Справа № 183/5501/25
№ 1-кс/183/1067/25
06 червня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року за № 12025042350000604, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
05 червня 2025 року старший слідчий Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року за № 12025042350000604, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року за № 12025042350000604, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04 червня 2025 року приблизно о 09 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець НГУ, в/ч НОМЕР_1 , керуючи автомобілем «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по а/д М-30 у Самарівському районі зі сторони м. Павлоград у напрямку м. Дніпро, де під час руху на ділянці 102км + 150 м, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де відбулось перекидання автомобіля. Внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження: водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в/ч НОМЕР_1 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ, забій грудної клітини, перелом стегна зліва; пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 , діагноз перелом хребця L2.
04 червня 2025 року в ході проведення огляду місця пригоди було вилучено автомобіль «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , який на пілставі договору дарування належить ОГо «Львівська громада для княжого міста» (код ЄДРПОУ 36248564) та на пілставі акту № 17/02/25-01 приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 17.02.2025 року перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Олексія Цокура, 19.
04 червня 2025 року автомобіль «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи те, що вищевказаний транспортний засіб має значення речового доказу по вищевказаному кримінальному провадженню та з метою забезпечення його збереження винкла необхідність у накладенні арешту на трансопртний засіб.
У звязку з наведеним, у клопотанні слідчий, посилаючись на вимоги ст. ст. 131-132, 167, 168, 170-171, 237 КПК України, просив суд:
- накласти арешт на автомобіль «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОГО «Львівська громада для княжого міста» та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
В судове засідання слідчий, власник майна не з'явилися, слідчий звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутності.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, приходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що 04 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025042350000604:
-правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 286 КК України;
-короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 04 червня 2025 року приблизно о 09 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець НГУ, в/ч НОМЕР_1 , керуючи автомобілем «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по а/д М-30 у Самарівському районі зі сторони м. Павлоград у напрямку м. Дніпро, де під час руху на ділянці 102км + 150 м, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де відбулось перекидання автомобіля. Внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження: водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в/ч НОМЕР_1 , діагноз: ЗЧМТ, СГМ, забій грудної клітини, перелом стегна зліва; пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в/ч НОМЕР_1 , діагноз перелом хребця L2 (ЖЄО № 26133 від 04.06.2025 року);
-орган досудового розслідування: Самарівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Встановлено, що 04 червня 2025 року в ході проведення огляду місця пригоди було вилучено автомобіль «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 , який на пілставі договору дарування належить ОГО «Львівська громада для княжого міста» (код ЄДРПОУ 36248564) та на пілставі акту № 17/02/25-01 приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 17.02.2025 року перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Олексія Цокура, 19.
Вилучений вищевказаний транспортний засіб постановою старшого слідчого Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 04 червня 2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 ст. 116 КПК України, 1. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як зазначалося вище, огляд під час якого вилучене майно проведено 04 червня 2025 року.
З клопотанням про арешт майна слідчий звернувся 05 червня 2025 року на наступний робочий день після вилучення майна, тобто, з дотриманням строку звернення з зазначеним клопотанням.
У відповідності до ст. 167 КПК України,
1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ст. 168 КПК України ,
1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
На підставі ч. 7 ст. 237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1, п. 4 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що зазначене у клопотанні майно є основним об'єктом кримінального правопорушення пов'язаного з його експлуатацією та керуванням транспортними засобами, по ньому будуть проводитися судово-автотехнічна експертиза, судова транспортно-трасологічна експертиза та судова експертиза технічного стану автомобіля, даний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі речових доказів, вважаю, що наявні правові підстави для накладення арешту на зазначене майно (транспортний засіб), оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що останнє є доказом вчинення правопорушення та підлягає збереженню.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, вирішуючи питання щодо заборони або обмеження користування арештованим майном, а саме транспортним засобом, слідчий суддя, розглядаючи його в межах заявлених вимог, враховує положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до клопотання арешт на транспортний засіб накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому необхідно забезпечити неможливість відчуження, розпорядження майном та його користуванням.
У зв'язку з наведеним, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року за № 12025042350000604, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
З метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатись та користуватися майном майном, вилученим під час проведення огляду місця пригоди 04.06.2025 року, а саме - на автомобіль «Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_2 ,який належить ОГО «Львівська громада для княжого міста» та перебуває у користуванні ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвалу складено та оголошено 06 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1