Єдиний унікальний номер 205/4955/24
Номер провадження 1-кп/205/71/25
4 червня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в місті Дніпро клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу відносно:
ОСОБА_4
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження № 42022040000000143 від 12 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України; ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України; ОСОБА_7 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
Під час підготовчого судового засідання, прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилався на ті обставини, що існує необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави, оскільки існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються обставинами кримінального провадження, а також самою поведінкою ОСОБА_4 , відносно якого як обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні, неодноразово судом продовжувались запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, які за інформацією органів Національної поліції України останній систематично порушував та в тому числи дозволяв собі без поважних причин не з'являтися або запізнюватись в судові засідання. Також ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки останньому на підставі достатніх вагомих доказів пред'явлено обвинувачення у скоєнні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років та від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає його не обґрунтованим. Пояснив, що на попереднє судове засідання він не з'явився, у зв'язку з тим, що був затриманий співробітниками ТЦК, які тривалий час з'ясовували його особу та перевіряли документи, у зв'язку з чим він був доставлений до районного відділення ТЦК. На теперішній час він не скривається від суду, добровільно з'явився до суду, і в подальшому зобов'язується своєчасно з'являтися до суду та виконувати покладені на нього обв'язки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_26 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора ь оскільки на її думку не доведені ризики передбачені ст.. 177 КПК України, а одноразова неявка її підзахисного в судове засідання є прикрою випадковістю.
Адвокат ОСОБА_19 повністю підтримав позицію адвоката ОСОБА_26 , вважає, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України не обґрунтовані а тому підстав для задоволення клопотання не має.
Обвинувачений ОСОБА_12 повністю підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає ризики передбачені ст.. 177 КПК України не доведеними, а неявка обвинуваченого ОСОБА_4 в судове засідання у зв'язку з затриманням його співробітниками ТЦК не свідчить про безвідповідальну поведінку обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 , - адвокат ОСОБА_21 вважає клопотання прокурора не обґрунтованим, ризики передбачені ст.. 177 КПК України не доведеними, а тому задля підтримання законослухняної поведінки обвинуваченого, вважає за можливе обмежитися штрафом.
Обвинувачений ОСОБА_15 , звернув увагу суду на обставини, що ОСОБА_4 добровільно з'явився в судове засідання, що свідчить про відсутність підстав вважати, що останній має на меті скриватися від суду. Ці обставини спростовують позицію сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_4 спроб ухилися від суду.
Інші учасники судового засідання залишили розгляд клопотання прокурора на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 знаходиться на стадії підготовчого судового розгляду, метою якого відповідно до глави 27 КПК України, є вирішення питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду задля подальшого встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, суд має встановити наявність існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
При цьому вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу суд виходить не з точки зору доведеності провини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що обвинувачений міг вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.
Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні .
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчинені злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так ОСОБА_4 будучи раніше не судимим обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, офіційно не працює, сталих соціальних зв'язків не має, отже суд виходить з того, що без застосування до нього запобіжного заходу існує висока вірогідність переховування від суду, враховуючи тяжкість можливого покарання у разі доведення його вини в інкримінованому злочині. На думку суду, обвинувачений цілком усвідомлює суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, що слід визнати вагомим чинником існування ризиків порушення ним процесуальної поведінки під час судового розгляду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.
При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.
З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. А добровільна явка обвинуваченого ОСОБА_4 в судове засідання та надання ним пояснень які виправдовують його неявку в попереднє судове засідання дають суду можливість прийти до висновку що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою зможе забезпечити право слухняну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Таким чином, оцінюючи в сукупності вказані обставини, дані про особу обвинуваченого, суд вважає наявними підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
При цьому у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України суд, під час дії запобіжного заходу, вважає необхідним покласти на ОСОБА_29 виконання наступних процесуальних обов'язків: 1) прибувати за першою вимогою до прокурора, суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання 3) здати на зберігання до відділу поліції № 3 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 4) не спілкуватися з іншими обвинуваченими та свідками.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 176,178, 179,184, 314-317, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 поданого в рамках кримінального провадження № 42022040000000143 від 12 квітня 2022 року про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, заборонивши останньому залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний період часу з 20-00 години по 06-00 годину, крім випадків виклику до суду та лікування у разі необхідності.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом суду, прокурора а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд.
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або проходження військової служби.
3) утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці з дня винесення ухвали, тобто до 9 серпня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Роз'яснити, обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за їх поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням цієї ухвали відносно ОСОБА_4 покласти на відділ поліції № 2ДРУП №1 ГУНП у Дніпропетровській області, якому направити копію цієї ухвали.
Строк дії ухвали до 9 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - ОСОБА_1