, відсутній постійний дохід, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні. Узгоджена міра покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 71 КК України.
Судом враховується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_3 вчинено після постановлення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.10.2024 року, а тому суд вважає необхідним остаточне покарання обвинуваченому призначити за сукупністю вироків, а саме до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.10.2024 року, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 04.06.2025 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 04.06.2025 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з початку фактичного відбування покарання, після приведення вироку до виконання, після вступу вироку в законну силу.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_7