Справа № 278/312/25
Провадження № 2/288/257/25
09 червня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування в порядку регресу,
Моторне (транспортне) Страхове бюро України (МТСБУ) (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просить стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02653, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ: 21647131) суму сплаченого майнового відшкодування по ДТП, винним в якій є Відповідач, в розмірі 29346.60 грн..
Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача - Моторного (транспортного) бюро України судовий збір в розмірі 3028.00 грн.
Ухвалою відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судові засідання на 15 квітня 2025 року та 21 травня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до Судових викликів № 278/312/25/4654/25 вих. від 25 березня 2025 року, № 278/312/25/5913/25 вих. від 16 квітня 2025 року, № 278/312/25/8228/25 вих. від 23 травня 2025 року розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач - ОСОБА_1 був повідомлений про судові засідання.
Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого Відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою Позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2023 року по справі № 288/845/23, ОСОБА_1 26 березня 2023 року о 21.00годині в с. Попільня по вулиці К. Маркса, Житомирської області керуючи транспортним засобом ВАЗ - 21011 д. н. з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ - 21053 д. н. з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася попереду. Власник автомобіля ВАЗ - 21053 д. н. з. НОМЕР_3 - ОСОБА_3 . Автомобілям завдано механічні пошкодження. Чим порушив п. п. 10.1, 12.1, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтею 124, частиною 2 статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. /а.с.4-6/
Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки ВАЗ - 21053 д. н. з. НОМЕР_3 . /а.с. 12/
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. /а.с.7/
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АТ3611699). /а.с. 10-11/
Потерпіла ОСОБА_2 своєчасно звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із Повідомленням про ДТП від 27 березня 2023 року, та Заявою про виплату страхового відшкодування від 27 березня 2023 року. /а.с.8-9/
Розрахунок та виплата відшкодування проводився на основі:
1)Звіт № 2023_04_13_91562_zvit про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.03.2023 року; /а.с.13-27/
2)Наказу №3/8481 від 11.05.2023 року; /а.с.29/
3)Довідки № 1 від 10.05.2023 року. /а.с.30/
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат складає: 29 346 гривень 60 копійок.
Моторним (транспортним) страховим бюро України відшкодовано завдані Відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі: 26 556 гривень 60 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №922 від 12 травня 2023 року /а.с.31/ та в розмірі 2790 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №921602 від 01 травня 2023 року (рахунок № 08/04/23 від 13 квітня 2023 рок; акт виконаних робіт відповідно до доручення МТСБУ по справі № 91562). /а.с.32-34/
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків),
визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Як зазначено в статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому законодавством.
Згідно пп. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Пунктом 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Разом з тим, статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого і відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У пункті 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання.
У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону №1961- IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
Згідно ст. ст. 1166, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми завданих матеріальних збитків.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок /а.с. 3/.
Керуючись Законами України «Про страхування», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; статтями 15, 16, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 79, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 274 -279, 283-284, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Позов Моторного (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02653, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ: 21647131) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 29346 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02653, місто Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ: 21647131) сплачений судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко