Справа № 348/1980/17
Номер провадження 1-кс/348/304/25
06 червня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю скаржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області зі скаргою на постанову слідчого СВНадвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 від 19.12.2024 про закриття кримінального провадження № 42017091200000037 від 19.10.2017.
Дана скарга обґрунтована тим, що 19.12.2024 слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області було закрито кримінальне провадження за № 42017091200000037 від 19.10.2017 за фактом вчинення службовими особами колишнього ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає дану постанову слідчого такою, що винесена незаконно та необґрунтовано. Слідчий цілком формально з'ясував природу даних правовідносин, про які зазначалося в його заяві та не провів необхідні слідчі дії, зокрема, щодо його допиту, витребування необхідних документів. Крім цього, слідчим не були виконані вимоги ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду від 08.10.2018 в частині допиту службових осіб колишнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не було проведено відповідну експертизу документу. Також не було витребувано необхідні документи з колишнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, наказ про призначення його у відповідну команду. Не було досліджено наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 01 від 07.02.2013 «Настанови з мобілізаційного розгортання Збройних Сил України», в якому чітко прописано, що номер команди обов'язково вказується в мобілізаційному розпорядженні.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу, просив її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в скарзі, доповнивши, що слідчим не було допитано заявника ОСОБА_5 по об'єднаному кримінальному провадженню, не було встановлено місцезнаходження ОСОБА_6 , не розглянуто клопотання про його допит, також в постанові про закриття кримінального провадження слідчим не зазначено ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42017091200000037, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги по суті, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно зі статтею 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Таким чином, будь-яка особа має право звернутись до правоохоронних органів із повідомленням про вчинений злочин, незалежно від того, чи завдано цим злочином шкоди саме цій особі, або ж іншій.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (статті 9, 283, 284 КПК України).
Положеннями статті 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, interalia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені статтею 284 КПК України підстави для його закриття.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42017091200000037 від 19.10.2017 вбачається, що ухвалою слідчого судді від 10.10.2017 скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника керівникаНадвірнянської місцевої прокуратури щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення задоволено. Зобов'язано заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури внести відомості в ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України за заявою ОСОБА_3 від 18.09.2017. Відомості в ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді від 10.10.2017 внесено 19.10.2017 року за № 42017091200000037за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 366 КК України.
Також, СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090200000245 від 19.04.2018 за ознаками злочину, передбаченого ст. 4 ст. 358 КК України.
Постановою прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури від 29.10.2018 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017091200000037 від 19.10.2017 за ч. 1 ст. 366 КК України та № 12018090200000245 від 19.04.2018 за ч. 4 ст. 358 КК України об'єднано в одне кримінальне провадження за № 42017091200000037.
При цьому слідчий суддя зауважує, що до ЄРДР вноситься попередня правова кваліфікація і під час досудового розслідування слідчий (дізнавач) управнений винести постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення.
В об'єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 було визнано потерпілим.
Закриваючи кримінальне провадження, слідчим було зазначено, що факти, наведені у заяві ОСОБА_3 , які стали підставою для внесення відомостей в ЄРДР за № 42017091200000037 від 19.10.2017 за ч. 1 ст. 366 КК України, були досліджені під час судового розгляду у справ № 348/2050/16-к, та не знайшли свого підтвердження, виходячи з правової позиції Верховних судів України щодо відсутності потреби у повторному дослідженні та доказуванні фактів, які вже встановлені рішенням суду, тобто мають преюдиціальний характер. У зв'язку із чим слідча прийшла до висновку про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
При цьому слідча не надала оцінку діям, які внесені в ЄРДР з кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 КК України. Питання про виділення в окреме провадження матеріалів за ч. 4 ст. 358 КК України не вирішувалося, також не приймалося рішення щодо перекваліфікації.
Окрім цього, під час досудового розслідування не було належно виконано доручення слідчого про встановлення місця проживання ОСОБА_7 , клопотання про допит якого слідчим було задоволено, оскільки звільнення останнього зі служби не перешкоджає встановленню його місця проживання.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладає обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад усіх обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, та чи усі ці обставини перевірені та їм надана належна правова оцінка.
Отже, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, слідчий суддя вважає, що слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 не виконано всі необхідні слідчі дії для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, та слідча прийшла до передчасного висновку про закриття кримінального провадження, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. 303-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 від 19.12.2024 про закриття кримінального провадження № 42017091200000037 від 19.10.2017 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя Надвірнянського
районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 09.06.2025 об 11.00 год.