Справа № 204/4071/25
Провадження № 2-а/204/36/25
09 червня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У квітні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №385 від 02.04.2025 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.201-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав на те, що 02.04.2025 року о 09:10 год. в районі села Поланка Черкаської області, працівниками поліції було прийнято рішення про доставку громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративного матеріалу за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з перебуванням його «у розшуку». Об 11:00 год. гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як зазначається для належної постановки на військовий облік та уточнення військовооблікових даних. При цьому працівниками поліції не було взято до уваги , що з боку гр. ОСОБА_1 було надано військово-обліковий документ (електронний у застосунку «РЕЗЕРВ +») та безпосередньо військовий квиток (у паперовому виді), згідно якого ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), дата уточнення даних 14.06.2024 року, номер в реєстрації ОБЕРІГ 280220231425429600030. Позивач зазначив, що він є вантажним перевізником за законодавством України (Основний:49.41 Вантажний автомобільний транспорт) та на той час здійснював вантажне перевезення за маршрутом місто Брошнів-Осада Івано-Франківської області - місто Дніпро Дніпропетровської області, з вантажем 20 т. ламінованих деревостружкових плит. При цьому ОСОБА_1 не було надано навіть можливості забезпечити паркування вантажного транспорту у безпечному місці для учасників дорожнього руху, а також з метою забезпечення збереження вантажу, оскільки саме на перевізника покладається відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу. Тому питання залишення вантажного (з повною вагою завантаження) транспортного засобу у невідведеному для цього місці -ставить під загрозу як сам транспортний засіб, так й інших учасників дорожнього руху, рівно як й ризики знищення, викрадення, зіпсування вантажу. Саме з огляду на ці обставини, гр. ОСОБА_1 не відмовлявся від отримання повістки на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності для проходження військової служби, а просив направити його до проходження ВЛК у місто Дніпро, з метою надання можливості доставити вантаж, та зняти з себе повну матеріальну відповідальність, як з перевізника, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до даних військово-облікових документів був визнаний непридатним в мирний час, та обмежно придатним у воєнний час, на той час проходив відповідні медичні обстеження для отримання від сімейного лікаря медичної документації, яка стосується стану його здоров'я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о. Об 11:20 год. були складені Акти відмови від отримання направлення на встановлення придатності до проходження ВЛК за станом здоров'я та Акт про відмову від отримання повістки на ВЛК. У своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовляється від проходження ВЛК, лише з урахуванням всіх обставин - просив видати повістку та направлення до міста Дніпро. Прохання ОСОБА_1 було враховано, та одночасно йому під розпис була вручена повістка № 2/1083 ІНФОРМАЦІЯ_5 з вимогою з'явитися 04.04.2025 року на 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення своїх облікових персональних даних, даних військо-облікового документу та проходження медичного огляду для придатності до військової служби. Проте, в подальшому в період часу 02.04.2025 року з 12:00 по 12:30 год, був складений Протокол № 385 про адміністративне правопорушення, згідно яким ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК та повістки. О 14:30 грн. 02.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 385 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , з якою останній не згодний та вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 17.04.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
З урахуванням вимог ст.ст.257-263 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
01 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача - Рисюк Т.А. зазначила, що відповідач позов не визнає, виходячи з наступного. Так, ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію 12.10.1998 року, за наслідками якої визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Проте, військово-лікарська комісія, яку пройшов ОСОБА_1 12.10.1998 року- багато років тому втратила актуальність і є недійсною станом на час перевірки військово-облікових даних позивача 02.04.2025 року. Вказані обставини свідчать про наявність можливостей у ОСОБА_1 пройти військово-лікарську комісію неодноразово за періоди часу: після 1998 року, після 24.02.2024 року та до 02.04.2025 року, що він не. Згідно відомостей АІТС «ОБЕРІГ» ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , числиться в картотеці «вільні залишки», підстав для відстрочки від призову на військову службу під час діючої мобілізації не має. Військовозобов'язаному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 було надано направлення на проходження військово-лікарської комісії №2/1386 від 02.04.2025 року. Надання ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду відбувалось із аудіо, відео фіксацією. Під час здійснення відеозапису ОСОБА_1 заявив, що відмовляється отримувати направлення на проходження медичного огляду лише тому, що він «вантажоперевожчик». Із усіма складеними відносно ОСОБА_1 документами, він ознайомлений особисто. Інші обґрунтування та посилання позивача (представника) не мають значення у цій справі. Систематичне невиконання військовозобов'язаним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , Правил військового обліку, може свідчити про його ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, невиконання ним конституційного обов'язку по захисту Вітчизни.
09 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Алістратової О.І. на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій адвокат позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі, зазначивши наступне. Відповідач 02.04.2025 року оформив та вручив, а Позивач не відмовлявся та отримав (під особистий підпис) повістку № 2/1083 ІНФОРМАЦІЯ_5 з вимогою з'явитися 04.04.2025 року на 10:00 до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення своїх облікових персональних даних, даних військово-облікового документу та проходження медичного огляду для придатності до військової служби. Окрім іншого слід взяти до уваги, що 02.04.2025 року об 11:00 год. гр. ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , як зазначається для належної постановки на військовий облік та уточнення військово-облікових даних. При цьому було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), дата уточнення даних 14.06.2024 року, номер в реєстрації ОБЕРІГ 280220231425429600030. Тобто, Позивача не повинні були направляти на ВЛК не за місцем перебування на військовому обліку, а вручити повістку на ВЛК за місцем реєстрації, що в дійсності й було зроблено. Всі ці факти підтверджують відсутність ухилення позивача від проходження ВЛК.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію-тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до п.1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з введенням на території України воєнного стану та подальшої мобілізації громадян України, серед іншого встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Пунктом 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Матеріалами справи встановлено, що 02 квітня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , направлення № 2/1386 до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період (а.с.32).
Однак, з Акту складеного 02 квітня 2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що під час здійснення уточнення облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відмовився від отримання направлення №2/1386 від 02 квітня 2025 року для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період у зв'язку з «не бажанням проходити ВЛК в м.Умань» (а.с.на звороті 32). З Актом ОСОБА_4 ознайомлений про що свідчить особистий підпис останнього.
Окрім того, представником відповідача до відзиву був долучений відеозапис на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_4 від отримання направлення на проходження ВЛК. Так, на відеозаписі уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено особу ОСОБА_1 , запропоновано йому отримати направлення на ВЛК на що ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від проходження ВЛК у м.Умань та не проти отримати повістку для проходження ВЛК за місцем його обліку як військовозобов'язаного.
Судом встановлено, що 02 квітня 2025 року в період часу 12:00 год. - 12:30 год. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складено протокол №385 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.10).
ОСОБА_1 , при складанні протоколу №385 від 02 квітня 2025 року роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.
Протокол №385 від 02 квітня 2025 року складено уповноваженою особою, що підтверджується наказом т.в.о. командувача Сухопутних військ ЗСУ бригадного генерала ОСОБА_5 №392 від 23 березня 2025 року (а.с.на звороті 31).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 у якій просив невідкладно провести розгляд справи за протоколом №385 у зв'язку з відсутністю можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 в інший час та дату (а.с. на звороті 34).
Так, за заявою ОСОБА_1 , 02 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №385 від 02 квітня 2025 року, ухвалив постанову №385, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. (а.с.11-13).
Так, постановою №385 від 02 квітня 2025 року установлено наступне. 02.04.2025 року приблизно об 11:00 год. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для належної постановки на військовий облік та уточнення військово-облікових даних. Згідно даних з ЄДРВ «Оберіг» гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних в
ІНФОРМАЦІЯ_6 в картотеці «вільні залишки» та в підкартотеці «непридатній в мирний час, обмежено придатні у воєнний час». Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В ході уточнення даних 02.04.2025 року близько 11:20 год. гр. ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для встановлення придатності до проходження військової служби №2/1386, у зв'язку із чим оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_7 спільно з оператором ГДЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_8 було складено акт відмови від отримання направлення для встановлення придатності для проходження військової служби із проведення відео фіксації на стаціонарну камеру розміщену на робочому місці в каб.№4/1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також гр. ОСОБА_1 була видана повістка про виклик о 14:00 год. 02.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/1386 з метою уточнення своїх персональних даних та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, яку він відмовився отримувати, у зв'язку з чим було складено акт відмови від отримання повістки. Дані дії гр. ОСОБА_1 були зафіксовані на стаціонарну відеокамеру розміщену на робочому місці в каб.№4/1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . З даними актами гр. ОСОБА_1 був ознайомлений особисто. Даними діями (бездіяльністю) військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд встановив, що позивач, будучи військовозобов'язаним, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, про що був складений акт відмови від проходження ВЛК від 02 квітня 2025 року. Після чого, 02.04.2025 року був складений протокол №385 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та була винесена постанова №385 від 02 квітня 2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд звертає увагу, що абз. 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Таким чином, посилання позивача про те, що проходити ВЛК він буде за місцем реєстрації при отриманні повістки за місцем реєстрації, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, суд зазначає, що відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов'язаного, чи має підстави для відстрочки від призову під час мобілізації, матеріали даної адміністративної справи не містять.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження медичного огляду в особливий період, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За частиною 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Отже, спірну постанову прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а наведені позивачем у своєму адміністративному позові обставини про відсутність вчинення адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ),
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 )
Суддя Н.В. Токар