Справа № 182/462/25
Провадження № 2/0182/743/2025
Іменем України
09.06.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про надання дозволу для здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька, -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про надання дозволу для здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
За змістом п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
З положень частини 5статті 177 ЦПК України вбачається, що позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
Пунктом 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, встановлено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Як вбачалося з викладених вимог, підставою для звернення до суду з даним позовом стали обставини, які полягають в тому, що позивачка в позасудовому порядку позбавлена можливості вчинити реєстраційні дії щодо отримання дозволу для здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька. Проте, позивачкою належних та допустимих доказів щодо її звернення до відповідного органу, який наділений повноваженнями на вчинення реєстраційних дій, а також, що їй було відмовлено в проведенні таких дій, надано не було. При цьому, долучений до справи витяг з реєстру територіальної громади сам по собі не може бути беззаперечним доказом того факту, що ОСОБА_1 зверталась з заявою щодо реєстрації свого сина і їй в реєстрації дитини було відмовлено. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позивачці слід було надати до суду лист - відмову або інший документ, який буде свідчити про той факт, що у вчиненні реєстраційної дії їй було відмовлено.
16 квітня 2025 року ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року була направлена позивачці за адресою, яка нею була вказана в позовній заяві та 18 квітня 2025 року остання була отримана, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення, однак станом на 09 червня 2025 року передбачені ухвалою суду недоліки, усунуті не були.
Тому, суддя ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження під час провадження справи).
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться текст ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без руху. Вказане свідчить, що позивачка мала можливість слідкувати за станом руху її позовної заяви та своєчасно усунути її недоліки.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц. Однак у встановлений строк, ані до сьогоднішнього часу недоліки, перелічені у вищезгаданій ухвалі, усунуті не були, позивач заяв та документів до суду не подавав.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивачка відповідно до ухвали суду від 14 квітня 2025 року не виконала вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України у встановлений судом строк та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові, станом на 09 червня 2025 року не зверталася, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про надання дозволу для здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що, згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал