Справа №295/7570/25
2-з/295/34/25
про забезпечення позову
09.06.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 295/7570/25, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25846 від 04.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, щодо стягнення коштів у сумі 33651,50 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»; стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» понесені судові витрати у розмірі 1816,80 грн.
Одночасно з позовною заявою подав заяву, в якій просить зупинити виконання виконавчого напису №25846 від 04.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станілавовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 33651,50 грн до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву та письмові матеріали справи, суддя дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
З огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим документом, а саме виконавчим написом, вчиненим 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаірального округу Горай О.С., зареєстрований за № 25846, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 33651,50 грн, відповідає заявленим у позові вимогам та оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, тому стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 295/7570/25, задовольнити.
Зупинити виконання виконавчого напису №25846 від 04.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станілавовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 33651,50 грн до набрання законної сили рішення суду.
Ухвалу для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Малковій Марії Вікторівні, іншим для відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Перекупка